Рішення № 42850693, 20.02.2015, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/2429/14-ц

Провадження №2/173/206/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2015 р. м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Шевченко О.Ю.

при секретарі судового засідання Демяненко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету про визнання дій щодо зміни істотних умов праці неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та різниці заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету та Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету про визнання дій щодо зміни істотних умов праці неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та різниці заробітної плати. В обґрунтування позовної заяви, з урахуванням всіх уточнень, позивач посилається на те, що 1 вересня 2003 року відповідно до наказу № 1-К від 29 серпня 2003 року її було прийнято на роботу до Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету викладачем економічних дисциплін. В 2009 році їй було присвоєно вищу категорію, а в 2013 році присвоєно педагогічне звання викладач-методист. Верхньодніпровський коледж ДДАЕУ є структурним підрозділом Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. За час роботи в коледжі позивача постійно забезпечували річним педагогічним навантаженням в обсязі не менше 1000 годин. Однак на 2014-2015 навчальний рік без її згоди було встановлено педагогічне навантаження в обсязі 720 годин, тобто відбулася зміна істотних умов праці в бік їх погіршення. У зв'язку із зменшенням педагогічного навантаження відбулося зменшення заробітної плати. Також позивач посилається на те, що вона є одинокою матір'ю, має малолітню доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач вважає дії Верхньодніпровського коледжу неправомірними, оскільки з наказом про зменшення педагогічного навантаження на 2014-2015 навчальний рік її не ознайомлювали, згоди на зменшення педагогічного навантаження вона не надавала, іншою організаційно-педагогічною роботою не довантажено. У зв'язку з чим позивач просила суд визнати дії керівництва Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету про зміну істотних умов праці в бік зменшення педагогічного навантаження на 2014-2015 навчальний рік неправомірними та зобов'язати Верхньодніпровський коледж Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету здійснити перерозподіл педагогічного навантаження на 2014-2015 навчальний рік, встановивши педагогічне навантаження на рівні минулого навчального року, тобто 1004 години. Також позивач вважає, що діями відповідача їй завдано величезні моральні страждання, які полягають у приниженні авторитету викладача-методиста, ділової репутації. У зв'язку із зменшенням заробітної плати позивач була змушена позбавити доньку займатися її улюбленою справою - спортивними танцями. Завдану моральну шкоду позивач оцінює в 5000 грн. також у зв'язку з неправомірним зниженням педагогічного навантаження позивач просила суд стягнути з Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету на її користь різницю в заробітній платі за період з 1 вересня 2014 року по день ухвалення рішення суду, виходячи із різниці між середньомісячною заробітною платою, яку позивач отримувала до зменшення педагогічного навантаження з заробітною платою на час звернення до суду.

В судовому засіданні позивач позов підтримала та просила суд задовольнити позовні вимоги, підтвердила обставини, викладені в позовній заяві. Суду пояснила, що в кінці навчального року в коледжі повідомлялося про можливе зменшення педагогічного навантаження, проте директор коледжу пояснила, що їй, як одинокій матері, не буде зменшено заробітну плату, оскільки їй буде запропоновано посаду методиста. З 23 червня 2014 року до 29 серпня 2014 року вона перебувала у відпустці. Після початку роботи в новому навчальному році, а саме після отримання заробітної плати за вересень, звернулася до адміністрації коледжу та до профкому з метою вирішення питання, чому відбулося зменшення заробітної плати. Лише в листопаді 2014 року її ознайомили з наказом про затвердження педагогічного навантаження. Позивач вважає неправомірними дії коледжу щодо зміни педагогічного навантаження без її згоди та без погодження з профкомом неправомірними. Окрім того позивач вважає, що у керівництва коледжу була можливість донавантажити її іншою роботою, щоб не зменшувати заробітну плату, проте цього не було зроблено. Неправомірними діями відповідача їй завдано моральну шкоду, оскільки порушено звичайні умови життя та роботи. Їй погрожують звільненням та керівництво створило нестерпні умови праці.

Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнав, проти задоволення позивних вимог заперечував. Суду пояснив, що зменшення педагогічного навантаження на 2014-2015 навчальний рік було обумовлено зменшенням кількості студентів та зменшенням фінансування. Постало питання про скорочення викладачів коледжу, проте з метою збереження робочих місць керівництвом коледжу було прийнято рішення про зменшення педагогічного навантаження. Зменшення педагогічного навантаження торкнулося всіх без виключення викладачів. У позивача, при цьому, найбільше педагогічне навантаження - 900 годин. Про майбутнє зменшення педагогічного навантаження повідомлялося всіх викладачів. Позивачу також було про це відомо і вона приступила до роботи 1 вересня 2014 року вже знаючи своє педагогічне навантаження на навчальний рік. Письмово позивача про зменшення педагогічного навантаження не повідомляли, оскільки вона була у відпустці. Вважає позовні вимоги позивача неправомірними, оскільки у випадку збільшення педагогічного навантаження на 104 години, як просить позивач, безумовно будуть порушені права інших викладачів, оскільки у навчального закладу не має вільних годин, якими можна донавантажити позивача. Наказ про затвердження педагогічного навантаження було підписано головою профкому, окремо засідання профкому щодо питання погодження педагогічного навантаження на 2014-2015 навчальний рік не відбувалося.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

1 вересня 2003 року на підставі наказу Верхньодніпровського технікуму Дніпропетровського державного аграрного університету № 1-к від 29 серпня 2003 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу викладачем економічних дисциплін І категорії на один навчальний рік по договору з окладом згідно договору (а.с.126-128).

Згідно з договором № 2 від 28 серпня 2003 року ОСОБА_1 призначена на посаду викладача економічних дисциплін строком на один рік з умовами встановлення посадового окладу згідно чинного законодавства (а.с.129).

18 червня 2004 року гідно з наказом Міністерства аграрної політики України № 230 від 18 червня 2004 року Верхньодніпровський технікум Дніпропетровського ДАУ було перейменовано у Верхньодніпровський коледж Дніпропетровського ДАУ, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці позивача (а.с.5).

На підставі наказу № 206 від 4 лютого 2014 року Дніпропетровський державний аграрний університет реорганізовано в Дніпропетровській державний аграрно-економічний університет (а.с.61).

Оскільки трудові відносини між Верхньодніпровським коледжем Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення, строк дії трудового договору не припинено. Таким чином, судом встановлено, що на час звернення ОСОБА_1 до суду та на час розгляду справи судом позивач перебувала у трудових відносинах з Верхньодніпровським коледжем Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, який згідно з п. 1.1 Положення, затвердженого в.о. ректора Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету 21 лютого 2014 року є відокремленим структурним підрозділом Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. Згідно з п. 1 8 Положення коледж є вищим навчальним закладом освіти І (першого) рівня з акредитованими спеціальностями (а.с.46-60).

23 червня 2014 року наказом № 20-о Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету у зв'язку зі змінами за результатами державної атестації у ліцензованому обсязі чисельності студенів юридичного та економічного відділення, а також значним зменшенням загальної кількості контингенту студенів коледжу, що передбачає значне зменшення педагогічного навантаження викладачів коледжу на 2014-2015 навчальний рік, було затверджено форму повідомлення про зменшення педагогічного навантаження викладачів коледжу та наказано повідомити викладачів коледжу про зменшення з 1 вересня 2014 року педагогічного навантаження (а.с.102).

Наказом № 33-о Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету від 28 серпня 2014 року було закріплено педагогічне навантаження за викладачами на 2014-2015 навчальний рік, в тому числі за ОСОБА_1 - 900 годин (а.с.95-97).

Відповідно до п. 5. 2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України № 161 від 2 червня 1993 року (діяло на час виникнення правовідносин) обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві виражений в облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача.

Згідно з п. 63 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України № 102 від 15 квітня 1993 року, навчальне навантаження викладачам вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів визначається один раз на рік до початку навчального року.

Згідно із зазначеною інструкцією, навчальне навантаження між викладачами розподіляється керівником установи за погодженням з профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності відповідних педагогічних кадрів та іншими конкретними умовами.

Таким чином, припинення навчального навантаження позивача за попередній навчальний рік (2013-2014 рік) до початку навчального року не є зміною істотних умов праці в розумінні ст. 32 КЗпП України та не потребує попередження працівника за два місяці. Окрім того суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 була прийнята на роботу без визначення конкретного педагогічного навантаження, а тому твердження позивача про те, що зменшення педагогічного навантаження в 2014-2015 навчальному році порівняно з минулими навчальними роками є зміною істотних умов праці, суд вважає помилковими.

Також суд вважає, що в даному випадку не відбулося запровадження нових або зміна діючих умов оплати праці, як вважає позивач, оскільки застосування норм ст. 103 КЗпП України може мати місце лише у випадку зміни встановленого педагогічного навантаження протягом навчального року без згоди працівника та нижче тарифної ставки, чого у випадку позивача не було.

За таких обставини суд не приймає до уваги свідчення свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо обґрунтованості зміни педагогічного навантаження та вважає такі докази неналежними, оскільки вони не містять інформації щодо предмета доказування.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що в порушення вимог п. 63 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України № 102 від 15 квітня 1993 року педагогічне навантаження на 2014-2015 навчальний рік було закріплено керівником Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету з порушенням чинного законодавства з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин) профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Свої повноваження первинні профспілкові організації здійснюють через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не створюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів профспілки, який діє в межах прав, наданих цим Законом та статутом профспілки.

Відповідно до Статуту професійної спілки працівників Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету у Верхньодніпровському коледжі діє професійна спілка працівників, членом якої є ОСОБА_1 Основою профспілки є первинна профспілкова організація. Відповідно до Статуту (п.4.3) профспілкові організації всіх рівнів здійснюють свої повноваження через виборні профспілкові органи; вищим органом в Профспілці є загальні збори (конференція) (п.4.6). Так само згідно з п. 5.4 Статуту вищим органом первинної профспілкової організації є збори (конференція). Пунктом 5.9.1 Статуту визначено, що первинна профспілкова організація здійснює свої повноваження через обраний нею орган (комітет). Повноваження профспілкового комітету визначено п. 5.10 статуту, в тому числі, профспілковий комітет разом з роботодавцем вирішує питання запровадження, перегляду та змін норм праці; разом з роботодавцем бере участь у вирішенні питань оплати праці працівників підприємства, установи, організації, форм і систем оплати праці, тарифних сіток, схем посадових окладів, умов запровадження та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних виплат; здійснює громадський контроль за виконанням роботодавцем законодавства про працю, правильним застосуванням установлених умов праці (а.с.140-150).

Допитаний в судовому засідання в якості свідка голова комітету профспілки працівників Верхньодніпровського коледжу ДДАЕУ ОСОБА_6 суду пояснив, що дійсно засідання комітету профспілки щодо затвердження педагогічного навантаження на 2014-2015 навчальний рік не відбувалося, оскільки жодних заяв від працівників коледжу про необхідність проведення такого засідання не надходило. Тому наказ керівника коледжу про закріплення педагогічного навантаження було погоджено з ним як головою профспілкового комітету.

Таким чином суд приходить до висновку, що закріплення педагогічного навантаження на 2014-2015 навчальний рік, яким, в тому числі, було зменшено педагогічне навантаження ОСОБА_1, відбулося без належного погодження з профспілковим комітетом, оскільки відповідно до Статуту професійної спілки працівників Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету голова профспілкового комітету лише організовує його роботу (п. 5.12), а свої повноваження первинна профспілкова організація, в тому числі погодження педагогічного навантаження, здійснює через виборний орган первинної профспілкової організації, чого в даному випадку зроблено не було.

У зв'язку з чим суд приходить до висновку про неправомірність дій керівництва Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету щодо зменшення педагогічного навантаження на 2014-2015 навчальний рік без погодження з профспілковим комітетом.

Відповідно до підпункту «е» пункту 20 Типових правил внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти України № 455 від 20 грудня 1993 року, та які згідно з п.2 поширюються на вищі навчальні заклади, власник або уповноважений ним орган (керівник) закладу освіти зобов'язаний доводити до відома педагогічних працівників у кінці навчального року (до надання відпустки) педагогічне навантаження в наступному навчальному році.

Матеріалами справи підтверджується, що з 23 червня 2014 року до 3 липня 2014 року ОСОБА_1 знаходилась у додатковій відпустці по догляду за дитиною віком до 18 років (а.с.87), а з 3 липня до 28 серпня 2014 року включно - у основній щорічній відпустці (а.с.88-90).

Жодних доказів того, що позивача було повідомлено про педагогічне навантаження в наступному 2014-2015 навчальному році сторонами не було надано.

При цьому суд не приймає до уваги доводи представника відповідачів про те, що позивача не могли повідомити про педагогічне навантаження до початку навчального року, оскільки не було відома остаточна кількість студентів, з огляду на те, що інших викладачів навчального закладу було попереджено про зменшення педагогічного навантаження письмово у відповідності до наказу від 23 червня 2014 року і що також підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерозподіл педагогічного навантаження на 2014-2015 навчальний рік, встановивши педагогічне навантаження на рівні минулого навчального року тобто 1004 годин, суд вважає необґрунтованими, оскільки такий спосіб захисту може бути застосовано лише у випадку визнання судом неправомірною зміну істотних умов праці у відповідності до ст. 32 КЗпПУ, чого у випадку позивача, як зазначалося вище, не було.

Суд також приймає до уваги, що зменшення педагогічного навантаження в 2014-2015 навчальному році призвело до зменшення заробітної плати позивача. У зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку про неправомірність дій відповідача щодо зменшення педагогічного навантаження на 2014-2015 навчальний рік без погодження з профспілковим комітетом правомірними є вимоги позивача про стягнення з Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету різниці в заробітній платі між тією заробітною платою, яку позивач отримувала в минулому навчальному році та в 2014-2015 навчальному році у відповідності до розрахунку, наданому позивачем (а.с.116-118).

Щодо вимог позивача про відшкодування відповідачем завданої моральної шкоди слід зазначити наступне.

Згідно ст. 237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що мало місце порушення прав працівника у сфері трудових відносин, які полягають у закріпленні (в даному випадку зменшенні) педагогічного навантаження без належного погодження з профспілковим комітетом та без повідомлення працівника про таке педагогічне навантаження на наступний навчальний рік, призвели до моральних страждань позивача.

Статтею 360-7 Цивільного процесуального кодексу України встановлено обов`язковість рішень Верховного Суду України, прийнятих за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах для всіх судів України.

Постановою Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі № 6-54цс11 визначено, що передумовою відшкодування працівнику моральної шкоди на підставі ст. 237-1 Кодексу законів про працю України є наявність порушення прав працівника у сфері трудових відносин. Суд установивши порушення трудових прав позивача та наявність підстав для покладення на роботодавця відповідальності за завдану працівникові моральну шкоду, повинен застосувати відповідальність, що передбачена ст.. 237-1 Кодексу законі про працю України.

Враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, характеру та тривалості немайнових втрат, виходячи із засад розумності та справедливості, суд оцінює завдану моральну шкоду в 500 грн.

При цьому суд вважає правомірним пред'явлення вимог позивача про стягнення різниці заробітної плати та моральної шкоди саме до Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, оскільки коледж є відокремленим структурним підрозділом університету та не має окремого фінансування з бюджету.

З урахуванням встановлених судом обставин суд приходить до висновку, що мало місце порушення трудових прав позивача, а саме відбулося зменшення заробітної плати у зв'язку зі зменшенням педагогічного навантаження, яке в свою чергу, було затверджено з порушенням вимог законодавства.

На підставі вищевикладеного позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрату у відповідності до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, приймаючи до уваги, що згідно з п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача було звільнено від сплати судового збору, з відповідача - Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, підлягає стягненню судовий збір в дохід держави, виходячи зі ставок, визначених законом за вимоги майнового та немайнового характеру у відповідності до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 32, 103 Кодексу законів про працю України, Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України № 102 від 15 квітня 1993 року, Типовими правилами внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти України № 455 від 20 грудня 1993 року, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету про визнання дій щодо зміни істотних умов праці неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та різниці заробітної плати - задовольнити частково.

Визнати дії керівництва Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету щодо зменшення педагогічного навантаження на 2014-2015 навчальний рік неправомірними.

Стягнути з Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету (49600, м. Дніпропетровськ, вул.ім.Ворошилова, 25 ЄДРПОУ 00493675) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_1) 2058 грн. 19 коп. - різницю в заробітній платі та 500 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету (49600, м. Дніпропетровськ, вул.ім.Ворошилова, 25 ЄДРПОУ 00493675) судовий збір в дохід держави в сумі 487 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю.Шевченко