Ухвала суду № 42868553, 17.02.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/2026/14-ц Номер провадження 22-ц/786/629/15Головуючий у 1-й інстанції Ощинська Ю. О. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Дорош А.І.

Суддів: Бондаревської С.М., Буленка О.О.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

з участю

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України

на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2014 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2014 р. ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою. Свої вимоги мотивує тим, що у результаті ДТП, яка мала місце 25.09.2013, з вини ОСОБА_4, було пошкоджено його автомобіль НОМЕР_1, внаслідок чого йому було спричинено матеріальну шкоду. Просив суд стягнути ОСОБА_4 на свою користь 29 752,53 грн. 53 коп. на відшкодування матеріальних збитків, 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, судовий збір та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2014 року залучено Моторне (транспортне) страхове бюро України до участі у справі в якості співвідповідача (а.с. 50).

Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2014 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою - задоволено частково.

Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3, заподіяну шкоду ОСОБА_4 в результаті дорожньо-транспортної пригоди у сумі 16659,84 грн., а також у повернення 170,94 грн. судового збору сплаченого позивачем при подачі позовної заяви, 275,20 грн. - витрати, пов'язані з проведенням оцінки ушкодженого майна, та 430 грн. - витрат на правову допомогу, а всього на загальну суму 17 535,98 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішення, його в апеляційному порядку оскаржив відповідач Моторне (транспортне) страхове бюро України, який, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у позові до нього відмовити в повному обсязі.

Позивач судове рішення в апеляційному порядку не оскаржив.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 25.09.2013 р. близько 09 год. 00 хв. ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_2, на вул. Радянській в м. Пирятин Полтавської області при здійсненні розвороту з правого узбіччя не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3, порушивши вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 06.11.2013 р., яка є чинною, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень (а.с. 9).

26.09.2013 р. ОСОБА_4 направив Моторному (транспортному) страховому бюро України (МТСБУ) повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 25.09.2013 р., та додатки до неї, яка згідно вхідного № 24513 отримана останнім 30.09.2013 р. (а.с. 160-161).

03.10.2013 р. ОСОБА_4 направлено повідовлення від МТСБУ № 3/1-05/27067 про порядок відшкодування шкоди, номер справи МТСБУ6 21791 (а.с. 93).

15.11.2013 р. ОСОБА_3 звернувся до ПП Кузьменка щодо проведення незалежної оцінки майна, визначення розміру матеріального збитку в результаті ДТП.

Згідно звіту № 1710 про незалежну оцінку майна: визначення розміру матеріального збитку автомобіля НОМЕР_1 від 20.11.2013 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля, в результаті його пошкодження при ДТП складає 16 659,84 грн. (а.с. 11-21).

Згідно акту прийому-передачі виконаних робіт ФОП ОСОБА_6 від 16.12.2013 р., ОСОБА_3 затрачено на ремонт автомобіля 16 659,84 грн. (а.с. 35).

Згідно посвідчення серія НОМЕР_5, виданого 23.02.1998 р. Шахтарським міським військовим комісаріатом, ОСОБА_4 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 102).

Задовольняючи позов частково, місцевий суд виходив з того, що згідно п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" учасники бойових дій та інваліди, що визначені законом, які особисто керують належним їм транспортним засобом, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від ДТП, винуватцями якої є зазначені особи, проводить Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), у порядку, визначеному цим Законом. Водій ОСОБА_4 вчинив всі дії для здійснення страхового відшкодування, тому прийшов до висновку про покладення цивільно-правової відповідальності в частині стягнення завданої матеріальної шкоди саме з відповідача МТСБУ.

Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є вірним, оскільки суд дійшов їх після повного, всебічного та об'єктивного з'ясування фактичних обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.

Як вбачається із матеріалів справи, водій ОСОБА_4, як особа, що має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій та є звільненою від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, наступного дня після ДТП, тобто 26.09.2013 р. звернувся до МТСБУ з повідомленням про ДТП, тобто дотримався вимог п. 33.1.4 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який передбачає, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

У повідомленні про ДТП від 26.09.2013 р., наданому ОСОБА_4, зазначені учасники ДТП:, а саме ТЗ - Ford Scorpio, д.н.з. НОМЕР_3, власником та водієм якого є ОСОБА_4, та ТЗ - Mercedes-Benz Е200, д.н.з. НОМЕР_4, власником та водієм якого є ОСОБА_3 (а.с. 160-161).

Станом на 03.10.2013 р. в МТСБУ заведено страхову справу № 21791 (а.с. 93).

Згідно п. 33.3. ст. 33 Закону водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів). Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

Водій ОСОБА_3 звернувся лише 15.11.2013 р. до оцінювача ПП ОСОБА_7.з питання проведення оцінки пошкодженого автомобіля Mercedes-Benz Е200, власником якого він є.

Вбачається, що представник МТСБУ не прибув до місцезнаходження пошкодженого автомобіля протягом десяти робочих днів після одержання ним повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, тому водії - учасники ДТП звільняються від обов'язку збереження пошкодженого ТЗ.

Доводи відповідача МТСБУ про те, що власники пошкодженого майна зобов»язані зберігати пошкоджений ТЗ до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник, не заслуговують на увагу, виходячи з фактичних обтавин справи, оскільки місцевим судом добуто достатньо доказів того, що водії - учасники ДТП дотримали вимоги Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Доводи відповідача МТСБУ про те, що позивач ОСОБА_3 звернувся до нього із заявою про настання страхового випадку 06.10.2013 р., а останній можливий день оглягу пошкодженого ТЗ сплив 17.12.2013 р., не заслуговують на увагу, оскільки позивач ОСОБА_3 звернувся із заявою не 06.10.2013 р., а 06.12.2013 р. (а.с. 65). Проте, вперше із повідомленням про ДТП звернувся на наступний день після ДТП відповідач ОСОБА_4, на підставі чого і була заведена страхова справа.

Також не заслуговують на увагу доводи відповідача МТСБУ про те, що обов»язок по наданню заяви про страхове відшкодування та документів до неї покладається саме на позивача, а не на відповідача - учасника ДТП, тобто 10-ти денний строк на огляд автомобіля починає свій перебіг саме з моменту подачі повідомлення потерпілою особою, тобто позивачем, оскільки статтею 33 Закону визначено дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), а саме п.п. 33.1., 33.1.4. передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка. Таку заяву про ДТП подав ОСОБА_4 26.09.2013 р.

Додаткові пояснення по суті апеляційної скарги, що не передбачено ЦПК, подані МТСБУ поза межами строку на апеляційне оскарження та що містять інші доводи незаконності рішення місцевого суду, не можуть розцінюватися як апеляційна скарга та бути предметом апеляційного розгляду. МТСБУ не приносило зауваження на журнал судового засідання від 02.10.2014 р. У порядку ч.2 ст 293 ЦПК України заперечення на ухвалу суду від 02.10.2014 р. не були включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України відхилити.

Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

С у д д і: