Ухвала суду № 42852541, 19.02.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/481/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Ревякіна О. В.

Доповідач Кривохижа В. І.

УХВАЛА

Іменем України

19.02.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючої: Кривохижі В.І.

Суддів: Бубличенко В.П. Мурашка С.І.

при секретарі Савченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на період навчання, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на період навчання.

Зазначав, що відповідач, який є батьком, не надає матеріальну допомогу на його утримання. На даний час він є студентом 1 курсу Білоцерківського національного аграрного університету факультету ветеринарної медицини, денної форми навчання з 01.09.2014 року по 30.06.2018 року. Тому і просив стягнути з відповідача на його користь на період навчання аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку /доходів/, щомісячно з 21.10.14 року до закінчення навчання, тобто доІНФОРМАЦІЯ_3 року.

До судового засідання позивачем надано клопотання про розгляд справи без його участі та про зменшення позовних вимог, а саме просив стягнути аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку /доходів/, щомісячно на період навчання з 21.10.14 року до досягнення 23 річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Відповідачем подано заяву про розгляд справи у його відсутність, письмові заперечення та визнання позову в частині стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини його доходів.

Рішенням Компаніївського районного суду від 22 грудня 2014 року позов задоволений зі стягненням з відповідача на користь позивача аліменти на його утримання на період навчання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку /доходів/, щомісячно з 21.10.14 року до досягнення двадцяти трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 року, а також стягнуто з відповідача в дохід держави 243,60 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового про задоволення позовних вимог зі стягненням аліментів в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно. Зазначає, зокрема, що рішенням цього ж суду було стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини до закінчення навчання 30.06.2014 року, однак після цього відповідач жодної допомоги не надавав, хоча працює і має таку можливість. При цьому, клопотання про розгляд справи без його участі було йому надано секретарем суду перед судовим засіданням, яке він і підписав, не маючи на меті зменшувати позовні вимоги.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач посилався, зокрема, на те, що попереднім рішенням з нього також було стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, що підтверджується копією рішення цього ж суду від 17 квітня 2013 року. Він не має можливості сплачувати більший розмір аліментів з урахуванням розміру отримуваних доходів та факту того, що він проживає однією сім»єю з матір»ю, яка знаходиться на обліку «Д» (цукровий діабет) та потребує постійного догляду та лікування.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Статтею 199 СК України передбачено, якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. При ухиленні батьків від цього обов'язку кошти на утримання дітей стягуються з них в судовому порядку.

Пленум Верховного Суду України у п.15 постанови №3 від 15 травня 2006 року із змінами «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз»яснив, що відповідно до ст.180 СК батьки зобов»язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина.

Обов»язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов»язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв»язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (п.20 постанови).

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що відповідач є батьком повнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є студентом 1 курсу Білоцерківського національного аграрного університету факультету ветеринарної медицини денної форми навчання з 01.09.2014 року по 30.06.2018 року (а. с. 3-6).

Відповідач працює агротехніком ВСК «Колос», отримує регулярний заробіток, що підтверджується довідкою про доходи від 17.12.2014 року (а.с.36,37).

Згідно довідки виконкому Компаніївської селищної ради від 17 грудня 2014 року до складу сім»ї відповідача входить його мати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка знаходиться на «Д» обліку та потребує постійного прийому медикаментів, що підтверджується довідкою Компаніївської районної лікарні (а.с.31,35).

Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам, в тому числі і письмовим, і відповідно до ст.ст.181, 182, 199-201 СК України, виходячи з принципу справедливості та розумності, дійшов обґрунтованого висновку про можливість стягнення аліментів з відповідача на утримання повнолітнього сина у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку /доходів/, щомісячно з 21.10.14 року на період навчання до досягнення сином 23 річного віку.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести належними та допустимими доказами (ст.ст.58, 59 ЦПК України) ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тому не ґрунтуються на законі та є безпідставними доводи скарги, які не є істотними та не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції, вони були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка. Посилання у ній на надане позивачем клопотання без мети зменшення позовних вимог є безпідставним та не спростовує висновків суду щодо стягнення аліментів у вищезазначеному розмірі.

Надані сторонами докази оцінені судом відповідно до вимог ст.ст.10, 60, 212 ЦПК України. Інші доводи скарги також не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержано. В межах доводів апеляційної скарги підстав для його скасування або зміни не встановлено (стаття 308 ЦПК).

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча:

Судді: