Постанова № 42853800, 04.02.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/19639/14-а

Провадження № 2-а/643/42/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2015 Московський районний суд м. Харкова в складі: головуючого - Скотаря А.Ю., при секретарі - Кречетовій М.А., в присутності представника позивача - Лазуренко О.Б., третьої особи - ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові розглянув справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова до Московського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (далі Управління) звернулось до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначило, що постановою державного виконавця Московського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Машкіної І.О. від 25.11.2014 на Управління накладений штраф в розмірі 680 грн. за невиконання судового рішення - постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 у справі № 2-А-6788/2011 (далі Постанова), якою частково задоволений позов ОСОБА_2 до Управління та останнє зобов'язано, крім іншого, здійснити збільшення пенсії ОСОБА_2 у 3,5 рази з 09.05.2011 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 № 1293 «Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з виплатою недоотриманих сум пенсі. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2011 Постанову залишено без змін. Вказана Постанова, як зазначає позивач, виконана в повному обсязі: перерахунок здійснено, доплата нарахована у жовтні 2012. Погашення заборгованості за виконавчими документами та судовими рішеннями здійснюється на підставі та у відповідності до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 та «Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою» від 03.09.2014 і не за рахунок Управління.

Крім того, відкриваючи виконавче провадження боржником у якому є Управління, та ухвалюючи постанову про накладення штрафу на останнього державний виконавець вийшов за межі своїх повноважень, так як виконання рішень, за якими боржниками є територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи покладається на відділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції в області.

Отже, позивач просить визнати протиправними дії Московського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції та скасувати постанову державного виконавця.

В суді представник позивача підтримав позов у повному обсязі, дав пояснення відповідно до викладених в ньому обставин.

Від представника відповідача надійшло клопотання про слухання справи за його відсутності.

Третя особа висловилась про обґрунтованість та законність постанови державного виконавця і просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши представника позивача та третю особу, дослідивши надані докази, встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини: існування Постанови як і нарахування за нею певних сум на користь ОСОБА_2 сторонами визнається, отже не підлягає доказуванню (а.с. 5).

Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу закріплені в ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі Закон), згідно з ч. 1 якої виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Частиною 2 ст. 3 Закону передбачено, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ч. 4 ст. 3 Закону перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Таким чином, законодавець, враховуючи відсутність у державних органів коштів, за рахунок яких могли б виконуватись судові рішення про стягнення з них певних сум, передбачив можливість виконання таких рішень спеціальним центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Зі змісту оскаржуваної постанови (а.с. 4) вбачається, що нею накладений штраф на Управління в зв'язку з невиконанням вимог державного виконавця щодо виконання виконавчого листа № 2а-6788/11 в повному обсязі на підставі ст. 89 Закону України «Про виконавчу службу», згідно з ч. 1 якої у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання.

Отже, невиконання у встановлений державним виконавцем строк рішення про зобов'язання вчинити певні дії тягне за собою накладення штрафу на боржника лише в разі невиконання такого рішення без поважних причин.

Яким чином державний виконавець дійшов висновку, що боржник не виконав судове рішення без поважних причин, беручи до уваги положення Закону, в оскаржуваній постанові не вказано.

Крім того, слід зазначити, що зауваження позивача про порушення відповідачем правил підвідомчості при відкритті виконавчого провадження, і, як насідок, при винесення оскаржуваної постанови, є слушним, так як згідно ч. 2 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, яка діяла як на час відкриття виконавчого провадження так і на сьогодні, виконання рішень, за якими боржниками є, крім іншого, територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи, покладається на відділи примусового виконання рішень головних управлінь юстиції в області.

З погляду на вищевикладене, враховуючи що всупереч ст. 71 КАС України відповідач не довів правомірність свого рішення, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову як цілком обґрунтованого.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 71, 158-163 КАС України, ст.ст. 21, 89 Закону України «Про виконавчу службу», -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити та визнати дії Московського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції протиправними.

Скасувати постанову державного виконавця Машкіної І.О. від 25.11.2014 серії ВП № 33246234 про накладення штрафу на Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. Якщо постанову ухвалено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Ю. Скотар