Ухвала суду № 42849998, 15.01.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/15467/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Бурлай О.Б.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів ТОВ «ЛЕКОС», ТОВ «МАГІК» - Зайцева О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКОС», Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГІК» про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКОС», Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГІК», третя особа: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, -

у с т а н о в и в :

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКОС», Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГІК», третя особа: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі.

09.09.2014 року до суду надійшло клопотання представника відповідачів ТОВ «ЛЕКОС», ТОВ «МАГІК» про закриття провадження у справі. Вимоги заяви мотивовано тим, що ОСОБА_4 неодноразово зверталась до різних судів, з позовом між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав у яких їй було відмовлено з законних підстав. Так ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 травня 2014 року відмовлено ОСОБА_4 у зміні способу виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 жовтня 2013р з мотиву недоведеності неможливості виконання вказаного судового рішення оскільки вказані вимоги по своїй сутності є способом зміни виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 жовтня 201Зр, що з юридичної точки зору є неможливим, у зв'язку із тим, що у відповідності до змісту ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження», позивачка або державний виконавець повинні звертатися до Луцького міськрайонного суду Волинської області для зміни способу виконання судового рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання зазначеного судового рішення про стягнення грошових коштів з відповідача ОСОБА_5 Повторно, ОСОБА_4 намагалась звернутися до Дніпровського районного суду м. Києва ухвалою якого від 14 квітня 2014 року, яка залишена в силі ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08 липня 2014 року повернуто позов аналогічний пред'явленому в розглядуваній справі з мотиву, що позивачу належить подавати заяву про зміну способу та порядку виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 жовтня 2013 року саме до останнього.

В судовому засіданні представник відповідачів ТОВ «ЛЕКОС», ТОВ «МАГІК» підтримав вимоги свого клопотання з підстав викладених у ній, просить закрити провадження у справі і додатково пояснив суду, що оскарження ухвали про відкриття провадження у справі жодним чином не стосується підстав клопотання про закриття провадження.

Представник позивача в судовому засіданні заперечує проти задоволення клопотання посилаючись на те, що Апеляційним судом м. Києва вже перевірялась законність постановлення ухвали про відкриття провадження у справі, яка залишена без змін.

Суд, вивчивши клопотання про закриття провадження у справі, вислухавши думку представників сторін приходить до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

При цьому, процесуальні документи на які посилається представник відповідачів не свідчать про те, що позивачка звернулась до суду із позовом між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих же підстав, оскільки у Луцькому міськрайонному суді Волинської області ставилось питання про зміну способу виконання рішення, що є іншим предметом спору, а до Дніпровського районного суду м. Києва позивачка зверталась з вимогами про звернення стягнення на частку майна товариства пропорційну частці учасника товариства, натомість у спорі, що розглядається, окрім іншого, позивачка ставить питання про виділ частки учасника товариства із посиланням на положення ст. 149 ЦК України, що є зміненим предметом позову та доповненою підставою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205, 293 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представника відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКОС», Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГІК» про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКОС», Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГІК», третя особа: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -