ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2015 р. Справа № 820/18532/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання Клочко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2014р. по справі № 820/18532/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЖЕЛТРАНС"
до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЖЕЛТРАНС" (далі - ТОВ "УКРЖЕЛТРАНС", позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Західна ОДПІ, відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000402271 від 19.09.2014 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2014 р. позов задоволено.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000402271 від 19.09.2014 року, прийняте щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЖЕЛТРАНС".
Відповідач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та на доводи, викладені в апеляційній скарзі.
В судовому засіданні представник відповідача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані докази, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Західної ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "УКРЖЕЛТРАНС" з питань дотримання вимог валютного законодавства за експортним контрактом № 1-08 від 08.01.2014 р., який укладено з OU "Kiivitaja" (Естонія) за період 08.01.2014 р. - 01.09.2014 р.
За результатами вказаної перевірки 08.09.2014 р. складений акт за №2862/20-33-22-06-08/30754090, в якому зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:
- ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в частині несвоєчасного надходження на територію України валютної виручки у розмірі 15 000,00 євро із затримкою на 91 календарний день та ненадходження валютної виручки у розмірі 5 000,00 євро по експортному контракту № 1-08 від 08.01.2014 р.
На підставі висновків вказаного акту перевірки 19.09.2014 року відповідачем стосовно позивача прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000402271 на загальну суму грошового зобов'язання 95422,01 грн.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення, як суб'єкта владних повноважень, є протиправним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на достатність підстав та наявність належних доказів на підтвердження часткової неправомірності заявлених позовних вимог, виходячи з вимог законодавства та фактичних обставин справи.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994р. № 185/94-ВР, із змінами та доповненнями, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Отже, з аналізу зазначеної норми законодавства вбачається, що перевищення строку зарахування валютної виручки на валютні рахунки резидента може здійснюватись за згодою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, про що видається відповідний висновок.
Згідно з п. 4 ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Тобто, строк в 180 днів, який передбачений ч. 1 ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", не є безумовним, оскільки Національним банком України може бути передбачено також інші строки.
Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортуються, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву, строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.
Разом з тим, відповідно до Постанови Національного банку України № 475 від 16.11.2012 року "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів (пункт 3). Дана постанова набрала чинності 19.11.2012 року.
Національний банк України Постановою від 14.05.2013р. № 163 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», яка набрала чинності з 28.05.13 року, встановив, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Відповідно до Постанови Національного банку України від 14.11.2013р. №453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», яка набрала чинності з 20.11.13 року, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Національний банк України Постановою від 12.05.2014р. №270 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», яка набрала чинності з 20.05.14 р., установив, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею (ч. 5 ст. 4).
У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
Як вбачається з матеріалів справи, 08 січня 2014 року між ТОВ "Укржелтранс", м. Харків, як постачальником, та OU "Kiivitaja", м. Таллін, Естонія, як покупцем, був укладений договір поставки № 1-08.
Відповідно до умов п. 1 вказаного договору та специфікації № 1 від 20 січня 2014 року, постачальник зобов'язався продати (передати у власність), а покупець прийняти та оплатити наступний товар: балка надресорна та рама бокова 1990-1994 року випуску, ремонтнопригодні, за кількістю, асортиментом та технічними умовами, які зазначені в специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно з п. 3.5 договору датою поставки товару вважається дата прийомки товару згідно специфікації № 1 від 20 січня 2014 року покупцем.
Відповідно до специфікації умовами поставки товару є 25 000 тис. євро - передплата, сума у розмірі 20 000 тис. євро - як остаточна оплата за товар, здійснюється протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання товару покупцем ( п. 3.5. договору).
21.01.2014 року покупець здійснив передплату в розмірі 25 000 євро згідно з умовами договору та специфікації.
Так, за договором та специфікацію № 1 позивачем було поставлено покупцю товарів на загальну суму 45 000 (сорок п'ять тисяч) євро. Відповідно до CMR № 433008 від 23.01.2014 року та ГТД 807100000/2014/002064 товар було передано покупцю.
