Постанова № 42861775, 24.02.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"24" лютого 2015 р. Справа № 924/1826/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Сініцина Л.М.

секретар судового засідання Карпович О.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Cапсай А.С. (довіреність від 23.02.2015р.);

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Товариства з обме-женою відповідальністю «Агро-Юг В» на рішення господарського суду Хмельницької області від 29.12.2014р. у справі №924/1826/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська

агропромислова група» м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг В»

смт.Війтівці Волочиського району Хмельницької області

про стягнення 69 080 грн. заборгованості по розрахунках,-

Представнику Позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22,28 ГПК Украї-ни. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.12.2014р. у справі №924/1826/ 14 (суддя Кочергіна В.О.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Україн-ська агропромислова група» (надалі в тексті - ТзОВ «Українська агропромислова група») до Това-риства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг В» (надалі в тексті - ТзОВ «Агро-Юг В») про стя-гнення 69 080 грн. заборгованості по розрахунках згідно укладеного договору поставки.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до договору по-ставки №00644 від 21.03.2014р. ТзОВ «Українська агропромислова група» поставило, а ТзОВ «Аг-ро-Юг В» отримало товар на загальну суму 519 560 грн., що стверджено видатковою накладною №881 від 25.02.2014р., однак останнє оплатило вартість товару частково в сумі 450 480 грн., що зумовило утворення заборгованості в сумі 69 080 грн.(арк.справи 69-71).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відповідач подав скаргу до Рівненського апеля-ційного господарського суду, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги, ска-сувати рішення господарського суду Хмельницької області від 29.12.2014р. та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Скаржник вважає, що рішення прийнято із неправильним застосуванням норм матеріаль-ного права та неповним з'ясуванням усіх істотних обставин справи. Відповідач зазначає, що всу-нереч умовам договору він не здійснив стовідсоткову передоплату, отже договір не набув чин-ності, а тому його ціна не може вважатися погодженою і підлягати стягненню з ТзОВ «Арго-Юг В». Крім того, Скаржник зазначає, що поставлений товар був неналежної якості, а тому він ско-ристався своїм правом та надіслав Позивачу пропозицію щодо пропорційного зменшення ціни то-вару, яка була безпідставно проігнорована постачальником.(арк.справи 82-83).

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 30.01.2015р. поновлено пропущений строк, прийнято апеляційну скаргу Відповідача до провадження, справу призначено до слухання на 24.02.2015р.(арк.справи 79,80).

Напередодні судового засідання, 23.02.2015р. на адресу апеляційного господарського суду надійшло клопотання Відповідача про долучення до матеріалів справи опису-вкладення та повідо-млення про вручення поштового відправлення адресованого ТзОВ «Українська агропромислова група».(арк.справи 95-97).

Позивач не скористався своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 24.02.2015р. представник Позивача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, надав пояснення в обґрунтування своєї правової пози-ції.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання, хоч про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку.(арк.справи 91).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інс-танції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Українська агропромислова група»-продавець та ТзОВ «Агро-Юг В»-покупець 21.03.2014р. уклали договір поставки №00644 (надалі в тексті - Дого-вір), згідно п.п.1.1, 2.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а поку-пець зобов'язується прийняти товар (нітроамофоска (Азофоска) NPK 16:16:16 310 52 01 000) та оп-латити його на умовах даного Договору.(арк.справи 5-6).

Умови поставки товару: СРТ ст.Війтівці, згідно правил Інкотермс 2000. Місце передачі: ст. Війтівці. Покупець набуває право власності на майно після повної його оплати на умовах цього до-говору. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покуп-ця з моменту передачі продавцем товару перевізникові або отримання його у продавця без посе-редньо покупцем.(п.п. 1.2, 1.2.1, 1.3 Договору).

Сторони погодили загальну вартість товару в сумі 519 560 грн.(п.2.2 Договору).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 Договору покупець здійснює повну (100%) поперед-ню оплату товару шляхом перерахування на поточний рахунок продавця суму вартості товару па підставі виставленого продавцем рахунку-фактури у термін, який вказаний в рахунку-фактурі. По-купець про отримання рахунку-фактури продавця здійснює відповідне підтвердження на примір-нику продавця. Належним підтвердженням виставлення рахунку-фактури продавця буде вважа-тись її відправлення рекомендованою поштою. Перерахування грошових коштів здійснюється шля-хом надання покупцем платіжного доручення із встановленими НБУ реквізитами до обслуговуючо-го банку, із зазначенням у ньому продавця (та його реквізитів) у якості особи, на користь якої здійс-нюється перерахування коштів.

Пунктом 7.1 сторони визначили, що Договір набуває чинності з моменту здійснення покуп-цем попередньої оплати (на підставі рахунку-фактури) і діє до моменту повного виконання сто-ронами взятих на себе зобов'язань, але не пізніше 31 грудня 2014 року. Закінчення строку дії До-говору не звільняє сторони від виконання усіх зобов'язань.(п.7.2 Договору).

Матеріалами справи стверджено, що Договір підписаний директорами товариств та скріп-лений відтисками печаток сторін.(арк.справи 6).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору згідно видаткової наклад-ної №881 від 25.03.2014р. ТзОВ «Українська агропромислова група» передало, а ТзОВ «Агро-Юг В» - прийняло товар: нітроамофоску 16:16:16 310 52 01 000 в кількості 124 тонни на загальну суму 519 560 грн.(арк.справи 7).

Матеріалами справи стверджується, що Відповідач частково оплатив поставлений товар в сумі 20 480 грн., що стверджується платіжним дорученням від 22.05.2014р. №350, випискою з банку по рахунку №644 від 22.05.2014р. та загальною випискою по рахунках Позивача.(арк.справи 40, 41, 54).

Матеріали справи також свідчать, що між сторонами існували інші договірні відносини. Так, платіжним дорученням №188 від 03.04.2014р. Відповідач згідно рахунків Позивача за аміач-ну селітру сплатив останньому 300 000 грн., №207 від 07.04.2014р. - 100 000 грн., №216 від 09.04. 2014р. - 50 000 грн., №304 від 12.05.2014р. - 30 000 грн., №348 від 22.05.2014р. - 6 640 грн. та №349 від 22.05.2014р. - 2 880 грн., а загалом - 489 520 грн.(арк.справи 50-54).

Вбачається, що листом від 29.04.2014р. №38/1 Відповідач просив Позивача зарахувати пе-реплату здійснену по рахунку №425 від 03.03.2014р. в оплату по рахунку №644 від 21.03.2014р. (арк.справи 60).

Проте, пропозиція сплатити 69 080 грн. заборгованості, яка вбачається з претензії Позива-ча від 15.09.2014р. №07-15/09 - залишена Відповідачем без відповіді та без задоволення.(арк. спра-ви 10-11).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга Позивача безпідставна і не підлягає задо-воленню, з огляду на наступне:

Предметом даного спору є стягнення заборгованості за договором поставки.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України) - госпо-дарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань і є обов'язковим для ви-конання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов'язання у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України).

Господарські зобов'язання, відповідно до ст.174 ГК України, можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських дого-ворів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбаче-них цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного вико-нання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загально-господар-ського інтересу.

Зобов'язанням, відповідно до ст.509 ЦК України - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, ви-конати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Такі ж правила встановлює і ст.174 ГК України.

Матеріалами справи стверджено, що 21.03.2014р. з моменту укладення Договору - між сто-ронами виникли відносини поставки, оскільки взаємовідносини сторін підпадають під визначення, яке містить ст.712 ЦК України: коли продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку ді-яльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для ви-користання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особи-тим, сіме-йним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийнявти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Тому, в силу ст.ст. 655, 692 ЦК України - факт отримання Відповідачем товару зумовлює виникнення у нього зобов'язання оплатити його вартість.

Обов'язок доказування і подання доказів встановлений статтею 33 ГПК України.

Як стверджується матеріалами справи (Договором, видатковою накладною, виписками з бан-ку, платіжним дорученням) - вартість поставленого товару на загальну суму 519 560 грн., - опла-чено Відповідачем частково в сумі 20 480 грн. Разом х тим, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів оплати поставленого товару на суму 499 080 грн., однак По-зивач заявив до стягнення 69 080 грн.(арк.справи 5-6, 7, 40, 41, 54).

Тому є вірним висновок місцевого господарського суду, що внаслідок неналежного вико-нання умов Договору утворилась заборгованість ТзОВ «Агро-ЮгВ» перед ТзОВ «Українська агро-промислова група» в сумі 69 080 грн., яка підлягає до стягнення.

При цьому, колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи Відповідача, що частина товару була неналежної якості, оскільки матеріали справи не містять доказів повідомлення постачальни-ка про зазначені порушення. Також, через відсутність доказів, які підтверджують надсилання або передання зазначених листів Позивачеві - не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги. Крім того, відсутність копії акту про отримання неякісного товару у додатках до апеляційної скар-ги стверджена актом працівників канцелярії місцевого господарського суду від 23.01.2015р.(арк. справи 85-87, 90).

Апеляційний суд звертає увагу, що під час розгляду справи судом першої інстанції відзиву на позов Відповідач не подав, не посилався на поставку Позивачем неякісного товару і вищезаз-начених листів не подавав. Відсутня також заява про долучення апеляційним судом листів до ма-теріалів справи з підстав ст.101 ГПК України в якості додаткових доказів.

Зобов'язання, згідно ч.1 ст.599 ЦК України - припиняється виконанням, проведеним належ-ним чином.

Відхиляючи як надумане твердження Скаржника про неукладеність Договору, колегія суд-дів зауважує, що хоч сторони і відступили від умови Договору про попередню оплату товару, про-те, своїми конклюдентними діями підтвердили виконання даного Договору, відповідно до якого - Позивач передав у власність Відповідача товар у кількості, за якістю та за погодженими цінами, а Відповідач прийняв товар і частково оплатив його, тому зобов'язаний сплатити борг у сумі, заяв-леній Позивачем - 69 080 грн.

З огляду на зазначені обставини, є вірним висновок місцевого господарського суду, що зобо-в'язання не припинено Відповідачем, оскільки внаслідок неналежного виконання умов Договору у ТзОВ «Агро-ЮгВ» утворилась заборгованість перед ТзОВ «Українська агропромислова група» в сумі 69 080 грн.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Позивач не скористався своїм правом заявити до стягнення штрафні санкції, а звернувся з позовом лише про стягнення заборгованості.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту і обсягу зобов'язань Відповідача, а також твердження про безпідставність позовних вимог.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановле-но, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прий-нятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодек-су України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг В» на рішення господарського суду Хмельницької області від 29.12.2014р. у справі №924/1826/14 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №924/1826/14 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Сініцина Л.М.