Ухвала суду № 42850633, 01.12.2014, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №200/17602/14ц

Провадження №2п/200/258/14

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2014 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська

в складі: головуючого судді -Шевцової Т.В.

при секретарі Южаковій В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська заяву відповідача про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК», третя особа ОСОБА_4, про стягнення банківського вкладу,

В С Т А Н О В И В:

27 жовтня 2014 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК», третя особа ОСОБА_4, про стягнення банківського вкладу винесено заочне рішення суду, яким задоволено позовні вимоги позивача.

07 листопада 2014 року до суду надійшла заява відповідача про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК», третя особа ОСОБА_4, про стягнення банківського вкладу.

В обґрунтування заяви посилається на те, що висновки суду, покладені в мотивування рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, укладення між позивачами та третьою особою договору відступлення права вимоги за договором банківського вкладу не є підставою набуття банком зобовязань перед позивачами, договір банківського рахунку з третьою особою банком не укладався, тому з огляду на презумпцію добровільності правочину та вільного вибору контрагенту, вимоги позивачів є безпідставними. Обовязок банку відкрити банківський рахунок виникає виключно на підставі відповідного договору, який з позивачами не укладався, а доказів ухилення банка від укладення таких договорів позивачами не представлено. Договори відступлення права вимоги, що укладені між позивачами та третьою особою є удаваними та такими, що порушують публічний порядок, який встановлений ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Крім того, банк не отримував повістки про виклик до суду, а тому суд не вправі був розглядати цивільну справу у його відсутність заочно.

Представник відповідача надав заяву про розгляд заяви у його відсутність, просив заяву задовольнити.

Представник позивачів в судове засідання надала заяву про розгляд заяви у її відсутність, просила відмовити у її задоволенні посилаючись на її безпідставність.

Вивчивши заяву про перегляд заочного рішення суду, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Статтею 231 ЦПК України встановлено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.213 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши доводи відповідача, суд встановив, що незгода відповідача з винесеним заочним рішенням полягає у неналежному повідомленні судом про день, час та місце розгляду справи, що відповідає дійсності згідно матеріалів справи, оскільки міститься лише одне поштове повідомлення про виклик до суду на 27.10.2014 року, проте в справі призначалось судове засідання на 17.10.2014 року також.

Разом з цим, відповідач посилається на невірну оцінку судом доказів та обставин справи, незастосування судом до спірних правовідносин норм матеріального права, тобто вдається до переоцінки доказів, що є виключним правом суду.

В силу ст.60 ЦПК України доказування покладається на сторін, за ст.ст.10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності процесу.

Отже, враховуючи, що істотних обставин, які мають значення для вирішення цього спору відповідачем не наведено, а його доводи зводяться до переоцінки доказів, що відноситься до виключної компетенції суду, відповідачем не доведено визнання договорів відступлення права вимоги недійсними у встановленому законом порядку, в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.228, 231, 232 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК», третя особа ОСОБА_4, про стягнення банківського вкладу відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяТ.В.Шевцова