Рішення № 42850513, 13.02.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/37430/14-ц

Провадження №2/761/1972/2015

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

13 лютого 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарі Гаркуші Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2014 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі по тексту - відповідач, ПАТ "ВіЕйБі Банк"), в якому просить суд стягнути на свою користь з відповідача суму банківського вкладу у розмірі 64573,99 грн., 1188,74 грн. процентів за вкладом та 3% річних у розмірі 100,56 грн.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 19 травня 2014 року між сторонами було укладено Договір банківського вкладу "Марафон лояльності_максимум доходу_ЕПС" №794248/2014 (далі по тексту - Договір), предметом якого є розміщення позивачем в банку строкового вкладу на умовах депозитного продукту "Марафон лояльності_максимум доходу_ЕПС" в національній валюті України на строк 13 місяців з щомісячною виплатою процентів у розмірі 27% річних з першого по третій місяць дії вкладу, з четвертого по тринадцятий місяць дії вкладу стандартна ставка за вкладом становить 10% річних. 19 листопада 2014 року позивач звернулась до відповідача із заявою про дострокове повернення вкладу та нарахованих відсотків, однак станом на день подачі позову до суду грошові кошти їй повернуті не були, у зв'язку із чим остання була вимушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав зазначених в позові, просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання, яке відбулося 13.02.2015 року, не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки в суд не повідомив. Заяв та клопотань від нього на адресу суду не надходило.

Суд, керуючись ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-IV від 18.03.2004 року(далі по тексту - ЦПК України), ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів, отримавши на це згоду позивача.

Суд, заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16 січня 2003 р. (далі по тексту - ЦК України), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК Українипередбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 1074 ЦК України,обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 19 травня 2014 року між сторонами було укладено Договір банківського вкладу "Марафон лояльності_максимум доходу_ЕПС" №794248/2014, предметом якого було розміщення вкладником в банку строкового вкладу на умовах депозитного продукту "Марафон лояльності_максимум доходу_ЕПС" в національній валюті, на строк 13 місяців (а.с. 6).

Разом з тим, відповідач відкрив на ім'я позивача вкладний рахунок НОМЕР_1.

19.05.2014 року між сторонами було укладено Договір банківського вкладу на вимогу "Для виплат" №26203261806670, предметом якого є відкриття на ім'я позивача іменного вкладного рахунку на умовах вкладу на вимогу "Для виплат" в національній валюті України НОМЕР_2 (а.с. 7).

Відповідно до п. 1.3. Договору, сума початкового вкладу - 64573,99 грн.

Згідно п. 1.5. Договору, стандартна ставка за вкладом становить 27% річних та діє з першого по третій місяць дії вкладу. З четвертого по тринадцятий місяць дії вкладу стандартна ставка за вкладом становить 10% річних.

Як вбачається з п. 1.7. Договору, дата вимоги вкладником вкладу - 19.06.2015 року. Дата вимоги пролонгованого вкладу - дата, що співпадає з першим днем по закінченні кожного наступного строку від дати укладення Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 19.11.2014 року звернулась до відповідача з письмовою заявою про дострокове повернення вкладу та нарахованих відсотків, проте, вказана заява залишилась без задоволення, доказів протилежного відповідачем не надано.

Відповідно до виписки по особовим рахункам, з 18.11.2014 року по 19.11.2014 року, вихідний залишок становить 65762,73 грн. (а.с. 8).

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Як вбачається зі змісту ч. 5 ст. 1061 ЦК України, проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, висловленої в постанові від 29.05.2013 року в справі № 6-39цс13, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання на підставі частини другої статті 625 ЦК України підлягають до стягнення проценти по банківським вкладам за прострочений строк до дня фактичного повернення коштів вкладникам.

У правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України № 6-140 цс13 від 25.12.2013 року зазначено, що відповідно до змісту ст.ст. 526 та 1058 ЦК України зобов'язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд (наприклад, перерахування на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, з якого вкладник може зняти кошти чи проводити ними розрахунки з допомогою платіжної банківської картки). У випадку перерахування коштів на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, однак не надання вкладнику можливості використання цих коштів зобов'язання банку з повернення вкладу не є виконаним і до банку слід застосувати відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачену ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума коштів за договором вкладу у розмірі 64 573 грн. 99 коп., нараховані проценти у розмірі 1188 грн. 56 коп., та 3 % річних у розмірі 5 грн. 31 коп.

Суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення в частині 3% річних, дану суму слід рахувати з 20.11.2014 року по 21.11.2014 року, оскільки на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 733 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 № 123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк", згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК".

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Під час тимчасової адміністрації Фонд, відповідно до положень ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Повноваження уповноваженої особи Фонду та обмеження на вчинення дій час тимчасової адміністрації встановлені положеннями Закону, зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюються: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Таким чином, позовні вимоги позивача до відповідача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223, 224-233 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на користь ОСОБА_1 суму коштів за договором вкладу у розмірі 64 573 грн. 99 коп., нараховані проценти у розмірі 1188 грн. 56 коп., та 3 % річних у розмірі 5 грн. 31 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: А.І. Саадулаєв