Рішення № 42861991, 24.02.2015, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2015 р. Справа № 909/60/15 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г.З., при секретарі судового засідання Ломей Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи - підприємця Кирпель Андрія Івановича, вул. Херсонська, 12, с. Колонщина, Макарівський район, Київська область, 08032 (представник позивача: адвокат Ганенко Роман Андрійович, вул. 50 річчя Жовтня, буд.12, смт. Макарів, Київська область, 08000)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД", вул. Промислова, буд.29, кв.20, м.Івано-Франківськ, 76000 (поштова адреса: пр-т Перемоги, 121в, м.Київ, 03115)

про стягнення заборгованості в сумі 5464,40 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явилися,

від відповідача:не з"явилися.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Кирпель Андрій Іванович звернулвся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД" заборгованості в сумі 69844,40 грн., в тому числі 64380 грн. основного боргу, 4855,62 грн. пені, 608,78 грн. - 3% річних, а також 1000 грн. витрат на послуги адвоката.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 21.01.15 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.02.15.

23.02.15 від позивача, через канцелярію суду, поступила заява про зменшення позовних вимог (вх.№2011/15 від 23.02.15), в якій зазначив що відповідач після звернення до суду сплачено повністю основний борг в сумі 64380 грн., у зв"язку з чим просив стягнути з відповідача 4855,62 грн. пені, 608,78 грн. - 3% річних та 1000 грн. витрат на послуги адвоката.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення (п. 3.10 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 18).

Господарський суд подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог приймає до розгляду.

Таким чином, предметом спору даної справи є стягнення 4855,62 грн. пені та 608,78 грн. - 3% річних.

Представники сторін в судове засідання не з"явилися. Позивач у клопотанні за вх.№1453/15 від 02.02.15 просив слухати справу без участі його представника.

Представник відповідача направив суду клопотання №29 від 20.02.15 (вх.№2587/15 від 20.02.15) про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю направити повноважного представника в судове засідання.

Не підлягає задоволенню клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки причина, на яку посилається відповідач, не є поважною причиною неявки його представника у судове засідання. Суд не обмежував відповідача колом певних осіб для представництва його інтересів при розгляді справи. Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, наведеною у п. 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12 2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору про організацію перевезень №01/06-14 від 01.06.14 позивач надав відповідачу послуги з перевезення працівників підприємства на загальну суму 79380 грн, доказом чого є підписані та скріплені печаткою відповідача акти надання послуг №6 від 30.06.14, №7 від 31.07.14 та №29.08.14 (а.с.17-19).

Відповідно до п.7.4. договору оплата проводиться відповідачем протягом 5 банківських днів, після отримання належно оформлених документів зазначених в договорі.

Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за отримані послуги в сумі 15000 грн. заборгованість станом на день звернення до суду становила 64380 грн.

Станом на день вирішення спору відповідачем повністю сплачений основний борг, про що свідчить заява позивача про зменшення позовних вимог (вх.№2011/15 від 23.02.15).

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Так як відповідач порушив терміни оплати за надані послуги (п.7.4. договору), позивач нарахував на підставі ст.625 ЦК України та п.6.1.1. договору - 608,78 грн. 3% річних та 4855,62 грн. пені.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписами ст.546, ст.549 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України визначено, що одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Пунктом 6.1.1. договору передбачено, що за порушення строків оплати по договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення від суми простроченого платежу вартості неоплаченого товару за кожен день такого прострочення оплати, але не більше 10% вартості послуг зазначених в заявці, оплата якої була прострочена.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

З врахуванням вимог п.7.4 договору, суд самостійно здійснив перерахунок пені та 3% річних по кожній накладній окремо в ІПС "Законодавство", обгрунтований розмір яких становитиме 5114,5 грн. пені та 618,97 грн. - 3% річних. Однак, враховуючи те, що суд не вправі вийти за межі позовних вимог, то стягненню підлягають 4855,62 грн. пені та 608,78 грн. - 3% річних.

Також позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 1000 грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи в суді, платіжного доручення або іншого фінансового документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачем понесені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1000 грн. по розгляду даної справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи договір про надання правової допомоги №11/11 від 11.11.4, квитанції №0.0.314903129.1 від 12.11.14, №0.0.337048515.1 від 15.01.15 про оплату наданих послуг на суму 1000 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4380/10 громадянином Ганенко Р.А. (а.с.20-23).

За таких обставин, суд вважає за правильне понесені позивачем витрати на оплату послуг адвоката в сумі 10000 грн. віднести на відповідача.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Фізичної особи - підприємця Кирпель Андрія Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД" про стягнення заборгованості в сумі 5464,40 грн. задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД" (вул. Промислова, буд.29, кв. 20, м. Івано-Франківськ, 76018; поштова адреса: пр-т Перемоги, 121в, м.Київ, 03115; код 32605152) на користь Фізичної особи - підприємця Кирпель Андрія Івановича (вул. Херсонська, 12, с.Колонщина, Макарівський район, Київська область, 08032, код 2391307159) - 4855 (чотири тисячі вісімсот п"ятдесят п"ять) грн. 62 коп. пені, 608 (шістсот вісім) грн. 78 коп. - 3% річних, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору та 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 26.02.15

Суддя Цюх Г.З.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

_помічник судді Шунтов О.М. 26.02.15