Постанова № 42863824, 24.02.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2015 р. Справа№ 910/16012/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Дикунської С.Я.

Ропій Л.М.

за участю представників:

Від позивача: представник Кобилецький В.В. - за довіреністю.

Від відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід",

на рішення Господарського суду м. Києва від 15.10.2014 року

у справі № 910/16012/14 (суддя: Трофименко Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструкторсько -

будівельний центр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна

компанія "Солід"

про стягнення 124 789,50 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Конструкторсько - будівельний центр" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід" про стягнення 124 789,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду № СД-1207 від 12.07.2013 року в частині оплати виконаних позивачем робіт.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.10.2014 року у даній справі позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскільки позивачем не виконано п. 9.2. договору, яким передбачено, що гарантійні зобов'язання оформлюються окремим документом та надаються замовнику разом з останнім актом приймання виконаних будівельних робіт, відповідач має право не здійснювати жодних платежів за договором до отримання від позивача зазначених документів.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.

Відповідачем не використано наданого йому законом права на участь його представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного його повідомлення про час та місце судового засідання, а саме поштове повідомлення № 12460710.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Конструкторсько-будівельний центр" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід" (замовник) було укладено договір підряду № СД-1207 за умовами якого, підрядник зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик власними або залученими силами виконати будівельно-монтажні роботи (надалі - "роботи") на об'єкті: "Північна частина існуючого цеху санітарно-гігієнічної продукції з прибудовами) Товариством з обмеженою відповідальністю "Проктер енд Гембл Україна" (надалі - "Об'єкт"), в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Місцезнаходження Об'єкта: Україна, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 2.

Відповідно до п. 1.3. договору склад та обсяги робіт, що підлягають виконанню за цим Договором, визначені в кошторисі, що є Додатком № 1 до цього Договору.

Пунктом 1.4. договору сторони передбачили, що роботи за цим Договором виконуються згідно проектної документації та Кошторису. Наслідки порушення Підрядником їх положень визначаються цим Договором та чинним законодавством України.

Згідно з п. 2.2. договору договірна ціна за цим Договором є твердою, визначається згідно ДБН Д.1.1-1-2000 і відповідно до Кошторису складає 236 705,42 гри. (двісті тридцять шість тисяч сімсот п'ять гривень 42 копійки), крім того ПДВ 20% - 47 341,08 грн. (сорок сім тисяч триста сорок одна гривня 08 копійок), всього - з урахуванням ПДВ 20% - 284 046.50 грн. (двісті вісімдесят чотири тисячі сорок шість гривень 50 копійок).

Як передбачено п. 2.4. договору, остаточна вартість робіт, яку має сплатити Замовник на користь Підрядника, визначається на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, підписаних Сторонами на виконання цього Договору.

Відповідно до п. 7.2. договору аванс у розмірі 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень, 00 копійок) (з урахуванням ПДВ 20%) здійснюється Замовником протягом 3 (трьох) календарних днів після підписання цього Договору.

Згідно з п. 7.3. договору оплата виконаних робіт здійснюється Замовником на підставі довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою КБ-3 (далі - "довідка КБ-3"), Актів КБ-2в та рахунку-фактури. Оплата здійснюється тільки по оригіналах рахунків фактур, коли виникає зобов'язання по Договору внаслідок виконання умов цього Договору.

У п. 7.4. договору сторони узгодили, що строк оплати становить наступні 30 (тридцять) робочих днів з дати підписання Сторонами акту КБ-2в та надання Підрядником рахунку-фактури.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В силу ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

На виконання умов Договору позивачем було виконано будівельно-монтажні роботи на загальну суму 299 411,50 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт: а саме: Акт №1 за липень 2013 року від 24.07.13р. на суму 8 127,00 грн., Акт №2 за жовтень 2013 року від 28.10.13р. на суму 166 495,00 грн., Акт №3 за лютий 2014 року від 28.02.14р. на суму 54 060,00 грн., Акт №4 за березень 2014 року від 31.03.14р. на суму 70 729,50 грн. та відповідними Довідками про вартість виконаних робіт, підписаними та скріпленими печатками обох сторін (а.с. 14-23).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що аванс та акти №1 і №2 були оплачені відповідачем в сумі 174 622,00 грн., однак, не була здійснена за актом №3 та за актом №4.

Отже, за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 124 789,50 грн.

Як вбачається з апеляційної скарги, відповідач не оспорює факт виконаних робіт, а лише стверджує про те, що відповідно до умов п. 9.2. договору гарантійні зобов'язання оформлюються окремим документом з підписом та печаткою Підрядника та надаються Замовнику разом з останнім актом КБ-2в. У разі невиконання цієї умови Замовник має право не підписувати останній акт КБ-2в та/або притримати усі належні Підряднику платежі до отримання вищевказаного письмового документа.

Однак, дане посилання апелянта не заслуговує на увагу, оскільки гарантійні зобов'язання відповідно до умов даного пункту повинні надаватись замовнику разом з останнім Актом приймання виконання робіт, який ще не підписаний сторонами, так як відповідно до п. 3 додаткової угоди № 1 від 23.07.2013 року до договору п 2.2. договору збільшується на розмір вартості робіт, передбачених до виконання в цій Додатковій угоді додаткових робіт та складає 323 486 грн. 50 коп. (триста двадцять три тисячі чотириста вісімдесят шість гривень 50 копійок), у тому числі ПДВ 20% - 53 914 грн. 42 коп.».

Тобто, умови даного пункту додаткової угоди № 1 від 23.07.2013 року до договору передбачають здійснення позивачем робіт за ще одним актом приймання виконання робіт, який сторонами не підписано.

Отже, відповідач не має права посилатися на п. 9.2. договору та притримувати оплату за виконані позивачем роботи.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 124 789,50 грн. основного боргу.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено повністю, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Стосовно заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в розмірі 5 000,00 грн. судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до п. 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України, Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Отже, дослідивши матеріали справи, судовою колегією встановлено, що між Адвокатом - Кобилецьким В.В.. (далі - адвокат) з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Конструкторсько-будівельний центр" (далі - клієнт) було укладено договір № б/н від 28.07.2014р. про надання правової допомоги. Відповідно до умов договору, адвокат приймає на себе обов'язки представляти права та інтереси клієнта в господарському суді, інших органах державної влади та місцевого самоврядування з приводу вирішення справи про стягнення боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід".

Оплата позивачем послуг адвоката підтверджується банківськими виписками позивача про перерахування на рахунок Кобилецького В.В. 5 000,00 грн. з призначенням платежу: "сплата за послуги відповідно до договору №б/н від 28.07.2014р.".

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на послуги адвоката в сумі 5 000,00 грн. підлягають задоволенню.

В силу ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід" на рішення Господарського суду м. Києва від 15.10.2014 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 15.10.2014 року у справі № 910/16012/14 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/16012/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.Я. Дикунська

Л.М. Ропій