Ухвала суду № 42861445, 19.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2015 року м. Київ К/800/38809/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за

касаційною скаргою ОСОБА_2

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року

у справі № 826/4242/13-а

за позовом ОСОБА_2

до Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації

треті особи: Закрите акціонерне товариство «Старокостянтинівський хлібозавод», ОСОБА_3

про визнання дій протиправними,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації, в якому просив визнати незаконними дії відповідача щодо видачі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно на відчуження майна на будівлю продовольчого магазину за адресою: АДРЕСА_1

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення судів, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем в порушення вимог законодавства видано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно. Вказує, що у витязі вказана невірна вартість майна, Закрите акціонерне товариство «Старокостянтинівський хлібозавод» (далі - ЗАТ «Старокостянтинівський хлібозавод») не зверталось до БТІ з заявою про видачу витягу, а голову правління ОСОБА_3 ніхто не уповноважував на звернення до БТІ на отримання вказаного витягу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Судами встановлено наступні обставини. Позивач ОСОБА_2 є акціонером ЗАТ «Старокостянтинівський хлібозавод».

Рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 30 серпня 2007 року № 383 будівлі магазину ЗАТ «Старокостянтинівський хлібозавод» присвоєно поштову адресу, оформлено право власності товариства на будівлю магазину та зобов'язано відповідача виготовити необхідні правовстановлюючі документи.

06 вересня 2007 року виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області видано свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно.

11 вересня 2007 року відповідачем на підставі заяви ОСОБА_3 видано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 15879680.

01 жовтня 2007 року будівлю магазину за адресою: АДРЕСА_1 відчужено ОСОБА_3

Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача щодо видачі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 11 вересня 2007 року № 15879680, звернувся до суду з даним позовом про визнання їх незаконними.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем дотримано процедуру видачі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів та зазначає наступне.

Відповідно до змісту ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відомості про зміст документів, що підтверджують (посвідчують) правочини щодо нерухомого майна, узагальнені відомості про речові права окремої особи на нерухоме майно, а також витяги з Державного реєстру прав, що містять відомості про встановлення, зміну чи припинення речових прав на нерухоме майно, надаються органами державної реєстрації, зокрема, власнику (власникам) нерухомого майна, його спадкоємцям (правонаступникам - для юридичних осіб) або особам, на користь яких вчинено обмеження, чи іншим суб'єктам речового права.

Місцеві органи державної реєстрації прав зобов'язані надати витяг із Державного реєстру прав, який містить відомості про зареєстроване право власності на нерухоме майно, інші речові права, їх обмеження та прізвище, ім'я, по батькові власника (власників) або назву юридичної особи, про зареєстровані обмеження щодо речових прав на нерухоме майно та прізвище, ім'я, по батькові або назву юридичної особи, в інтересах якої вчинено обмеження, виключно особам, що діють на підставі довіреності, виданої власником (власниками) нерухомого майна, володільцям речових прав, а також особам, в інтересах яких вчинено обмеження.

Аналогічні норми містяться в розділі 5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 (далі - Тимчасове положення).

Згідно з пп. 5.2, 5.3 Тимчасового положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витяг з Реєстру прав або інформаційна довідка видаються на підставі відомостей, які містяться в Реєстрі прав, після отримання відповідної заяви встановленої форми (додаток 8) чи офіційного запиту від органів, зазначених у пункті 5.1.2.

Під час подання заяви про отримання витягу з Реєстру прав фізична особа повинна пред'явити документ, що посвідчує її особу, а в разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - документ, що підтверджує повноваження діяти від імені цих осіб, при цьому особа, яка представляє особу - нерезидента України, пред'являє документи, які у разі необхідності легалізуються в установленому порядку.

Як вірно зазначено судами, відповідачем надано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 15879680 ОСОБА_3 відповідно до заяви останнього, зареєстрованої в Книзі реєстрації замовлень за 2007 рік.

На момент звернення до Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації, ОСОБА_3 був головою правління ЗАТ «Старокостянтинівський хлібозавод» та відповідно до п. 11.4.8 Статуту останнього, уповноважений представляти підприємство у правовідносинах з іншими фізичними та юридичними особами, без доручення здійснювати всі інші дії від імені товариства, укладати угоди від імені товариства. Вказане спростовує доводи позивача щодо відсутності у ОСОБА_3 повноважень звертатись від імені ЗАТ «Старокостянтинівський хлібозавод» до Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації з відповідною заявою про видачу витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно щодо майна, яке належить ЗАТ «Старокостянтинівський хлібозавод».

З урахуванням таких обставин суди дійшли обґрунтованого висновку, що відповідачем правомірно на підставі звернення голови правління ЗАТ «Старокостянтинівський хлібозавод» розглянуто питання та надано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно: продовольчого магазину за адресою: АДРЕСА_1

При цьому, суди обґрунтовано не прийняли до уваги посилання позивача на незаконність відчуження будівлі вказаного продовольчого магазину, оскільки такі обставини не стосуються предмету розгляду даної справи.

Доводи позивача про те, що у витязі № 15879680 вказана невірна вартість майна, як підстава незаконності дій відповідача щодо його видачі, також обґрунтовано не взяті судами до уваги з огляду на те, що такі доводи не ґрунтуються на доказах та є безпідставними.

За таких обставин, підстави для задоволення касаційної скарги відсутні. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалено обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: