Ухвала суду № 42876986, 10.02.2015, Личаківський районний суд м.Львова

463/5679/14-ц

4-с/463/3/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Леньо С. І.

з участю секретаря Станько Р.О.

представника скаржника ОСОБА_1

представників заінтересованих осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за скаргою ОСОБА_4 від 13.10.2014 року на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання незаконними дій та недійсною рецензії;

скаргою ОСОБА_4 від 27.11.2014 року на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_5 та Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання незаконними дій та зобовязання відмінити торги,-

в с т а н о в и в:

Скаржник ОСОБА_4, 13.10.2014р. поштовим звязком звернувся до суду із скаргою, в якій просить визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Львівській області, повязані з оцінкою нерухомого майна ОСОБА_4, а саме приміщення виробничого цеху з підвалом, позначених в поверхневому плані літерою «Т-2», загальною площею 1732,4 кв.м., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Хмельницького, 106, визначеною за результатами рецензування звіту про оцінку майна ОСОБА_4, яке проведено оцінювачем ОСОБА_6 в рамках примусового виконання виконавчого листа № 2-1242/11 від 21.05.2012р., виданого Личаківським районним судом м. Львова. Також, просить визнати недійсною рецензію на звіт про вартість нерухомого майна оцінювача ОСОБА_6 щодо приміщень виробничого цеху з підвалом, позначених в поверхневому плані літерою «Т-2», загальною площею 1732,4 кв.м., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Хмельницького, 106, виконану відповідно до постанови Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Львівській області від 23.08.2012р. в рамках примусового виконання виконавчого листа № 2-1242/2011 від 21.05.2012р., виданого Личаківським районним судом м. Львова.

В обґрунтування цієї скарги покликається на те, що на виконанні у Відділі ПВР Управління ДВС ГУЮ у Львівській області перебуває зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1242/2011, виданого Личаківським районним судом м. Львова 21.05.2012р. та виконавчого листа № 6-210/12, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігів. В рамках зведеного виконавчого провадження 21.08.2012р. було накладено арешт та описано майна, належне скаржнику, а саме приміщень виробничого цеху з підвалом, позначених в поверхневому плані літерою «Т-2», загальною площею 1732,4 кв.м., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Хмельницького, 106 та винесено постанову про призначення субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні щодо визначення вартості майна. Згідно звіту СПД ФО ОСОБА_7, вартість арештованого майна склала 1587002 грн. Будучи незгодним з такою оцінкою, до Відділу ПВР Управління ДВС у Львівській області, 07.07.2014р. було подано заперечення проти вищезазначеного звіту, і 16.09.2014р., оцінювачем ОСОБА_6 проведено рецензування звіту про оцінку майна, складеного оцінювачем ОСОБА_7, згідно з якою, даний звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, маючи при цьому незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки. Ні з самою оцінкою, а також оцінкою, визначеною за результатами рецензування звіту, скаржник не погоджується, оскільки у оцінювача СПД ФО ОСОБА_7 відсутня спеціалізація для проведення оцінки нерухомих речей, у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них. За таких обставин, вважає дії Відділу ПВР Управління ДВС ГУЮ у Львівській області, які повязані з оцінкою нерухомого майна незаконними, а рецензію на звіт про вартість нерухомого майна недійсною, з приводу чого подав дану скаргу.

Поряд з цим, в межах цього виконавчого провадження, ОСОБА_4 27.11.2014р. до суду подану іншу скаргу на дії державного виконавця, яка ухвалою від 05.12.2014р. обєднана в одне провадження з первинною скаргою, і в якій скаржник просить зупинити реалізацію арештованого майна предмета іпотеки приміщень виробничого цеху з підвалом, позначених в поверхневому плані літерою «Т-2», загальною площею 1732,4 кв.м., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Хмельницького, 106; визнати незаконними дії головного державного виконавця Відділу ПВР Управління ДВС ГУЮ у Львівській області Шестака О.В. та Відділу ПВР Управління ДВС ГУЮ у Львівській області в частині підготовки для проведення реалізації майна передбачених законом документів і їх направлення до структурного підрозділу Головного управління юстиції у Львівській області; визнати незаконною здійснену в рамках примусового виконання виконавчого листа Личаківського районного суду м. Львова від 21.05.2012р. № 2-1242/2011р. підготовку до проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки та зобовязати ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України відмінити призначені в рамках примусового виконання виконавчого листа Личаківського районного суду м. Львова від 21.05.2011р. № 2-1242/2011р. електронні торги, призначені на 10.12.2014р. о 09:00 год. з одночасним зняттям з реалізації предмета іпотеки.

В обґрунтування цієї скарги покликається на те, що незважаючи на наявність в провадженні суду первинної скарги від 13.10.2014р. про оскарження результатів оцінки майна, державним виконавцем ініційовано процедуру реалізації майна в порядку передбаченому Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. На думку скаржника, за наявності не вирішеної скарги державним виконавцем не могло бути ініційовано процедуру реалізації майна, і тому, такі його дії просить визнати протиправними, зобовязавши ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України відмінити призначені електронні торги з одночасним зняттям з реалізації предмета іпотеки. Крім того, вважає, що під час процедури реалізації нерухомого майна державним виконавцем порушено вимоги ст. 366 ЦК України, оскільки предмет іпотеки перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_4 та ОСОБА_8, проте виділ частки боржника під час реалізації майна не був здійснений.

В судовому засіданні представник скаржника згідно належної довіреності ОСОБА_1 вимоги обох скарг підтримав, дав пояснення аналогічні вищенаведеним та просить такі задовольнити.

Представник стягувача у виконавчому провадженні ПАТ «Універсал Банк», згідно належної довіреності ОСОБА_2 проти обґрунтованості обох скарг заперечив. Вказав, що органи виконавчої служби не здійснюють оцінки майна боржника, і тому, їх дії не можуть бути визнані незаконними, що є однією з вимог скарги від 13.10.2014р. Також не вбачає будь-яких порушень під час проведення рецензування звіту, що виключає можливість задоволення цієї скарги. Аналогічно, не вбачає підстав для задоволення скарги від 27.11.2014р. і в їх задоволенні просить відмовити.

Представник ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, як учасник процесу у справі за скаргою від 27.11.2014р., повідомила, що функції ДП «Інформаційний центр» полягають виключно у підготовці та у проведенні електронних торгів, він не уповноважений приймати рішення про реалізацію майна, не здійснює внесення інформації до Системи та не перевіряє відомостей, що вносяться до неї. 10.11.2014р. посадовою особою виконавчої служби було внесено інформацію до системи про майно предмет іпотеки, а Держінформюст в свою чергу, 17.11.2014р. письмово повідомив скаржника та інших учасників виконавчого провадження про проведення електронних торгів. Як їх організатор, ДП «Інформаційний центр» належним чином виконав свої зобовязання щодо підготовки проведення електронних торгів і будь-яких порушень чинного законодавства з їх боку не було допущено, що просить врахувати під час вирішення справи.

Державний виконавець в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив. Його неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази, суд приходить до висновку, що як в задоволенні скарги від 13.10.2014р., так і в задоволенні скарги від 27.11.2014р слід відмовити виходячи з наступного.

Згідно Інформаційної довідки від 04.12.2014р. (а.с.45-53), у Відділі ПВР Управління ДВС ГУЮ у Львівській області перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1242/2011, виданого Личаківським районним судом м. Львова 21.05.2012р. про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_9 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за генеральним договором про надання кредитних послуг № BL1038 від 23.01.2008р. в сумі 828 943,43 доларів США, що еквівалентно 6608585,71 грн., судових витрат в розмірі 1820 грн. та про звернення стягнення на предмет іпотеки приміщення виробничого цеху з підвалом в поверхневому плані літерою «Т-2», загальною площею 1732,4 кв.м., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Хмельницького, 106, які належать ОСОБА_4 та ОСОБА_9 на погашення заборгованості за генеральним договором про надання кредитних послуг № BL1038 від 23.01.2008р. та додаткової угоди № BL1038/ BL1038-К до генерального договору про надання кредитних послуг № BL1038. Крім того, 19.11.2013р., в межах цього виконавчого провадження, державним виконавцем Відділу ПВР Управління ДВС ГУЮ у Львівській області винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 6-210/12, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігів 12.06.2012р. про стягнення з ТзОВ «Компанія Пріоритет», ОСОБА_9 ОСОБА_10 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором № SME0015443 в сумі: за кредитом 393951,89 грн., по відсотках 200873,16 грн., пені 233254,51 грн., судових витрат по сплаті третейського збору в сумі 100 грн. та про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Альфа-Банк» пені за договором поруки в розмірі 12414,29 грн. Боржником у цих виконавчих провадженнях значиться ОСОБА_4

В процесі примусового виконання, державним виконавцем 21.08.2012р. складено акт опису й арешту майна, належного боржнику а саме приміщень виробничого цеху з підвалом позначених в поверхневому плані літерою «Т-2», загальною площею 1732,4 кв.м., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Хмельницького, 106, і для визначення вартості цього майна, призначено експерта, субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання ОСОБА_7, яким 23.06.2014р. складено звіт про оцінку майна. У звязку з запереченням боржника від 07.07.2014р. щодо визначеної оцінки, 16.09.2014р. СПД ФО ОСОБА_6 складено рецензію, відповідно до якої, звіт, складений 23.06.2014р. оцінювачем ОСОБА_7 в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

По суті, єдиним мотивом скарги від 13.10.2014р., через який ОСОБА_4 не погоджується з проведеною оцінкою, є відсутність у СПД ФО ОСОБА_7 права здійснювати оцінку нерухомого майна.

Однак, такі висновки скаржника дійсності не відповідають.

Як вірно ним зазначено, автоматизованою системою для збирання, накопичення та обробки інформації про оцінювачів в Україні, які отримали кваліфікаційні свідоцтва оцінювачів, та субєктів оціночної діяльності субєктів господарювання, які отримали сертифікати субєктів оціночної діяльності є Державний реєстр оцінювачів та субєктів оціночної діяльності п. 1.2 Порядку ведення Державного реєстру оцінювачів та субєктів оціночної діяльності.

Згідно з п. 3.1 цього Порядку, до Державного реєстру, серед іншого, вноситься інформація щодо напряму (напрямів) оцінки та спеціалізації (спеціалізацій) у межах такого(их) напряму(ів), за якими оцінювачі, а також суб'єкти оціночної діяльності мають право здійснювати оцінку.

Згідно даних Державного реєстру (а.с.97), серед напрямків спеціалізації експерта ОСОБА_7, за якими останній вправі здійснювати оцінку, є напрямок «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них». Твердження скаржника про протилежне, в такому випадку слід визнати голослівними, і оскільки звіт про оцінку майна предмета іпотеки складений належним оцінювачем, і під час його рецензування не було встановлено істотних порушень чинного законодавства, які вплинули на достовірність оцінки, суд не вбачає підстав визнавати протиправними дії органу виконавчої служби, які повязані з проведенням оцінки нерухомого майна.

Оскільки СПД ФО ОСОБА_7 є належним оцінювачем, а будь-яких інших доводів про неналежність його звіту скаржник не наводить, і таких не здобуто під час розгляду скарги, суд також не вбачає підстав визнати недійсною рецензію на звіт, проведену СПД ФО ОСОБА_6, що має наслідком визнання скарги від 13.10.2014р. необґрунтованою і виключає можливість її задоволення. При цьому враховується, що ні в мотивах скарги, ні в судовому засіданні сторона скаржника жодним чином не вмотивувала та не надала суду жодного доказу на обґрунтування вимоги про визнання недійсною рецензії. В чому полягає протиправність дій рецензента, і які його дії суперечать чинному законодавству скаржником не наведено, а в судовому засіданні не встановлено.

Крім того, суд враховує, що СПД ФО ОСОБА_6, згідно даних Державного реєстру (а.с.98), також наділений правом проведення оцінки нерухомого майна, у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них.

Що стосується вимог скарги від 27.11.2014р., суд також знаходить їх безпідставними.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За правилами ч. 2 ст. 11 Закону, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

В мотивах цієї скарги, ОСОБА_4В, наводить та цитує норми Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, які зобовязують державного виконавця вчинити відповідні дії, повязані з підготовкою до проведення електронних торгів.

Визнання таких дій неправомірними є неможливим, оскільки вчинити їх державний виконавець був зобовязаний, і в протилежному випадку, саме його бездіяльність мала б ознаки неправомірності.

Наявність розгляду судом скарги на дії державного виконавця не може бути підставою для призупинення підготовки до проведення електронних торгів і не створює обовязку в державного виконавця не вчиняти цих дій, оскільки, як зазначає сам скаржник з посиланням на нормативно правові акти і розяснення суду касаційної інстанції (п. п. 4, 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», п. 15 Постанови Пленуму ВССУ № 6 від 07.02.2014р.), виключно на підставі судового рішення реалізація арештованого майна підлягає зупиненню. В процесі проведення виконавчих дій, такого судового рішення не було, а отже, державний виконавець не вправі був утримуватись від проведення підготовки до реалізації арештованого майна і правомірно проводив підготовку до реалізації предмета іпотеки.

Разом з тим, ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 05.12.2014р., яка винесена на підставі клопотання скаржника, реалізацію арештованого майна призупинено, і за таких обставин, неможливим є зобовязання ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України відмінити призначені електронні торги, що в загальному, виключає можливість задоволення скарги від 27.11.2014р. в цілому. При цьому враховується, що ДП «Інформаційний центр», згідно з Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, є лише організатором торгів, і не уповноважений приймати рішення про реалізацію майна, не здійснює внесення інформації до Системи та не перевіряє відомостей, що вносяться до неї.

Посилання скаржника на порушення норм ст. 366 ЦК України в даному випадку є неспроможними. За правилами цієї норми, виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності для задоволення вимог кредитора проводиться лише у тому випадку, коли боржник володіє таким майном спільно з іншими особами, до яких кредитор не має права вимоги. У справі яка розглядається, приміщення виробничого цеху з підвалом, позначене в поверхневому плані літерою «Т-2», загальною площею 1732,4 кв.м., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Хмельницького, 106 є предметом іпотеки, на яке звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості, яка в тому числі, існує і перед іншим співвласником цього нерухомого майна ОСОБА_8 За даних обставин, приписи ст. 366 ЦК України не можуть застосовуватись і державний виконавець правомірно не вчиняв дій, повязаних із виділенням частки із майна боржника.

Лише той факт, що вказане вище нерухоме майно в цілому є предметом іпотеки, на яке звернуто стягнення, будь-який виділ частки із такого майна є неможливим.

З огляду на викладене, як скаргу від 13.10.2014р., так і скаргу від 27.11.2014р. слід визнати безпідставними і залишити без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 14, 210, 212, 383-387 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_4 від 13.10.2014 року на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання незаконними дій та недійсною рецензії; скарги ОСОБА_4 від 27.11.2014 року на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_5 та Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання незаконними дій та зобовязання відмінити торги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст.ст. 294,296 ЦПК України.

Суддя: Леньо С. І.