Постанова № 4285919, 23.03.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-10242/08/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2009р. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

при секретарі - Фейдаш Х.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “Траст Тер” до ДПІ у Залізничному районі м.Львова про зобов'язанняя до вчинення дій та стягнення судових витрат , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Залізничному районі м.Львова , в якому просить зобов'язати відповідача вчинити дії: нарахувати проценти (120 % від облікової ставки НБУ) за період з 15 вересня 2008 року по поточну дату на суму 45731,00 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ПП “ Траст Тер” у липні 2008 року подало у ДПІ у Залізничному районі декларацію про податок на додану вартість за червень 2008 року. На підставі направлення від 20.08.08р. № 1143 відповідачем була проведена позапланова документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, про що складено Акт від 29.08.2008 року № 1576/23-4/19328849, на підставі якого ДПІ у Залізничному районі м.Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.09.2008 року № 0212304/0/26032, в якому встановлено порушення п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” ПП “Траст Тер” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 319 269 грн. Вважає, що на суму признану до відшкодування нараховуються відсотки, і податковий орган повинен був надіслати заяву про шляхи використання нарахованих відсотків, які повинні були здійснюватись з 15 вересня 2008 року по поточну дату. Відсотки позивачу не були нараховані, чим порушено право на отримання компенсації за користування чужими коштами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач подав заперечення в яких зазначив, що нарахування процентів на суму, яка підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії було передбачено у підпункті 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР включно по 25.03.2005 року. Проте вказана норма втратила чинність згідно із внесеними змінами Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” від 25.03.2005 року № 2505-IV і на даний час нарахування таких процентів чинним законодавством України не передбачено.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях, просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 березня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач - приватне підприємство “Траст Тер” взято на податковий облік в ДПІ у Залізничному районі м.Львова як платник податків 07.11.2005 року.

Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи ПП “ Траст Тер” у липні 2008 року подало у ДПІ у Залізничному районі податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2008 року.

Згідно п.п 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону 168/97 п латник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до ст. 11 Закону № 509 - органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно п.п 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону 168/97 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

19 серпня 2008 року ДПІ у Залізничному районі м.Львова прийнято Наказ № 402 “Про проведення позапланової виїзної перевірки ПП “Траст Тер”. На підставі направлення від 20.08.08 року № 1143 відповідачем була проведена позапланова документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2008 року, про щоскладено Акт від 29.08.2008 року № 1576/23-4/19328849.

В Акті перевірки відповідачем встановлено, що ПП “Траст Тер” в попередніх податкових періодах фактично не було сплачено постачальником товарів (послуг) 319269 грн., чим порушено п.п. 7.2.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97 та завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Згідно п.п 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону 168/97 якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Згідно даного Акту № 1576/23-4/19328849 ДПІ у Залізничному районі м.Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.09.2008 року № 0212304/0/26032, в якому встановлено порушення п.п. 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 ПП “Траст Тер”, а саме зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 319269 грн.

Згідно ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Судом встановлено, що позивач має право на одержання бюджетного відшкодування на суму 45731,00 грн., проте права нарахування на суму бюджетного відшкодування процентів на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення, позивач не має, оскільки таке право було передбачено у підпункті 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР включно по 25.03.2005 року. Вказана норма втратила чинність на підставі Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” від 25.03.2005 року № 2505-IV і нарахування таких процентів як на момент виникнення спору так і на даний час чинним законодавством України не передбачено.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача не ґрунтуються на законі, і тому у задоволенні позову Приватного підприємства “Траст Тер” до ДПІ у Залізничному районі м.Львова про нарахування процентів (120 % від облікової ставки НБУ) за період з 15 вересня 2008 року по поточну дату на суму 45731,00 грн. слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 7- 14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративні судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративний позову відмовити повністю.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя /підпис/ Шинкар Т.І.

З оригіналом згідно

Суддя Шинкар Т.І.

Повний текст Постанови виготовлено 30.03.2009 року.