Ухвала суду № 42861613, 04.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

04 лютого 2015 року м. Київ К/9991/80530/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Лосєва А.М.

Бившевої Л.І.

Шипуліної Т.М.

за участю секретаря

Титенко М.П.

за участю представників:

позивача:

Андрощук Т.О., Мельник Н.Ю.,

відповідача:

не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014

та Закритого акціонерного товариства «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ»

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012

у справі № 2а/0470/5512/12

за позовом Закритого акціонерного товариства «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ»

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

за участю Прокуратури Дніпропетровської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» (надалі - позивач, ЗАТ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, за участю Прокуратури Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2012, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014 скасовано рішення суду першої інстанції. Позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області від 07.05.2012 № 0000122210, № 0000112210.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Крім того, в межах даної справи позивачем подано касаційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012, яку позивач просить скасувати у зв'язку з тим, що вона прийнята з порушенням норм процесуального права.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу податкового органу, в яких підтримує законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідач та прокуратура письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не подавали.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 12.03.2012 головою Комісії з проведення реорганізації Нікопольської ОДПІ начальником Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби винесено наказ № 279 про проведення документальної позапланової перевірки ЗАТ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» з 15.03.2012 тривалістю 10 робочих днів.

Підставою для проведення перевірки була постанова Господарського суду Дніпропетровській області від 08.06.2011 у справі №Б38/180-10 про визнання банкрутом ЗАТ «НЗСТ «ЮТіСТ».

Не погодившись із зазначеним наказом № 279 від 12.03.2012, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом про його оскарження.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 у справі № 2а/0470/3668/12 адміністративний позов ЗАТ «НЗСТ «ЮТіСТ» до Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано наказ № 279 від 12.03.2012.

Нікопольською ОДПІ супровідним листом за вих. №3551/10/22-115 від 18.04.2012 на адресу ліквідатора ЗАТ «НЗСТ «ЮТіСТ» направлено акт від 18.04.2012 за №150/221/30926951, складений за результатами проведеної перевірки.

ЗАТ «НЗСТ «ЮТіСТ» супровідним листом за вих. № 477-12 від 28.04.2012 повернуло відповідачу акт від 18.04.2012 № 150/221/30926951 на підставі того, що він складений на основі незаконного наказу.

На підставі акта від 18.04.2012 за № 150/221/30926951 Нікопольською ОДПІ листом за вих. № 5340/10/22-115 від 07.07.2012 направлено на адресу позивача податкові повідомлення-рішення від 07.05.2012: № 0000122210, яким збільшено позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 043 748,75 грн.; № 0000112210, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 8 743 250,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 у справі № 2а/0470/3668/12, на час проведення перевірки, не набрала законної сили, а позивач допустив до проведення перевірки представників відповідача та не спростував зафіксованих в акті перевірки порушень податкового законодавства, підстав визнавати протиправними та скасовувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення немає.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції дійшов висновку, що податковим органом не доведено правомірність винесених податкових повідомлень-рішень.

Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанцій неповними та передчасними, виходячи з наступного.

Як вже зазначалось вище, Господарським судом Дніпропетровської області 21.08.2010 порушено провадження у справі № Б38/180-10 про банкрутство ЗАТ «НЗСТ «ЮТіСТ».

27.10.2010 в 200 номері газети «Уряловий кур'єр» опубліковано оголошення про порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, реєстр вимог кредиторів затверджено ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2011.

08.06.2011 Господарським судом Дніпропетровської області прийнято постанову про визнання ЗАТ «НЗСТ «ЮТіСТ» банкрутом та про відкриття ліквідаційної процедури.

Висновки податкового органу щодо порушень позивачем податкового законодавства, про які йдеться в акті перевірки від 18.04.2012 № 150/221/30926951, пов'язані з правовідносинами позивача як боржника з Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (ПАТ «Укрсоцбанк»), з яким позивач, як позичальник, уклав договір про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 085/192-7.

За умовами пункту 1.2 договору кредит надається позичальнику на наступні цілі: погашення заборгованості за кредитами в АКБ «Райффайзен Банк Аваль» та поповнення обігових коштів для ведення фінансово-господарської діяльності. Строк дії договору згідно з пунктами 1.1.1, 3.3.18 визначено до 22.06.2012.

Податковий орган вважає, що у стані банкрутства ЗАТ «НЗСТ «ЮТіСТ» не вправі був здійснювати господарські операції.

Аналізуючи приписи Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що з порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.

Разом з тим, як встановлено судами, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2011, з урахуванням ухвали цього ж суду від 11.03.2014 у справі № Б38/180-10, відхилено грошові вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» до ЗАТ «НЗСТ «ЮТіСТ» на суму 368 979 200,96 грн. та визнано грошові вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» до ЗАТ «НЗСТ «ЮТіСТ» у сумі 38 014 131,43грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів до 4 черги задоволення.

При цьому господарський суд Дніпропетровської області встановив, що грошові вимоги на суму 38 014 131,43 грн. виникли після порушення судом справи про банкрутство ЗАТ «НЗСТ «ЮТіСТ», після введення мораторію та до прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

На думку податкового органу позивач, як покупець фінансових послуг, перебуваючи в процесі банкрутства, в порушення норм п.п. 159.1.2 п. 159.1 ст. 159 Податкового кодексу України не зменшив витрати, задекларовані у податковій декларації з податку на прибуток за ІІ - ІV квартали 2011 року на обсяг визнаної судом заборгованості в сумі 38 014 131,43 грн.

Такі висновки відповідача щодо завищення товариством витрат пов'язані з тим, що відповідач відносить суму витрат до сумнівної (безнадійної) заборгованості.

Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що в даному випадку для правильного вирішення спору суду першої інстанції, під час нового розгляду справи, слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до пункт «в» пп. 14.1.1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна суб'єктів господарювання, оголошених банкрутами у встановленому законом порядку або знятих з реєстрації як суб'єкти господарювання у зв'язку з їх ліквідацією.

З змісту викладеної норми вбачається, що безнадійна заборгованість не обов'язково пов'язується з фактом ліквідації суб'єкта господарювання, про що зазначає позивач, оскільки сполучник «або» в тексті пункту «в» пп. 14.1.1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України означає альтернативу, якою, в даному випадку є, оголошення такого суб'єкта банкрутом.

Статтею 159 цього ж Кодексу визначено порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості.

Так, згідно з п.п. 159.1.2 п. 159.1 ст. 159 Податкового кодексу України платник податку - покупець зобов'язаний зменшити витрати на вартість заборгованості, визнану судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає день набрання законної сили рішення суду про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом з тим, відповідно до п.п. 154.3.2 п. 154.3 ст. 154 Податкового кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом, не включаються до витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з, зокрема, поверненням платником податку основної суми кредиту, у тому числі субординованого боргу, позики, частини консолідованого іпотечного боргу при погашенні іпотечного сертифіката участі, але не більше суми, сплаченої за придбання такого сертифіката іншим особам - кредиторам, процентної позики, а також з наданням основної суми кредиту, позики іншим особам - дебіторам, викупу (заміни) однієї частки консолідованого іпотечного боргу на іншу відповідно до закону.

Термін "основна сума" означає суму наданого кредиту, позики або депозиту (строкових, довірчих рахунків) без урахування процентів, фіксованих виплат, премій, виграшів, суму консолідованого іпотечного боргу в частині, яка відповідає ціні зобов'язання.

Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 141.1 ст. 141 цього ж Кодексу до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

З аналізу викладених норм податкового законодавства вбачається, що до складу витрат зараховують будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням відсотків за борговими зобов'язаннями, якщо такі нарахування здійснюються з огляду на ведення господарської діяльності платника податку, у той час заборонено зараховувати до витрат платника податків виплати ним тіла кредиту.

З касаційної скарги та матеріалів справи неможливо дійти правильного висновку, що відноситься до структури грошових вимог ПАТ «Укрсоцбанк», тобто що являє собою сума у розмірі 38 014 131,43 грн.: це основна сума кредиту, проценти за борговими зобов'язаннями, чи те і інше разом.

На думку колегії суддів Вищого адміністративного суду України, без встановлення даної обставини, не можливо дійти правильного висновку щодо законності та обґрунтованості тверджень податкового органу про порушення товариством приписів п.п. 159.1.2 п. 159.1 ст. 159 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат, відображених у податковій декларації з податку на прибуток за ІІ та IV квартали 2011 року.

Крім того, судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки, виявленим під час перевірки, порушенням норм п. 200.2, 200.3 та 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та п.п. 4.6.8 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, за які товариству донараховано податкові зобов'язанні з податку на додану вартість на загальну суму 1 043 748,75 грн., згідно податкового повідомлення-рішення від 07.05.2012 № 0000122210.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Таким чином, судами попередніх інстанцій не були досліджені докази, які мають суттєве значення для розгляду адміністративної справи, що унеможливлює правильне вирішення спірних правовідносин.

Наведені порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог норм процесуального права щодо всебічного та повного встановлення обставин у справі, як такі, що могли призвести до неправильного вирішення справи, не можуть бути усунені судом касаційної інстанції з огляду на встановлені статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, що згідно частин 2 та 4 статті 227 цього Кодексу є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Крім того, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2012 у справі № 2а/0470/5512/12 залишено без руху.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012.

Водночас, до закінчення касаційного розгляду справи до Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання ліквідатора Закритого акціонерного товариства «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» про відмову від касаційної скарги та закриття касаційного провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 218 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення касаційного провадження. Про прийняття відмови від касаційної скарги та закриття касаційного провадження суд постановляє ухвалу у судовому засіданні за участі сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи, що відмова від касаційної скарги здійснена у передбаченому законом порядку, Вищий адміністративний суд України вбачає достатньо підстав для прийняття відмови ліквідатора Закритого акціонерного товариства «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» від касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 у справі № 2а/0470/5512/12 і закриття касаційного провадження.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 218, 220, 223, 227, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2012 у справі № 2а/0470/5512/12 скасувати.

3. Справу № 2а/0470/5512/12 направити на новий розгляду до суду першої інстанції.

4. Прийняти відмову Закритого акціонерного товариства «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» від касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 у справі № 2а/0470/5512/12, касаційне провадження в цій частині закрити.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна