Постанова № 42863851, 24.02.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2015 р. Справа№ 910/14254/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Авдеєва П.В.

Куксова В.В.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 24.02.2015 року по справі № 910/14254/13 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-ІНВЕСТ" на рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2014 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 26.11.2014 року) по справі № 910/14254/13 (суддя - Отрош І.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-ІНВЕСТ"

до Аграрного фонду

за участю прокурора в інтересах держави в особі Аграрного фонду

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА"

2. Аграрна біржа

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-ІНВЕСТ" з вимогами до Аграрного фонду про стягнення грошових коштів в розмірі 957530,37 грн., з яких 922722,45 грн. попередньої оплати за товар та 34807,45 грн. реєстраційного збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2013 (суддя Зеленіна Н.І.) порушено провадження у справі № 910/14254/13, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" та Аграрну біржу.

06.08.2013 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 922722,45 грн. попередньої оплати за товар, яка була прийнята судом, з огляду на що розгляд справи здійснюється за новою ціною позову - 922722,45 грн..

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.01.2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 року, позов задоволено повністю, з Аграрного фонду на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-Інвест" стягнуто 922722,45 грн. попередньої оплати та 18454,45 грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.09.2014 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 року у справі № 910/14254/13 та рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2014 року у справі № 910/14254/13 скасовано та справу № 910/14254/13 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Статтею 111-12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 року у справі № 910/14254/13 суд касаційної інстанції зазначив, що суду першої інстанції необхідно перевірити обставини реєстрації Біржового контракту аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 року на Аграрній біржі в день його укладення та набрання ним чинності; встановити закінчення терміну дії Біржового контракту аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 року та припинення зобов'язань за ним; дати належну оцінку обставинам щодо можливості стягнення з Аграрного фонду коштів на підставі Біржового контракту аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 року та перевірити вимоги позивача на предмет їх відповідності статтям 512, 514 Цивільного кодексу України врахувавши, що визначене умовами договору про відступлення права вимоги (цесії) від 14.12.2012 року право на повернення коштів від Аграрного фонду не передбачено Біржовим контрактом аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 року та не підтверджено судовим рішенням.

Під час нового розгляду, з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 року, господарський суд міста Києва виніс рішення від 21.11.2014 року у справі № 910/14254/13, яким у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "УПК-ІНВЕСТ", звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи.

Крім того, до апеляційної скарги додано клопотання про відстрочку сплати судового збору.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/14254/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Авдеєв П.В., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 року по справі № 910/14254/13 прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-ІНВЕСТ" до провадження і призначено перегляд рішення на 03.02.2015 року.

03.02.2015 року від товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-ІНВЕСТ" надійшли докази сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року продовжено строк розгляд справи № 910/14254/13 та її розгляд відкладено на 24.02.2015 року.

Аграрним фондом, прокуратурою, товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" та Аграрною біржею на підставі ст. 96 ГПК України не надано до суду заперечень на апеляційну скаргу.

Представник позивача був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2014 року скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні надавав свої пояснення та просив рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-ІНВЕСТ" - без задоволення.

Представник прокуратури в судовому засіданні надавав свої пояснення та просив рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-ІНВЕСТ" - без задоволення.

Представник третіх осіб в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене, а також наявність в матеріалах справи всіх необхідних для перегляду рішення доказів, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутністю представників третіх осіб, проти чого також не заперечують представники позивача, відповідача та прокурора присутні у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2014 року по справі № 910/14254/13 - слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" (в редакції чинній на дату укладання Біржового контракту аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011), біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Відповідно до п. 6.5 Типових правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, затверджених наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 03.04.1996 № 103/44/62 (чинні на дату укладення Біржового контракту аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011), біржова угода вступає в дію з моменту її підписання обома сторонами.

Відповідно до п. 10.1 Типових правил, угода, укладена на біржових торгах, повинна бути зареєстрована та оформлена як біржовий контракт. Біржовий контракт має включати в собі положення щодо прав, обов'язків і відповідальності з митного оформлення експорту продукції, які не суперечать укладеному біржовим посередником - членом біржі - договору на брокерське обслуговування продавця цієї продукції. Зазначені положення можна викласти і окремим протоколом як додаток до контракту.

Згідно з п. 10.3 Типових правил, брокери зобов'язані підписати контракт, а біржа його зареєструвати не пізніше наступного за укладенням угоди робочого дня. При підписанні контракту брокер зобов'язаний надати договори, на підставі яких він діяв в інтересах третіх осіб. Несвоєчасне підписання контракту визначається як відмова від оформлення угоди.

Біржовому контракту присвоюється реєстраційний номер, його форма та зміст затверджуються біржею. Контракт підписується брокерами, уповноваженими особами біржі та засвідчується печаткою біржі. Контракт оформляється в трьох примірниках: по одному для кожної із сторін угоди і один - для архівного зберігання на біржі. За поданням сторін біржа може видавати завірені копії контракту (п. 10.4 Типових правил).

Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Ольга" (покупець, третя особа-1) та Аграрним фондом (продавець, відповідач) укладено Біржовий контракт аграрної біржі № 283 АБ/95 (Контракт), який містить відмітку про реєстрацію Аграрною біржею 08.06.2011 року, відтиск печатки та підпис уповноваженої особи Аграрної біржі (а.с. 12-14).

За його реєстрацію було сплачено реєстраційний збір у розмірі 34807,45 грн. та внесено інформацію щодо реєстрації контракту до журналу реєстрації біржових контрактів.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами контракту, колегія суддів дійшла висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 4 статті 655 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.3, 1.7 розділу 1 Контракту, продавець продав, а покупець купив товар - цукор-пісок у кількості 2236,876 тонн; вартість товару разом з ПДВ - 17 403 722,92 грн.; сума оплати за Контрактом (вартість товару) - 17 403 722,92 грн.

Пунктом 2.1 Контракту сторони визначили, що продавець забезпечує наявність товару на базисі поставки: EXW ДП "Харківцукорзбут" (Горохів) (ЄДРПОУ 23764023) Волинська обл.

Згідно з п. п. 2.2, 2.3 Контракту, після здійснення покупцем оплати, передбаченої п. 4.1 Контракту, продавець протягом 3-х робочих днів надає покупцю дозвіл на переоформлення товару, довіреність на переоформлення товару; протягом 5 робочих днів після здійснення оплати, передбаченої п. 4.1 Контракту, покупець надає продавцю підписаний трьохсторонній акт приймання-передавання товару.

Відповідно до п. 3.1 Контракту, реєстрація Контракту проводиться на підставі протоколу проведених торгів у відповідності договору-доручення з брокерською конторою, акредитованою Аграрною біржою.

Пунктом 4.1. Контракту передбачено, що оплата коштів за Контрактом згідно п. 1.7 здійснюється покупцем протягом 5 банківських днів після реєстрації Контракту на Аграрній біржі, на реєстраційний рахунок Аграрного Фонду.

Відповідно до п. 4.4 Контракту, затвердження Контракту проводиться при наявності, зокрема, оплати коштів за Контрактом на банківський рахунок Аграрного фонду згідно п. 1.7.

Згідно з п. 8.3 Контракту, контракт складений українською мовою у 5 (п'яти) автентичних примірниках по одному для кожної із сторін, один для Аграрної біржі, один для покупця, один для Брокера-покупця, один для продавця, один для Брокера-продавця, які мають однакову юридичну силу і набуває чинності з моменту його реєстрації і діє до 31.12.2011.

На виконання умов контракту товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" сплатило 30.06.2011 року на користь Аграрного фонду грошові кошти у розмірі 922 722,92 грн. за Біржовим контрактом аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 року, що підтверджується банківською випискою за 30.06.2011 року по особовому рахунку 260063011645 товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" (а.с. 15-16).

Отже, товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" було сплачено частину оплати у розмірі 922 722,92 грн., а як слідує з умов п. 4.1, що оплата коштів за Контрактом згідно п. 1.7 здійснюється покупцем протягом 5 банківських днів після реєстрації Контракту на Аграрній біржі, на реєстраційний рахунок Аграрного Фонду, лише після цього у останнього виникає обов'язок щодо поставки товару.

При цьому, решта вартості товару у розмірі 16 481 000,00 грн. у встановлені Контрактом строки та порядку покупцем сплачена не була.

Після чого, 14.12.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Ольга" (цемент, третя особа-1) та товариством з обмеженою відповідальністю "УПК-Інвест" (цесіонарій, позивач) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) (договір), відповідно до умов якого цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває права вимог, належне цедентові, за Біржовим контрактом Аграрної біржі № 283АБ/95 від 08.06.2011 між цедентом і Аграрним фондом.

Відповідно до п. 2 договору, цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов'язків: право вимоги повернення грошових коштів, наданих цедентом боржнику в рахунок виконання своїх зобов'язань за Біржовим контрактом Аграрної біржі № 283АБ/95 від 08.06.2011 року; сплати штрафних та інших санкцій за невиконання або прострочення виконання зобов'язань Аграрним Фондом за Біржовим контрактом Аграрної біржі № 283АБ/95 від 08.06.2011 року; виконання Аграрним Фондом інших зобов'язань відповідно до Біржового контракту Аграрної біржі № 283АБ/95 від 08.06.2011 року на умовах і в обсязі, які встановлені вказаним контрактом між товариством з обмеженою відповідальністю "Ольга" та Аграрним Фондом.

Пунктом 2.1 договору визначено, що до цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладення даного договору. Моментом переходу права вимоги цедента за договором, визначеним у п. 2 цього договору, до цесіонарія є набрання чинності даним договором.

Відповідно до п. 7 договору, цесіонарій зобов'язаний письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги.

Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "УПК-ІНВЕСТ" звернулось до Аграрного фонду з листом № 1-7 від 15.07.2013 року, у якому повідомило про відступлення права вимоги за Біржовим контрактом аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 року та вимало повернення сплачених за Контрактом коштів.

Однак, Аграрний фонд кошти за Біржовим контрактом аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 року сплачені третьою особою-1 не повернув.

У зв'язку з чим, товариство з обмеженою відповідальністю "УПК-ІНВЕСТ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Аграрного фонду про стягнення грошових коштів в розмірі 957 530,37 грн., з яких 922 722,45 грн. попередньої оплати за товар та 34 807,45 грн. реєстраційного збору.

Згідно ч. 1. ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" не виконало свій обов'язок з попередньої оплати вартості товару за Біржовим контрактом аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 року, визначений пунктами 1.7, 4.1 Контракту в повному розмірі - 17 403 722,92 грн. та була сплачена належним чином лише частина попередньої оплати у розмірі 922 722,92 грн.

В силу вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 529 Цивільного кодексу України, кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За правилом ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Отже, в силу наведених вище норм невиконання умов контракту щодо попередньої оплати в повному розмірі є порушенням зобов'язання, що є підставою для відмови відповідача від виконання свого зобов'язання з поставки товару.

Однак, Аграрний фонд не відмовився від виконання зобов'язання з поставки товару та не розірвав Біржовий контракт аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 року в односторонньому порядку, а зупинив виконання свого обов'язку з поставки товару, у відповідності до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України, до здійснення товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" попередньої оплати в повному розмірі.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язань передбачені Главою 50 Цивільного кодексу України (ст.ст. 599 - 609).

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Серед інших підстав припинення зобов'язання законом передбачені: припинення зобов'язання за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного; зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; за домовленістю сторін, в тому числі, шляхом новації; внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора; поєднанням боржника і кредитора в одній особі; неможливістю виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає; ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

З огляду на зазначене, зобов'язання між товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" та Аграрного фонду за укладеним Біржовим контрактом аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 року не припинились, оскільки є такими, що не виконані належним чином та відсутні підстави, з якими законодавством пов'язується припинення зобов'язань.

Оскільки, зобов'язання з поставки товару відповідач має право здійснити у передбаченому законодавством порядку після отримання на свій рахунок попередньої оплати в повному обсязі за Біржовим контрактом аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 року, то, з урахуванням положень статті 538 Цивільного кодексу України, Аграрний фонд правомірно зупинив поставку узгодженого між сторонами товару і в нього відсутній обов'язок з повернення частини попередньої оплати в розмірі 922 722,92 грн., перерахованої товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" за Біржовим контракт аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 року.

Оскільки, право вимоги повернення грошових коштів у розмірі 922 722,92 грн. Аграрним Фондом за Біржовим контрактом Аграрної біржі № 283АБ/95 від 08.06.2011 року у товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" не виникало та станом на дату укладення з позивачем договору про відступлення права вимоги (цесії) від 14.12.2012 року не існувало, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-ІНВЕСТ" до Аграрного фонду про стягнення грошових коштів в розмірі 922 722,92 грн. є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо посилань скаржника на те, що відповідач безпідставно користується коштами позивача, то колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 1212 ЦК України врегульовано випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11, частин 1 та 2 статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, в тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 509 цього ж Кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За вказаних обставин, майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків.

Відтак, чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей), а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач набув частину грошових коштів, як предмет контракту, за існування достатніх правових підстав та у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству.

Також, колегією суддів не береться до уваги посилання скаржника на те, що судом першої інстанції здійснено суперечливі висновки щодо не припинення контракту та поставки товару лише після повної оплати, оскільки в контракті читко зазначено, що лише у разі повної попередньої оплати товару здійснюється його поставка, а тому контракт є не припиненим.

Третім посиланням скаржника, як на підставу скасування рішення зазначено, що судом першої інстанції порушено вимоги ч. 1 ст. 604 та ст. 598 ЦК України, оскільки строк дії контракту припинились, то й припинились господарські зобов'язання сторін щодо його виконання.

Так дійсно у п. 8.3 контракту зазначено, що контракт складений українською мовою у 5 (п'яти) автентичних примірниках по одному для кожної із сторін, один для Аграрної біржі, один для покупця, один для Брокера-покупця, один для продавця, один для Брокера-продавця, які мають однакову юридичну силу і набуває чинності з моменту його реєстрації і діє до 31.12.2011.

Разом з тим, у контракті зазначено, що поставку товару буде здійснено лише після повної оплати, передбаченої п. 4.1 контракту, оскільки оплату було здійснено частково, то і поставку не виконано, доказів повної оплати за контрактом до суду не надано, а тому дія контракту не припинилась.

Внаслідок цього, доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого суду.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2014 року у справі № 910/14254/13 - залишається без змін.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-ІНВЕСТ" на рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2014 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 26.11.2014 року) по справі № 910/14254/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2014 року у справі № 910/14254/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/14254/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді П.В. Авдеєв

В.В. Куксов