Ухвала суду № 42861472, 20.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" січня 2015 р. м. Київ К/800/38065/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючої:Калашнікової О.В.суддів:Васильченко Н.В. Леонтович К.Г. секретар судового засідання:Антипенко В.В. за участю:представників позивачів Мясоєдова В.В., Чаніщі В.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРМЕНТС-УКРАЇНА" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі № 826/1044/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРМЕНТС-УКРАЇНА" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и л а:

В січні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРМЕНТС-УКРАЇНА" (далі - ТОВ "ГАРМЕНТС-УКРАЇНА") звернулось до суду із позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100260000/2013/00669 та рішення від 25 листопада 2013 року № 100260000/2013/200717/12 про коригування митної вартості товарів, а також стягнення з відповідача на користь позивача завданих збитків у розмірі 24665,33 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів винесені із порушенням Конституції України та вимог Митного Кодексу України. Посилаючись на те, що підстав для відмови у митному оформленні всупереч наведеним вимогам не було, позивач вважає, що оскаржувані картка відмови та рішення є протиправним та підлягають скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року, в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, ТОВ "ГАРМЕНТС-УКРАЇНА" звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між позивачем та компанією Next Best Clothing Ltd укладено договір купівлі-продажу № 01/13 (далі - договір № 01/13), за умовами якого у період із 27 серпня 2013 року по 31 грудня 2016 року продавець зобов'язався відвантажити, а покупець - прийняти та оплатити товар, а саме одяг, додаткові речі до одягу, взуття та інші вироби з текстильних матеріалів, які використовувались, постачаються у пакувальних мішках навалом, в об'ємі 648000 кг, партіями, вартістю 0,75 GBP за 1 кг, у загальному розмірі 486000 GBP.

На підставі договору № 01/13 та інвойсу від 08 листопада 2013 року № NBC-0728 (далі - інвойс № NBC-0728) на митну територію України ввезено товар: бувший у користуванні одяг і додаткові речі до одягу та їх частини, без встановлених торгівельних марок та артикулів; ступінь зносу до 30 %; із текстильних матеріалів, у змішаному вигляді, без індивідуальної упаковки, зібрано та продезінфіковано у Великобританії; чоловічий, жіночий та дитячий асортимент, 15214,00 кг; виробник: дані відсутні; країна виробництва: GB (далі - товар).

У подальшому, позивачем надано відповідачу електронну митну декларацію № 100260000/2013/115357 (далі - декларація) та відповідний пакет документів, необхідних для митного оформлення товару, а саме: договір № 01/13; інвойс № NBC-0728; накладну від 09 жовтня 2013 року № 0679757; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 18 жовтня 2013 року № 11; внутрішній договір складського зберігання від 03 жовтня 2013 року № 470-МС; договір про надання послуг митного брокера від 12 серпня 2013 року № 08/13; договір транспортного експедирування від 08 серпня 2013 року № ТЕ-3/13; довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 10 жовтня 2013 року № 38747190; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 09 жовтня 2013 року № 2720; резервну позицію від 26 липня 2001 року № 915; висновок Мінприроди від 08 жовтня 2013 року № 3851/07/5-7; декларацію про походження товару від 08 листопада 2013 року № NBC-0728; сертифікат про фумігацію від 30 вересня 2013 року № WMT; сертифікат якості від 30 вересня 2013 року № NBC-QS-1034.

У зв'язку з тим, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, митницею не прийнято визначену у декларації митну вартість товару.

В подальшому позивача зобов'язано надати додаткові документи, а саме: копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На зазначену вимогу позивачем надано: копії митної декларації країни відправлення та митної декларації сповіщення; експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 18 листопада 2013 року № ц-743.

Враховуючи відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, та наявність розбіжностей у наданих позивачем документах, відповідачем прийнято оскаржувані рішення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з правомірності картки відмови та рішення про визначення митної вартості як таких, що прийнято у зв'язку з ненаданням декларантом на вимогу митного органу всіх витребовуваних документів та із дотриманням порядку застосування шостого методу визначення митної вартості.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 та ч. 3 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин віл порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративної справи. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративний справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом п.3 ч. 1 ст. 163 КАС України у мотивувальній частині рішення зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач не довів неправомірність висновку відповідача щодо відсутності документального підтвердження складових митної вартості товару.

Між тим такі висновки судами зроблено без урахування та встановлення в судовому рішенні всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Звертаючись до суду з позовом про оскарження картки відмови в прийняті митної декларації та рішення відповідача про коригування митної вартості товару, позивач зазначав, що зважаючи на законодавчу заборону із ввезення на митну територію України певного виду товару, покупець в присутності інспекторів митниці здійснив попередній огляд та сортування товару для заявлення в режим імпорту та проведення митний процедур на ліцензійному складі митниці, після чого отримав уточнений інвойс від 08.11.2013 року, де ціна за 1 кг товару змінена з 0,75 до 0,783, додатково надано рахунок про-форму від 08.11.2013 року на загальну суму 51,32 на товар, що не підлягає митному оформленню. Після надання листа митному органу із поясненням щодо наданого інвойсу та проформи-інвойсу позивач подав 14.11.2013 року митну декларацію з обґрунтовано зазначеною митною вартістю з урахуванням транспортних витрат.

З урахуванням викладених обставин позивач вважав, що обґрунтування відмови у прийнятті митної декларації з посиланням на розбіжності у поданих документах не відповідає дійсним обставинам, які суди залишили поза увагою та оцінкою.

Суди також залишили без перевірки факт проведення процедури консультацій, оскільки ч. 4 ст. 57 МК України визначено, що застосування другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59,69 КАС України. В ході судового розгляду справи позивач наполягав та тому, що відповідачем не проведено консультацій.

Матеріали справи свідчать, що зазначені висновки судів зроблені без урахування та належної оцінки всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, чим позбавили можливості суд касаційної інстанції перевірити судові рішення щодо законності дій відповідача.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судові рішення попередніх інстанцій постановлені з порушенням норм процесуального права, які не можуть бути усунені в суді касаційної інстанції.

Відповідно до ч.2 ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРМЕНТС-УКРАЇНА" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Судді: (підписи)