АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________
Провадження № 22-ц/790/152/15
Справа № 644/13100/13-ц Головуючий І-ої інстанції: Саркісян О.А.
Категорія: договірні Доповідач: Коростійова В.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Коростійової В.І.,
суддів: - Трішкової І.Ю., Кірсанової Л.І.,
за участю секретаря - Бойко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 22 вересня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про визнання договору поруки припиненим,-
в с т а н о в и л а:
20 грудня 2013 року публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Альфа-Банк" звернулося до суду із вказаним позовом.
В обгрунтування позову посилалось на те, що 27 червня 2008 року закрите акціонерне товариство (далі - ЗАТ) "Альфа-Банк", правонаступником якого є ПАТ "Альфа-Банк", уклало з ОСОБА_5 кредитний договір №490080255, за умовами якого ОСОБА_5 взяв у банку кредит у сумі 11385,28 доларів США зі сплатою 16,99 відсотків річних з датою останнього повернення 27 червня 2013 року згідно графіка.
На забезпечення виконання кредитного зобов'язання ОСОБА_5 27 червня 2008 року ЗАТ "Альфа-Банк" уклало з ОСОБА_3 договір поруки, згідно якого ОСОБА_3 поручилась перед банком за виконання ОСОБА_5 кредитного зобов'язання.
ОСОБА_5 умови кредитного договору виконував неналежним чином, внаслідок чого станом на 9 грудня 2013 року допустив заборгованість: за кредитом - 10759,05 доларів США, що за курсом НБУ становить 85997,09 грн., заборгованість за відсотками - 7646,65 доларів США або 61119,67 грн.; пеня за останні 12 місяців перед зверненням до суду - 65711,47 доларів США або 525231,78 грн., а всього - 672348,54 грн.
Посилаючись на вказані обставини та на ст.ст. 11, 509, 526, 549, 554, 623, 624, 625 ЦК України, просило стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором у сумі 672348,54 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3654,7 грн.
ОСОБА_3 звернулася до ПАТ "Альфа-Банк" з зустрічною позовною заявою про визнання договору поруки припиненим. При цьому посилалась на те, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Строк основного зобов'язання сплинув, ПАТ "Альфа-Банк" вимогу до поручителя ОСОБА_3 пред'явило лише у січні 2014 року.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 25 липня 2014 року позов ПАТ "Альфа-Банк" і зустрічний позов ОСОБА_3 об'єднані в одне провадження.
Взаємних вимог один до одного сторони не визнали.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 22 вересня 2014 року позовні вимоги ПАТ "Альфа-Банк" задоволено.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Альфа-Банк" суму заборгованості за кредитним договором від 27 червня 2007 року, укладеним між ЗАТ "Альфа-Банк" і ОСОБА_5, у загальному розмірі 672348,54 гр. відповідно до договору поруки від 27 червня 2008 року та судовий збір у сумі 3654,74 грн.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про визнання договору поруки №4900080255-П від 27 червня 2008 року припиненим - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3- ОСОБА_4 просе рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ПАТ "Альфа-Банк" відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_3 - задовольнити. При цьому посилається на: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права.
ПАТ "Альфа-Банк" рішення суду першої інстанції не оскаржило, письмових заперечень на апеляційну скаргу не подало.
Перевіряючи законність і обгрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з підстав, передбачених ст.309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення.
Судом першої інстанції встановлено і підтверджується наявними у справі доказами, що 27 червня 2008 року закрите акціонерне товариство (далі - ЗАТ) "Альфа-Банк", правонаступником якого є ПАТ "Альфа-Банк", уклало з ОСОБА_5 кредитний договір №490080255, за умовами якого ОСОБА_5 взяв у банку кредит у сумі 11385,28 доларів США зі сплатою 16,99 відсотків річних з датою останнього повернення 27 червня 2013 року згідно графіка.
На забезпечення виконання кредитного зобов'язання ОСОБА_5 27 червня 2008 року ЗАТ "Альфа-Банк" уклало з ОСОБА_3 договір поруки №490080255-П, згідно якого ОСОБА_3 поручилась перед банком за виконання ОСОБА_5 кредитного зобов'язання.
ОСОБА_5 умови кредитного договору виконував неналежним чином, внаслідок чого станом на 9 грудня 2013 року допустив заборгованість: за кредитом - 10759,05 доларів США, що за курсом НБУ становить 85997,09 грн., заборгованість за відсотками - 7646,65 доларів США або 61119,67 грн.; пеня за останні 12 місяців перед зверненням до суду - 65711,47 доларів США або 525231,78 грн., а всього - 672348,54 грн.
Задовольняючи позов про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_3 та відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні її зустрічного позову про визнання договору поруки припиненим, суд першої інстанції виходив із того, що у разі застосування ч.4 ст.559 ЦК України, шестимісячний строк для пред'явлення вимоги повинен обраховуватись з дня настання строку виконання основного зобов'язання - з 27 червня 2013 року. Оскільки ПАТ "Альфа-Банк" звернулося до суду 20 грудня 2013 року, тобто до спливу шестимісячного строку, договір поруки не можна визнати припиненим.
Погодитися з таким висновком не можна з таких підстав.
Судом встановлено, що строк дії договору поруки, про припинення якого ОСОБА_3 заявлено зустрічний позов, не зазначено.
Строк дії основного зобов'язання - кредитного договору - 27 червня 2013 року.
Відповідн до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Верховний Суд України у своїй постанові від 17 вересня 2014 року, ухваленої з підстав, передбачених ч.1 ст.355 ЦПК України по справі №6-53цс 14 зазначив, що строк дії поруки (будь який, зазначений у ч.4 ст.559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора і суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняється.
Це означає, що зі збігом цього строку, (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту права (шляхом пред'явлення позову) кредитор вчиняти не може.
Відповідно до вимог ч.2 ст.1054, ч.2 ст.1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Право банку вимагати достроково повернути частину позики, що залишилась, та сплати процентів передбачено п.6.1 Кредитного договору.
21 березня 2013 року ПАТ "Альфа-Банк" направило боржнику ОСОБА_5 і поручителю ОСОБА_3 вимогу про дострокове погашення кредиту. При цьому визначило загальну суму заборгованості за кредитом станом на 27 лютого 2013 року - 263089,30 грн. та вимагало від позичальника і поручителя у строк до 30 днів з дня отримання цієї вимоги, але не пізніше 37 днів з моменту її відправлення, достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти за користування кредитом і нарахований штраф/пеню (а.с.226-227).
Таким чином, банк відповідно до положень ст.1050 ЦК України, п.6.1 Кредитного договору скористався правом на повернення кредиту достроково, чим змінив дату виконання зобов'язання.
У разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за основним договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов'язання або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.
Зміненою датою виконання зобов'язання є 27 квітня 2013 року (дата відправлення вимоги - 21 березня 2013 року + 37 днів з моменту її відправлення).
Шестимісячний строк для пред'явлення вимоги до поручителя сплинув 27 листопада 2013 року.
До суду ПАТ "Альфа-Банк" звернулося 20 грудня 2013 року, про що свідчить штамп на поштовому конверті (а.с.21).
У разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за основним договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.
За умови пред'явлення банком боржнику й поручителю вимог про дострокове виконання зобов'язання з повернення кредиту, змінюється в односторонньому порядку строк виконання основного зобов'язання й порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя протягом шести місяців від зміненої дати виконання основного зобов'язання.
Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року, ухваленій у справі №6-106цс 14 з підстав, передбачених ч.1 ст.355 ЦПК України, яка відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.
З огляду на це, судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, яким ПАТ "Альфа-Банк" у позові відмовляє. З зазначених вище підстав задовольняє частково зустрічний позов ОСОБА_3 про припинення договору поруки, оскільки інші підстави зустрічного позову свого підтвердження не знайшли.
Керуючись ч.1 ст.303, ст.304, п.2 ч.1 ст.307, ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 22 вересня 2014 року скасувати.
У позові публічному акціонерному товариству "Альфа-Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №490080255 від 27 червня 2008 року у сумі 672348,64 грн. - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати припиненим договір поруки №490080255-П, укладений 27 червня 2008 року між закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк" і ОСОБА_3.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору у сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий -
Судді:
Судове рішення № 42874469, Апеляційний суд Харківської області було прийнято 18.02.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 644/13100/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: