КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 825/3341/14 Головуючий у 1-й інстанції: Смірнова О.Є.
Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
при секретарі: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання дій протиправними та скасування пункту вимоги,-
В С Т А Н О В И Л А:
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування п. 3 вимоги ДФІ в Чернігівській області від 18.09.2014 № 25-04-18-14/7242.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДФІ в Чернігівській області подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, судове рішення та постановити нове про відмову в позові у повному обсязі.
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 2,35 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на 2 квартал 2014 року та на підставі направлень на проведення ревізії проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління ДСНС України у Чернігівській області за період з 01.02.2013 по 01.07.2014, за результатами якої складено акт від 08.09.2014 № 04-21/72 (а.с. 25-28).
З метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення в подальшому позивачу направлено вимогу ДФІ в Чернігівській області про усунення виявлених порушень законодавства від 18.09.2014 № 25-04-18-14/7242 (а.с. 7-12).
У п. 3 вимоги від 18.09.2014 № 25-04-18-14/7242 ДФІ в Чернігівській області зазначено, що в ході ревізії встановлено, що внаслідок неналежного виконання відповідними посадовими особами Управління ДСНС України у Чернігівській області обов'язків щодо стягнення з контрагентів штрафних санкцій за несвоєчасне виконання останніми зобов'язань за договорами на охорону об'єктів від пожеж та здійснення пожежно-технічного обслуговування територій, будівель і споруд, які передбачені укладеними договорами та чинним законодавством, а саме п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, державним бюджетом недоотримано 42885,26 грн. відповідних надходжень, чим порушено вимоги ст. 526 та ст. 530 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим:
- стягнути завдані Управлінню ДСНС України у Чернігівській області та Державному бюджету України збитки з ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП» у сумі 91,95 грн., з УБР ПАТ «Укрнафта» - 1719,19 грн., з Гнідинцівський ГПЗ ПАТ «Укрнафта» - 22093,80 грн. та НГВУ ПАТ «Укрнафта» - 18980,32 грн. В іншому випадку відшкодувати їх за рахунок винних осіб у порядку та розмірі, встановлених законодавством, до повного відшкодування завданих збитків.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23квітня 2011 №499/2011 (далі Положення) Державна фінансова інспекція України (далі Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).
Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи обєкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону №2939-ХІІ, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи обєкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу, про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обовязкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимогу від 18.09.2014 року № 25-04-18-14/7242 про усунення порушень, виявлених під час ревізії позивача Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області.
При цьому оскаржувана вимога Інспекції вказує на виявлені збитки та їхній розмір.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позов Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області є безпідставним, а судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ст. ст. 198, 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Доводи представника позивача в судовому засіданні не спростовують зміст апеляційної скарги, а тому вони не заслуговують на увагу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160, 161, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернігівській області - задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 року - скасувати.
Постановити нову постанову, якою в позові Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити дії - відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Н.І.Горбань
Судді: Г.В. Земляна
Є.О.Сорочко
Повний текст постанови виготовлено 20.02.2015 року
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.
Судове рішення № 42862701, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.02.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 825/3341/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: