Постанова № 42876, 18.07.2006, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"18" липня 2006 р.

Справа № 5/115

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні 18.07.2006 року о 10:50 год. адміністративну справу № 5/115

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі, м. Мала Виска Кіровоградської області

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Ташлицьке", с. Плетений Ташлик Маловисківського району Кіровоградської області

про стягнення 766,80 грн.

при секретарі судового засідання Гринько О.В.

Представники сторін :

від позивача - юрисконсульт Жигалов Т.М. , довіреність № 15 від 04.10.05

від відповідача - участі не брав;

Управлінням Пенсійного фонду України в Маловисківському районі поданопозов про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Ташлицьке" заборгованості по сплаті збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 766,80 грн.

Відповідач був належним чином повідомлений про місце, час та дату проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 362856, однак в судовому засіданні участі не брав, відзив на позовну заяву та інші документи, що підтверджують можливі заперечення проти позову, не подав.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представника позивача господарський суд встановив наступне.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" платник сплачує страхові внески – кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до вказаного закону.

Згідно зі статей 14, 15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками та відповідно платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії ( у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремленні підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування ( фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або договорами цивільно-правового характеру.

Згідно Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" підприємство відраховує і перераховує страхові внески від об'єкту оподаткування застрахованих осіб - найманих працівників за ставкою 1-2 % від їх сукупного оподаткованого доходу.

Відповідач знаходиться на спрощеній системі оподаткування, зокрема сплачує фіксований сільськогосподарський податок. Відповідно до статті 6 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.1998 року із змінами та доповненнями - платники податку перераховують у визначений строк кошти на окремий рахунок відділень Державного казначейства України у районах за місцем розташування земельної ділянки. Відділення Державного казначейства України у районах наступного дня після надходження коштів перераховують суми фіксованого сільськогосподарського податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 30%, на обов'язкове державне пенсійне страхування - 68%, на обов'язкове соціальне страхування - 2% від об'єкту оподаткування.

З набранням чинності з 1 січня 2005 року пункту 2 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо сплати страхових внесків за осіб, зазначених у пунктах 8, 13 та 14 статті 11 зазначеного закону та Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств" розрахунки між цими підприємствами і органами Пенсійного фонду України змінено. З 1 січня 2005 року платники фіксованого сільськогосподарського податку сплачують страхові внески за найманих працівників за спеціальною ставкою. Розмір ставки становить 20 відсотків від ставки, встановленої абзацом другим пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі і за найманих працівників, які є інвалідами. Отже, платники фіксованого сільськогосподарського податку нараховують на заробітну плату своїх працівників страхові внески у таких розмірах: у 2005-2006 роках - 6, 4 відсотка, а з 31 березня 2005 р. 6,46% ; у 2007 році - 12,8 відсотка; у 2008 році - 19,2 відсотка; у 2009 році - 25,6 відсотка; з 2010 році - 32 відсотки.

Виключення становлять суми винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру. На ці суми внески нараховуються за загальною ставкою 32 відсотки а з 31 березня 2005 р. 32,3% , з 01.01.2006 р. 31,8% (пункт 3 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування").

Ставка для утримання страхових внесків залишилася незмінною - 1 або 2 відсотки. На підставі ст.ст. 18, 19, 20, пп. 1, 8 Розділу ХV Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених зазначеним законом. Згідно пунктів 6 та 12 ст. 20 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Таким чином, згідно розрахунку позивача, борг відповідача по сплаті страхових внесків станом на 13.06.2006 року складає 766,80 грн., який виник за березень та квітень 2006 року.

Згідно правил п. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Позивачем на виконання правил зазначеної статті направлено відповідачу вимоги № Ю-242 06.05.2006 року та № Ю-245 від 30.05.2006 року (а.с. 11) про сплату вказаної недоїмки, які відповідачем отримано 06.05.2006 року, але залишено без задоволення.

Відповідно до п. 15 ст. 106 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та пп. 10.8 та 10.9 п. 10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 суми пені стягуються у тому ж порядку, що й недоїмка, строк давності щодо стягнення недоїмки, фінансових санкцій та пені не застосовується.

Відповідачем відзив на позовну заяву не подано, позов не заперечено, доказів сплати суми заборгованості по страхових внесках в розмірі 766,80 грн., суду не надано.

За таких обставин позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 160, 162, 163, 254, 186, п. 6 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Ташлицьке" (с. Плетений Ташлик, Маловисківський район, Кіровоградська область, ід. код 04762630) на користь Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі (26200, м. Мала Виска, ід. код 20650102) 766,80 грн. заборгованості по страхових внесках за період березень - квітень 2006 року.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

О.А. Змеул