Вирок № 42873605, 26.02.2015, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №630/95/15-к Провадження №1-кп/630/29/15

В И Р О К

Іменем України

26 лютого 2015 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області

головуючий суддя Дем'яненко І.В.,

за участю:

секретаря Тимошенко К.О.,

прокурора Коваленко Н.В.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Люботин Харківської області кримінальне провадження №12015220430000091 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Манченки,Харківського району, Харківської області, громадянина України, українця, неодруженого, не працюючого який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого,

у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 вчинив умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, за наступних обставин.

ОСОБА_3 07 січня 2015 року, близько 21.00 год., перебуваючи в гостях у своєї знайомої ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючись раптово виниклим прямим злочинним наміром, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, в ході сварки, заподіяв потерпілій ОСОБА_1 тілесні ушкодження, а саме ОСОБА_3 умисно наніс останній удари кулаками в область обличчя, потилиці, по тілу та рукам, якими потерпіла прикривала обличчя. Від отриманих ударів ОСОБА_1 впала на підлогу, після чого ОСОБА_3 двічі ударив її головою об підвіконня, батарею та двічі ударив потерпілу зверху по голові пластиковою вазою. Не припиняючи свої дії ОСОБА_3 вибіг з кімнати до кухні, де взяв кухонний ніж та повернувся назад до кімнати, де почав спричиняти ножем тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_1, тим самим спричинив останній, згідно висновку судово - медичної експертизи різану рану потиличної області, різану рану тім'яної області, колото - різану непроникаючу рану по спині, різану рану правої щоки, різану рану 3-5 пальців правої руки, різані рани 2,5 пальців лівої китиці, садна на шиї, спині, синці на обличчі, колото різану непроникаючу рану грудної клітини справа.

Вказані садна на шиї, синці на обличчі, як окремо так і сукупно, за ступенем тяжкості відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Зазначені рани, як окремо так і сукупно, за ступенем тяжкості відносяться до легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Органами досудового слідства, дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному. Причину скоєння кримінального злочину пояснює, як необдуману поведінку через знаходження в стані алкогольного сп'яніння.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позиції немає.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, що виразилось в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я ОСОБА_1 мало місце. Зазначене діяння містить склад кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України. Обвинувачений ОСОБА_3 винен у вчиненні цього кримінального злочину, і підлягає покаранню за його вчинення.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як особа, ОСОБА_3. раніше не судимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює,за місцем мешкання характеризується позитивно.

Повне визнання винності у вчиненні кримінального злочину, щире каяття обвинуваченого, сприяння розкриттю злочину, є обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд вбачає знаходження обвинуваченого в стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні покарання ОСОБА_3, суд відповідно до вимог ст. ст. 65-68 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, який відноситься до категорій злочинів невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що з урахуванням тяжкості злочину, скоєного ОСОБА_3 який в силу ст. 12 КК України віднесено до категорії злочинів невеликої тяжкості, для виправлення ОСОБА_3 необхідно обрати покарання у виді громадських робіт в межах санкцій статті Кримінального кодексу України, за якою кваліфіковані його дії.

Прокурор, в інтересах держави в особі фінансового управління Люботинської міської ради, звернулася до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_3 коштів, витрачених на лікування потерпілої, на користь місцевого бюджету в розмірі 920,56 грн.

Крім того, до суду звернулася потерпіла ОСОБА_1 з цивільним позовом про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 863,78 грн. та моральної шкоди в розмірі 14200 грн. та стягнути зазначені кошти в ОСОБА_3

В обґрунтування заявлених вимог потерпіла зазначає, що від злочинних дій ОСОБА_3 їй завдані тілесні ушкодження, шкода здоров'ю, в зв'язку з чим їй довелося знаходитися в лікарні, де було надано спеціалізовану медичну допомогу та витрачати кошти на придбання ліків. Як вказує ОСОБА_1 за період лікування вона витратила 863,78 грн., що підтверджується наданими чеками на придбання ліків.

Потерпіла також просить стягнути з обвинуваченого на її користь моральну шкоду в розмірі 14200 грн., посилаючись на те, що після того, як їй завдано тілесні ушкодження, вона довгий час перебувала в лікарні, що значно завадило її звичному способу та ритму життя, а саме вона тривалий час не могла працювати, була відсутня вдома, їй довелося перебувати окремо від своєї малолітньої доньки. Як зазначає ОСОБА_1 замість того, щоб приділяти час, увагу вихованню,розвитку своє доньки, вона змушена була знаходитися в лікарні, де проходила лікування, вона постійно переживала за свою дитину, яка залишилася без її уваги та догляду, що завдавало потерпілій значних душевних страждань. Крім того, потерпіла зазначає, що після всього що сталося, вона не може спокійно спати, йти по вулиці, перестала довіряти людям, від усього очікує небезпеку.

ОСОБА_1 також зазначає, що також погіршився її стан здоров'я, а передусім їй завдає моральних страждань понівечена зовнішність, бо вона соромиться йти по вулиці, спілкуватися з людьми, які в свою чергу, помічаючи її травми запитують, хто їх спричинив. ЇЇ власне віддзеркалення не дає їй змоги забути про нанесені ножові поранення. Зазначені обставини негативно впливають на психологічний стан потерпілої.

Обвинувачений заявлені цивільні позови визнав повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, дослідивши цивільні позови, приходить до наступних висновків.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Як слідує з ч. 3 ст. 128 КПК України, при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вбачається з положень ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Тому, суду вважає за доцільне позовну заяву прокурора про відшкодування на користь держави з ОСОБА_3 витрат в розмірі 920,56 грн. задовольнити повністю.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 863,78 грн. задовольнити повністю, оскільки він є обґрунтованим, об'єктивно підтверджується наданими суду документами (чеками на придбання ліків).

Розглядаючи вимоги про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, приходить до висновку, що в цій частині позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

При визначені розміру суми на відшкодування моральної шкоди, з урахуванням душевних страждань, пережитих потерпілою у зв'язку з вчиненим відносно неї злочином, погіршенням внаслідок цього її стану здоров'я, порушення налагодженого ритму життя, шкоди, завданої психологічному стану потерпілої.

При цьому суд виходив із засад розумності та справедливості, співмірності.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст.368-371, 373-375 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 160 (сто шістдесят ) годин

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, і.н. НОМЕР_1, на користь місцевого бюджету (УДКСУ у м. Люботин Харківської області, ГУДКСУ в Харківській області, р/р 3147544700018, МФО 851011, код ЄДРПОУ 38008949, код призначення платежу 24060300) грошові кошти в розмірі 920,56( дев'ятсот двадцять гривень 56 копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, і.н. НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 863,78 (вісімсот шістдесят три гривні 78 копійок ) гривні в порядку відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, і.н. НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 14200 ( чотирнадцять тисяч двісті гривень ) в порядку відшкодування моральної шкоди.

Речовий доказ ( ніж заводського виготовлення столового типу) вказаний на а.с. 82-83(квитанція №113) переданий на зберігання Люботинського ВМ Харківського РВ ГМВС України в Харківській області (м. Люботин, вул. Радянська,34) знищити

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Люботинський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, потерпілому направити копію вироку не пізніше наступного дня.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку .

Суддя І. В. Дем`яненко