Рішення № 42850511, 06.02.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/37124/14-ц

Провадження №2/761/1940/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

06 лютого 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

при секретарі: Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про зобов"язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (надалі ПАТ «ВІЕЙБІ Банк» або Банк), в якому просив суд зобов"язати відповідача видати через касу готівкою одноразовою операцією кошти за договором банківського вкладу у валюті вкладу разом із нарахованими відсотками та коштів на вкладному рахунку у розмірі - 17 297 доларів США 45 центів, а саме: 16 500 доларів США - основна заборгованість, 515 доларів США 63 цента - заборгованість за відсотками на 05.12.2014р., та 281 долар США 82 центи заборгованість по вкладному рахунку.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.09.2014р. року позивач пролонгував договір банківського вкладу до 05.12.2014р. Разом із тим, 07.10.2014р. позивач звернувся до банку з вимогою пояснення причин не видачі коштів по депозитному вкладу та нарахованих відсотків. Між тим, 03.11.2014р. відповідач, із посилання на постанову Національного банку України № 540 відмовив позивачу в видачі коштів одноразово готівкою через касу банку з врахуванням того, що договір Банківського вкладу №804775/2014 від 05.06.2014р. є діючим. Між тим, позивач, посилаючись на вимоги Закону України «Про банки та банківську діяльність», Закону України «Про захист прав споживачів» та частини 1 Глави 72 Цивільного Кодексу України, статті 1070 Цивільного кодексу України, вважає відмову банку щодо неповернення коштів в іноземній валюті та нарахованих відсотків з належного позивачу поточного рахунку протиправною, а тому звернувся до суду із цим позовом.

До судового засідання позивач подав на адресу суду заяву, в якій заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи і просить розглядати справу за його відсутність.

Відповідач про час і місце судового засідання оповіщався у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи і заперечення проти позову не надіслав, представника до суду не направив.

Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1066 та ч. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 05.06.2014 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» укладено Договір банківського вкладу «Марафон лояльності - Подвійний дохід» № 804775/2014. При цьому, згідно до п.1.7 вказаного договору банківського вкладу - дата вимоги банківського вкладу - 05.09.2014р. Дата вимоги пролонгованого вкладу - дата, що співпадає з першим днем по закінченню кожного наступного строку від дати укладення Договору.

Крім того, згідно до п.1.2 вказаного договору банківського вкладу - банк відкриває вкладний рахунок за вкладом на вимогу «Для виплат» № 26204262408935 та на цей рахунок Банк перераховує нараховані проценти на збереження вкладу та може бути перераховано вклад по закінченню строку його дії. При цьому, відповідно до п.1.5 договору банк нараховує проценти за ставкою 12,5 процентів річних та їх виплата здійснюється згідно умов Договору.

Таким чином, користуючись послугами відповідача в межах вказаного Договору, позивачем було внесено на рахунок грошові кошти, залишок яких станом на 06.02.2015 року становить 16 500 доларів США - основна заборгованість, 515 доларів США 63 цента - заборгованість за відсотками на 05.12.2014р., та 281 долар США 82 цента - заборгованість по вкладному рахунку.

Відповідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується листом відповідача від 03.11.2014 року за №73-5938 на звернення позивача щодо отримання своїх коштів з рахунку відповідач, повідомив, що договір є діючим та посилаючись на Постанову правління НБУ "Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютних ринків України" від 29 серпня 2014 року № 540, відмовив у даному проханні позивача, а саме, видати йому грошові кошти готівкою одноразовою операцією у відповідній валюті та сумі через касу відділення банку.

Так, відповідно до вказаного п. 9 Постанови правління НБУ "Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютних ринків України" від 29 серпня 2014 року № 540 встановлено, що уповноваженні банки зобов'язані обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах 15 000 грн. 00 коп. на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом НБУ.

Разом з тим, ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Також, ч.ч. 1, 2, ст. 319 та ч. 2 ст. 386 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

При цьому, положеннями ст. 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Проте, представником відповідача не надано до суду жодних доказів, з яких би вбачалося, що фінансові операції щодо видачі належних позивачу коштів, облікованих на рахунку, зупиненні в порядку, визначеному ст. 17 Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", як такі, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про зобов"язання вчинити дії підлягає задоволенню.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача на Постанову правління НБУ "Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютних ринків України" від 29 серпня 2014 року № 540, як на підставу для відмови позивачу у поверненні його коштів, є безпідставними, оскільки в даному випадку правовідносини між сторонами, в першу чергу, регулюються законом та двостороннім договором, укладеним між ними, а відмова в видачі коштів порушує права позивача, регламентовані, у тому числі, ст. 41 Конституції України.

Як роз'яснив Верховний суд України у постанові від 18 грудня 2009 року № 14 згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання.

У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частиш рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Станом на 06 лютого 2015 року офіційний курс гривні до долару США становить: 1 дол. США - 23,13058 грн.

Таким чином, 16 500 доларів США (сума боргу) х 23, 13058 грн. = 381 654 грн. 57 коп.;

515 доларів США 63 цента (заборгованість за відсотками станом на 05.12.2014р.) х 23, 13058 грн. = 11 926 грн. 82 коп.; 281 долар США 82 центи (заборгованість по вкладному рахунку) х 23, 13058 грн. = 6 518 грн. 66 коп., а всього - 400 100 грн. 05 коп.

Враховуючи наведене, на підставі ст. 41 Конституції України ст.ст. 319, 386, 525, 526, 1066-1068, 1074 ЦК України та керуючись ст.ст. ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» (код ЄДРПОУ 19017842) видати ОСОБА_1 готівкою одноразовою операцією через касу банку належні йому грошові кошти з нарахованими відсотками та коштів на вкладному рахунку у валюті обліку в розмірі - 17 297 (сімнадцять тисяч двісті девяносто сім) доларів США 45 центів, що за курсом Національного банку України станом на 06 лютого 2015 року становить - 400 100 грн. (чотириста тисяч сто) гривень 05 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: