Рішення № 42857785, 06.02.2015, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 140/3286/14-ц

№2/140/68/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2015 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді: Підлипняка М.Д.

при секретарі Путій З.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ПАТ « Страхова компанія « АХА Страхування» «Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином»,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулись до суду з даним позовом, зазначивши в позовній заяві, що відповідач ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 року біля 15-ї години , перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-21102 д/н НОМЕР_4, який належить відповідачці ОСОБА_4 рухаючись по вулиці Леніна в м. Немирів в напрямку м.Іллінці Вінницької області, неподалік заїзду на територію « Рай- сільгоспхімії», грубо порушив ряд пунктів Правил дорожнього руху, не справився з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-21013 д/н НОМЕР_5, який належить та яким керував позивач ОСОБА_1

Внаслідок данної ДТП автомобіль позивача було пошкоджено, позивачі отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості. Крім того в даній ДТП загинув ОСОБА_6, який був батьком позивачки ОСОБА_2 та під час ДТП знаходився в їх автомобілі як пасажир.

Вироком Немирівського районного суду від 18.03.2014 року ОСОБА_3 визнаний винним в скоєні даної ДТП і засуджений до позбавлення волі.

Відповідно до висновку СМЕ № 326 від 14.09.2012 року ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня важкості, внаслідок чого став інвалідом 3-ї групи.

За час, який минув після ДТП відповідачі у справі в тому числі і Страхова компанія частково відшкодувала їм матеріальну та моральну шкоду, однак вважають, що їм не відшкодовано моральної шкоди, яку позивач ОСОБА_1 оцінює в розмірі 100000 грн, а ОСОБА_2 в розмірі 300000 грн. Крім того невідшкодованими залишились витрати матеріальної шкоди, а саме 3360 гривень необхідних для послідуючого санаторно-курортного лікування позивача ОСОБА_1, 3000 грн за надання йому юридичної допомоги, та 4066 грн потрачених ОСОБА_2 на поминальний обід після похорон батька.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, який діє від свого імені та імені позивачки ОСОБА_2 за довіреністю, просить їх позов задовольнити в повному обсязі, стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 3360 грн матеріальної шкоди за майбутнє санаторно-курортне лікування, 3000 грн за надання юридичної допомоги та на його користь 100000 грн моральної шкоди., а також інші судові витрати пов'язані з розглядом справи. Стягнути на користь ОСОБА_2 солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 4066 грн потрачених на поминальний обід після похорон батька та 300000 грн моральної шкоди.

Моральну шкоду обґрунтував тим, що внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження внаслідок чого став інвалідом 3-ї групи, не може виконувати ту роботу, яку міг виконувати до ДТП в зв'язку з погіршенням здоров»я, розбито його автомобіль і він не має можливості та коштів його відновлення, в разі необхідності використовує найманий транспорт, до даного часу його турбує біль, даною пригодою порушено його нормальний життєвий ритм.

Позивачка ОСОБА_2 як його дружина, також перенесла всі ті страждання які переніс і він, більшу частину роботи, яку виконував він вона переклала на свої плечі, а саме найбільше вона втратила свого батька, який був їй опорою та порадником в житті, дана втрата є безповоротною і безмежною в часі.

Крім того просить стягнути з відповідача Страхової компанії на його користь та користь ОСОБА_2 по 5000 грн моральної шкоди.

Відповідачка ОСОБА_4 позов не визнала, пояснила, що автомобіль лише зареєстрований на її імя, а фактично він перебував в користуванні сина, ОСОБА_3 Оскільки на момент ДТП автомобіль повністю перебував в розпорядженні ОСОБА_3, він використовував його на законній правовій підставі, так як вписаний в технічний паспорт як особа, що має право керувати цим автомобілем, судом ОСОБА_3 визнаний винним в скоєні данного ДТП тому він і має нести відповідальність за заподіяну шкоду. Крім того автомобіль був застрахований тому частину витрат по відшкодуванні шкоди має нести страхова компанія.

Просить в задоволені до неї позову позивачів відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_7 позов визнав частково, а саме не визнає заявленої позивачами матеріальної шкоди в сумі 3360 грн за майбутнє санаторно-курортне лікування позивача ОСОБА_1 оскільки невідомо коли він буде лікуватись і чи буде взагалі та не відомо яку суму коштів він оплатить. Оскільки дана сума документально не підтверджена тому він її не визнає. Не визнає також суму 4066 грн матеріальної шкоди позивачки на поминальний обід, оскільки вважає, що дана сума має бути відшкодована страховою компанією.

Що стосується моральної шкоди то вважає, що моральна шкода, заподіяна позивачеві ОСОБА_1 повинна бути визначена в розмірі 8000 грн. Так як його довіритель відшкодував позивачеві ОСОБА_1 3000 грн і 5000 грн повинна відшкодувати страхова компанія то цими сумами повністю компенсується відшкодування позивачеві моральної шкоди.

Моральну шкоду позивачки ОСОБА_2 визнає в розмірі 20000 грн. З цієї суми 10000 грн їй відшкодовано його довірителем, 5000 грн повинна відшкодувати страхова компанія і в стягненні з його довірителя 5000 грн не заперечує. Не заперечує також в стягненні коштів за надання юридичної допомоги в межах заявлених позовних вимог.

Відповідач ПАТ « Страхова компанія « АХА Страхування», скорочена назва АТ»СК»АХА Страхування» позов не визнала, в запереченнях наданих суду зазначено, що правових підстав для компенсації моральної шкоди позивачів у розмірі,що вони вимагають немає. Згідно зі ст.. 22.3 ЗУ « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції чинній на час ДТП, потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена п.п. 1,2 ч.2 ст. 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі, відповідно до вимог ст.. 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5% ліміту, визначеного у п. 9.3 ст. 9 Закону. Різницю між цією сумою сплачує особа, яку визнано винною у скоєні ДТП.

Що стосується відшкодування вартості ремонту транспортного засобу, а саме автомобіля ВАЗ-21013 д.н. НОМЕР_5 , то страхова компанія повністю виплатила дане страхове відшкодування і правових підстав для додаткових стягнень немає. Страхова компанія також в повному обсязі виконала свої зобов'язання щодо витрат на лікування потерпілих, що також визнається позивачами, тому підстав до їх стягнення не вбачається.

Страховою компанією також відшкодовано витрати на поховання потерпілого, який загинув при ДТП, позивачем це також визнається, однак позов в частині стягнення витрат на поминальний обід не підлягає до задоволення, оскільки, відповідно до ст.. 2 ЗУ « Про поховання та похоронну справу», поховання померлого-комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. При цьому поминальний обід не відноситься до витрат на поховання і потрачені на нього витрати не підлягають відшкодуванню.

Витрати на правову допомогу також не підлягають стягненню з страхової компанії , оскільки позов в цій частині безпідставний так як страхова компанія повністю виконала свої зобов'язання перед позивачами.

В задоволені позовних вимог щодо АТ»СК»АХА Страхування» просять відмовити.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи в межах наданих доказів суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з огляду на наступне:

Відповідно ч.3 ст. 10 ЦПК України «Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.. 61 ч.4 ЦПК України « Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 18 березня 2014 року ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що він ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 15 год. керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 21102» держ. номер НОМЕР_4, рухаючись в напрямку м. Іллінці автодорогою по вул. Леніна в м. Немирів зі швидкістю близько 100 км.\год., неподалік заїзду на територію «Райсільхозхімії», внаслідок перебування у стані алкогольного сп'яніння, не зміг безпечно керувати транспортним засобом, не справився з керуванням та виїхавши на зустрічну смугу руху допустив зіткнення із автомобілем «ВАЗ 21013» держ. номер НОМЕР_5 який під керуванням ОСОБА_1 рухався по належній смузі руху в зустрічному напрямку.

Таким чином, водій ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п.п. а) п. 2.9, п. 10.1, п. 11.3 та п. 12.4 Правил дорожнього руху України, де вказано:

п. п. а) п. 2.9 - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

п.10.1- Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

п. 11.3- На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

п.12.4- У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км./год.

Внаслідок зіткнення транспортних засобів пасажир автомобіля «ВАЗ 21013» держ. номер НОМЕР_5 ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди, водій вказаного автомобіля ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, пасажир автомобіля «ВАЗ 21102» держ. номер НОМЕР_4 ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судово - медичної експертизи №294 смерть ОСОБА_6 настала внаслідок тілесних ушкоджень у вигляді: сполучної травми тіла, закритої черепно - мозкової травми, закритої травми грудної клітки, закритої травми шийного відділу хребта, гострої крововтрати, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили загрозливі для життя явища в момент заподіяння та стоять у причинному зв'язку зі смертю.

Згідно з висновком судово - медичної експертизи №340 у ОСОБА_9 мали тілесні ушкодження у вигляді закритого вивиху лівої стегнової кістки в кульшовому суглобі, закритого перелому обох кісток лівої гомілки, синців навколо обох очей, закритого правостороннього пневмотораксу, закритої тупої травми живота з розривом селезінки з послідуючим її видаленням, які ускладнилися гематорологічним перетонитом, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Відповідно до висновку судово - медичної експертизи №326 у ОСОБА_1 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді забійних ран в області лівого плеча та правого коліна, синців навколо обох очей, струсу головного мозку, закритого перелому головки лівої стегнової кістки з вивихом стегнової кістки в кульковому суглобі, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Також, внаслідок зіткнення автомобілів та подальшого їх розкидання був травмований велосипедист ОСОБА_10, що рухався по правому узбіччі в напрямку центра міста Немирів, який ІНФОРМАЦІЯ_3 року внаслідок отриманих тілесних ушкоджень помер під час надання медичної допомоги у Немирівській ЦРЛ.

Відповідно до висновку судово - медичної експертизи №295 смерть ОСОБА_10 настала внаслідок тілесних ушкоджень у вигляді: закритої черепно - мозкової травми з переломом потиличної кістки з поширеним крововиливом під м'яку мозкову оболонку, забою та розміщенням речовини головного мозку зі стисненням речовини головного мозку, які ускладнилися в послідуючому тривалим коматозним станом. Вказані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили загрозливі для життя явища та стоять у причинному зв'язку зі смертю.

Згідно з висновком автотехнічної транспортно - трасологічної експертизи №294а: Зіткнення автомобіля ВАЗ - 21102 держ. номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля ВАЗ - 21013 держ. номер НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_1 сталося на проїзній частині вул. Леніна в м. Немирів на смузі руху в напрямку центра міста, тобто, на смузі руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1

В ситуації, яка склалася, водій автомобіля ВАЗ - 21013 держ. номер НОМЕР_5 ОСОБА_1 не мав технічної можливості попередити зіткнення шляхом виконання вимог Правил дорожнього руху.

В ситуації, яка склалася, в діях водія автомобіля ВАЗ - 21102 держ. номер НОМЕР_4 ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п.п. 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо - транспортної пригоди.

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху перебуває у причинному зв'язку з наслідками, і за ч. 3 ст. 286 КК України засуджений до 6(шести) років позбавлення волі,з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 3(три) роки. Вирок набрав законної сили( а.с. 24-26) .

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 18.06.2014 року вирок Немирівського районного суду від 18.03.2014 року в частині винуватості ОСОБА_3та міри покарання залишено без змін ( а.с. 27-35).

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Оскільки саме ОСОБА_3, відповідно до запису в технічному паспорті мав право на керування транспортним засобом, отже користувався ним на відповідній правовій основі, даний автомобіль перебував в його повному розпоряджені і саме він здійснював діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки ,тому саме він несе відповідальність за шкоду, яка є наслідком його дій, тоб-то є особою, яка повинна відшкодувати заподіяну шкоду ( а.с. 80).

Відповідно до ст.. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

При відшкодуванні шкоди діє презумпція заподіювача шкоди, однак розмір шкоди, в силу положень ст..ст. 10.60 ЦПК України зобов'язаний довести саме позивач.

Виходячи зі змісту позовних вимог суд вважає, що до задоволення в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають витрати позивача ОСОБА_1 за надання правової допомоги в межах заявлених вимог в сумі 3000 грн, які підтверджені документально, а саме квитанцією та розрахунком суми гонорару за надану правову допомогу та 121 грн 80 коп коштів оплачених позивачем ОСОБА_1 як судовий збір, квитанція про сплату якого є в матеріалах справи ( а.с. 81-82).

Що стосується витрат на майбутнє санаторно-курортне лікування позивача ОСОБА_1 в сумі 3360 грн та витрат позивачки ОСОБА_2 потрачених на поминальний обід в сумі 4066 грн, то в цій частині позову, суд вважає, слід відмовити, оскільки позивач ОСОБА_1 взагалі не проходив курс такого лікування і суду не надав підтверджуючих документів про такі витрати, а наданий позивачкою ОСОБА_2 рахунок № 475 від 24.07.2012 року ( а.с. 20) в якому зазначено лише назву блюд та напоїв , їх кількість , ціну та вартість. Проте, зазначення в даному рахунку цих продуктів, у відсутність квитанції про сплату за них коштів, не може слугувати доказом розміру потрачених витрат. Крім того, відповідно до ЗУ « Про поховання та похоронну справу» витрати на поминальний обід не відносяться до витрат на поховання.

Згідно ст..1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Суд вважає, що позивачам дійсно заподіяно моральну шкоду і погоджується з тим, щовнаслідок ДТП позивач ОСОБА_1отримав тілесні ушкодження середнього ступеня важкості, внаслідок чого став інвалідом 3-ї групи, не може виконувати ту роботу, яку міг виконувати до ДТП в зв'язку з погіршенням здоров»я, розбито його автомобіль і він не має можливості та коштів його відновлення, в разі необхідності використовує найманий транспорт, до даного часу його турбує біль, даною пригодою порушено його нормальний життєвий ритм ( а.с.83-85).

Позивачка ОСОБА_2 як його дружина, також перенесла всі ті страждання які переніс і він, більшу частину роботи, яку виконував він вона переклала на свої плечі, а саме найбільше вона втратила свого батька, який був їй опорою та порадником в житті, дана втрата є безповоротною і безмежною в часі.

За таких обставин суд погоджується з сумою моральної шкоди визначеною позивачем ОСОБА_1 в розмірі 100000 грн, а що стосується суми матеріальної шкоди, заявленої позивачкою ОСОБА_2 то суд вважає за необхідне зменшити її на 50000 грн і визначити в розмірі 250000 грн

Враховуючи, що ОСОБА_3 відшкодовано позивачеві ОСОБА_1 3000 грн, що визнано і позивачем, то дана сума підлягає вирахуванню з визначеної і становитиме 100000-3000= 97 000 грн. Аналогічно суд виходить з визначення суми відшкодування моральної шкоди позивачці ОСОБА_2, якій ОСОБА_3 відшкодовано 10000 грн , що також визнано позивачем, і вважає, що до відшкодування підлягає сума 250000-10000=240000 грн.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_3 ДТП скоїв транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якого, відповідно до ПОЛІСА № АВ/ 2535840 від 20.02.2012 року, застрахована в АТ» СК»АХА Страхування», то страхова компанія, відповідно до вимог ст.. 23 ЦК України та ст.. 22.3 ЗУ « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», має відшкодувати позивачам моральної шкоди в межах 5% ліміту, визначеного в п. 9.3 ст. 9 Цього Закону.

Оскільки визначений зазначеною статтею обов'язковий ліміт відповідальності страховика, за шкоду заподіяну життю та здоров»ю потерпілих становить 51000 грн, отже виходячи з зазначених норм Закону, Страхова компанія зобовязана відшкодувати моральну шкоду в розмірі ( 51000 х 5%)= 2550 грн кожному позивачеві.

Отже загальний розмір відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 становитиме 97000-2550= 94450 грн, а ОСОБА_2 240000-2550=237450 грн.

Су довий збір підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України .

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 23, 1166,1167,1187 ЦК України, ст..ст. 3,5,10,11,60,61,88,208,209,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 94450 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди та 3000 грн в рахунок відшкодування коштів за надання правової допомоги, та 121 грн 80 коп оплаченого ним судового збору, а всього 97571 грн.80 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 237450 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ПАТ «Страхова компанія « АХА АТ « СК « АХА Страхування» на користь ОСОБА_1 2550 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ПАТ «Страхова компанія « АХА АТ « СК « АХА Страхування» на користь ОСОБА_2 2550 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 3500 грн судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Арешт накладений ухвалою Немирівського районного суду від 27 січня 2015 року на майно ОСОБА_4, мешканки АДРЕСА_1 в межах 400000 грн - скасувати.

На рішення суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 10 діб.

Головуючий:підпис

Копія вірна.

Суддя: