Постанова № 42863218, 04.02.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року 16:30

Справа № 808/8992/14

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.

за участю секретаря судового засідання Батигіна О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна

до відповідача1: Запорізької митниці Міндоходів

до відповідача2: Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області

про: визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна до Запорізької митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, в якому позивач просить:

-визнати протиправною відмову Запорізької митниці Міндоходів у поверненні ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна» суми митних платежів за ВМД №112030000/2012/008002 від 16.03.2012 р„ за ВМД №112030000/2012/011131 від 13.04.2012 р. у розмірі 12 921,21 грн.

-визнати неправомірною бездіяльність Запорізької митниці Міндоходів щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства України у Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України ПАТ «Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна» надмірно сплачених коштів за ВМД №112030000/2012/008002 від 16.03.2012 р., за ВМД №112030000/2012/011131 від 13.04.2012 у розмірі 12 921,21 грн.

-стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» переплату ввізного мита у сумі 12 921,21 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, направив клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги мотивовані тим, що скаржувана відмова у поверненні позивачу суми митних платежів у розмірі 7189,61 грн. за ВМД від 16.03.2012 №112030000/2012/008002 та у розмірі 5731,60 грн. за ВМД 13.04.2012 №112030000/2012/011131 порушує його права та законні інтереси. Зазначена відмова є протиправною, оскільки сплачені позивачем митні платежі за новими ВМД, слід вважати зайво або надмірно сплаченими, а тому позивач вправі вимагати їх повернення. Таким чином, оскаржувана відмова не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а бездіяльність відповідача1 щодо ненадання відповідачу2 висновку про повернення з Державного бюджету України позивачу надмірно сплачених коштів є неправомірною. З огляду на викладене, з Державного бюджету України на користь позивача має бути стягнута переплата ввізного мита у сумі 12921,21 грн.

Представник відповідача1 у судовому засіданні просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивач не скористався положеннями ст. 264 Митного кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) при декларуванні товару за вантажними митними деклараціями №112030000/2012/008002 від 16.03.2012, №112030000/2012/011131 від 13.04.2012 позивач не скористався своїм правом випустити товар у вільний обіг під гарантійне зобов’язання. Відтак, у митного органу відсутні підстави для повернення надмірно сплачених коштів.

Представник відповідача2 у судове засідання не з’явився. До канцелярії суду надійшли письмові пояснення відповідача2 відносно заявлених позовних вимог, у яких він зазначив, що висновок щодо повернення позивачу помилково або надміру сплаченого ввізного мита у сумі 12921,21 грн. на адресу відповідача2 не надходив, а тому підстави для перерахування коштів у відповідача2 відсутні.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Згідно з ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Як свідчать матеріали справи, 16.03.2012 для проведення митного оформлення ввезеного товару ПАТ «Дніпроспецсталь» подана вантажна митна декларація №112030000/2012/008002. У графі 43 зазначеної ВМД позивачем зазначено основний метод (перший) визначення митної вартості за ціною угоди. Митні платежі за даною ВМД повинні були становити ввізного мита - 76 642,39 грн. Ці дані підтверджені та відображені в гр. 47 «Нарахування мита та митних платежів декларації».

16.03.2012 митним органом прийнято рішення №112030000/2012/000038/1 про визначення митної вартості товару за шостим методом та у зв'язку з цим 16.03.2012 видано картку відмови у митному оформленні товару 12030000/2/00184 за поданою ВМД, в якій зазначено вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення товару, а саме подання нової ВМД.

16.03.2012 позивачем подано митному органу нову митну декларацію №112030000/2012/008019, яку прийнято до митного оформлення. Платежі ввізного мита за новою ВМД склали 83 832,00 грн.

Таким чином, за декларацією №112030000/2012/008002 в результаті застосування митним органом шостого методу визначення митної вартості товару переплата ввізного мита склала 7189 61,00грн.

Крім того, 13.04.2012 для проведення митного оформлення ввезеного товару ПАТ «Дніпроспецсталь» подана вантажна митна декларація № 112030000/2012/011131. У графі 43 зазначеної ВМД позивачем вказано основний метод (перший) визначення митної вартості за ціною угоди. Митні платежі за даною ВМД повинні були становити ввізного мита - 102521,05 грн. Ці дані підтверджені та відображені в графі 47 «Нарахування мита та митних платежів» декларації.

13.04.2012 митним органом прийнято рішення №112030000/2012/00011871 про визначення митної вартості товару за шостим методом та у зв'язку з цим 13.04.2012 видано картку відмови у митному оформленні товару №112030000/2/00287 за поданою ВМД, в якій зазначено вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення товару, а саме подання нової ВМД.

13.04.2012 позивачем подано митному органу нову митну декларацію №112030000/2012/011189, митні платежі за якою вже становили 108 252,65 грн. ввізного мита.

Таким чином, за декларацією №112030000/2012/011189 в результаті застосування митним органом шостого методу визначення митної вартості товару переплата ввізного мита склала 5 731,60 грн.

Не погодившись з рішеннями та картками відмови митного органу, ПАТ «Дніпроспецсталь» 06.09.2012 звернулось з позовом до Запорізького окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови у прийнятті першочергово поданих ВМД.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2013 по справі №0870/8766/12 позов задоволено у повному обсязі: визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості за шостим методом №112030000/2012/000038/1 від 16.03.2012 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України М 112030000/2/00184 від 16.03.2012 р. за ВМД № 112030000/2012/008002; рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості за шостим методом №112030000/2012/000118/1 від 13.04.2012 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112030000/2/00287 від за ВМД № 112030000/2012/011131.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга Запорізької митниці залишена без задоволення, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2013 без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.06.2014 касаційну скаргу Запорізької митниці відхилено, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014 залишено без змін.

Листами від 18.07.2014 № 171/1-290, №171/1-289 позивач звернувся до відповідача1 із заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів в загальній сумі 12921,21грн. за вантажними митними деклараціями від 16.03.2012 №112030000/2012/008002 та від 13.04.2012 №112030000/2012/011131.

Листом від 01.08.2014 №3853/24/08-70-52-01-04 відповідачем1 відмовлено у поверненні надмірно сплачених коштів до бюджету.

Вважаючи відмову у поверненні надмірно сплачених митних платежів протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Оцінюючи правомірність дій відповідача1 щодо відмови у поверненні позивачеві суми митних платежів у розмірі 12921,21грн. за ВМД від 16.03.2012 №112030000/2012/008002 у розмірі 7189,61 грн. та від 13.04.2012 №112030000/2012/011131 у розмірі 5731,60 грн., суд виходить з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач звертався до відповідача 1 із заявами (листами) від 18.07.2014 № 171/1-290, №171/1-289 про повернення з Державного бюджету України коштів, помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету у загальній сумі 12921,21 грн.

За результатами розгляду вказаної заяви позивача відповідачем1 надано лист від 01.08.2014 № 3853/24/08-70-52-01-04, в якому він зазначив, що оскільки товар був відпущений у вільний обіг 16.03.2012 за МД №112030000/2012/008019 та 13.04.2012 за МД №112030000/2012/011189 без надання гарантійних зобов’язань, відтак, у митного органу відсутні підстави для повернення надмірно сплачених коштів.

Згідно з положеннями ст. 1 МК України, митне оформлення – це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 МК України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Згідно зі ст. 72 МК України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Згідно з ч. 1 ст. 262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Статтею 264 МК України була регламентована спеціальна процедура у випадку незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом.

За правилами наведеної статті у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.

Після надання банком гарантій, зазначених у частині третій цієї статті, митний орган зобов'язаний випустити товари у вільний обіг. У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Додаткові витрати, що виникли у декларанта у зв'язку з уточненням заявленої ним митної вартості або поданням митному органу додаткової інформації, несе декларант.

Декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду. У повідомленні митного органу вищого рівня про результати розгляду скарги обґрунтовується прийняте за скаргою рішення та міститься інформація про право декларанта оскаржити це рішення в судовому порядку.

Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у ст. 264, ч. 4 ст. 284 МК України та в міжнародних договорах України, визначається Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364 (далі – Порядок).

Відповідно до Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Вказана заява з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум, який перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Враховуючи, що відповідач1 не є розпорядником коштів, а також той факт, що позивач не скористався визначеною ст. 264 МК України процедурою повернення сплачених митних платежів, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача1 щодо відмови у поверненні позивачеві суми митних платежів у розмірі 12921,21 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача1 щодо відмови у поверненні позивачеві суми митних платежів у розмірі 12921,21грн. за ВМД від 16.03.2012 №112030000/2012/008002 у розмірі 7189,61 грн. та від 13.04.2012 №112030000/2012/011131 у розмірі 5731,60 грн. не підлягають задоволенню, а відтак, в цій частині позову слід відмовити.

Оцінюючи правомірність дій відповідача1 щодо ненадання відповідачеві2 висновку про повернення з державного бюджету України позивачеві надмірно сплачених коштів у розмірі 12921,21грн. за ВМД від 16.03.2012 №112030000/2012/008002 у розмірі 7189,61 грн. та від 13.04.2012 №112030000/2012/011131 у розмірі 5731,60 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі – Висновок про повернення) до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).

Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви. За відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Із наведених вище правових норм вбачається, що законодавчою умовою повернення коштів є ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів. Таким чином, необхідною умовою повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів.

Така позиція узгоджується з постановою Верховного суду України від 15.04.2014 по справі № 21-21а14 (№ рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 38963284), в якій зазначено, що у разі, якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Позивач у передбаченому чинним законодавством порядку звернувся до митного органу із заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів, однак відповідачем 1 було відмовлено у поверненні надмірно сплачених митних платежів.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем1 не вжито передбачених законом дій щодо надання вищевказаного висновку, а лише надано письмову відмову про відсутність підстав для повернення коштів з Державного бюджету України.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання неправомірною бездіяльність Запорізької митниці Міндоходів щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства України у Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України ПАТ «Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна» надмірно сплачених коштів за ВМД №112030000/2012/008002 від 16.03.2012 р., за ВМД №112030000/2012/011131 від 13.04.2012 у розмірі 12 921,21 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а, відтак, в цій частині позов слід задовольнити.

Оцінюючи правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми переплати ввізного мита у сумі 12921,21 грн., суд виходить із наступного.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2013 по справі №0870/8766/12, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014, зокрема, скасовані рішення Запорізької митниці №112030000/2012/000038/1 від 16.03.2012 №112030000/2012/000118/1 від 13.04.2012 про визначення митної вартості за шостим методом.

За приписами ч.ч. 1,6 ст. 266 МК України, якою регламентовані методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Враховуючи, що відповідно до вантажної митної декларації від 16.03.2012 №112030000/2012/008019, за якою здійснювалось митне оформлення товару на підставі рішення про визначення митної вартості товару від 16.03.2012 № 112030000/2012/000038/1, сума митних платежів становила 83832,00 грн., переплата з ввізного мита у зв’язку з його скасуванням складає 7189,61 грн.

Також, згідно з вантажною митною декларацією від 13.04.2012 №112030000/2012/011189, за якою здійснювалось митне оформлення товару на підставі рішення про визначення митної вартості товару від 13.04.2012 № 112030000/2012000118/1, сума митних платежів становила 108252,65грн., переплата з ввізного мита у зв’язку з його скасуванням складає 5731,60 грн.

Загальна сума переплати ввізного мита становить 12921,21 грн.

Відтак, оскільки відповідач 1 застосував шостий метод визначення митної вартості товару, рішення про застосування яких в подальшому були скасовані судом, рішення суду набрало законної сили, позивачем обґрунтовано був застосований перший (основний) метод визначення вартості товару. Таким чином, сплачені позивачем митні платежі за новими (уточненими) вантажними митними деклараціями за своєю суттю є надмірно сплаченими, а, відтак, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача переплати ввізного мита у сумі 12921,21. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи судову практику розгляду справ Європейським Судом з прав людини, суд зазначає, що стаття 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасницею якої є Україна, захищає право кожного на подання позову або скарги, які пов'язані з його громадянськими правами та обов'язками, до суду, таким чином, це означає “право на суд”. Однак, вказане право є ілюзорним, якщо правова система Високих Договірних Сторін допускає, щоб кінцеве обов'язкове до виконання рішення суду залишалось не виконаним та не усувало наслідків нанесеної одній із сторін шкоди.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, а саме, у вищезазначеній частині.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Матеріалами справи підтверджена сплата позивачем судового збору в розмірі 255,78грн. Враховуючи, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, сума, яка підлягає присудженню на користь позивача з Державного бюджету України, становить 170,52 грн.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 – 12, 14, 86, 94, 98, 158 – 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Запорізької митниці Міндоходів щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства України у Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України ПАТ «Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна» надмірно сплачених коштів за ВМД №112030000/2012/008002 від 16.03.2012 р., за ВМД №112030000/2012/011131 від 13.04.2012 у розмірі 12 921,21 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (код ЄДРПОУ 00186536) переплату ввізного мита у сумі 12 921,21 грн.(дванадцять тисяч дев’ятсот двадцять одна гривня 21 коп.).

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.А.М. Кузьміна» сплачений судовий збір у сумі 170,52 (сто сімдесят гривень 52 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова