Ухвала суду № 42853546, 17.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 р.Справа № 820/17959/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2014р. по справі № 820/17959/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Балканрезинотехніка" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Балканрезинотехніка", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, та просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002052205, № 0002042205 від 13.06.14р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2014р. по справі №820/17959/14 вимоги позивача були задоволені. Скасовані податкові повідомлення-рішення № 0002052205, № 0002042205 від 13.06.14р.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2014р. по справі №820/17959/14 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст. 196, п.2ч.1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю-доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача № 1850/20-34-22-03-05/37999099 від 28.05.2014р., в якому зроблені висновки про порушення вимог податкового законодавства, а саме - п.138.1, п.138.2, ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік на суму 33225 грн.; - п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 34974 грн., в т.ч. за березень 2013 року на суму 22946 грн., за травень 2013 року на суму 12028 грн.

По податку на прибуток: - ч. 1, 5 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 626, 629, 662, 655, 656 ЦК України (враховуючи ст.207 Господарського кодексу України") в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "ТД "Балканрезинотехніка" та ТОВ „Гран Тайм" за період з 01.01.2013 по 01.04.2014 року, та далі по ланцюгу постачання: - ТОВ „Востокпромтех ЛТД" (податковий номер 38174814) та п.135.4 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 138.1, п. 138.2, ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями завищено: - доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 4192835 грн.; - витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток, на суму 4170375 грн.

По податку на додану вартість: - ч. 1, 5 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст , 626, 629, 662, 655, 656 ЦК України (враховуючи ст.207 Господарського кодексу України") в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "ТД "Балканрезинотехніка" та ТОВ „Гран Тайм" за період з 01.01.2013 по 01.04.2014 року, та далі по ланцюгу постачання:

- ТОВ „Востокпромтех ЛТД" (податковий номер 38174814)

ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ завищено: - податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 838567 грн.; - податковий кредит з податку на додану вартість на суму 834075 грн.

Фактичною підставою для винесення спірних рішень слугувало відображене в акті перевірки №1850/20-34-22-03-05/37999099 від 28.05.2014р є висновок відповідача про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ" через відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій з зазначеним контрагентом позивача, посилаючись на акт перевірки від 16.04.2014р. № 1057/2659/22-02/38123047 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ".

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до матеріалів справи між ТОВ "Торговий Дім "Балканрезинотехніка" (замовник) та ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ" (виконавець) укладено договір про надання комплексу послуг № 2813РТИ від 28.12.2012р. Відповідно до п. 1.1 вищезазначеного договору Виконавець, ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ", зобов'язується за завданням Замовника, ТОВ "Торговий Дім "Балканрезинотехніка", протягом установленого в Договорі строку надавати за плату наступні послуги: Послуги по завантаженню та розвантаженню; Послуги зберігання на складах; Послуги розрізу та пакування товару відповідно до критеріїв визначених в замовленні; Послуги маркування товарно-матеріальних цінностей; Послуги з монтажу конструкцій з матеріалу замовника.

Між сторонами підписані акти надання послуг, а саме: № 950 від 31.05.2013р.; № 949 від 30.05.2013, № 948 від 21.05.14, №1539 від 19.03.13, № 1538 від 18.03.13, № 1537 від 18.03.13, № 1536 від 18.03.13, № 1535 від 15.03.13, № 1534 від 15.03.13 (т. 1 а.с. 37-45). Також виписано наступні податкові накладні: № 950 від 31.05.2013р.; № 949 від 30.05.2013, № 948 від 21.05.14, №1539 від 19.03.13, № 1538 від 18.03.13, № 1537 від 18.03.13, № 1536 від 18.03.13, № 1535 від 15.03.13, № 1534 від 15.03.13.

Між ТОВ "Торговий Дім "Балканрезинотехніка" та ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ" укладено договір купівлі-продажу товару № 2812 РТИ, відповідно до умов якого продавець, ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ", зобов'язується передати у власність покупця, ТОВ "Торговий Дім "Балканрезинотехніка", стрічку конвеєрну, а покупець зобов'язується товар прийняти та сплатити за нього грошову суму, зазначену у видаткових накладних.

На виконання зазначеного договору ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ" були виписані податкові накладні № 1468 від 30.04.13, № 1467 від 29.04.13, № 622 від 22.02.13, № 157 від 15.02.13та видаткові накладні № 1468 від 30.04.13, № 1467 від 29.04.13, № 622 від 22.02.13, № 157 від 15.02.13.

Перевезення отриманих від ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ" товарів здійснювалося ФО-П ОСОБА_1 на підставі товарно-транспортних накладних, на підтвердження чого до матеріалів справи приєднано відповідну первинну документацію щодо взаємодії позивача з ФО-П ОСОБА_1 .

Позивачем здійснено сплату за отриманий товар, що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 69-79).

На підтвердження взаємовідносин між ТОВ "Торговий Дім "Балканрезинотехніка" та ТОВ ГРАНТ ТАЙМ" позивачем надані належним чином завірені копії первинної документації щодо подальшої реалізації придбаного у ТОВ ГРАНТ ТАЙМ" товару, а саме: договір постачання №34/12 від 07.12.12, укладений між позивачем та ТОВ "Востокпромтех ЛТД", договір купівлі-продажу товару №28 РТИ від 03.12.12, укладений між позивачем та ТОВ "Гонорий"; податкові та видаткові накладні, банківські виписки щодо отримання позивачем коштів за проданий товар, стрічку конвеєрну, ТОВ "Востокпромтех ЛТД" та ТОВ "Гонорий".

Копії долучених до матеріалів справи податкових накладних не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Стаття 138 Податкового Кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно п. 138.2 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Позивачем до матеріалів справи надано належні накладні, платіжні доручення та інші первинні документи, які підтверджують виконання договорів .

Слід зазначити, що під час складання акту перевірки відносно позивача та прийняття спірних податкових повідомлень - рішень у відповідача були в наявності всі документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій, що підтверджуються додатками до акту перевірки , з яких вбачається перелік використаних документів.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що на час укладення угод між позивачем та його контрагентом, складання інших первинних документів, позивач та його контрагент не знаходились в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також не були платниками податку на додану вартість.

Відповідач в акті перевірки № 1850/20-34-22-03-05/37999099 від 28.05.2014р. посилається лише на акт перевірки від 16.04.2014р. № 1057/2659/22-02/38123047 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ", без зазначення порушень, які виявлено саме в діяльності позивача.

Проте чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Відповідачем не доведено про обізнаність позивача щодо порушень, які могли бути допущені його контрагентом - ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ" при здійсненні господарських операцій та які відображені в акті № 1057/2659/22-02/38123047 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ".

Стосовно посилання відповідача на нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ".

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, та є нікчемним, якщо його недійсність встановлена законом.

У відповідності до ч.2 ст.228 ЦК України нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що договори, зазначені вище, визнані нікчемними у порядку, встановленому законодавством України.

Не може вважатись належним доказом по даній справі протокол допиту в якості свідка громадянина ОСОБА_3 від 01.04.14 року в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №320014100000000036 від 05.03.14 року, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зазначений вище Протокол допиту свідка не спростовує встановлені судом фактичні обставини щодо господарських відносин між позивачем та ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ".

Встановлені у ході досудового слідства у кримінальному провадженні обставини та факти, не є підставою для звільнення від доказування, перелік яких міститься у статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з ч.3 ст.72 цього Кодексу підставою для звільнення від доказування є лише вирок суду у кримінальній справі, який набрав законної сили та який є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Відповідачем по справі не надано доказів того, що по кримінальному провадженню №320014100000000036 від 05.03.14 року винесено обвинувальний вирок у відношенні винних осіб, які неправомірно діяли від імені ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ", про притягнення до кримінальної відповідальності.

Отже відповідач не довів належними та достатніми доказами, що досліджені первинні документи, складені за наслідками здійснення господарських операцій, не відповідають дійсності, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, а також, що договір укладено з метою заниження податку на прибуток та податку на додану вартість.

В свою чергу матеріали справи підтверджують наявність належним чином оформлених податкових накладних, інших первинних документів, які свідчать про реальність виконання послуг по взаємовідносинам позивача з ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ" та відсутність порушень у позивача під час здійснення господарських взаємовідносин .

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2014р. по справі № 820/17959/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Бенедик А.П.