Ухвала суду № 42853561, 17.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 р.Справа № 818/2701/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Донець Л.О., Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року по справі за позовом дочірнього підприємства «Агрофірма Діамант» до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В с т а н о в и л а:

У жовтні 2014 року позивач, дочірнє підприємство «Агрофірма Діамант» (далі по тексту ДП «Агрофірма Діамант»), звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача - Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - Сумська ОДПІ) від 19.06.2014 року № 0003171500, прийнятого на підставі акту перевірки № 29/18-15-15-042/32646953 від 10.06.2014 року, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України (далі - ПК України), п. 3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року № 11 та на підставі абз. 3 п. 126.1, ст. 126 ПК України за затримку на 287, 259, 241, 214, 211, 198, 184, 183, 180, 167, 151, 144, 141, 137, 136, 121, 120 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 6.645.514 грн. 85 коп. визначений штраф у розмірі 20 % у сумі 1.329.102 грн. 97 коп. за платежем: податок на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач, посилаючись на хибність висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки № 29/18-15-15-042/32646953 від 10.06.2014 року, про порушення норм податкового законодавства зазначає, що відповідачем неправомірно нараховано ДП «Агрофірма Діамант» суму штрафних санкцій у розмірі 1.329.102 грн. 97 коп., оскільки у період, охоплений перевіркою, підприємство перебувало на спеціальному режимі оподаткування у сфері сільського господарства, а отже перераховані кошти на спеціальний рахунок підприємства по деклараціям за періоди грудень 2011, січень-квітень 2012 року, червень-серпень 2012 року не можуть вважатися грошовими зобов'язаннями, у розумінні п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року адміністративний позов ДП «Агрофірми Діамант» задоволено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Сумська ОДПІ в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ДП «Агрофірми Діамант» у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності сплати податку на додану вартість, задекларованого у податкових деклараціях зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за період: грудень 2011 року, січень-квітень 2012 року, червень - серпень 2012 року результати якої оформлено актом № 29/18-15-15-042/32646953 від 10.06.2014 року (а.с. 9-12).

Згідно висновків вказаного акту - позивачем, в порушення п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 ПК України та п 3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року № 11, несвоєчасно сплачено податок на додану вартість, задекларованого у податкових деклараціях зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства зі періоди грудень 2011 року, січень-квітень 2012 року, червень-серпень 2012 року, відповідальність за що передбачено абз. 3 п. 126.1 ст. 126 ПК України.

19 червня 2014 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0003171500, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1.329.102 грн. 97 коп., що становить 20% несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6.645.514 грн. 85 коп., передбачені ст. 126 п. 126.1 абз. 3 ПК України (а.с. 8).

Положеннями абз. 3 п. 126.1 ст. 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до ст. 14 п. 14.1.39 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З наведеної норми вбачається, що грошовим зобов'язанням є сума, яка підлягає сплаті до відповідного бюджету. І саме за несвоєчасну сплату такої суми ст. 126 ПК України встановлено відповідальність.

Судом встановлено, та не оспорюється сторонами, що позивач зареєстрований як сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. В періоді, який перевірявся здійснював облік та подавав декларацію за операціями, що підлягають спеціальному режиму оподаткування.

Положеннями п.п. 209.1, 209.2 ст. 209 ПК України визначено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Процедура акумулювання сум податку від операцій за спеціальним режимом оподаткування встановлена Порядком акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року N 11 (далі - Порядок).

Відповідно до вимог цього Порядку сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) відповідно до законодавства. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 Кодексу для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету. Сільськогосподарське підприємство подає за місцем своєї реєстрації не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, органові державної податкової служби копії платіжних доручень про фактично зараховані на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість за кожний звітний (податковий) період. Сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу.

З наведених положень вбачається, що суми податку на додану вартість, нараховані позивачем від операцій за спеціальним режимом оподаткування і які підлягають акумулюванню на спеціальному рахунку, до бюджету не вилучаються і залишаються у розпорядженні платника податку, тобто такі суми не є грошовим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що абз. 2 п. 4 Порядку визначено, що сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства у разі нецільового використання суми податку на додану вартість.

Такі факти актом перевірки № 29/18-15-15-042/32646953 від 10.06.2014 року не встановлено.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не мав підстав застосовувати до позивача санкцію, встановлену ст. 126 ПК України за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання, а податкове повідомлення-рішення № 0003171500 від 19 червня 2014 року, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1329102 грн. 97 коп. є протиправним та підлягає скасуванню.

Аналізуючи вищезазначене в його сукупності, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови в задоволені апеляційної скарги і залишення оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, без змін.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

В порядку, передбаченому ст. 41, ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи відбувся за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 41 ч.1, 160, 167, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Л.О. Донець

(підпис) В.А. Калиновський

Повний текст ухвали виготовлений і підписаний 23 лютого 2015 року