Рішення № 42859664, 19.02.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2687/15

Головуючий у першій інстанції Гончар І.В.

Доповідач Кварталова А. М.

Категорія ЦП -27

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого судді - Кварталової А.М.,

суддів - Гірняк Л.А., Заїкіна А.П.,

при секретарі - Томашевської К.В.,

за участю: позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" Березовського Ю.М., його представника - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" про стягнення боргу, індексу інфляції та трьох відсотків річних за договором безвідсоткової зворотної допомоги, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" на рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 19 грудня 2014 року, -

встановила:

09 липня 2013р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС"(надалі ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС") про стягнення боргу, індексу інфляції та трьох відсотків річних за договором безвідсоткової зворотної допомоги.

02 червня 2014р. до Фрунзівського районного суду Одеської області за підсудністю надійшла вказана цивільна справа.

Позовні вимоги позивач ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що 25 грудня 2010р. він надав безвідсоткову зворотну фінансову допомогу у розмірі 280 000 грн. ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС", ідентифікаційний код 26542626, строком до 31 жовтня 2011р. На підтвердження цього між сторонами було укладено письмовий договір № 03-11/2010 від 16 листопада 2010р. та було надано розписку про отримання грошей директором ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" - ОСОБА_6, в якій вказано, що прийнято від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 280 000 грн. на підставі вищезазначеного договору.

Однак, відповідач ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" позику у порушення своїх договірних зобов'язань не повернув, від добровільної сплати боргу відмовився, а тому позивач просив стягнути з відповідача ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором безвідсоткової зворотної фінансової допомоги у розмірі 280 000 грн., інфляційні збитки у розмірі 34 440 грн., 3% річних у розмірі 22 369,32 грн., а всього стягнуто 336 809, 32 грн.

19 травня 2014р. ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" звернулися із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання договору №03-11/2010 від 16.11.2010 р. недійсним з підстав його фальсифікації.

Свої позовні вимоги ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" обґрунтовували тим, що ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" не укладало зі ОСОБА_2 будь - яких договорів фінансового характеру, у тому числі 16.11.2010р. та 25.12.2010р., а також не отримувало від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 280 000 грн. Оскільки договір не відповідав та не відповідає волі ОСОБА_6 як директора ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС". тому договір №03-11/2010 про надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 16.11.2010р. вважають фальсифікованим та недійсним. Виробничої необхідності та намірів позичати грошові кошти у ОСОБА_2, як у директора ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" чи фізичної особи, взагалі не було і ніяких коштів від нього ОСОБА_6 не отримувала.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити, посилаючись на те, що 25 грудня 2010р., він надав безвідсоткову зворотну фінансову допомогу у розмірі 280 000 грн. ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС", строком до 31 жовтня 2011р. На підтвердження цього між сторонами було укладено письмовий договір № 03-11/2010 від 16 листопада 2010р. та було надано розписку про отримання грошей директором ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" ОСОБА_6, але у строк виконання договору відповідач на порушення своїх договірних зобов'язань гроші не повернув.

Відповідач ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не надавав ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" фінансову допомогу у розмірі 280 000грн. Відповідно до положень п.4.2 Договору від 16.11.2010р. у нього повинний бути прибутковий касовий ордер на вказану суму, оскільки згідно існуючих правил надходження будь - яких коштів на підприємстві повинно відображатися у бухгалтерському обліку, але даний документ у ОСОБА_2 відсутній.

Крім того, недійсність договору № 03-11/2010 від 16.11.2010р. вказує і той факт, що договір № 03-11/2010 від 16.11.2010р., аналогічно як і розписка від 25.12.2010р. скріплені печаткою ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС", за місцем реєстрації у смт. Ширяєво, Одеської області, якої взагалі на час укладання договору станом на 16 листопада та 25 грудня 2010р. не існувало, оскільки зазначена печатка, яка стоїть у договорі була виготовлена у лютому - березні 2011 року.

До 19.01.2011р. ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" мало та використовувало одну круглу печатку, на якій найменування підприємства зазначалось як ТОВ " Агрофірма" Прогрес - Плюс", з місцем реєстрації у Приморському районі м. Одеси. Вказана печатка здана до УГБ ГУ МВС України в Одеській області, що підтверджено квитанцією № 007607 від 19.01.2011р.

Таким чином, саме ця печатка повинна бути на пред'явлених з боку ОСОБА_2 договорі і розписці.

Стосовно нової печатки підприємства, яка була виготовлена у лютому - березні 2011 року, то на останній найменування підприємства зазначено як ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС". Саме цією печаткою скріплено пред'явлені з боку позивача договір та розписка.

Рішенням Фрунзівського районного суду Одеської області від 19 грудня 2014р. позов ОСОБА_2 задоволено.

Судом стягнуто з ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором безвідсоткової зворотної фінансової допомоги у розмірі 280 000 грн., інфляційні збитки у розмірі 34 440 грн., 3% річних у розмірі 22 369,32 грн., а всього стягнуто 336 809, 32 грн.

Судом стягнуто з ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 3 344 грн.

В задоволенні зустрічного позову ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним - відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" просить рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 19 грудня 2014р. скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2, а зустрічний позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому посилаються на те, що суд першої інстанції в якості підтвердження надання з боку ОСОБА_2 безвідсоткової зворотної фінансової допомоги посилався на нібито складену 25 грудня 2010р. ОСОБА_6, як директором ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" розписку про отримання коштів у розмірі 280 000 грн., однак, вказані грошові кошти не були зараховані ОСОБА_6 до каси підприємства, як це передбачено було Договором та не надходили на банківські рахунки підприємства.

Під час розгляду справи представник ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" Березовський Ю.М., його представник - ОСОБА_5 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Позивач ОСОБА_2, його представник ОСОБА_3 просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимогах про визнання договору недійсним, суд першої інстанції посилався на те, що згідно змісту договору № 03-11/2010 про надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 16 листопада 2010р., ОСОБА_2 надав ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС-ПЛЮС" безвідсоткову фінансову допомогу коштами на загальну суму 280 000 грн., які відповідно до умов договору ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС-ПЛЮС" зобов'язувалась повернути у повному обсязі до 31 жовтня 2011р. Отримання вищевказаних коштів ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС-ПЛЮС" від позивача ОСОБА_2 підтверджується розпискою про отримання грошей директором зазначеного товариства ОСОБА_6, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача кошти у розмірі 280 000 грн., інфляційні збитки у розмірі 34 440 грн., 3% річних у розмірі 22 369,32 грн., а всього 336 809, 32 грн. Проте у задоволенні зустрічних позовних вимогах про визнання правочину недійсним слід відмовити за безпідставністю.

Колегія суддів повністю не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 16 листопада 2010р. між ОСОБА_2 як фізичною особою (позикодавець) з одного боку, та ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс" (позичальник) в особі директора ОСОБА_6 укладено договір № 03-11/2010 про надання безвідсоткової фінансової допомоги у розмірі 280 000 грн. зі строком повернення до 31 жовтня 2011р. На підтвердження зазначеного 25 грудня 2010р. ОСОБА_6 видана розписка про отримання ОСОБА_6 грошових коштів у розмірі 280 000 грн. від ОСОБА_2 відповідно до умов п.3.1 Договору(а.с.10-13).

Вказаний договір та розписка скріплені мокрою печаткою ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС-ПЛЮС" та підписами сторін.

Однак, як підтверджено матеріалами справи, дана печатка, яка зазначена у договорі та у розписці була отримана ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС-ПЛЮС" у лютому - березні 2011 року, у зв'язку зі зміною реєстрації. Найменування підприємства зазначено як ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС-ПЛЮС" - місто реєстрації: Україна, Одеська область, смт. Ширяєво (свідоцтво про державну ресторацію юридичної особи та квитанція від 19.01.2011р.).

Як вбачається з матеріалів справи, до 19.01.2011р. ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС-ПЛЮС" мало та використовувало одну круглу печатку, на якій найменування підприємства зазначалось ТОВ "Агрофірма Прогрес-Плюс" з місцем реєстрації - м. Одеса, Приморський район. Вказана печатка була здана до УГБ ГУМВС України в Одеській області, що підтверджено квитанцією №007607 від 19.01.2011р. А в лютому - березні 2011р. була виготовлена нова печатка, на якій найменування підприємства зазначено ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС ПЛЮС", з місцем реєстрації: Україна, Одеська область, смт. Ширяєво (свідоцтво про державну ресторацію юридичної особи та квитанція від 19.01.2011р.).

Тобто, договір про надання безвідсоткової фінансової допомоги №03-11/2010 від 16.11.2010р., скріплений новою печаткою ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС-ПЛЮС" якої взагалі станом відповідно на час укладання договору та розписки, а саме на 16 листопада - 25 грудня 2010р. не існувало, оскільки печатка про зміну реєстрації була виготовлена у лютому - березні 2011 року(а.с.34,238-240).

Відповідно до витягу серії АБ № 038890 від 08 липня 2013 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС-ПЛЮС", скорочена назва ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС-ПЛЮС", має статус юридичної особи, засновником якої є ОСОБА_6.

Згідно п.4.1 Договору про надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 16 листопада 2010р. позикодавець, тобто ОСОБА_2 зобов'язується надати ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс" безвідсоткову фінансову допомогу у розмірі , передбаченому у п.3.1 Договору, шляхом готівкового переказу зазначеної суми грошових коштів на поточний рахунок або в касу підприємства ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс" протягом всього періоду дії договору з дати підписання Договору.

Як вбачається з Договору про надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 16 листопада 2010р., під час його підписання кошти у розмірі 280 000 грн. не були отримані, а отримані ОСОБА_6 за розпискою тільки 25 грудня 2010р. у розмірі 280 000 грн.

За п.4.2 вказаного Договору, датою надання безвідсоткової фінансової допомоги є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок або оприбуткування готівкових коштів у касу ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс"(а.с.10).

Таким чином, пунктом 4.1,4.2 Договору передбачено, що перерахування грошових коштів здійснюється позикодавцем ОСОБА_2 на поточний рахунок ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс".

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Згідно Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15 грудня 2004р. та зареєстрованого Міністерством юстиції України 13 січня 2005р. за № 40/10320 (далі Положення), визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Пунктом 2.6 Положення визначено, що уся готівка, що надходить до кас підприємств, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 Положення, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Приймання готівки в касах проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства, квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордеру) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Як вбачається з матеріалів справи, грошові кошти за договором про надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 16 листопада 2010р. у касу підприємства та на розрахунковий рахунок підприємства не надходили. Тексти договору про надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 16 листопада 2010р. та розписка від 25 грудня 2010р. скріплені печаткою ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС-ПЛЮС", якої на той час не існувало.

Таким чином, як до суду першої так і апеляційної інстанції позивачем не надано квитанції, в яких зазначено прізвища та ініціали головного бухгалтера та касира, які підписали квитанцію про отримання ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС-ПЛЮС" грошових коштів у розмірі 280 000 грн. Оскільки у випадку внесення грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС-ПЛЮС", як це передбачено Договором через касу цього підприємства, ОСОБА_2 повинен був отримати квитанцію до прибуткового касового ордера про внесення коштів у розмірі 280 000 грн.

Таким чином, умовами договору було передбачено те, що позикодавець ОСОБА_2 зобов'язаний був надати фінансову допомогу шляхом внесення грошових коштів в касу підприємства ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс".

Однак ОСОБА_2 не надано доказів, що позивачем були зараховані кошти у розмірі 280 000 грн. у касу ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс", як це передбачено договором. За п. 4.1 Договору ці зобов'язання було покладено, саме на ОСОБА_2, а тому під час укладання розписки, саме ОСОБА_2 повинний був внести кошти у розмірі 280 000 грн. у касу підприємства та отримати відповідні фінансові документи про внесення цих коштів. Оскільки за правилами вищевказаного п. 3.3 Положення приймання готівки в касу проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

У бухгалтерському обліку товариства ніяким чином не відображено надходження суми за договором зворотної фінансової допомоги у розмірі 280 000 грн., що спростовує доводи позивача щодо надання фінансової допомоги саме ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС- ПЛЮС"(а.с. 83-84,111-116,224-236).

Крім того, згідно довідок ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС-ПЛЮС" грошові кошти у розмірі 280 000 грн. на рахунок ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС-ПЛЮС" не надходили від ОСОБА_6 та ОСОБА_2 за період з 16 листопада 2010р. по 19 грудня 2014р.(час постановлення рішення суду) в касу та на банківські рахунки підприємства(а.с. 249-250 ).

Посилання ОСОБА_2 на розписку від 25 грудня 2010р., відповідно до якої ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_2 кошти у розмірі 280 000 грн. згідно п.3.1 Договору до уваги не приймаються, оскільки позивачем не підтверджено факт внесення грошових коштів у касу на рахунок підприємства ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс".

Розписка не є документом, який підтверджує внесення ОСОБА_2 грошових коштів на рахунок ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс", оскільки у розписці не зазначені квитанція та номер внесення коштів на рахунок ТОВ "Агрофірма "Прогрес-Плюс" в касу та на банківські рахунки підприємства, як це передбачено Законом.

На вказану правову позицію звертає увагу Верховний Суд України у своєї ухвалі від 04 лютого 2009р., яка є обов'язковою для виконання всіх судів України.

Однак, вказана розписка підтверджує факт отримання коштів у розміру 280 000 грн. саме ОСОБА_6, а тому позивач ОСОБА_2 не позбавлений права звернутися з позовними вимоги до ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів, які були нею отримані за розпискою від 25 грудня 2010р.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що єдиним доказом надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" повинна бути лише квитанція банківської установи про перерахунок коштів або прибутковий касовий ордер про внесення коштів до каси підприємства.

Як вбачається з касових та банківських документів ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС-ПЛЮС", грошові кошти за договором безвідсоткової фінансової допомоги від 16.11.2010р. в касу підприємства та на банківські рахунки підприємства не надходили, квитанція до прибуткового ордеру ніким не оформлювалась і не видавалась позивачу ОСОБА_2

Доводи апелянта про задоволення зустрічного позову про визнання договору недійсним з підстав його фіктивності є необґрунтованими з наступних підстав.

За п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06 листопада 2009 року для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин.

За змістом статті 234 ЦК України фіктивний правочин вчиняється його учасниками без наміру виникнення, зміни або припинення цивільних прав і обов'язків, тобто "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний.

ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" звернулися з позовними вимогами про визнання правочину фіктивним, а тому вони мають довести суду відсутність у учасників правочину наміру створити юридичні наслідки на момент вчинення правочину.

Визнання правочину недійсним з підстав його фіктивності потребує встановлення судом умислу його сторін і ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним, а тому позивач, який звертається з вимогою про визнання правочину фіктивним, має довести суду відсутність у учасників правочину наміру створити юридичні наслідки на момент вчинення правочину.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" не доведено підстави для визнання договору про надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 16 листопада 2010р. фіктивним, оскільки не доведено умислу всіх сторін договору на фіктивність правових наслідків. Для визнання правочину фіктивним, ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину, а тому рішення суду в цій частині необхідно залишити без змін.

За таких обставин, рішення суду у частині позовних вимог ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в цій частині вимог та відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС".

Керуючись ст.ст. 209,303,307 п.2 ч.1,309,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" - задовольнити частково.

Рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 19 грудня 2014 року - скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" про стягнення боргу, індексу інфляції та трьох відсотків річних за договором безвідсоткової зворотної допомоги.

В позові ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС - ПЛЮС" про стягнення боргу, індексу інфляції та трьох відсотків річних за договором безвідсоткової зворотної допомоги - відмовити.

В іншій частині рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 19 грудня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.М.Кварталова

Л.А.Гірняк

А.П. Заїкін