З огляду на вищезазначені норми законодавства, граничний строк надходження валютної виручки - 23.04.2014 р.
В свою чергу, валютна виручка за відвантажену на експорт продукцію надійшла на валютний рахунок ТОВ "УКЖЕЛТРАНС" № 26108001305987 у ПАТ "ОТП БАНК", МФО 300528, на загальну суму 40 000,00 евро (екв. 507 544.82, грн.), частково з порушенням законодавчо встановлених строків, а саме:
- 21.01.2014 р. у сумі 25 000,00 євро (екв. 271 082,00 грн.) - без порушення строків розрахунків;
- 23.07.2014 р. у сумі 15 000.00 євро (екв. 236 462,82 грн.) - із затримкою на 91 календарний день, чим ТОВ "УКЖЕЛТРАНС" порушено ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями).
Валютна виручка у сумі 5 000,00 євро на Україну не надійшла, що є також порушенням ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями).
Індивідуальні ліценції на перевищення строків розрахунків по вказаному імпортному контракту та висновки центрального органу влади з питань економічної політики на перевищення термінів розрахунків по вказаному експортному контракту підприємством не отримувались.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з приписів ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", відповідно до якої в разі прийняття судом позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості за експортним контрактом строк зарахування валютної виручки зупиняється, а пеня за його порушення в цей період не сплачується. При цьому, у випадку задоволення позову судом пеня за порушення строків зарахування валютної виручки не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
При цьому, суд зазначив про те, що відповідно до чинного законодавства, претензійна робота передує зверненню до господарського суду з позовом, що є обов'язковою умовою останнього і в даному випадку це було виконано позивачем, про що свідчить його звернення на адресу свого контрагента від 23.04.2014 року № 1-23/04 та відповіді того від 28.04.2014 р. № 1 та від 23.05.2014 року.
Так, матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку з невиконанням нерезидентом OU "Kiivitaja" своїх зобов'язань по експортному контракту № 1-08 від 08.01.2014 р. ТОВ «УКРЖЕЛТРАНС» направлено до Господарського суду Харківської області позовну заяву щодо стягнення заборгованості з нерезидента, яка прийнята Господарським судом Харківської області до провадження 21.07.2014 року (а.с. 7-8).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.09.2014 року у справі № 922/2960/14, яке набрало чинності, про що свідчить виданий наказ у цій справі від 10.11.2014 р., позов ТОВ "Укржелтранс" задоволено (а.с. 32-35).
В свою чергу, колегія суддів зауважує на той факт, що у випадку задоволення позову судом пеня за порушення строків зарахування валютної виручки не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом, а отже з 21.07.2014 року, тоді як в даному випадку граничний строк надходження валютної виручки - 23.04.2014 р.
З огляду викладене, за період з 24.04.2014 року по 20.07.2014 року включно позивачем порушено вимоги ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" щодо несвоєчасного надходження на територію України валютної виручки.
Таким чином, внаслідок порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за період з 24.04.2014 року по 20.07.2014 року, податкове повідомлення-рішення № 0000402271 від 19.09.2014 року в розмірі 83157,40 грн. (відповідно до поданого відповідачем розрахунку) є правомірним, прийнятим у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому висновки суду першої інстанції про його скасування в зазначеній частині є помилковими.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, оскільки при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права та невірно надав правову оцінку обставинам у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, були допущені порушення норм матеріального права, у зв'язку з чим дана постанова підлягає частковому скасуванню з ухваленням нової.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2014р. по справі № 820/18532/14 скасувати в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000402271 від 19.09.2014 року в розмірі 83157, 40 грн. та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2014 р. по справі № 820/18532/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Пянова Я.В.Судді Зеленський В.В. Чалий І.С. Повний текст постанови виготовлений 23.02.2015 р.
Судове рішення № 42861934, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.02.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/18532/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: