Справа № 315/1738/14-ц
Номер провадження № 2/315/56/15
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
"11" лютого 2015 р.Гуляйпільський районний суд Запорізької області
у складі головуючого: судді Яроша С.О.
при секретарі: Прістенській Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
В С Т А Н О В И В:
25.12.2014 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
В позові позивач посилався на те, що 05.03.2011 року відповідач у нього взяв в борг 5000 грн. під 15 % за користування на невизначений строк, 28.02.2014 року він звернувся до відповідача з письмовою вимогою про повернення боргу, однак той борг не повернув, розмір процентів за період з 05.03.2011 року по 05.12.2014 року становить 33750 грн., прохає стягнути на свою користь суму боргу по договору позики в сумі 5000 грн., проценти за користування за період з 05.03.2011 року по 05.12.2014 року в сумі 33750 грн. та судовий збір в сумі 387,50 грн.
26.01.2015 року до суду звернувся позивач з заявою про розгляд справи у його відсутність.
Представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав, суду пояснивши, що 05.03.2011 року відповідач у позивача взяв в борг 5000 грн. під 15 % за користування на невизначений строк, 28.02.2014 року позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про повернення боргу, однак той борг не повернув, розмір процентів за період з 05.03.2011 року по 05.12.2014 року становить 33750 грн., прохає стягнути на користь позивача суму боргу по договору позики в сумі 5000 грн., проценти за користування за період з 05.03.2011 року по 05.12.2014 року в сумі 33750 грн. та судовий збір в сумі 387,50 грн.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи у свою відсутність не надав.
Суд, керуючись ст.224 ЦПК України, розглядає справу заочним розглядом на підставі наявних у справі доказів, так як проти цього не заперечує позивач.
Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повному, об`єктивному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини:
05.03.2011 року між сторонами було укладено договір позики, відповідно до якого відповідач взяв в борг у позивача 5000 грн. зі сплатою 15 % за користування на невизначений строк, що підтверджується оригіналом розписки (а.с.6).
28.02.2014 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення боргу та процентів за користування коштами, що підтверджується поясненнями представника позивача та вимогою (а.с.7).
Розмір процентів за користування позикою за період з 05.03.2011 року по 05.12.2014 року становить 33750 грн., що визначається наступним чином:
5000 грн. х 15% : 100% х 45 місяців = 33750 грн.
На момент розгляду справи судом відповідач позику та проценти за користування не повернув, що підтверджується поясненнями представника позивача.
Суд, задовольняючи позов, виходить з наступного:
Між позивачем та відповідачем склалися правовідносини по договору позики, які регулюються параграфом 1 Позика та умовами договору позики від 05.03.2011 року, укладеного між сторонами.
Відповідно до ч.2 п.1 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей.
Судом встановлено, що підставою виникнення прав та обов`язків сторін є договір позики, укладений 05.03.2011 року між сторонами
Відповідно до умов договору позики від 05.03.2011 року відповідач взяв в борг у позивача 5000 грн. зі сплатою 15 % за користування на невизначений строк.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язується сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ч.2 ст.536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до абзацу 2 ст.1049 ЦК України якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом 30 днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що відповідач зобов`язаний відповідно до умов договору позики, в якому не встановлений строк повернення позики, повернути на вимогу позивача протягом 30 днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги позику та проценти за її користування, однак не повернув, чим допустив невиконання зобов`язання щодо повернення позики та проценти за її користування.
Відповідно ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.2 п.8 ст.16 ЦК України способу захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків або інші способи відшкодування майнової шкоди.
Судом встановлено, що до суду звернувся позивач як позикодавець за договорами позики з позовом за захистом свого порушеного майнового права, передбаченого договором позики, шляхом відшкодування збитків у виді неповернутої позики та процентів за її користування, що встановлені договором, в зв`язку з тим, що відповідач як позичальник не виконав свій обов`язок щодо повернення боргу та сплати процентів за її користування, що встановлені договором.
Суд доходить висновку, що майнове право позивача, передбачене договорами позики: повернення боргу та сплата процентів за його користування порушене відповідачем внаслідок його невиконання обов'язку, передбаченого договором позики, підлягає захисту судом способом відшкодування збитків у виді повернення боргу та процентів за його користування, передбачених умовами договору.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Так як позов задоволено на суму 38750 грн., то витрати на сплату судового збору в сумі 387,50 грн. понесені позивачем і документально підтверджені підлягають стягненню відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача.
А тому позов підлягає задоволенню як такий, що грунтується на законі, підтверджений встановленими обставинами та перевірений дослідженими судом доказами.
Керуючись ст.ст. 8-11, 60, 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 22, 256, 258, 260, 267, 536, 546, 549, 550, 551, 610-612, 625, 629, 1046-1055 ЦК України, договором позики від 05.03.2011 року суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за договором позики від 05.03.2011 року заборгованість в сумі 38750 грн., з якої кредитні кошти в сумі 5000 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 05.03.2011 року по 05.12.2014 року в сумі 33750 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 387,50 грн., а всього 39137,50 грн.
З повним текстом рішенням сторони мають право ознайомитися 12 лютого 2015 року.
На заочне рішення може бути подана заява про його перегляд протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: С. О. Ярош
Судове рішення № 42855880, Гуляйпільський районний суд Запорізької області було прийнято 11.02.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 315/1738/14-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: