Ухвала суду № 42863278, 19.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/3571/14

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Косцової І.П., Стас Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про визнання неправомірними дій, визнання незаконною та скасування постанови про накладення стягнень, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2014 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області (далі - Інспекція, відповідач) неправомірними, визнати незаконною та скасувати постанову Інспекції №125 від 11 серпня 2014 року про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».

В обґрунтування позивач зазначив, що Інспекцією порушено Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07 березня 2012 року № 310. Крім цього, при розрахунку штрафних санкцій відповідач допустився помилки, оскільки невірно розтлумачив ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Суд визнав незаконною та скасував постанову №125 від 11 серпня 2014 року про накладення стягнень передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» в частині застосування штрафу у розмірі 5 875,80 грн.

В частині визнання дій Інспекції неправомірними та в частині скасування постанови №125 від 11 серпня 2014 року про накладення стягнень передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо застосування штрафу у розмірі 244,20 грн. суд - відмовив.

В апеляційній скарзі Інспекцією ставиться питання про скасування судового рішення, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також у зв'язку з допущенням порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Посилаючись на викладене, апелянт просить прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, у зв'язку із неявкою сторін, належним чином сповіщених про день, час та місце розгляду справи.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період з 02 червня 2014 року по 06 червня 2014 року Інспекцією було проведено планову перевірку з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів у кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1», за адресою АДРЕСА_1, що належить ФОП ОСОБА_1

На підставі даної перевірки був складений акт від 11 червня 2014 року № 000181, в якому зазначено на порушення ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме, відсутня необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про продукцію (а.с.5-8).

У зв'язку з виявленими порушеннями, відповідач, керуючись ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів», прийняв постанову №125 від 11 серпня 2014 року про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафної санкції в розмірі 6120,00 грн. (а.с.11).

Також, відповідачем було винесено припис № 3 від 10 червня 2014 року про усунення порушень прав споживачів у кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1» за вказаною адресою (а.с.9-10).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не спростовано факт скоєння порушення ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», дії відповідача щодо накладення стягнень без проведення повторної перевірки у зв'язку з невиконанням припису про усунення порушень прав споживача є такими, що відповідають ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» та Положенню про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №1177

Задовольняючи позов в іншій частині, суд першої інстанції вважав, що Інспекція під час прийняття постанови про накладення стягнень невірно розрахувала суму штрафу.

Тому, суд вважав за необхідним скасувати спірну постанову в частині застосування штрафу у розмірі 5 875,80 грн..

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів розглядаючи апеляційну скаргу суб'єкта владних повноважень, якій не погодився з розрахунком суду першої інстанції щодо розміру стягнень, дійшла наступних висновків.

Права споживачів, а також механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів врегульовано Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п.12 ч.1 ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів», спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення.

Згідно з ч.1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.

Як встановлено матеріалами справи, відповідачем застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафну санкцію в розмірі 6120,00 грн., сума штрафу розрахована до кожної страви окремо відповідно до таблиць 1-4 додатку №7 (а.с.29-32).

Проте, суд першої інстанції не погодився з таким розрахунком та зазначив, що штраф необхідно розраховувати із суми загальної вартості продукції, яка зазначена в таблицях 1-4 додатку №7, а не за кожну одиницю страви.

Отже, загальна вартість продукції відповідно до вказаних таблиць 1-4 додатку №7 складає 814 грн., 30 відсотків штрафу від цієї суми дорівнює 244,20 грн.

Колегія суддів погоджується з такою правовою позицією суду першої інстанції у зв'язку з тим, що окрема страва не є окремою партією товару одержаного для реалізації.

Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає, що Інспекція розраховуючи суму штрафних санкцій діяла всупереч п.7 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів», а тому доводи апеляційної скарги не приймаються колегією суддів на підставі вищевикладених обставин справи.

Апелянт не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції зазначив, що суд здійснив помилку щодо визначення терміну «партія товару».

Так, на думку апелянта «партія товару» - це визначена кількість товарів одного або кількох найменувань закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом.

Враховуючи, що ФОП ОСОБА_1 не надала документи про вартість одержаної для реалізації партії товару (товаросупровідну накладну), апелянт вважає, що ідентифікувати товар, як партію - неможливо.

Суд апеляційної інстанції вважає ці доводи необґрунтованими і не може погодитися з позицією Інспекції, що на виготовлення кожної страви була використана окрема партія товару, а тому вважає, що суд першої інстанції правильно нарахував суму стягнень з загальної вартості продукції.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року було відстрочено відповідачу сплату судового збору у розмірі 913,50 грн. до винесення судом апеляційної інстанції судового рішення по суті справи (а.с.120-121).

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає за необхідним стягнути з Інспекції судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року в сумі 913,50 грн.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про визнання неправомірними дій, визнання незаконною та скасування постанови про накладення стягнень - залишити без змін.

Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області судовий збір в сумі 913,50 грн. (дев'ятсот тринадцять гривень 50 копійок) на користь Державного бюджету України на рахунок 31212206781008, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37607526.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя І.П. Косцова

суддя Л.В. Стас