Ухвала суду № 42861901, 17.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 р.Справа № 820/20038/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2014р. по справі № 820/20038/14

за позовом ОСОБА_2

до Відділу державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області , Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області , Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

про визнання дій державного виконавця незаконними, скасування арешту на майно,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області (далі - ВДВС Чугуївського МРУЮ, відповідач 1), Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області (далі - відповідач 2), Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк", відповідач 3), в якому просив суд: поновити позивачу строк на звернення до адміністративного суду; визнати незаконними дії державного виконавця ВДВС Чугуївського МРУЮ щодо накладення арешту на майно ОСОБА_2 під час здійснення виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.11.2012 року у справі №2020/7925/2012; скасувати арешт на все нерухоме майно ОСОБА_2, накладений відповідно до постанови державного виконавця ВДВС Чугуївського МРУЮ від 11.03.2013 року ВП 36909833; скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 454815 від 26.03.2013 року щодо накладення арешту на все нерухоме майно ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, країна громадянства: Україна.

18 грудня 2014 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на прийняття оскаржуваної ухвали з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відмовляючи у відкритті провадження по вказаній справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не підсудний Харківському окружному адміністративному суду і підлягає подачі до суду, який видав виконавчий документ, а саме до Комінтернівського районного суду м. Харкова, і має вирішуватися не як адміністративний спір.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За приписами ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-ХІУ (в редакції Закону України від 04.11.2010 року № 2677-УІ, що діє з 09.03.2011 року) рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача, як сторони у виконавчому провадженні.

У розумінні статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. При цьому до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби належать також їх представники за законом чи договором.

В даному випадку ОСОБА_2 є стороною виконавчого провадження, а саме боржником.

З матеріалів справи вбачається, що предметом даного спору є незаконні, на думку позивача, дії ВДВС Чугуївського МРУЮ Харківської області при проведенні виконавчих дій по виконанню виконавчого листа №2020/7925/2012 від 25.10.2012 року, виданого Комінтернівським районним судом м. Харкова.

З огляду на викладене, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення оскаржуються стороною виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ, тобто, в даному випадку, до Комінтернівського районного суду м. Харкова.

В апеляційній скарзі заявник посилається на той факт, що позивачем у адміністративній справі № 820/20038/14 є ОСОБА_2, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1, тоді як боржником за виконавчим листом у справі № 2020/7925/2012, виданим Комінтернівським районним судом м. Харкова, зазначено «ОСОБА_2», ІПН НОМЕР_1. Таким чином, у вказаному виконавчому листі зазначено реєстраційний номер платника податків, що належить позивачу, однак зазначено прізвище іншої особи, тобто позивач не є стороною виконавчого провадження, дії державного виконавця щодо якого оскаржуються, а тому відповідно до положень КАСУ та роз'яснень Пленуму ВАСУ від 13.12.2010 року № 3 має право звертатись до відповідного адміністративного суду з позовом на захист своїх прав та інтересів.

Проте, колегія суддів не приймає до уваги вказані доводи апеляційної скарги, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.12.2014 року по справі № 2020/7925/2012 виправлено описку в рішенні Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25.10.2014 року, вказано вірним в тексті рішення суду прізвище "Дудник".

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті провадження по вказаній справі, правильно застосувавши до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, підстави для скасування ухвали суду відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2014р. по справі № 820/20038/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Пянова Я.В.Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.