Постанова № 42861802, 23.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 лютого 2015 року 09:37 № 826/19475/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Українські продуктові традиції» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 09.07.2014 року № 000015/26-55-21, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські продуктові традиції» (надалі - позивач, ТОВ «УПТ») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (надалі - відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 09.07.2014 року № 000015/26-55-21.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.12.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено про порушення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві строку надсилання (вручення) платнику податків (ТОВ «УПТ») рішення про застосування фінансових санкцій від 09.07.2014 року, передбаченого нормами п. 8 ст. 86 Податкового кодексу України та п. 9 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 02.06.2003року № 790, оскільки фактично таке рішення було направлено 25.07.2014 року. Що ж до встановленого контролюючим органом разового порушення ТОВ «УПТ» (а саме за місцем знаходження господарської одиниці в регіоні) порядку застосування розміру мінімальної роздрібної ціни алкогольні напої (горілку), встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2014 року № 177, яка була офіційно опублікована 17.06.2014 року), то застосування фінансових санкцій за таке правопорушення, вчинене фактично в день оприлюднення та набрання чинності нормативно-правового акта, є недоцільним.

У судове засідання 09.02.2015 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача у даному судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях, в яких зазначено, що 27.06.2014 року фактичною перевіркою магазину ТОВ «УПТ» (м. Ірпінь) встановлено порушення позивачем вимог ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР. Як наслідок, за результатами такої перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві у відповідності до абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» прийняла рішення про застосування фінансових санкцій від 09.07.2014 року № 000015/26-55-21. При цьому, направлення цього рішення на адресу позивача в дійсності відбулося з пропущенням законодавчо встановленого строку через велику завантаженість в роботі податкової інспекції.

Суд у судовому засіданні 09.02.2015 року за згодою сторін на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2014 року працівниками Головного управління Міндоходів у Київській області була проведена фактична перевірка господарської одиниці, що належить ТОВ «УПТ» (місцезнаходження: м. Київ, вул. І. Кудрі, 5), а саме: магазину, що розташований за адресою: м. Ірпінь, вул. Грибоєдова, 18, з питань дотримання суб'єктом господарювання обов'язкових до виконання вимог законодавства при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складений акт від 27.06.2014 року № 562/10-36-21/38451148 (надалі - акт перевірки).

Зі змісту вказаного акту перевірки вбачається, що під час здійснення фактичної перевірки господарської одиниці позивача перевіряючими встановлено реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижчими від встановлених розмірів мінімальних роздрібних цін, а саме: реалізація 17.06.2014 року однієї пляшки горілки «Українка традиційна» місткістю 0,5 л та міцністю 40 % (виробник ТОВ «Атлантіс») за ціною 30,99 грн., згідно фіскального чеку № 0064 від 17.06.2014 року, роздрукованого о 16 год. 27 хв. з реєстратора розрахункових операцій фіскальний № 2655024376. Дані фактичні обставини щодо реалізації пляшки горілки за ціною 30,99 грн. позивачем під час судового розгляду справи не заперечувалися.

При цьому, за висновками перевіряючих, Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» (із змінами та доповненнями внесеними) мінімальна роздрібна ціна на даний алкогольний напій встановлена в розмірі 34,90 грн. за пляшку.

У відповідності до висновків акта перевірки, встановлено порушення ТОВ «УПТ» вимог норми ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР.

В якості додатків до акта перевірки перевіряючими були залучені копії прибуткової накладної від 12.06.2014 року № WІ01600006195, оформленої ТОВ «УПТ» в результаті отримання алкогольної продукції в асортименті на загальну суму 5 024,46 грн. від постачальника ТОВ «Атлантіс» (в т.ч. 80 пляшок горілки «Українка традиційна» місткістю по 0,5 л на загальну суму 1 504,80 грн.), та фіскального чеку магазину ТОВ «УПТ» (м. Ірпінь) № 0064 від 17.06.2014 року (копії даних документів наявні в матеріалах справи, а їхня достовірність позивачем не оспорюється).

09.07.2014 року на підставі даного акта перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (за місце податкового обліку позивача) прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за № 000015/26-55-21, згідно якого до ТОВ «УПТ» за порушення норми ст. 18 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни, та у відповідності до абз. 13 ч. 2 ст. 17 цього Закону застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 5 000,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного рішення про застосування фінансових санкцій від 09.07.2014 року позивач скористався правом на адміністративне (досудове) оскарження останнього шляхом подання скарг до вищестоящих контролюючих органів.

Рішеннями Головного управління Міндоходів у м. Києві від 17.10.2014 року № 10624/10/26-15-10-09-25 та Державної фіскальної служби України від 12.11.2014 року № 6655/6/99-99-10-01-02-25, винесеними за результатами розгляду первинної та повторної скарг позивача на зазначене вище рішення про застосування фінансових санкцій, останнє залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Вважаючи рішення про застосування фінансових санкцій від 09.07.2014 року за № 000015/26-55-21 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу 1 преамбули Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (надалі - Закон № 481/95-ВР), цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

У розумінні норм абз. 30 і 31 ст. 1 Закону № 481/95-ВР, мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - це ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари, а мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

За приписами ч. 10 ст. 18 Закону № 481/95-ВР, право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надано Кабінету Міністрів України.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 року № 957, що набрала чинності з 16.11.2008 року та діяла на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Постанова № 957), установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.

Згідно примітки до зазначеної Постанови, мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п'ять зірочок та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Зокрема, даною Постановою № 957 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957» від 21.11.2013 року № 849, з 1 березня 2013 року встановлювалися мінімальна роздрібна ціна на алкогольні напої (горілка та лікеро-горілчані вироби, код виробів згідно з УКТЗЕД 2208 30 - 2208 90) за 1 літр 100-відсоткового спирту у розмірі 150,5 грн. З урахуванням визначеної формули розрахунку дозволений розмір роздрібної ціни на горілку міцністю 40% та об'ємом 0,5 л мав бути не менший ніж 30,1 грн.

Надалі, в додаток до Постанови № 957 були внесені зміни Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957» від 11.06.2014 року № 177 (надалі - Постанова від 11.06.2014 року № 177), зокрема, в частині збільшення в період до 31 липня 2014 року розміру мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої (горілку та лікеро-горілчані вироби, код виробів згідно з УКТЗЕД 2208 30 - 2208 90) за 1 літр 100-відсоткового спирту на 174,5 грн. Відповідно розмір роздрібної ціни на горілку міцністю 40% та об'ємом 0,5 л згідно Постанови № 957 в редакції Постанови від 11.06.2014 року № 177 мав бути не менший ніж 34,9 грн.

Відповідальність за порушення мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої передбачена абз. 13 ст. 17 Закону № 481/95-ВР, де закріплено, що за порушення норм цього Закону застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.

При цьому, в силу норми ч. 2 ст. 58 Конституції України, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Встановлюючи факт допущення 17.06.2014 року позивачем порушення порядку застосування мінімальних роздрібних цін на алкогольну продукцію (горілку), а саме: реалізації пляшки горілки за ціною нижчою ніж встановлена роздрібна ціна, перевіряючі керувалися нормами Постанови від 11.06.2014 року № 177, визначаючи її такою, що станом на 17.06.2014 року набрала чинності та стала обов'язковою для певного кола осіб (торговців алкогольної продукції вітчизняного та імпортного виробництва).

Разом з тим, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 2 Постанови від 11.06.2014 року № 177, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування.

Порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності нормативно-правовими актами, що їх приймає в тому числі Кабінет Міністрів України, встановлений Указом Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових акті та набрання ними чинності» від 10.06.1997 року № 503/97 (надалі - Указ).

Згідно ст. 1 Указу, акти Кабінету Міністрів України не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Офіційними друкованими виданнями, в яких здійснюється офіційне оприлюднення законів та інших актів Верховної ради України, є «Офіційний вісник України»; газета «Урядовий кур'єр», газета «Голос України», «Відомості Верховної Ради України».

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях (ст. 5 Указу).

Громадяни, державні органи, підприємства, установи, організації під час здійснення своїх прав і обов'язків повинні застосовувати закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, опубліковані в офіційних друкованих виданнях або одержані у встановленому порядку від органу, який їх видав (ст. 3 цього Указу).

Відповідно до ст. 6 цього Указу, якщо закон України, інший акт Верховної Ради України опубліковано в будь-якій із газет, зазначених у частинах другій і третій статті 1 цього Указу чи в «Офіційному віснику Президента України», до його опублікування в «Офіційному віснику України», «Відомостях Верховної Ради України», він набирає чинності після опублікування в тій із вказаних газет чи в «Офіційному віснику Президента України», де його опубліковано раніше.

Якщо інший нормативно-правовий акт опубліковано в «Офіційному віснику Президента України» чи в газеті «Урядовий кур'єр» до його опублікування в «Офіційному віснику України», він набирає чинності після опублікування в тому із вказаних офіційних друкованих видань, де його опубліковано раніше.

Постанова від 11.06.2014 року № 177 була опублікована у двох офіційних виданнях, а саме: 17.06.2014 року - в Урядовому кур'єрі № 107 за червень 2014 року та 24.06.2014року - в Офіційному віснику України № 48.

Таким чином з урахуванням наведених вище норм ст. 6 Указу, зазначена Постанова Кабінету Міністрів України набула чинності 18.06.2014 року, тобто з наступного дня після її першої публікації в Урядовому кур'єрі № 107 за червень 2014 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача належних правових підстав для винесення оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій за відсутності факту правопорушення, у зв'язку з чим останнє є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські продуктові традиції» задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про застосування фінансових санкцій від 09.07.2014 року № 000015/26-55-21.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські продуктові традиції» (ідентифікаційний код: 38451148, адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе/Бастіонна, 1/2) судові витрати у розмірі 182,70 грн. (ста вісімдесяти двох грн. 70 коп.) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (ідентифікаційний код: 38748591, адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок