Ухвала суду № 42861620, 24.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2015 р. м. Київ К/800/2199/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Єрьоміна А.В.; Кравцова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, що переглядається за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2014 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року,

у с т а н о в и л а :

У січні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області (Управління ПФ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Зазначав, що має достатній загальний та спеціальний стаж роботи трактористом та був безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції. Це, на думку позивача, дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» частини першої статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (Закон № 1788-XII).

Посилаючись на те, що досяг необхідного віку, а Управління ПФ відмовляється призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах, просив визнати протиправним та скасувати рішення Управління ПФ про відмову в призначенні пенсії, оформлене листом від 23 вересня 2013 року № 15067/03, та зобов'язати відповідача призначити пенсію, виплативши заборгованість, що виникла.

Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління ПФ про відмову в призначенні пенсії, оформлене листом від 23 вересня 2013 року № 15067/03, та зобов'язано відповідача призначити пенсію, виплативши заборгованість з 26 липня 2013 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року рішення суду першої інстанції змінено в частині зобов'язання відповідача вчинити дії. Зобов'язано Управління ПФ призначити позивачу пенсію з 26 липня 2013 року, з урахуванням виплачених сум.

У касаційній скарзі Управління ПФ, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що згідно з записами трудової книжки у період з 12 січня 1982 року по 31 серпня 2003 року позивач працював трактористом у колгоспі (згодом перетвореному у закрите акціонерне товариство) «Степан Мельничук».

26 липня 2013 року позивач звернувся до Управління ПФ із заявою про призначення пенсії з пільговим зниженням пенсійного віку.

23 вересня 2013 року своїм листом № 15067/03 Управління ПФ повідомило позивача про те, що стаж роботи трактористом, який можливо зарахувати який пільговий, складає 16 років, 7 місяців та 20 днів. Періоди роботи з 1 січня по 31 грудня 1983 року, з 1 січня 1988 року по 31 грудня 1991 року врахувати неможливо, оскільки вони не підтверджуються первинними документами.

Згідно з показаннями свідків, які працювали разом із позивачем, весь час з січня 1982 року по серпень 2003 року позивач працював трактористом та був безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції.

Зустрічною перевіркою, проведеною Управлінням ПФ, встановлено, що згідно з відомостями про отримання заробітної плати у 1983 та 1988 році посада позивача не відображена, а у 1989-1991 році зазначено про роботу скотарем.

Згідно з архівним витягом з протоколу від 2 лютого 1989 року № 4 засідання правління колгоспу ім. Степана Мельничука, задоволена заява позивача з проханням не переривати стаж тракториста під час його роботи у верхніх боксах.

Задовольнивши позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що виконання позивачем роботи, яка дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підтверджується записами трудової книжки та показаннями свідків. Змінивши рішення суду першої інстанції, апеляційний суд послався на те, що резолютивна частина такого рішення сформульована нечітко.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки судів передчасними.

Відповідно до пункту «в» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Колегія суддів зазначає, що визначальною обставиною для встановлення пільгового характеру спірного стажу є не тільки встановлення роботи позивача трактористом, а й встановлення безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції.

Згідно з пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (Порядок N 637) за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За правилами пункту 20 цього ж Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Додатково в довідці наводяться відомості стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Матеріали справи не містять такої довідки, що унеможливлює встановлення безпосередньої зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції

Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково розцінив рішення правління колгоспу ім. Степана Мельничука (щодо не переривання позивачу стажу тракториста під час його роботи у верхніх боксах) як доказ роботи трактористом.

Таке рішення правління колгоспу не несе юридичних наслідків для суду або пенсійного органу, оскільки віднесення стажу до пільгового регулюється лише законом, залежить від фактичного виконання роботи тракториста та зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції, та не може змінюватися від волі суб'єкта господарювання

Судами не встановлено, яку роботу виконував позивач у верхніх боксах, та чи може стаж такої роботи вважатися пільговим.

Колегія суддів звертає увагу, що показання свідків можуть бути доказом у такій категорії справ лише за відсутності документальних доказів, визначених законом, та не заміняють їх.

Відповідно до вимог частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки судами не досліджені належні докази, які можуть підтвердити або спростувати право позивача на пільгове пенсійне забезпечення, то рішення судів не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам наведеної статті і підлягають скасуванню.

За правилами частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.

Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2014 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

О.В.Кравцов