Постанова № 42862069, 23.01.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2015 рокум. Ужгород№ 807/3121/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Лумей В.Г.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1, представник - ОСОБА_2,

відповідача: Державна податкова інспекція у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, представник - Сойма І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 23 січня 2015 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 28 січня 2015 року.

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, яким просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.04.2014 року № 0001751700 за формою "Р" ДПІ у Виноградівському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області.

Позов мотивовано тим, що 22 квітня 2008 року ОСОБА_1 з ПАТ «УкрСиббанк» уклала договір споживчого кредиту у розмірі 150400 доларів США та договір іпотеки, за яким гарантією повернення коштів став її власний будинок. Через фінансову кризу платежі банку в подальші роки були здійснено несвоєчасно, банк надсилав вимоги та претензії. Пізніше банк проводив акцію, в результаті якої після часткової сплати суми заборгованості за кредитом, залишок боргу банк анулював.

24 липня 2012 року банк в якості податкового агента надіслав позивачу повідомлення, в якому поставив її до відома про те, що анульована сума заборгованості є її доходом, отриманим як додаткове благо, і позивач зобов'язана сплатити податок з доходів з цієї суми в розмірі 17 % відповідно до приписів Податкового кодексу України.

Згідно наказу начальника Державної податкової інспекції у Виноградівському районі від 27.02.2014 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено Акт перевірки № 273/1752/НОМЕР_2 від 24.03.2014 року та встановлено порушення абз. "д" п. 164.2.17 ст.164, п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 Розд.2 Податкового кодексу України.

На підставі вищевказаного Акту перевірки Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.04.2014 року №0001751700, яким позивачці збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 191211,95 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 152833,56 грн. та штрафними санкціями в сумі 38378,39 грн.

Позивач зазначає, що відсотки за користування кредитом, а так само штрафні санкції, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні ПК України, який підлягає оподаткуванню. А відтак дії Позивачки щодо не включення до річної податкової декларації за 2012 рік суми анульованої банком заборгованості в розмірі 876491,04 грн. по нарахованих відсотках за користування кредитом, штрафних санкціях в сумі 34459,76 грн. та заборгованості за відшкодування понесених банком витрат на примусове стягнення в сумі 3219 грн., відповідають даним нормам ПК України, оскільки анульовані банком відсотки за кредит та штрафні санкції, не є доходом позивачки.

На підставі вищенаведеного, позивачка вважає, що податкове повідомлення - рішення від 07.04.2014 року №0001751700 є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів наведених у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, з мотивів наведених в письмових запереченнях та просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 22 квітня 2008 року ОСОБА_1 з ПАТ «УкрСиббанк» уклала договір споживчого кредиту у розмірі 150 400 доларів США та договір іпотеки, за яким гарантією повернення коштів став її власний будинок. Через фінансову кризу платежі банку в подальші роки були здійснено несвоєчасно, банк надсилав вимоги та претензії. Пізніше банк проводив акцію, в результаті якої після часткової сплати суми заборгованості за кредитом, залишок боргу банк анулював.

24 липня 2012 року банк в якості податкового агента надіслав позивачу повідомлення, в якому поставив її до відома про те, що анульована сума заборгованості є її доходом, отриманим як додаткове благо, і позивач зобов'язана сплатити податок з доходів з цієї суми в розмірі 17 % відповідно до приписів Податкового кодексу України.

Згідно наказу начальника Державної податкової інспекції у Виноградівському районі від 27.02.2014 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року (а.с.19), за результатами якої складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань відображення в податковій декларації про майновий стан і доходи, доходів отриманих з інших джерел за період з 02.12.2012 року по 31.12.2012 року № 273/1752/НОМЕР_2 від 24.03.2014 року та встановлено порушення абз. "д" п. 164.2.17 ст.164, п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 Розд.2 Податкового кодексу України (а.с.49-55).

На підставі вищевказаного Акту перевірки Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.04.2014 року №0001751700, яким позивачці збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 191211,95 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 152833,56 грн. та штрафними санкціями в сумі 38378,39 грн.

Згідно з п.162.1 ст.162 КАС України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

За визначенням пп. 14.1.180 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп. 164.1.2 .164.1 ст.164 ПК України).

Таким чином види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст.164 ПК України.

В силу абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника. податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Враховуючи вищевказані норми, обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов: а) отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

В свою чергу, в силу пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).

У відповідності до п. 3.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року» 1020, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 р. за N 46/18784, у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Суд приходить до висновку, що відповідно до вище зазначених положень, основною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

Таким чином, зазначена обставина спростовує висновок податкового органу про отримання ОСОБА_1 доходу у вигляді додаткового блага від ПАТ «УкрСиббанк» оскільки згідно договору споживчого кредиту сума кредиту складала 150 400 доларів США, курс долара США неодноразово збільшувався в гривневому еквіваленті та не відповідав курсу на момент укладення такого договору споживчого кредиту, що навпаки свідчить про збитки в гривневому еквіваленті, які понесені позивачем.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалі Вищого Адміністративного суду України по справі № К/800/40206/14 від 25 вересня 2014 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладені обставини та враховуючи приписи ч.2 ст.71 КАС України, в силу яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову відповідач належними та допустимими доказами не довів у суді правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 07.04.2014 року №0001751700, яким позивачці збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 191211,95 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 152833,56 грн. та штрафними санкціями в сумі 38378,39 грн., а за таких обставин, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 160-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.04.2014 року № 0001751700 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.04.2014 року № 0001751700 за формою "Р" ДПІ у Виноградівському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяП.П. Микуляк