Вирок № 42850898, 24.02.2015, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2015 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Шелестова К.О.

за участю: секретаря - Пухлової О.О.

прокурора - Кривдюк С.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_2

представників цивільного відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська матеріали кримінального провадження № 201/1258/15к (пр. № 1-кп/201/101/2015), відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040030000046, стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та мешкає у м. Дніпропетровськ, за адресою: АДРЕСА_1, громадянина України, освіта повна середня, не одруженого, раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України, працюючого ремонтником взуття у благодійному фонді "Оазіс", обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 26 січня 2015 року близько 07.30 години, керуючи технічно справним авто мобілем "Деу Нексія", реєстраційний номер НОМЕР_1, належним ПАТ КБ "Приват Банк", рухався по пр. Карла Маркса, з боку вул. Гоголя у напрямку вул. Жуковського Жовтневого району міста Дніпропетровська.

Під час руху, обвинувачений ОСОБА_1, порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та їх змінам, наближа ючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким у суміжній смузі справа зменшує швидкість та зупиняється транспортний засіб, не переконався, що на ньому немає пішоходів, для яких могла бути створена перешкода чи небезпека, продовжив свій рух, та в районі електроопори № 2 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, яка рухалась по пішохідному переході справа на ліво по ходу його руху.

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого перелому хірургічної шийки лівої плечової кістки зі зміщенням відламків, закрито го уламкового внутрішньо-суглобового перелому лівої великогомілкової кістки у верхній третині та голівки лівої малогомілкової кістки зі зміщенням відламків, які за своїм характером відносяться до середнього ступеня тяж кості тілесним ушкодженням, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що обвинувачений ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом - автомобілем "Деу Нексія", порушив вимоги п. 18.4 Пра вил дорожнього руху України, який наголошує:

- п. 18.4 "Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швид кість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що ру хаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупини тися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідно му переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпе ка", невиконання якого знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що наста ли.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальному акті.

Ухвалою суду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються визнані судом недоцільними. У зв'язку з чим суд не приводить не дослідженні докази винуватості обвинуваченого у мотивувальній частині вироку.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, який позитивно характеризується, вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, займається суспільно-корисною працею, що суд відносить до пом'якшуючих його покарання обставин. Обтяжуючих покарання останнього обставин, судом не встановлено.

З врахуванням викладеного, а також суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу в дохід держави, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам та наслідкам, даним про особу обвинуваченого та вищевикладеним обставинам, що пом'якшують покарання останнього. Крім того, враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, його наслідки та характер допущених обвинуваченим ОСОБА_1 порушень правил дорожнього руху, суд вважає за необхідне позбавити останнього права керування транспортними засобами строком на один рік.

Питання щодо речових доказів, суд вважає за необхідне виріши в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Що стосується пред'явленого потерпілою ОСОБА_5 цивільного позову до обвинуваченого ОСОБА_1 та ТзДВ "Страхова компанія "КРЕДО" про стягнення у солідарному порядку майнової шкоди у сумі 20849,74 грн., та моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн., суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги потерпілої частково. Зокрема, щодо майнових вимог потерпілої у вигляді стягнення солідарно з обвинуваченого та страхової компанії вартості лікування у сумі 10849,74 грн. та витрат на правову допомогу у сумі 10000,00 гривень, розмір яких знайшов своє підтвердження при дослідженні матеріалів кримінального провадження, враховуючи наявний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/0979352 ТзДВ "СК" "КРЕДО", строком дії з 24.04.2014 року до 23.04.2015 року, відповідно до якого, цивільно-правова відповідальність власника даного транспортного засобу "ДЕУ Нексія", реєстраційний номер НОМЕР_1, за ризик завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортного засобу була застрахована з лімітом відповідальності на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю та здоров'ю на суму сто тисяч гривень та майна на суму п'ятдесят тисяч гривень, суд, дотримуючись вимог ст.ст. 999, 1166, 1187, Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", п. 16 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" від 01 березня 2013 року, а також, враховуючи те, що завдана здоров'ю потерпілій шкода не перевищує ліміту застрахованої відповідальності, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення витрат на лікування зі страхової компанії у повному обсязі, відмовивши у задоволенні позовних вимог в даній частині до обвинуваченого, відповідальність якого була застрахована, при цьому, керуючись вимогами ст. 124 КПК України, відповідно до якої, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, в тому числі витрати на правову допомогу, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу з обвинуваченого ОСОБА_1, відмовивши у задоволенні позовних вимог в даній частині до страхової компанії, яка в силу вищевказаної норми кримінального процесуального закону не несе відповідальності за процесуальні витрати потерпілої на правову допомогу.

Крім того, що стосується позовних вимог потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди у сумі 100000,00 грн., суд при вирішенні заявлених позовних вимог враховує, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпіла дійсно перенесла фізичні та моральні страждання, які виразилися у втраті душевного спокою та звичайного ритму життя, постійного перебування в стресовому стані та здійснення довготривалого лікування, а також наявності додаткових витрат часу для відновлення стану здоров'я, у зв'язку з чим, дотримуючись вимог ст.ст. 23,1167,1168,1188 ЦК України, а також принципів справедливості, розумності і достатності, суд вважає за необхідне зменшити суму заявленого відшкодування до обвинуваченого до 10000,00 гривень, оскільки саме такий розмір моральної шкоди буде відповідати характеру вчиненого кримінального правопорушення, глибині фізичних та душевних страждань потерпілої, а також ступеню вини обвинуваченого, який своїми діями завдав потерпілій моральну шкоду, при цьому, з урахуванням вимог ст. 26-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до якої, страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, суд вважає за необхідне стягнути зі страхової компанії лімітовану суму морального відшкодування у розмірі 5000,00 грн. (із розрахунку 5 % від 100000,00 грн.). Також, суд не може прийняти до уваги заперечення представників цивільного відповідача про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог позивача до страхової компанії з огляду на те, що потерпіла не зверталася із заявою про страхове відшкодування, оскільки згідно вимог п. 37.1.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту дорожньо-транспортної пригоди, а отже, викладене свідчить, що строки для подання заяви на даний час не закінчились.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 3400 грн. (трьох тисяч чотирьохсот гривень) 00 коп., з позбавленням права керуванням транспортними засобами строком на один рік.

Речовий доказ - ДВД-диск із відеозаписом - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Страхова Компанія "КРЕДО" (69069, Україна, м. Запоріжжя, пр-т Моторобудівників, буд. 34, ЗКПО № 13622789, МФО № 305299, пот/рах. № 26500050000003 у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" м. Дніпропетровська) на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 10849 грн. (десять тисяч вісімсот сорок дев'ять гривень) 74 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн. (п'ять тисяч гривень) 00 коп., в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу 10000 грн. (десять тисяч гривень) 00 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн. (десять тисяч гривень) 00 коп., в задоволенні іншої частини позивних вимог відмовити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: К.О. Шелестов