Ухвала суду № 42866294, 25.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/100/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Непочатих В.О., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

25 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року про залишення позову в частині без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УДАІ УМВС України в Чернігівській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року зазначений позов в частині залишено без розгляду.

Позивач не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції з підстав порушення судом першої інстанції норм права і направити справу на продовження розгляду.

Заслухавши представника відповідача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу - скасувати, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 199 КАС України за наслідками апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Положеннями ч.1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як встановлено судом першої інстанції, відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, оскільки про порушення своїх прав та інтересів щодо затримки у виплаті грошового забезпечення, невиплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, невиплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток, затримки у виплаті грошового забезпечення, позивачу було відомо в період з 11.07.2014 по 28.11.2014, проте адміністративний позов поданий до суду лише 06.01.2015 (відповідно до штампу на поштовому конверті), тобто позов поданий після закінчення строків звернення до суду.

Приймаючи рішення про залишення в частині позов без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений ч. 3 ст. 99 КАС України.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів 06.01.2015 року.

Предметом даного позову є визнання протиправними дій відповідача щодо затримки у виплаті грошового забезпечення та виплатити грошового забезпечення за час вимушеного прогулу позивача в період з 2010 по 2014 роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Конституційного суду України №8-рп від 15.10.2013 року у справі №1-13/2013, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та безпідставно залишено позов в частині без розгляду з посиланням на ч.3 ст. 99 КАС України, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі і як наслідок створило штучні перешкоди для позивача стосовно його доступу до правосуддя в адміністративній справі для захисту своїх прав, свобод та інтересів.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. У зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року про залишення в частині без розгляду адміністративного позову - скасувати та постановити нову ухвалу про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

.

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Епель О.В.

Карпушова О.В.