Вирок № 42849836, 24.02.2015, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/13244/13-к

Провадження №: 1/752/22/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Голосіївського районного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Дідика М.В.,

суддів Новака А.А., Мазура Ю.Ю.,

секретарів Гайдамаки Д.Л., Коруни О.В.,

з участю прокурорів Рака П.О,Клименка В.А., Спіженко Н.В., Збаравської Н.В.,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; ОСОБА_7, ОСОБА_8; ОСОБА_9, ОСОБА_10,

потерпілої ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мурманськ, Росія, росіянина, громадянина Молдови, з освітою незакінченою вищою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_6, раніше, в силу ст. 89 КК України, не судимого,

обвинуваченого за п.12, ч.2 ст. 115 КК України,

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Полтави, українця, громадянина України, з освітою вищою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 проживаючого за адресою: АДРЕСА_7, в силу ст. 89 КК України, не судимого,

обвинуваченого за п.12, ч.2 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

30.12.2001 року на протязі дня ОСОБА_14, ОСОБА_12, та ОСОБА_15 розпивали спиртні напої в кв. АДРЕСА_8, в якій проживав ОСОБА_14

У вечірній час ОСОБА_14 та ОСОБА_12 направилися в магазин для придбання спиртного, а ОСОБА_15 залишився в квартирі.

При поверненні, ОСОБА_14 та ОСОБА_12, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, тривалий час не могли потрапити в квартиру, оскільки ОСОБА_15, незважаючи на їх вимоги, грюкання в двері, їм не відкривав.

Через певний час ОСОБА_15, відчинив двері. ОСОБА_14 та ОСОБА_12 зайшовши в квартиру, перебуваючи в стані алкогольного сп»янінння, на грунті виниклих особистих неприязних відносин, які виникли із-за поведінки ОСОБА_15, розпочали з ним бійку.

Діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_14 та ОСОБА_12 почали наносити ОСОБА_15 удари руками та ногами по голові та тілу. В ході бійки, ОСОБА_14 зробив постріли з газового пістолета в обличчя ОСОБА_15, та наніс удари рукояткою пістолета по голові останнього.

Після того як ОСОБА_16 впав на підлогу, ОСОБА_14 та ОСОБА_12 нанесли ще декілька ударів потерпілому в різні частини тіла.

Як наслідок, ОСОБА_15 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя, що спричинили смерть.

Підсудний ОСОБА_12 винним себе не визнав. Пояснив, що у 2001 році у нього народилася дочка і в грудні місця був у м. Броварах, а в м. Києві не був. Те, що зазначено в обвинувальному акті до нього відношення не має. Дійсно, ОСОБА_15 він знав, але не товаришували, просте знайомство. Зустрічалися з ним влітку 2001 року, а в грудні 2001 року його не бачив.

Кому належить квартира на вул. Саксаганського, він не знає, хоча там неодноразово був. Чи був ОСОБА_15 в цій квартирі, не пригадує.

На досудовому слідстві говорив те, що казали працівники міліції. При допиті як підозрюваного був державний адвокат. Його затримали в м. Тирасполь, та в наручниках в багажнику автомобіля доставили в Україну. Два працівники міліції говорили і читали йому, що він мав казати. Погрожували вбивством. Казали також говорити, і закриють справу за строками давності. Був морально зламаний, і тому нічого не сказав своєму адвокату. Боявся працівників ОБОЗу знаючи їх методи роботи. У райвідділі били, застосовували психічне насильство, тому оговорив себе і ОСОБА_14 Слідча ОСОБА_17 усе писала самостійно, хоча він не знав української мови, та погано володів російською. В своїх показаннях про вистріли в очі так детально розповідав, оскільки таке бачив в кіно та багато читає. Погрози працівників міліції сприймав реально. Відтворення з ним проводили на вул. Саксаганського. Справа стосовно нього сфабрикована. Цивільний позов не визнає.

Підсудний ОСОБА_14 винним себе не визнав. Пояснив, що в першій половині грудня 2001 року з ОСОБА_18 поїхали в АР Крим випробовувати комп»ютер. На Новий рік був в м. Керч куди приїхав з м. Бахчисарай, де проживав в чоловічому монастирі. Захворів гепатитом і залишився в АР Крим аж до серпня 2002 року.

Пригадує, що дійсно привозили холодильник з жінкою в с. Вересня Київської області до баби ОСОБА_17, але його передала з іншим гуманітарним вантажем його мама. Це було 25-26 серпня 2002 року. Але це не той холодильник, який оглядали в судовому засіданні. Квартиру на Саксаганського в м. Києві, йому подарувала мама і вона була відремонтована.

ОСОБА_12 знав з 2000 року, познайомилися на СТО. Останній неодноразово був у нього в гостях. У нього та ОСОБА_12 не було пістолета.

ОСОБА_21 його батько. Він психічно хворий і лікувався. Усе що він написав в своїй заяві, надумане. Про схоже він йому розповідав, коли той був в «дурдомі», розповідав також про ОСОБА_12

У нього з ОСОБА_22 були неприязні стосунки. Той на нього писав заяви в міліцію, але при перевірках факти не підтверджувалися.

Його затримали при виїзді з с. Хотова, Київської області, били. Потім повезли до слідчої ОСОБА_17. Він розписався лише в одному документі, протоколі затримання.

Справа стосовно нього сфабрикована. Вбивства ОСОБА_15 не вчиняв. Він переконаний, що це зробив його батько ОСОБА_21, а вирішив вину перекинути на нього. Мотив його дій, усунути його від спадщини після смерті діда та бабусі.

Цивільний позов не визнає.

Незважаючи на заперечення своєї вини, винність підсудних доведена доказами і ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному з»ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності і на підтвердження встановлених судом обставин, свідчать наступні, досліджені безпосередньо судом докази, які суд враховує та бере до уваги.

Зокрема, ОСОБА_12 під час досудового розслідування під час допиту як підозрюваний з участю захисника детально розповів про обставини та мотиви злочину, місце, час, спосіб і роль кожного з учасників злочину, які в подальшому підтвердив під час проведення відтворення обстановки і обставин події. Ці показання, як відмічає колегія суддів та зазначено в ухвалі колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, співвідносяться між собою та з іншими доказами, зокрема показаннями свідків ОСОБА_21,ОСОБА_23, та інших, протоколами слідчих дій, тощо. Саме ці свідчення, суд бере до уваги, вважає правдивими і такими, що в сукупності з іншими доказами підтверджують винність підсудних.

Як видно з протоколів допиту підозрюваного від 13-14.05.2008 року, які судом були оголошені, ОСОБА_12 з участю захисника пояснював, що з ОСОБА_14 він познайомився у 2000 році. На той час він вживав наркотичні засоби. Де він познайомився з ОСОБА_15 не пам'ятає. ОСОБА_15 теж вживав наркотичні засоби. Зі слів ОСОБА_15 він працював адвокатом. Також наркотичні засоби вживав ОСОБА_14 і також був знайомий з ОСОБА_15 Траплялися випадки, що в трьох вони вживали наркотичні засоби. В травні 2000 року, попросився пожити у ОСОБА_14 в квартирі на вул. Саксаганського, на що останній погодився.

Приблизно на початку червня 2001 року ОСОБА_14 почав його та своїх друзів, а саме ОСОБА_59, ОСОБА_25, ОСОБА_24, запрошувати у с. Вересня на відпочинок. ОСОБА_14 у с. Вересня також привозив ОСОБА_15 зі своєю дівчиною ОСОБА_8, які деякий час проживали у с. Вересня влітку у 2001 році. Він особисто у с. Вересня приїзжав зі своєю дівчиною ОСОБА_26 У с. Вересня вони більше випивали спиртне, а наркотичні засоби вживали рідко. У ОСОБА_14 на той час був автомобіль «Форд», чорного кольору, державний номер він не пам'ятає.

З вересня місяця 2001 року він не проживав у квартирі ОСОБА_14, а проживав у м. Бровари в ОСОБА_26. За його відсутність до ОСОБА_14 у квартиру по вул. Саксаганського переїхав жити ОСОБА_15 Перед новим 2002 роком він прибув у квартиру ОСОБА_14, це було 30 грудня 2001 року в квартирі був ОСОБА_15 та ОСОБА_14, які розпивали спиртні напої, а також вони мали велику кількість наркотичного засобу «кетамін», який приніс ОСОБА_15, останній дістав зі своєї кишені «кетамін», так як він та ОСОБА_14 не знали де на той час можна було придбати «кетамін». Чи вживали вони «кетамін» він на даний час не пам'ятає. Того ж самого дня він з ОСОБА_14 вживши спиртні напої вийшли з квартири і пішли в магазин. ОСОБА_15 залишився в квартирі і зачинився з середини. Коли повернулися додому, то ОСОБА_15 їм не відкривав двері так як спав. Він з ОСОБА_14 сіли на східцях у будинку і почали розпивати придбане ними спиртне. Після розпиття спиртного, він та ОСОБА_14 знову почали стукати у двері так як дуже замерзли і коли їм відкрив двері ОСОБА_15, він з ОСОБА_14, ОСОБА_15 обзивали нецензурними словами, ОСОБА_15 їм в слід огризався, після чого ОСОБА_14 вдарив рукою ОСОБА_15 в обличчя та в область живота декілька разів рукою. Після нього, ОСОБА_14 дістав з одягу у який був одягнутий, газовий пістолет і декілька разів вистрелив в обличчя ОСОБА_15 Вистріли попали в очі ОСОБА_15 і очі у ОСОБА_15 випливли з обличчя після чого ОСОБА_14 зразу ж почав рукояткою пістолету бити по голові ОСОБА_15, наніс п'ять ударів рукояткою пістолета по голові від чого зламалася рукоятка пістолета. Це все відбувалося в коридорі, від вхідних дверей до кімнати залу. Після чого, він також вдарив ОСОБА_15, скільки разів не пам'ятає, руками по тілу. Стіни та підлога у коридорі були в крові. Після отриманих ударів ОСОБА_15 впав на підлогу. Він з ОСОБА_14 відтягнули ОСОБА_15 від вікна. ОСОБА_15 намагався піднятися, але він з ОСОБА_14 по одному разу вдарили по тілу. ОСОБА_15 залишився лежати неподалік стінки з лівої сторони. Після бійки він з ОСОБА_14 продовжили вживати спиртне, потім вживши спиртне поїхали до колишньої дружини ОСОБА_14, імені якої він не пам'ятає, де проживала колишня дружина ОСОБА_14 він на даний час не пам'ятає. Коли ОСОБА_14 від'їжджав з квартири, то пістолет забрав з собою, куди ОСОБА_14 дів пістолет, йому не відомо. Коли він разом з ОСОБА_14 приїхали до його колишньої дружини, то у неї в квартирі були громадяни кавказької національності. Між ним з ОСОБА_14 та громадянами кавказької національності виникла сварка, яка чим закінчилася він на даний час не пам'ятає. До квартири дружини ОСОБА_14 приїжджали працівники міліції, хто їх викликав він не пам'ятає, але їх до міліції не забирали. Через деякий час він з ОСОБА_14 вийшли з квартири на вулицю, ОСОБА_14 кудись поїхав, куди саме він не пам'ятає. Так як було пізно, він не мав змоги поїхати у м. Бровари до своєї співмешканки ОСОБА_26, тому він поїхав на вул. Саксаганського до квартири, де проживав з ОСОБА_14 До квартири він доїхав на таксі. Зайшовши до квартири побачив, що у залі ОСОБА_15 лежав не в тому місці і в іншому положенні. ОСОБА_15 лежав полубоком, обличчям до низу. Він підійшов до ОСОБА_15, доторкнувся за шию і відчув, що пульс був відсутній. Він знову почав вживати спиртне та наркотичні засоби, потім відкрив вікно, з метою запобігання трупних явищ. Наступного ранку, 31.12.2001 року до квартири прийшла бабуся ОСОБА_14, ОСОБА_23, він їй відчинив двері і сказав, що в квартирі труп. Чи говорив де знаходиться труп він не пам'ятає. ОСОБА_23 пройшла до зали і побачила під лівою стінкою труп ОСОБА_15 ОСОБА_23 запитала у нього, чи це ОСОБА_14, на що він відповів, що ні. ОСОБА_23 підійшла ближче і переконалася, що то був не ОСОБА_14 Потім ОСОБА_23 вибігла з квартири. Він продовжував знову вживати спиртне і наркотичні засоби. Того ж дня, о котрій годині він не пригадує, до квартири прийшла ОСОБА_27 разом з ОСОБА_23 Під час розмови ОСОБА_27 спитала де ОСОБА_14, на що він відповів, що не знає. В загальних рисах він розповів ОСОБА_27, про те, що трапилося у квартирі. Після чого ОСОБА_27 йому сказала, щоб він позбавився трупа, любим шляхом, навіть розчленив. Він відповів, що подумає, як можна краще зробити, але розчленять не збирався. Ближче до вечора він хотів знайти у м. Києві автомобіль, яким можна б було вивезти труп, однак не знайшов. Ввечері того ж дня він поїхав у м. Бровари святкувати новий рік. Відсвяткувавши новий рік, 01.01.2002 року він повернувся знову у квартиру АДРЕСА_8, де знову пив і коловся. Так як він не мав змоги вивезти труп ОСОБА_15, то він вирішив його замурувати у кладовій, яка знаходилася з лівої сторони у квартирі. Він попросив у ОСОБА_27, щоб вона йому купила цемент та перекису водню. Цемент привіз автомобіль на замовлення, хто приніс перекис водню не пам'ятає. Коли привезли цемент, затягнув труп ОСОБА_15 у кладову, при цьому обмотав його одіялом, різними ковдрами, кинув на нього одяг, для того, щоб зручніше вмістити ОСОБА_15 у кладку. Труп ОСОБА_15 він положив на голову ногами до верху. Поклав дерев'яну дошку, щоб при замуровувані не витікав цемент, і залив труп ОСОБА_15 цементом. Він замуровував на протязі трьох днів. Цемент він розмішував у ванній. Цеглу до квартири також привезли по замовленню, яку він склав у залі і за допомогою, якої доклав кладку до верху. За допомогою перекису водню він виводив кров на підлозі. Також він зривав паркет у підлозі і виводив плями крові за допомогою перекису водню (т. 3 а.с. 228-231, 234-236, Т. 4 а.с. 6, 30-31, 72).

В подальшому, як видно з протоколу, ОСОБА_12 фактично аналогічні показання давав при проведенні відтворення обстановки та обставин події, в ході якого розказав та детально, з прив»язкою до деталей інтер»єру квартири, показав на місці обставини вчинення ним злочину разом з ОСОБА_14, який мав місце 30.12.2001 року в квартирі АДРЕСА_1 та переховування трупа (т. 3 а.с. 238-242). На відеозаписі зазначеної слідчої дії, який був переглянутий судом, видно як ОСОБА_12 самостійно, вільно орієнтуючись в квартирі, ґрунтовно розповідає та показує деталі вчинення злочину, деталі змін, які відбулися в квартирі з моменту вчинення злочину, що викликає повну довіру до його показань і свідчить про їх правдивість.

Більше того, на користь правдивості визнавальних показань обвинуваченого ОСОБА_12 на досудовому слідстві, свідчить також та обставина, що під час проведення амбулаторної психолого-психіатричної експертизи, що фактично виключало можливість впливу на нього з боку працівників правоохоронних органів, як видно з акта (т.2 а.с.134), членам комісії ОСОБА_12 розповідав про вживання наркотиків та спиртних напоїв. Під час бесіди про інкриміноване йому діяння, покази які давав на досудовому слідстві підтвердив. Розповів, що з потерпілим він знайомий наглядно, і до того дня, коли це трапилося, конфліктів між ними не було. В той день вони в трьох вживали спиртні напої та наркотики. Бив ОСОБА_36 за те, що він довго не відчиняв йому та ОСОБА_14 двері, а коли впустив, то почав огризатися. Через це на нього розсердився і бив його руками по тілу.

З вищезазначеними показаннями ОСОБА_12, які суд вважаючи правдивими, враховує і бере до уваги, переплітаються та повністю, фактично до деталей, узгоджуються показання свідка ОСОБА_23, які вона давала на досудовому слідстві 11.04.2008 року в день виявлення трупа в її господарстві і які були оголошені судом, оскільки свідок на час розгляду справи помер.

Як видно з протоколу допиту, ОСОБА_23 пояснювала, що в будинку АДРЕСА_9 вона проживає самостійно. Вона має одну доньку ОСОБА_27, яка тричі перебувала у шлюбі, другий чоловік ОСОБА_27 помер. Перший чоловік ОСОБА_27 це ОСОБА_29, з яким у ОСОБА_27 двоє дітей: донька ОСОБА_26 та син ОСОБА_14 На протязі трьох останніх років вона проживає у АДРЕСА_10 самостійно. До цього часу вона проживала у м. Києві по вул. Саксаганського, номер будинку та квартири вона не пам'ятає, разом з донькою та зятем. У сусідньому будинку по вул. Саксаганського у м. Києві проживав її внук ОСОБА_14 На квартирі ОСОБА_14 проживав разом з ОСОБА_12, своїм товаришем і ще з якимись хлопцями, з ким саме вона не знає. Вона завжди внуку носила їсти. Коли вона приносила, то дзвонила в двері і до неї виходив ОСОБА_14 або ОСОБА_12, забирали їжу і вона йшла назад додому. До квартири її не запрошували. Приблизно 5-6 років тому, на даний час пору року та місяць вона не пам'ятає, вона прийшла до квартири свого внука, подзвонила, двері відкрив ОСОБА_12, вона зайшла. ОСОБА_12 їй сказав, що у кімнаті квартири знаходиться труп. Вона пройшла до кімнати самостійно, у цей час ОСОБА_12 знаходився за нею. У кімнаті вона побачила, що на підлозі збоку, біля меблевої стінки знаходився труп чоловіка. Вона спочатку подумала, що це її внук ОСОБА_14, вона підійшла ближче і побачила, що то був не він. Вона впізнала, що то був не ОСОБА_14, так як на трупі були не черевики та не шкарпетки, які носить він. Вона знала який одяг носить ОСОБА_14 Обличчя мертвого чоловіка було понівечене, все в крові. Стіни в кімнаті були в крові, крові було багато. Вона побачила, що чоловік не подавав ніяких ознак життя, перелякалася дуже сильно. ОСОБА_12 їй сказав, що тіло мертвого чоловіка це не труп ОСОБА_14 ОСОБА_12 сказав, що не знає де ОСОБА_14 ОСОБА_12 став на дверях вхідних до квартири і не випускав її, вона почала говорити ОСОБА_12, щоб він відкрив двері, ОСОБА_12 їй нічого не сказав, відкрив двері і вона втекла. Вона побігла додому і розповіла по телефону своїй дочці ОСОБА_27, що у квартирі у якій проживає ОСОБА_14 знаходиться труп незнайомого їй чоловіка. Вона чекала дочку вдома. Потім вона разом з донькою пішли до квартири у якій проживав ОСОБА_14 ОСОБА_27 почала дзвонити у двері і ОСОБА_12 їм відкрив двері. Вона на даний час не пам'ятає, що сказав ОСОБА_12, коли відкрив їм двері. ОСОБА_27 зайшла до квартири і про щось розмовляла з ОСОБА_12, про що вони розмовляли вона не чула. Стіни у коридорі також були у крові. Вона не бачила чи заходила ОСОБА_27 до кімнати. Вона стояла у коридорі біля вхідних дверей до квартири. ОСОБА_27 та ОСОБА_12 розмовляли у коридорі. Після розмови з ОСОБА_12 вона разом з ОСОБА_27 пішли додому. По дорозі вони з ОСОБА_27 говорили про те, що вона також не знає мертвого чоловіка, який знаходився у квартирі. Після побаченого у квартирі, вона ніколи нічого не питала у ОСОБА_14, про те, що трапилося у його квартирі і хто труп мертвого чоловіка. Для неї те, що вона побачила було дуже трагічно. Вона не повідомила працівників міліції, так як злякалася. Вона здогадувалася, що до вчиненого злочину міг бути причетний її внук ОСОБА_14 і тому вона не повідомляла міліцію, так як не хотіла, щоб її внука ОСОБА_14 притягували до кримінальної відповідальності. Де ОСОБА_12 та ОСОБА_14 діли труп незнайомого їй чоловіка вона не знає і ніколи не запитувала у внука ОСОБА_14 Після її переїзду на проживання в с. Вересня, перед її днем народження у вересні 2002 року, до неї додому приїхав її зять ОСОБА_30, внук ОСОБА_14 та його жінка ОСОБА_31 На даний час вона не пам'ятає на якому автомобілі вони приїхали. Вони з собою привезли холодильник, який поставили у дворі господарства. Вона не запитувала що це за холодильник. Холодильник був у відкритому стані, з холодильника дуже сильно воняло дохлим. Холодильник стояв на вулиці на протязі двох днів. ОСОБА_30, ОСОБА_14 та ОСОБА_31 у неї були на протязі двох днів. Вони у неї випивали горілку і на протязі двох днів вони побили меблі у її будинку. Коли вони приїхали то ОСОБА_14, ОСОБА_31 та ОСОБА_30 почали погрожувати їй вбивством, так як ОСОБА_14 хотів забрати у неї її будинок. Спочатку вони погрожували вбити її в будинку, з будинку вона втекла і сховалася у кочегарці, а потім втекла з кочегарки до сусіда, який на даний час помер. ОСОБА_30, ОСОБА_31 та ОСОБА_14 їздили і шукали її по с. Вересня, однак не знайшли. На протязі цих двох днів, вона ночувала у сусіда. Потім через два дні вона повернулася додому, після того, як побачила, що ОСОБА_30, ОСОБА_31 та ОСОБА_14 поїхали. Чи закопували вони, щось на її присадибній ділянці вона не бачила. Через деякий час ОСОБА_14 комусь віддав холодильник, а їй розповів, що віддав чи в дитячий садок чи в школу. В кінці зими у 2007 році її внук ОСОБА_14 приїхав до неї і почав перекопувати разом з незнайомим їй чоловіком з с. Красятичі Поліського району Київської області, скопувати присадибну ділянку біля будинку. ОСОБА_14 їй спочатку пояснив, що шукає золото, а потім сказав, що буде будувати баню. Вона у відповідь сказала, що золота тут не має ніякого, а баню близько біля будинку будувати не можна. 11.04.2008 року коли до неї приїхали працівники міліції і з її дозволу провели огляд її господарства то вона дізналася, що на присадибній ділянці її господарства, яке знаходиться за цегляним хлівом червоного кольору було відкопано труп незнайомого їй чоловіка. З приводу поховання невідомого чоловіка у її господарстві їй нічого не відомо ( т. 1 а.с. 100-102).

Будучи додатково допитаною в якості свідка ОСОБА_23 підтвердила свої показання та додатково пояснила, що на трупі, який вона бачила у квартирі були одягнуті чорні штани, а також на тіло було накинуто пальто чорного кольору. Вона більше не пам'ятає в чому був одягнутий труп чоловіка. Чи був взутий вона не бачила. Коли у її господарстві, а саме на присадибній ділянці відкопували труп, то вона не підходила близько до того місця, так як вона дуже боялася на це все дивитися. Навіть до даного часу вона не виходить на присадибну ділянку і не дивиться на яму, так як їй страшно. Яма до даного часу не закопана. Про те, що викопаний труп це ОСОБА_15 вона не знала. З товаришів свого внука ОСОБА_14 вона знала лише ОСОБА_24, з яким він проживав у м. Києві. Чи був у ОСОБА_14 товариш ОСОБА_15 їй не відомо. Їй не відомо з ким ОСОБА_14 приїжджав до неї у с. Вересня, до її будинку, коли вона на протязі 3 років проживала у м. Києві. Про це може розповісти її сусідка ОСОБА_32, яка проживає по АДРЕСА_11, так як ОСОБА_32 розповідала, що до неї додому приходив ОСОБА_14 з друзями, навіть інколи ОСОБА_32 готувала їм їсти (т. 2 а.с. 31-32).

Як видно з протоколу та відеозапису слідчої дії, зазначені показання свідок повністю підтвердила під час відтворенням обстановки та обставин події, в ході якого остання розказала та детально показала на місці обставини, виявлення нею трупа в 2001 році в квартирі АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 104-106).

В подальшому, через певний проміжок часу, свідок на досудовому розслідуванні змінила показання відмічаючи, що показання про виявлення трупа давала під тиском слідчого і при відтворенні показувала те, що казав слідчий. Зазначене суд відкидає та до уваги не бере, розцінюючи зміну першочергових показань свідка, які суд вважає правдивими та такими що узгоджуються з іншими доказами, як спробу створити алібі для підсудних, один з яких є її внуком, та дати можливість їм уникнути відповідальності ( т. 2 а.с. 227-230).

Визнавальні показання ОСОБА_12 на досудовому слідстві, які суд визнавши правдивими ставить в основу вироку, також повністю співвідносяться з показаннями свідка ОСОБА_30, які він давав на досудовому слідстві, та які, в зв»язку з неможливістю забезпечити явку зазначеного свідка, за погодженням сторін були оголошені в судовому засіданні.

Так, як видно з протоколів, свідок ОСОБА_21 пояснював, що у 1960 році він разом зі своїми батьками переїхав на постійне місце проживання у м. Полтаву. Там його батько працював викладачем у Полтавському кооперативному інституті і від інституту отримав квартиру, у якій він проживає на даний час сам. Двічі він був одружений. Перший раз у 1973 році, а другий раз у 1994 році. Другий раз розлучився через рік. Від першого шлюбу у нього є двоє дітей, син ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_10 та дочка, прізвище якої він на даний час не знає, на ім'я ОСОБА_32. Дочка виїхала на постійне місце проживання в Німеччину. До 1992 року він з сином спілкувався, підтримував нормальні стосунки. З першою дружиною ОСОБА_33 (на даний час її прізвище Кондрат) він розлучився у 1986 році, але з їхнім спільним сином спілкувався. У 1991 році у м. Полтаву приїхав його син ОСОБА_14 та почав навчатися у Полтавському м'ясо-молочному технікумі. Але у 1992 році він залишив навчання і переїхав у м. Київ до своєї матері. Ні він, ні його син ОСОБА_14 ніколи не хворіли на психічні захворювання. У їхній родині також ніколи ні у кого не було таких хвороб. У 1996 році він дізнався, що його сина ОСОБА_14 було засуджено до позбавлення волі. Влітку 1999 року ОСОБА_14 звільнився з місць позбавлення волі та його матір ОСОБА_27 зняла для нього однокімнатну квартиру на Оболоні у м. Києві. В кінці 2000 року на АДРЕСА_12 ОСОБА_27 купила для ОСОБА_14 однокімнатну квартиру НОМЕР_1. А в самої ОСОБА_27 була 3-х кімнатна квартира НОМЕР_2 у тому ж будинку. За весь цей час у нього з сином ОСОБА_14 були дуже напружені стосунки, так-як ОСОБА_27 не бажала, щоб він спілкувався з дітьми. Тому за цей час він лише декілька разів розмовляв з ОСОБА_14 по телефону. Приблизно 10-12 вересня 2002 року його мати ( яка померла 10.02.2007 року) повідомила, що телефонувала ОСОБА_27 і мала до нього якусь серйозну розмову. Тоді він відразу зателефонував до ОСОБА_27 і вона запросила його в м. Київ до себе, щоб він їй допоміг. Якої саме допомоги потребувала ОСОБА_27, вона йому не повідомила. Але він подумав, що можливо ОСОБА_27 бажає налагодити з ним стосунки і тому погодився приїхати. Приблизно через 2 дні він приїхав в квартиру ОСОБА_27, після чого вона зателефонувала ОСОБА_14 і він також прибув у квартиру ОСОБА_27 Вони в трьох розмовляли про життя. Потім ОСОБА_27 та ОСОБА_14 попросили його допомогти ОСОБА_14 зробити ремонт у його квартирі. Йому стала дивним ця пропозиція, так-як він ніколи ремонтами не займався і не має таких навиків. ОСОБА_14 запросив його у свою квартиру. Він з ОСОБА_14 зайшли у квартиру НОМЕР_1, ОСОБА_27 з ними не пішла. У квартирі НОМЕР_1 ОСОБА_14 попрохав його лише розібрати стінку між коридором та кухнею і винести сміття. Після цього ОСОБА_14 мав намір запросити професійних будівельників. Стінку ОСОБА_14 мав намір прибрати, так-як бажав перепланувати квартиру. Стінка була шириною близько 1,5 метра. З одного боку та другого стінка була заклеєна шпалерами. ОСОБА_14 запропонував відразу розпочати демонтаж стінки. Було близько 14-16 годин. Він погодився. Вони з боку коридору зняли шпалери і він побачив свіжу цегляну кладку. ОСОБА_14 молотом розбив кладку. В середині стінки була пустота, з якої пішов сильний сморід. В цей час у квартиру зайшла ОСОБА_27 ОСОБА_14 розбив кладку далі і він побачив у цементі труп людини. Труп був замотаний в червону матерію та обв'язаний целофаном. Але нога одна виглядала. ОСОБА_14 повідомив йому, що його викликали для того, щоб він допоміг позбутися трупа. Якщо він відмовиться, то також буде трупом. А ОСОБА_27 сказала, що вони з ОСОБА_14 можуть викликати міліцію і сказати, що ту людину вбив він. Тоді він дуже злякався. Злякався він не слів ОСОБА_27, а слів ОСОБА_14, так-як ОСОБА_14 був наркоманом (він про це знав). ОСОБА_14 дуже сильний, має зріст 1,94 метра і може, як він побачив, вбити людину. З метою залишитись живим, під дією прямої реальної погрози його вбивства, він погодився виконувати вказівки ОСОБА_14 та ОСОБА_27 Після цього ОСОБА_27 дала ОСОБА_14 200 доларів США для виконання плану про переміщення трупу. План запропонував ОСОБА_14 Він запропонував покласти труп у холодильник, який знаходився на кухні і у холодильнику винести труп, а потім відвезти холодильник з трупом у с. Вересня Поліського району, де проживає матір ОСОБА_27 - ОСОБА_23, 1927 р.н. Він погодився і ОСОБА_27 також погодилась, хоча перед цим вона принесла 3 чемодани і запропонувала розрубати труп на частини, покласти у чемодани та відвезти до Київського водосховища і там викинути. Цей її план вони відхилили, так як від трупа стояв дуже сильний сморід. В цей час у квартиру зайшла дружина ОСОБА_14 - ОСОБА_31 та побачила труп. Вона злякалася та почало колотитися її тіло. Тоді ОСОБА_14 її заспокоїв і наказав викликати вантажне таксі. ОСОБА_31 в газеті знайшла номер телефону таксі і викликала автомобіль. Він та ОСОБА_14 разом поклали труп у холодильник, марку якого не пам'ятає, але він був 2-х камерний. Знизу велика камера без полиць, а зверху мала морозильна камера. Коли вони поклали труп у холодильник, знизу з-під нього потекла коричнева смердюча рідина. Тому ОСОБА_14 вирішив купити плівку та обмотати холодильник. ОСОБА_14 пішов у магазин, вірніше власним автомобілем «Альфа-ромео» червоного кольору поїхав десь на Поділ. Він вийшов на вулицю, щоб подихати свіжим повітрям. У нього була можливість втекти або викликати працівників міліції, але він дуже боявся ОСОБА_14, так-як ОСОБА_14 знав де він живе і завжди міг його знайти. Через деякий час ОСОБА_14 повернувся. Вони з ним загорнули холодильник у прозору плівку. ОСОБА_31 викликала вантажну «Газель», яка під'їхала до під'їзду через 30 хв. Холодильник виносили він, ОСОБА_14 та водій автомобіля. Квартира ОСОБА_14 знаходилась на 3-му поверсі. У «Газель» до водія сіла ОСОБА_31, а вони з ОСОБА_14 сіли у його автомобіль і їхали попереду, показували дорогу. Приїхали вони у с. Вересня, коли надворі було темно. ОСОБА_23 в цей час спала. Вони вивантажили холодильник з трупом і занесли його у сарай, який був відчинений. «Газель» поїхала. Після цього вони збудили ОСОБА_23 і залишились у неї ночувати. Наступного ранку ОСОБА_14 привів 2-х чоловіків, віком 35-40 років і найняв їх, щоб вони викопали на городі ОСОБА_23 яму під туалет. ОСОБА_23 це почула і сказала, що їй туалет не потрібний, так-як один вже є. Але ОСОБА_14 сказав, що зробить кращий. Ці чоловіки викопали яму приблизно 1 м. глибиною та пішли. Після цього ОСОБА_14 йому сказав, що коли стемніє, вони труп виносять з холодильника, кидають у яму та закопують. А вранці він відвозить його у м. Київ. Коли стемніло вони з ОСОБА_14 винесли холодильник з сараю та принесли до ями. Там вийняли труп і вкинули у яму. Після цього відразу закопали. ОСОБА_14 десь взяв солярки та облив холодильник, щоб він не смердів. Потім холодильник занесли в сарай. Потім вони зайшли в будинок ОСОБА_23 та святкували її день народження. Прийшла сусідка, можливо ще хтось, але він вже не пам'ятає. Коли ОСОБА_14 добряче випив горілки, він йому наодинці розповів, що покійника він разом зі своїм товаришем на ім'я ОСОБА_12 вбили у ОСОБА_14 на квартирі. Покійника звали ОСОБА_20. Він начебто працював юристом чи адвокатом, а його батько працював прокурором у Москві. Цей ОСОБА_15 зробив якусь неприємність ОСОБА_14 і той разом з ОСОБА_12 почали ОСОБА_20 бити. Подробиць ОСОБА_14 не розповідав, але розповів, що у нього був незареєстрований газовий пістолет. Він бив пістолетом ОСОБА_20 по голові так, що зламав рукоятку пістолета. Ще мав намір відрізати ОСОБА_20 голову, але не вистачило духу. Наступного дня ОСОБА_14, він, ОСОБА_31 поїхали в м. Київ. Біля першої ж станції метро він попрохав зупинити автомобіль. ОСОБА_14 зупинив автомобіль і сказав, щоб він тримав язик за зубами. Якщо він комусь розповість про те, що трапилось то він його знайде і покарає. На цьому він вийшов з автомобіля, а ОСОБА_14 з ОСОБА_31 поїхали. Він повернувся у Полтаву. До грудня 2006 року він з ОСОБА_14 не спілкувався і не знав, де він. У грудні 2006 р. ОСОБА_14 приїхав у Полтаву до його батьків, своїх діда та баби. З собою привіз пляшку коньяку «Одеса» і запропонував випити. Сам він відмовився пити, мотивуючи тим, що наркоман і лише колеться. Він випив стакан і йому стало дуже погано. ОСОБА_14 викликав швидку медичну допомогу і його забрали у лікарню. У лікарні він знаходився близько одного тижня. Він почав думати, що ОСОБА_14 намагався його отруїти. Тому зателефонував до ОСОБА_31, з якою на той час ОСОБА_31 .В. вже не проживав і попросив передати ОСОБА_14, що він змушений буде повідомити правоохоронні органи про вбивство ОСОБА_36 щоб залишитися жити самому. 10.02.2007 року померла його матір, а 03.04.2007 року помер його батько. У спадок йому залишилася трикімнатна квартира. ОСОБА_14 прибув на поховання його батька. Протягом 6 місяців ОСОБА_14 постійно йому телефонував і погрожував розправою, якщо він йому не перепише квартиру. З цього приводу він неодноразово звертався з заявами у міліцію та прокуратуру м. Полтави. Проте погрози не припинялись. Зважаючи на це він змушений був звернутись з заявою про вбивство ОСОБА_36 у Полтавський УБОЗ.

Будучи допитаним додатково в якості свідка ОСОБА_30 показав, що приїхавши у м. Київ вони зайшли в гості до ОСОБА_27, на той час він знав, що вона зустрічається з якимись чоловіком. Під час розмови ОСОБА_27 йому почала розповідати, про те, що хоче продати квартиру ОСОБА_14 та власну квартиру і побудувати власний будинок. Де збиралася будувати будинок ОСОБА_27 не говорила. Потім поступово ОСОБА_27 йому почала розповідати, що ОСОБА_14 разом зі своїм товаришем ОСОБА_24 в кінці грудня 2001 року по п'янці вбили ОСОБА_20, який працював чи адвокатом чи юристом. ОСОБА_37 підтверджував слова ОСОБА_27, при цьому ОСОБА_14 сказав, що ОСОБА_30 бачив ОСОБА_20, так як ОСОБА_14 до нього на початку грудня 2001 року приїздив з ОСОБА_20 до психіатричної лікарні, у якій він лікувався. Далі під час розмови ОСОБА_38 розповів, що ОСОБА_20 він вбивав разом з ОСОБА_24 і що бив так сильно по голові ОСОБА_20, що навіть зламав рукоятку газового пістолета. При цьому ОСОБА_38 сказав, що він разом з ОСОБА_24 перебували у стані чи алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Причину вбивства ОСОБА_37 не говорив. ОСОБА_37 пояснив, чому не вивіз з квартири труп ОСОБА_36, так як на той час у кінці грудня 2001 року за квартирою у якій проживав ОСОБА_38 був нагляд зі сторони працівників міліції, так як у квартирі ОСОБА_38 збиралися особи, які вживають наркотичні засоби. Тому в подальшому ОСОБА_38 розповів, що поїхав до магазину, до якого не говорив, купив п'ять мішків цементу марки 500, потім разом з ОСОБА_24 перетягнули ОСОБА_20 у кладову зі сторони коридору квартири, зробили з дерев'яних дощок опалубку, у ванній зі слів ОСОБА_38 розводили цемент і заливали тіло цементом, поки тіло повністю не було вкрито цементом. Далі ОСОБА_37 розповів, що вони з ОСОБА_24 зробили цегляну кладку, поштукатурили. ОСОБА_37 йому розповів, що тіло вбитого ОСОБА_20 в квартирі бачила ОСОБА_23, яка зненацька зайшла в квартиру, відкривши квартиру своїм ключем. ОСОБА_30 спочатку подумав, що ОСОБА_27 його розігрує разом з ОСОБА_38, а потім коли ОСОБА_38 привів його у квартиру, зірвав шпалери на лівій стіні в коридорі і почав бити стіну, після чого обрушилася кладка, звідки повипадали цеглини і він побачив цементний моноліт висотою до 80 сантиметрів і з того місця почало воняти неприємним запахом. ОСОБА_37 сказав, що в цьому моноліті знаходиться труп вбитого ОСОБА_20. Йому стало недобре, він хотів тікати з цієї квартири і ОСОБА_38 сказав йому, що тепер він все знає, і що він повинен допомогти ОСОБА_38 дістати труп з стіни. ОСОБА_37 сказав, що на один труп більше на один труп менше. ОСОБА_37 все рівно. ОСОБА_30 злякався ОСОБА_38 і тому, через силу погодився і почав допомагати ОСОБА_38. В цій стіні було багато сміття, він разом з ОСОБА_38 почали вигрібати сміття, і серед цього сміття знайшлася барсетка чорного кольору. ОСОБА_37 сказав, щоб він забрав собі барсетку. Він відкрив барсетку і побачив, що в барсетці лежить закордонний паспорт і декілька візиток. В закордонному паспорті він встиг тільки розгледіти, що там була фотографія не ОСОБА_20, а запам'ятав лише ім'я ОСОБА_39. У візитці він побачив слова «адвокатська контора». ОСОБА_37 вихватив паспорт і візитки і сказав, що це речі не ОСОБА_20. Він запитав у ОСОБА_38: «що він спеціалізується на адвокатах?». ОСОБА_37 йому нічого не відповів, а лише вихватив з рук документи у його присутності спалив документи на газовій плиті. У квартирі з ними була ОСОБА_31. Стіну вони з ОСОБА_38 розбивали на протязі чотирьох днів. Ночувати ходили до ОСОБА_27. ОСОБА_40 говорила, що у квартирі два трупа. На його думку перший труп був вивезений раніше, а речі трупа були замуровані в стіні. А також в смітті він знайшов свинцеву пряжку від пояса, яку приніс до квартири ОСОБА_27. ОСОБА_40 в нього відібрала пряжку і куди діла йому не відомо. Барсетку він собі не взяв, так як вона дуже тхнула. В процесі розмови ОСОБА_27 сказала, що її співмешканець також знає, що в стіні замурований труп. Він почав запитувати у ОСОБА_27 чому її співмешканець не допомагає їй, на що ОСОБА_27 відповіла, що він колишній працівник міліції і що не хоче в це влазити. Так як цемент не можна було нічим розбити, ОСОБА_27 дала ОСОБА_38 200 доларів США, для покупки знарядь для розбиття стінки. Ним з ОСОБА_38 у м. Києві на Подолі у господарчому магазині було куплено дві паяльні лампи та рулон целофанової прозорої плівки. Плівку вони купували для того, щоб коли достануть труп, вони його розрубають, складуть в чемодани, загорнуть в целофан і вивезуть. Це їм так зробити сказала ОСОБА_27. За допомогою паяльних ламп, він з ОСОБА_38 накаляв цемент, потім поливали водою і цемент тріскався. Ще не діставши труп по квартирі пішов неприємний трупний запах. І тому, щоб сусіди з двох квартир блоку не почули запах, ОСОБА_38 поїхав і купив масляної краски синього кольору і наказав йому покрасити панелі. Він покрасив панелі і вони продовжували роботу. Одна з сусідів вийшла до нього і запитала, чому він не білить панелі, а зразу ж красить стіни. На що він відповів, що його найняли для косметичного ремонту і що хазяйка буде продавати квартиру. Запах фарби перебив запах трупного запаху. ОСОБА_37 не завжди допомагав йому. Після того як розрушився цемент і побачив труп, який був загорнутий у поліетиленову плівку, з трупу текла рідина коричневого кольору. Він покликав ОСОБА_38 і вони разом з ОСОБА_38 витягнули труп з кладки і поклали на кухні. Потім він сказав ОСОБА_38, що рубати труп не буде. ОСОБА_37 сказав, що також не зможе розрубати труп. Труп вони витягнули і поклали на кухні. Потім ОСОБА_38 запропонував покласти труп ОСОБА_36 у холодильник, він погодився, холодильник був двохкамерний «Мінськ». Він з ОСОБА_38 поклали на підлогу холодильник відкрили велику камеру і поклали труп у холодильник. Труп не влазив у холодильник, тому ОСОБА_38 став зверху на труп і почав його втрамбовувати. Після цього кришка закрилася і він з ОСОБА_38 поставив холодильник з трупом у нормальне положення. Він сів з ОСОБА_38 покурити на кухні і під час цього він побачив, що знизу з холодильника почала бігти вонюча коричнева рідина. Після цього ОСОБА_38 сказав, що необхідно загорнути холодильник у поліетилену плівку. Так як плівка вже була куплена і до квартири підійшла ОСОБА_31, то вони в трьох загорнули холодильник у поліетиленовий пакет та обмотали скотчем. ОСОБА_37 сказав, що труп у холодильнику вони повезуть у с. Вересня Поліського району Київської області до його бабусі ОСОБА_23. ОСОБА_31 визвала вантажне таксі «Газель» білого кольору. Таксі приїхало ввечері. Він з ОСОБА_38 знесли холодильник з третього поверху на перший поверх і водій з першого поверху допоміг донести до машини, допоміг погрузити. ОСОБА_31 сіла з водієм у кабіну, а він з ОСОБА_38 сіли у його автомобіль «Альфа Ромео» і поїхали попереду показувати дорогу на с. Вересня. У с. Вересня вони приїхали вже було темно. ОСОБА_23 спала. Водій таксі під'їхав задом до воріт, вони з ОСОБА_38 вивантажили холодильник, занесли холодильник з трупом до сараю, закрили сарай. Потім пішли до будинку постукали і двері їм відкрила ОСОБА_23. Це було 10 вересня 2002 року. Наступного дня 11.09.2002 року ОСОБА_38 поїхав до свого знайомого завідуючого районним відділом, який проживає у Поліському району і привіз двох незнайомих йому чоловіків, які викопали яму глибиною близько 1 метра на присадибній ділянці за сараєм. Чоловіки сказали, що більше копати не будуть, так як далі в середині була глина. З чоловіками розраховувався ОСОБА_38, ОСОБА_38 дав чи п'ятдесят чи шістдесят гривень. Потім чоловіки пішли з господарства. Коли стемніло він разом з ОСОБА_38 винесли холодильник з сараю, витрухнули у яму труп, трошки закидали, поклали шиферину у яму, залили соляркою. І закидали землею і пішли у будинок. ОСОБА_31 була в будинку і їм нічого не допомагала. На наступний день був день народження ОСОБА_23, цього ж дня на цьому місці де був закопаний труп він спалював сміття і дивився, щоб не зайнявся сарай. В той вечір ОСОБА_38 напився і побив меблі в будинку у ОСОБА_23 і ліг спати. Вони з ОСОБА_31 трохи поскладали меблі, потім розбудили ОСОБА_38 і поїхали у м. Київ. ОСОБА_23 не було вдома, так як вона втекла (т. 1 а.с. 95-99, т. 2 а.с. 60-65, 236-240).

Свої показання свідок підтвердив під час відтворенням обстановки та обставин події в ході якого останній розказав та показав на місці обставини, виявлення ним трупу ОСОБА_15 в 2002 році в квартирі АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 108-121) та під час відтворенням обстановки та обставин події, в ході якого розказав та показав на місці обставини, закопування ним разом з ОСОБА_14 трупу ОСОБА_15 в вересні 2002 року на території домогосподарства по АДРЕСА_13 (т. 1 а.с. 141-151).

Як видно з протоколу, під час очної ставки з ОСОБА_14, свідок ОСОБА_30 також повністю підтвердив свої показання, які давав на досудовому слідстві щодо обставин знайдення та захоронення трупа (т. 3 а.с. 158-165).

Вищезазначені показання суд вважає правдивими, та бере їх до уваги. Твердження захисту, з приводу того, що свідок ОСОБА_21 є психічно хворою особою і до його показань слід віднестися критично, і до уваги не брати, - колегія суддів відкидає. В розпорядженні суду немає даних, що свідок був недієздатний або обмежено дієздатним, що ставило би під сумнів правдивість його показань, тим більше, що лише за наявності його свідчень, вдалося знайти труп, встановити осіб які вчинили злочин та, за наявності інших узгоджених між собою доказів, яким суд вище надав оцінку, відтворити обставини події.

Крім того,згідно висновку амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи №633 від 09.07.2008 року, який не спростований, ОСОБА_30 може усвідомлювати свої дії та керувати ними (т. 2 а.с. 160).

Колегія суддів також відмічає ту обставину, що вищезазначені свідки були допитані в день виявлення трупа. І уже в цей день, свідок ОСОБА_21 в своїх показаннях відмітив, що закопували труп особи по імені ОСОБА_15, який був юристом. В подальшому, при допиті в якості підозрюваного, ОСОБА_12 підтвердив вищезазначені обставини.

На підтвердження винності підсудних та на користь того, що підсудний ОСОБА_12, свідки ОСОБА_23, ОСОБА_21 під час досудового розслідування давали правдиві показання свідчать також ряд інших доказів, безпосередньо досліджених судом.

Так, свідок ОСОБА_41, явку якої було визнано неможливою та показання якої були оголошені судом за погодженням з сторонами, на досудовому розслідуванні показала, що квартиру АДРЕСА_3, в якій вона на даний час проживає придбала в травні 2003 року у ОСОБА_27 В квартиру вони заселилися в вересні 2003 року. ремонт в квартирі вони не робили відтоді як заселилися. Перші два роки як вони проживали в даній квартирі, був присутній специфічний запах, який було відчутно якщо квартиру не провітрювати. Вони вважали, що цей запах присутній через те, що в квартирі після ремонту ніхто не проживав, а також використовували неякісні матеріали (т. 1 а.с. 165).

Свідок ОСОБА_42, явка якого на розгляд справи була визнана неможливою і показання якого за погодженням з сторонами були оголошені судом, на досудовому слідстві пояснював, що він проживає в АДРЕСА_14 самостійно, приблизно з 1986 року. Десь приблизно у період з 2000 року по 2003 рік він працював у Залишанській середній школі завхозом та кочегаром. Якось одного дня до нього підійшов ОСОБА_39, який на той час працював завідуючим районного відділу освіти Поліського району і попросив, щоб він допоміг по господарству жительці с. Вересня. Він не запитував прізвище жінки, якій він повинен допомагати. ОСОБА_39 сказав йому, щоб він взяв з собою ще ОСОБА_8, свого товариша, прізвища якого він не пам'ятає. ОСОБА_57 помер приблизно п'ять років тому. Одного дня з ранку він разом з ОСОБА_8 прийшов до ОСОБА_39, вони сіли до нього в автомобіль «Москвич» голубого кольору і ОСОБА_39 повіз їх до господарства жінки, якій на той час було за п'ятдесят років. Приїхавши у с. Вересня, ОСОБА_39 їх висадив на перехресті с. Вересня та с. Вовчків і показав куди їм потрібно йти. Це другий будинок по вулиці, зліва з сторони с. Вовчків Поліського району Київської області, назву вулиці він не пам'ятає, номер господарства також. Це було літо, так як на той час місцеві жителі на сінокосах косили сіно. Прийшовши у господарство жінка сказала, щоб вони вичистили її садок, після чого вони почали працювати. Вичистивши садок він з ОСОБА_8 пішли додому. Коли вони уходили, то жінка сказала, щоб вони приходили наступного дня. До жінки вони з ОСОБА_8 ходили на протязі неділі і виконували різну роботу по господарству. Потім одного з днів, біля 11 години, до жінки приїхав чоловік у якого було сиве волосся, середнього зросту, середньої статури, віком приблизно до 50 років, другий молодий чоловік віком до 27 років, високуватий, волосся темне, середньої статури та дівчина віком також до 27 років, середнього зросту, середньої статури, волосся чорне. Імен приїжджих він не знає, так як не цікавився. Він навіть не знає, як звати господарку у якої працював. На якому транспортному засобі приїхали два чоловіка та жінка він не бачив, а також він не бачив, що вони з собою привезли. З ранку їм жінка сказала, щоб вони з ОСОБА_8 порубали дрова та склали їх під навіс, який знаходиться за будинком, навіс дерев'яний, вкритий шифером. До них підійшов сивий чоловік і сказав, що яму на туалет необхідно копати на присадибній ділянці. Після чого провів їх на присадибну ділянку і вказав місце де можна копати, це місце було з тильної сторони сараю, на якій відстані, він на даний час не пам'ятає. При цьому сказав викопати широку та довгу яму, глибиною до двох метрів, при цьому по землі провів лопатою, розмірами приблизно 1 на 2 метра. Коли вони копали яму глибиною 1 метр, то сивий чоловік та чорнявий чоловік сиділи біля них на відстані 2 метри, дівчина періодично приходила та відходила. Про що спілкувалися чоловіки він не чув. Викопавши яму, сивий чоловік заплатив їм з ОСОБА_8 по 60 гривень кожному, вони повечеряли і пішли додому у с. Залишани. Коли він з ОСОБА_8 рубав дрова і переносили, то під навісом дров, він побачив двохкамерний холодильник білого кольору, назву він не пам'ятає. Він не чув, щоб з холодильнику доносилися неприємні запахи. Він не звертав уваги на те, чи стояв холодильник раніше. Коли вони уходили то жінка сказала, щоб вони прийшли до неї ще і щоб щось допомогти, але що саме не говорила. Через декілька днів він разом з ОСОБА_8 прийшов знову до жінки, це було приблизно біля 9 години 30 хвилин. Вдома була жінка сама, ні чоловіків, ні дівчини не було. Жінка сказала, що необхідно викопати яму для туалету, а саме показала місце, з права на куті за сараєм. Він з ОСОБА_8 викопали яму, де сказала жінка, зробили дерев'яний туалет, повечеряли і пішли додому. Коли вони копали інший туалет то він побачив, що на присадибній ділянці, де вони копали яму для туалету розміром 1 метр на 2 метра, ями вже там не було, яма була закопана. На томі місці знаходилося різне сміття, а саме стружка від дерева. Чи був на тому місці попіл він не звернув уваги. Він з ОСОБА_8 не цікавився у жінки чому закопана яма. Після того, як вони зробили туалет з ОСОБА_8, вони до жінки у господарство більше не приходили (т. 1 а.с. 181-183).

В подальшому свідок свої показання підтвердив в ході відтворенням обстановки та обставин події та показав на місці обставини, викопування ним ями на території домогосподарства по АДРЕСА_13 (т. 1 а.с. 185-186).

Під час пред'явлення осіб для впізнання, свідок ОСОБА_42, як видно з протоколу, впізнав ОСОБА_14 як особу яка приїздила у 2002 році у с. Вересня Поліського району Київської області, разом з жінкою та чоловіком і що саме ОСОБА_14 вказав місце на присадибній ділянці де необхідно копати туалет і розрахувався за роботу (т. 1 а.с. 187-190).

Свідок ОСОБА_32, явка якої на розгляд справи була визнана неможливою і показання якої, за погодженням з сторонами, були оголошені судом, на досудовому розслідуванні пояснювала, що вона проживає у АДРЕСА_15. По сусідстві з нею проживає ОСОБА_23, яка проживає по АДРЕСА_16. приблизно у 1995 році ОСОБА_23 переїхала жити з м. Києва, так як придбала будинок по вул. Жовтневій, 17. Приблизно з 1998 чи 1999 року по 2002 рік ОСОБА_23 проживала у м. Києві у своєї доньки ОСОБА_27 Потім на початку 2002 року переїхала жити в село. У ОСОБА_23 є внук ОСОБА_14, який проживав у м. Києві. Перед самісіньким новим 2002 роком ОСОБА_14 разом з незнайомими їй хлопцями та дівчатами приїжджав до ОСОБА_23 та прикрасили усередині будинку гірляндами. Відсвяткувавши свята ОСОБА_14 з друзями поїхав з с. Вересня. Весною 2002 року до ОСОБА_23 приїхав її внук ОСОБА_14 з дівчиною ОСОБА_8, хлопцем на ім'я ОСОБА_58. Також до ОСОБА_23 приїжджав товариш ОСОБА_14 - ОСОБА_24. ОСОБА_12 одного разу приїхав з дівчиною по імені ОСОБА_32, яка була вагітна. Наталія також залишалася у ОСОБА_23 ОСОБА_24, ОСОБА_32, ОСОБА_58 та ОСОБА_8 проживали всі разом у будинку ОСОБА_23 ОСОБА_23 проживала на той час у м. Києві. Вже після того, як ОСОБА_24, ОСОБА_32, ОСОБА_58 та ОСОБА_8 поїхали з будинку ОСОБА_23 то донька ОСОБА_27 привезла ОСОБА_23 жити у с. Вересня. Під час розмови ОСОБА_23 розповіла, що дуже не хотіла, щоб до неї приїжджав внук ОСОБА_14 з своїми товаришами. На даний час вона не пам'ятає дату, місяць та рік, коли у с. Вересня до будинку ОСОБА_23 також приїжджав хлопець на ім'я ОСОБА_20. Вона добре запам'ятала ОСОБА_20, так як він допомагав їй складати пшеницю, це було приблизно в кінці серпня, якого року вона не пам'ятає, але приблизно у 2001 році. Після переїзду ОСОБА_23 до с. Вересня у 2002 році, перед днем народження ОСОБА_23, а саме 12.09.2002 року до неї у с. Вересня приїхав її перший зять ОСОБА_30, внук ОСОБА_14 та ОСОБА_31 дружина ОСОБА_14 На якому транспортному засобі вони приїхали вона не бачила. Що вони з собою привозили вона не бачила. На протязі кількох днів вони були у ОСОБА_23 вона не пам'ятає, але не більше чотирьох днів. Після приїзду ОСОБА_31, ОСОБА_30 та ОСОБА_14, ОСОБА_23 завела її до свого будинку і показала який безлад у неї в будинку. Вона побачила, що стіл у кімнаті був розбитий, меблевий сервант розбитий, консервація побита, на веранді стіл перевернутий. Зі слів ОСОБА_23 вона втекла з дому, коли були ОСОБА_31, ОСОБА_14 та ОСОБА_30, та на протязі всіх днів ночувала у ОСОБА_43, який помер. Коли до ОСОБА_23 приїжджала ОСОБА_31, то вона вже була вагітна, на якому місяці вагітності вона не пам'ятає, але по ній вже було видно, що вона вагітна ( т. 2 а.с. 57-59).

Будучи допитаною додатково в якості свідка, ОСОБА_32 пояснила, що 11.04.2008 року вона була запрошена працівниками міліції у якості понятого при огляді господарства АДРЕСА_9, яке належить ОСОБА_44 Також під час огляду були присутні працівники міліції, ще один понятий молодий хлопець, який проживав у неї по сусідству. Де на даний час цей хлопець їй не відомо, на даний час у с. Вересня він не проживає. Також були ще присутні люди в цивільному одязі, зять ОСОБА_44 - ОСОБА_30 Огляд також проводився в присутності ОСОБА_44, яка також знаходилася у господарстві. Коли вона прийшла до господарства ОСОБА_44 то у її господарстві вже знаходилися працівники міліції. У її присутності працівники міліції не запитували дозволу на огляд господарства. Під час огляду місця події, а саме на присадибній ділянці господарства ОСОБА_44 у землі було виявлено труп чоловіка, як вона вже зазначала в попередніх показах, то труп чоловіка їй схожий на хлопця якого було звати ОСОБА_20, який приїжджав разом з ОСОБА_14 внуком ОСОБА_44 у с. Вересня. Труп був замотаний у поліетиленову клейонку, в різні ковдри (т. 3 а.с. 49-50).

Свідок ОСОБА_45, явка якої на розгляд справи була визнана неможливою і показання якої, за погодженням з сторонами, були оголошені судом, на досудовому розслідуванні пояснювала, що в квартирі АДРЕСА_4 вона проживає з 1989 року. Приблизно в 1999 або в 2000 році одночасно в квартиру АДРЕСА_17 переїхала жінка на ім'я ОСОБА_27. В квартирі НОМЕР_2 проживала ОСОБА_27, а також старенька жінка на вигляд 75 років, як вона це зрозуміла - це мати ОСОБА_40. Як її звуть вона не пам'ятає. В квартирі НОМЕР_1 проживав хлопець віком до 30 років, високого зросту, спортивної тіло будови, волосся трохи сивувате. Коли в квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_2 заїхала ОСОБА_27 з бабусями та сином, вони зробили ремонт. Приблизно в 2002 році, вона не пам'ятає пору року, в квартирі НОМЕР_1 робили ремонт, при цьому було дуже шумно, було таке відчуття, що пробивають стіну, звук був сильніше ніж коли щось свердлять дрелью. Коли ремонт закінчився, невдовзі із 32 та 11 квартири мешканці з'їхали, вона ще здивувалася, що вони робили ремонт. Речі з квартири вивозили на машині, якою зазвичай перевозять меблі. Також частину речей вивезли на джипі, колір не пам'ятає, який належав чоловіку, що часто привозив і відвозив ОСОБА_27, але в квартиру заходив рідко. Також приблизно в той час коли робили ремонт в квартирі НОМЕР_1, у під'їзді стояв дуже неприємний запах, вона ще залишала відкритими двері в під'їзд, щоб трохи провітрилось. Також в той час коли в квартирі НОМЕР_1 був ремонт, також пофарбували стіни на третьому поверсі, вона ще питала чому тільки на третьому поверсі і хто фарбував стіни. Стіни фарбував якийсь невідомий їй чоловік і сказав, що їм теж коли-небудь пофарбують. Неприємний запах був досить тривалий час, скільки саме не пам'ятає, запах був схожий на такий, наче тхне старе варене м'ясо, а вона ще подумала, що запах може бути від того, що в квартирі НОМЕР_1 чимось особливим покрили стіни (т. 2 а.с. 42-43).

Потерпіла ОСОБА_11 суду пояснила, що відносно безпосереднього вчинення злочину її нічого не відомо. Її син ОСОБА_36 усі речі вивіз, залишився лише його паспорт. В кінці 2001 року до нього приїздила його дівчина ОСОБА_44, і залишилася у них. ОСОБА_44 казала, що ОСОБА_20 у товаришів на вул. Саксаганського. На Новий рік ОСОБА_20 не з»явився, хвилювалися. ОСОБА_44 говорила, що ОСОБА_20 з товаришом по імені ОСОБА_14, мали їхати в село до бабусі ОСОБА_14. ОСОБА_44 ходила кожен день на квартиру по вул. Саксаганського, але її ніхто не відкривав двері. З моменту зникнення сина не зверталася за його розшуком, вважаючи це недоцільним, а займалася пошуками сама. Пошуки поширювалися також на м. Москва. Версія захисту з приводу того, що її син живий, не витримує ніякої критики. У 2008 році знайшли труп, при якому були документи сина. Впізнала сина по одягу, росту, а також при ньому були документи та речі які належали йому. Експертиза ДНК підтвердила, що знайшли саме труп її сина. Підтримує цивільний позов на 500 тисяч гривень, це моральна шкода.

Свідоцтва про смерть сина не отримала. Паспорт сина нікому не давала, а автомобіль «Ровер», продано по дорученню, про що її стало відомо під час слідства. Цей автомобіль до зникнення сина перебував на ремонті.

З експертом ОСОБА_25 не спілкувалася.

Пошуками сина займалася особисто, та через знайомих.

Свідок ОСОБА_34 суду пояснила, що в 2001-2002 роках працювала продавцем в кіоску «Союздрук». ОСОБА_31 не знає. На досудовому розслідуванні могла говорити, що бачила схожу особу, її надавали фото. Підписала якийсь протокол.

Свідок ОСОБА_39 суду пояснив, що познайомився з ОСОБА_14 коли був директором школи. Той говорив що займається благодійництвом, має фонд. Десь у 2001-2002 роках ОСОБА_14 і його мама ОСОБА_46 привозили благодійну допомогу у виді речей. Пригадує, що ОСОБА_46 просила допомогти прибрати дерево в дворі де проживаї її мама. Він доручив цю роботу працівникам, одним з яких був ОСОБА_42. ОСОБА_46 також запропонувала йому холодильник, сказала, що мамі купили новий. Холодильник забрав в с. Вересня. Марки його не пригадує, пошкоджень на ньому не бачив. Він добре працював, запаху з нього не чув. Пізніше йому стало відомо, що в господарстві матері ОСОБА_46 в с. Вересня, за будівлями знайшли труп. При допиті він розповів про холодильник і просив його забрати, що зробили. Чи опечатували холодильник і як його вилучали, не пригадує.

Знає, що ОСОБА_42 викликали в м. Київ. Пізніше, через певний час після приїзду, він помер.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що в 2008 році розслідувала зазначену справу. Виїздила СОГ і з участю ОСОБА_21 в с. Вересня, в домоволодінні ОСОБА_47 знайшли труп. ОСОБА_48 пояснив, що вбивство вчинив його син ОСОБА_14 з ОСОБА_12 Проводила відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_12, який самостійно усе розказував та показував. Обставин затримання підсудних не пригадує. Особу потерпілого встановлювали, при ньому було посвідчення водія на ОСОБА_15 та,здається, візитка. Пригадує, що труп було загорнуто в щось схоже на прапор чи покривало. Наскільки пам»ятає, усі підписували протокол огляду місця події. На свідка ОСОБА_23 при проведенні відворення обстановки та допиту тиску не чинили, усе розповідала добровільно. У неї не було сумнівів щодо правдивості показань ОСОБА_12 Пізніше справу було передано за підслідністю.

Свідок ОСОБА_49 суду пояснив, що у нього в провадженні перебувала зазначена кримінальна справа. Обставин передачі речових доказів, уже не пам»ятає. З приводу долучення як речового доказу календарика, міг упустити. Огляд холодильника проводила слідча ОСОБА_17, а він приєднав його як речовий доказ, проте особисто його не оглядав.Щодо медичної картки ОСОБА_15, нічого пригадати не може, її огляд не проводили, оскільки не вбачав у цьому необхідності. ДНК експертизу проводили в м. Одеса, оскільки на той час тільки там можливо було її провести. Судово психіатричну експертизу відносно ОСОБА_21 призначала слідча ОСОБА_17.

З приводу автомобіля «Ровер», матеріали були виділені і направлені в Деснянський РУ. Про подальшу їх долю йому нічого не відомо.

Крім висвітлених вище показань, винність підсудних у вчиненні злочину підтверджується письмовими доказами, які в сукупності узгоджуються між собою і іншими доказами, і були досліджені судом.

Зокрема, як видно з протоколу огляду місяця події та фото таблиць до нього, від 11.04.2008 року, а саме домоволодіння ОСОБА_23, що розташоване по АДРЕСА_9, при розкопуванні ґрунту на глибині приблизно 1 метра було виявлено та вилучено у гнилісному стані труп чоловіка з множинними переломами черепа, зростом 181 см., загорнутий в прозору поліетиленову клейонку, ковдру червоного кольору, ковдру коричневого кольору та мотузку, одягнений в джинсові штани чорного кольору, кальсони світлого кольору, светр світло-коричневого кольору, шкарпетки сірого кольору з орнаментом, куртку чорно-сірого кольору у клітинку. Під час огляду речей трупу в лівій передній кишені джинсових штанів виявлено грошові кошти купюрами номіналом 50 гривень, одна купюра номіналом 20 гривень, 30 доларів США, посвідчення водія серії НОМЕР_3 видане 23.05.1995 року на ім'я ОСОБА_51, ІНФОРМАЦІЯ_15, візитну картку на ім'я ОСОБА_52 віце-президента адвокатської колегії «ІНФОРМАЦІЯ_19» АДРЕСА_18, телефонну картку «Укртелеком», біржова угода (т. 1 а.с. 52-63).

Речі які були знайдені під час огляду місця події, вилучені та приєднані як речові докази (т. 1 а.с. 64-86). В ході судового розгляду речові докази, на вимогу сторони захисту, безпосередньо оглядалися судом.

Як видно з протоколу впізнання (т. 1.а.с. 160), потерпіла ОСОБА_11 в трупі невстановленого чоловіка, по росту, черепу, одягу впізнала свого сина ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_16.

Як відображено у висновку судово-медичної експертизи №8 від 10.06.2008 року, згідно якого на підставі судово-медичної експертизи трупа гр-на ОСОБА_15, 1975 р.н., даних лабораторних досліджень з урахуванням обставин справи: Враховуючи масивність переломів рахую, що смерть його наступила від травматичного шоку, який міг розвинутися після отримання множинних переломів кісток черепа. При судово-медичній експертизі виявлені тілесні ушкодження: внутрішньо-черепна травма з множинними переломами кісток мозкового та лицевого /по типу ФОР 1.2.3/ відділів черепа, 3-й перелом нижньої щелепи, перелом тіла грудини, переломи ребер справа та зліва, які могли утворитися від дії тупих предметів і відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Враховуючи характер, локалізацію та механізм тілесних ушкоджень, рахую, що першими були нанесені тілесні ушкодження у область голови з утворенням множинних переломів кісток черепа, що і привело до смерті. Тілесні ушкодження на голові, виявленні при судово-медичній експертизі, могли утворитися від дії тупого (тупих) предметів з обмеженою травмуючою поверхнею. Враховуючи дані медико-криміналістичного дослідження тілесні ушкодження на голові могли утворитися не менше ніж від 15-16 травмуючих ударів. Висловитись про тілесні ушкодження, які б свідчили про боротьбу та самооборону не представляється можливим, у зв'язку із відсутністю судово-медичних даних. Висловитись категорично, про прижиттєвість тілесних ушкоджень у області грудної клітки неможливо із-за відсутності судово-медичних даних. Тілесні ушкодження виявлені при судово-медичній експертизі не могли утворитися при падінні з висоти власного зросту. У зв'язку із гнилісними змінами трупа матеріал для судово-токсикологічного дослідження не брався. Враховуючи вираженість трупних змін та відомі обставини справи вважаю, що смерть його могла наступити у січні 2002 року (т. 2 а.с. 21-24).

Експерт ОСОБА_25, яка проводила зазначену експертизу, будучи допитаною в суді пояснила, що брала участь при огляді місця події. До висновку щодо дати смерті прийшла враховуючи зміни внутрішніх органів трупа, звязочного апарату, зокрема шкіри тощо. Зазначила орієнтовну дату смерті, а не категоричну. На момент проведення експертизи результатів гістології в паперовому вигляді не було, а про результати взнала по телефону. Результати гістології не могли вплинути на висновки експертизи про дату смерті. Свідоцтво про смерть видавала вона. Приїздила жінка з слідчим і проводили впізнання у її присутності. Ця ж жінка, яка назвалася мамою потерпілого, забирала труп. З висновками спеціалістів, про які зазначають адвокати, не знайома, а лише з матеріалами справи які були до експертизи.

Взагалі, висновки інших спеціалістів, які оглошені судом, коментувати немає наміру, повністю підтверджує свій висновок.

На трупі частково були м»які тканини, які могли залишитися враховуючи в чому був одягнутий труп, умови його захоронення.

У своєму висновку давала відповіді на запитання, які ставив слідчий.

Чому у своєму висновку не описала зуби, пояснити не може.

До висновку, що пошкодження на голові трупа були першими, прийшла бо пошкодження на тілі, найбільш вірогідно від здавлення.

Як відображено у висновку повторної судово-медичної експертизи, яка була проведена відповідно до ухвали Апеляційного суду м. Києв, на час судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_15, останній знаходився в стані виражених пізніх трупних змін - гниття з елементами жировоску, часткове скелетування з не повною втратою анатомо-морфологічної структури внутрішніх органів та тканин.

Встановити точний час настання смерті ОСОБА_15 по вираженості вищезазначених трупних змін взагалі неможливо, але, враховуючи відомі обставини знаходження трупу (в замкнутому приміщенні в цементі загорнутий в целофан, в землі на глибині біля 1 метру загорнутий у поліетиленову клейонку та ковдру), не виключається настання смерті потерпілого в термін, який зазначений в Ухвалі.

В судовій медицині час настання смерті визначається при оцінці характеру та динаміки трупних явищ, які були зафіксовані в різних проміжках часу, і чим раніше до часу настання смерті ці дані зафіксовані, тим менше розкид ймовірного часу настання смерті.

В даному випадку:

- наявні лише пізні трупні зміни, на інтенсивність розвитку яких, взагалі, впливає безліч факторів (характер та активність мікрофлори трупу, умови оточуючого середовища, в т.ч. температура, вологість, глибина поховання, особливість ґрунту, специфічність ентомофауни тощо), врахувати чітко вплив кожного з яких не можливо;

- відомі обставини знаходження трупу {перебування «нібито в термосі») могли значно уповільнити розвиток пізніх трупних змін.

Вивчивши та проаналізував дані, які містяться в наданій документації, з урахуванням даних, які отримані під час проведення цієї експертизи, можна стверджувати про те, що ОСОБА_15 отримав наступні тілесні ушкодження:

а) чисельні переломи кісток черепа:

а*) склепіння черепу - 10 ізольованих вдавлених переломів та 1 лінійний перелом, що утворилися від дії тупого предмету з обмеженою контактною поверхнею, в конструкції якого могли бути подовжений прямокутної форми елемент та дугоподібний елемент з заокругленням {зазначені елементи можуть входити в конструкцію основи руків 'я пістолету, руків 'я певного ножа);

а**) лицьового черепу - 3 лінійних косих перелому на нижній щелепі, що утворилися в результаті дворазової дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею в ділянки лівого кута нижньої щелепи, в ділянку правої виличної дуги та основи правого суглобового відростку; багато уламковий перелом кісток носу, внутрішніх стінок очниць, виличних кісток та верхньої щелепи, що утворилося в результаті множинної дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею в міжбрівну ділянку, ділянку перенісся, праву та ліву виличні ділянки; даним тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею може бути будь-який предмет, в т.ч. руків'я пістолету, руків 'я певного ножа, взута нога людини, кисть людини, що зібрана в кулак, тощо;

б) перелом грудини у верхній третині, чисельні (справа: 5, 6, 7 по середнє-ключичній лінії, 8, 9, 10 по переднє-пахвовій лінії, 8, 9, 10, 11, 12 по лопатковій лінії, зліва: 2, 3, 4, 5, 6, 7 по середнє-ключичній лінії, 7, 8, 9, 10 по переднє-пахвовій лінії, 9, 10, 11 по лопатковій лінії) переломи ребер. Дані переломи утворилися від дії тупого предмету {яким може бути взута нога людини, кисть людини, що зібрана в кулак, тощо).

Встановити експертним шляхом послідовність спричинення вищезазначених ушкоджень не можливо.

Приймаючи до уваги характер, морфологію, локалізацію та кількість вищезазначених ушкоджень, стверджуємо про те, що можливість утворення їх внаслідок падіння потерпілого із вертикального (або близького до нього) положення на площину, внаслідок падіння потерпілого з будь-якої висоти, повністю виключається.

Ушкоджень, які б утворилися від дії гострого предмету {на кшталт клинка ножа), при судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_15 не виявлено.

В судовій медицині ушкоджень, які вказують на можливу оборону або самооборону, не існує.

При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_15, ушкоджень на кінцівках, які б могли утворитися при захисті від нанесених ударів, не виявлено.

Тілесні ушкодження, які були виявлені при судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_15 утворилися внаслідок дії тупих предметів:

Взагалі, для визначення можливості утворення тілесних ушкоджень при певному взаємному розташуванню нападника і потерпілого, необхідно мати дані відтворення обстановки та обставин події.

Судово-медичних даних для визначення сили (фізична величина, яка вимірюється в Ньютонах) дії тупих предметів, немає.

Тілесні ушкодження, які були виявлені при судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_15, знаходились в ділянках тіла, де розташовані органи, в т.ч. і ті, без яких не можливе існування життя людини.

В судовій медицині стовідсотковою ознакою ушкодження, яке було спричинено за життя, є наявність змін в органах и тканинах, які обумовлені функціонуванням живого організму як реакція на травмування.

Окрім деяких макроскопічних ознак, чітко зажиттєвість ушкодження може бути встановлена шляхом лабораторних досліджень (гістологічним - за умов настання смерті не раніш ніж через 30 хвилин після спричинення ушкодження, біохімічним та гістохімічним - за умов настання смерті не раніш ніж через 5-7 хвилин після спричинення ушкодження, гістоморфометричним тощо).

В даному випадку, знаходження трупу ОСОБА_15 на час судово-медичного його дослідження в стані виражених пізніх трупних змін (гниття з елементами жировоску, часткове скелетування з не повною втратою анатомо-морфологічної структури внутрішніх органів та тканин), унеможливлює чітко встановити зажиттєвість спричинення йому виявлених тілесних ушкоджень, але:

враховуючи встановлені характер, морфологію, локалізацію, кількість ушкоджень на голові потерпілого, механізм їх утворення і неможливість їх утворення при інших обставинах, вважаємо, що чисельні переломи кісток черепа були спричинені ОСОБА_15 за його життя;

враховуючи відомі обставини справи («втрамбовування» трупа в камеру холодильника), не можна виключити можливість утворення переломів кісток грудної клітини у ОСОБА_15 вже після настання його смерті.

Таким чином, є достатньо підстав для ствердження нами про те, що смерть ОСОБА_15 настала від черепно-мозкової травми у вигляді чисельних переломів кісток мозкового та лицьового черепа, яка, враховуючи кількість, характер та локалізацію даних переломів, найбільш ймовірно супроводжувалась травмуванням оболонок та речовини головного мозку, і дана черепно-мозкова травма має ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя).

Щодо визначення ступеню тяжкості переломів кісток грудної клітини, то, враховуючи вище викладене (можливість їх виникнення після настання смерті потерпілого), експертна комісія в даному випадку від цього вимушена утриматися (т.10 а.с. 48-61).

Експерт ОСОБА_53, роз»яснюючи зазначений висновок, суду пояснив, що неможливо було встановити точну дату смерті за обставин, які описані у висновку. При проведенні експертизи, брали до уваги гістологію, та проводили свої дослідження. Вік особи не встановлювали, оскільки таке питання слідчим не ставилося. Труп міг бути поміщений в холодильник за наявності певних обставин, наприклад «трамбування». Не досліджувалося питання, щодо пошкоджень від пістолета, зокрема вистріл в очі. Виявлено лише пошкодження, переломи кісток і встановлено механізм їх утворення. За який час розкладається труп, на це ніхто точних відповідей не дасть, оскільки існують різні умови перебування трупа. Щодо висновків спеціалістів, можливості поміщення трупа в холодильник, тощо, в додатку до висновку експертна комісія надала свої примітки.

Теоретично можливо помістити труп в холодильник, або камеру без поличок, способом «трамбування», як це описано в протоколі допиту свідка ОСОБА_21 Щодо висновків спеціалістів, то це їх суб»єктивна думка.

На користь правдивості показань ОСОБА_12 які він давав на досудовому слідстві, щодо обставин замурування трупа, та показань ОСОБА_21, щодо розмуровування трупа, свідчить також висновок судово-хімічної експертизи №8801 від 18.11.2008 року, згідно якого на деяких із представлених предметів, що були вилучені при огляді місця події у с. Вересня Поліського району Київської області, по АДРЕСА_16, а саме - на фрагментах рожевої клейонки на нетканій основі та на фрагментах прозорої безбарвної пластикатової плівки містяться прилиплі фрагменти і брили гідратованого цементу загальною масою приблизно 3,5 кг. Фрагменти і брили гідратованого цементу виявилися з'єднаними з клейонкою та плівкою внаслідок знаходження їх у контакті із водним розчином цементу, який на той час перебував у рідкому стані. Вирішити питання про давність затвердіння цементу не видається можливим через відсутність науково обґрунтованої методики (т. 2 а.с. 210-224).

Як відображено у протоколі ексгумації трупу від 26.08.2008 року, а саме трупу ОСОБА_15, що знаходився в могилі на кладовищі по вул. Піщаній в с. Вересня Поліського району Київської області, було вилучено 5 ребер грудного відділу та ліву стегнову кістку скелету ОСОБА_15 які в подальшому визнавалися речовими доказами (т. 3 а.с. 4-10, т.4 а.с. 11-13).

Як відображено у висновку експерта № 199-мк, із-за значної відсутності кісток лицевого черепа провести портретну ідентифікацію по наданій фотографії (ОСОБА_15) не представляється можливим.

Згідно висновку судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи №966 від 09.10.2008 року, молекулярно-генетичним аналізом ДНК, виділеної із зразка рідкої крові гр-ки ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_18, (об'єкт «1») виявлені алелі за локусами: D8S1179 - 14,14; D21S11 - 29,32.2; D7S820 - 11,12; CSF1PO - 10,13; D3S1358 - 14,17; TH01 - 06,9.3; D13S317 - 09,10; D16S539 - 11,12; D2S1338 - 17,20; D19S433 - 14,15; vWA - 14,16; TPOX - 08,11; AMEL - X,X; D5S818 - 11,12; FGA - 24,24. Молекулярно-генетичним аналізом ДНК, виділеної з губчастої речовини кісткової тканини ребра ексгумованого трупу ОСОБА_51, ІНФОРМАЦІЯ_15 (об'єкт «2») виявлені алелі за локусами: D8S1179 - 10,14; D21S11 - 30,32.2; D7S820 - 10,11; CSF1PO - 10,12; D3S1358 - 17,19; TH01 - 08,9.3; D13S317 - 09,13; D16S539 - 12,12; D2S1338 - 20,25; D19S433 - 13,15; vWA - 14,19; TPOX - 08,11; D18S51 - 15,15; AMEL - X,Y; D5S818 - 10,12; FGA - 22,24. Відповідно до законів успадкування, генотип дитини повинен містити один алель кожного локусу матери і один - батька. Молекулярно-генетичним аналізом ДНК крові гр-ки ОСОБА_11 і ДНК губчастої речовини кісткової тканини ребра ексгумованого трупу встановлено: у генотипі ребра ексгумованого трупу, в межах досліджуваних локусів не виявлені алелі, які не простежуються у генотипі ОСОБА_11. Т.ч., молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що труп, ексгумований на присадибній ділянці по АДРЕСА_16 в с. Вересня Поліського району Київської області може належати громадянину ОСОБА_51, ІНФОРМАЦІЯ_15, біологічною матір'ю якого є ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_18 Вірогідність підтвердження біологічного материнства складає 99,99%, що відповідає формулюванню - материнство практично доведене (т. 3 а.с. 33-40).

Зазначений висновок суд враховує як доказ та бере до уваги. Твердження сторони захисту з приводу необхідності визнання зазначеного висновку експерта неналежним та недопустимим доказом, в зв'язку з тим що при досліджені експертами використовувалися локуси, які на території України не зареєстровані (не сертифіковані), суд відкидає. На погляд колегії суддів, факт використання при проведенні експертного дослідження медичних препаратів не зареєстрованих на території України (т. 15 а.с. 3-48), не може свідчити про недостовірність висновку експертизи. Крім того, відкидаючи твердження сторони захисту, колегія суддів також враховує та бере до уваги листи-відповіді Головного бюро СМЕ МОЗ України № 3473/4 від 03.12.2012 року та № 3558/4 від 12.12.2012 року на запит прокуратури, щодо обґрунтованості використання про проведенні експертиз реактивів, реагентів, панелей локусів, які ставить під сумнів сторона захисту (т.№ 14 а.с. 223, 224).

Як видно з протоколів пред'явлення фотознімків для впізнання, свідки ОСОБА_54, ОСОБА_45, ОСОБА_35 впізнали ОСОБА_14, як особу яка проживала в квартирі АДРЕСА_19 в період часу з середини 2000 р. по 2002 р. (т. 2 а.с. 34-35, 40-41, 77-78).

Згідно протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання, свідок ОСОБА_30, впізнав ОСОБА_15, як особу яка на початку грудня 2001 року приїжджала разом з його сином ОСОБА_14 до нього в Полтавську психіатричну лікарню (т. 2 а.с. 72-74).

Досліджені докази суд вважає належними, допустимими та такими що узгоджуються між собою, і в повній мірі доводять винність обвинувачених у вчиненні злочину.

Аналізуючи досліджені судом докази в сукупності, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність вийти за межі висунутого підсудним обвинувачення, відображеного у обвинувальному висновку, і змінити правову кваліфікацію злочину з п.12 ч.2 ст. 115 КК України, на ч.2 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб та таке, що спричинило смерть потерпілого, враховуючи, що це не погіршує становище підсудних.

Приймаючи таке рішення, колегія суддів враховує, що при відмежуванні умисного вбивства від заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, виходячи з сукупності всіх обставин вчинення злочину в т.ч. попередньої поведінки винних і потерпілого, визначальним є суб»єктивне ставлення винних до наслідків своїх дій, та необхідність з»ясування змісту і спрямованості умислу.

Як видно з показань підсудного ОСОБА_12, які він давав на досудовому слідстві, які судом визнані правдивими і взяті за основу, останній відмічав, що вони з ОСОБА_14 наносили удари ОСОБА_15, але не зазначав, що саме з метою вбивства.

Більше того, на користь того, що саме мало місце заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, наслідком яких стала смерть потерпілого, свідчать також висновки судово-медичних експертиз, які проаналізовані судом і згідно яких, не можливо чітко та точно встановити причину смерті потерпілого та розмежувати отримання прижиттєвих пошкоджень. Крім того, експерти, враховуючи показання ОСОБА_21, також відмічали, про можливість отримання певної кількості пошкоджень в результаті «трамбування» тіла в холодильник.

Матеріали кримінальної справи не містять і в судовому засіданні не здобуто достатніх та переконливих доказів, які би свідчили, що підсудні наносячи удари потерпілому мали намір саме позбавити його життя.

Слід також відмітити, що умисне вбивство за попередньою змовою групою осіб (п.12. ч.2 ст.115 КК України), вважається тоді, коли в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб, які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання. Однак в розпорядження суду стороною обвинувачення не надано доказів того, що підсудні заздалегідь домовлялися про вбивство потерпілого.

А тому, провівши детальний аналіз досліджених доказів в сукупності, суд визнає підсудних винними у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, тобто заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого групою осіб та таке, що спричинило смерть потерпілого.

Суд не бере до уваги та відкидає показання свідків ОСОБА_26, ОСОБА_55, ОСОБА_31, ОСОБА_27, ОСОБА_18, як такі, що не узгоджуються з іншими доказами проаналізованими судом, та розцінюються як такі, що направлені ввести в оману суд і дати змогу підсудним уникнути передбаченої відповідальності як кримінальної так і цивільно - правової.

Зокрема, свідок ОСОБА_26 суду пояснила, що ОСОБА_12 знає біля 15 років., перебували в цивільному шлюбі. Щодо обставин 2001 року, її нічого не відомо. В грудні 2001 року проживали разом і зустрічали Новий рік. ОСОБА_12 приїхав з с. Стара Басань, де працював у ОСОБА_55, 31.12.2001 року біля 23.00 годин п»яним. Поїхав наступного дня біля обіду. Знає також ОСОБА_14, і були у нього в селі де відпочивали. Особа по прізвищу ОСОБА_15 її не відома. ОСОБА_12 коли вип»є стає агресивним, не помічала щоб вживав наркотики.

В той же час, будучи допитаною на досудовому слідстві (т.1 а.с.198-202) свідок лише пояснювала, що ОСОБА_12 не мав роботи, зловживав спиртним.

Свідок ОСОБА_55 суду пояснив, що знає ОСОБА_14 та ОСОБА_12. У нього з ОСОБА_12 був спільний бізнес і працювали разом до весни 2002 року в с. Стара Басань. Пригадує, що ОСОБА_12 був у нього всю неділю перед Новим роком до 31.12.2001 року і поїхав додому привітати дружину. Повернувся 01.01.2002 року біля обіду. Усі деталі добре пам»ятає, бо події пов»язані з народженням дітей у нього та ОСОБА_12

Зазначений свідок, і його версія щодо перебування в день події ОСОБА_12, з»явилася лише під час розгляду кримінальної справи в Апеляційному суді м. Києва, і, як вважає колегія суддів, його показання є надуманими, такими що не узгоджуються з іншими доказами і направлені на створення алібі для одного з підсудних.

Показання свідків ОСОБА_31, ОСОБА_27, які є родичами підсудного ОСОБА_14, з приводу того, що їм нічого не відомо про знайдення та транспортування трупа з квартири по вул. Саксаганського, та перебування підсудного ОСОБА_14 в день події в Криму, суд відкидає, оскільки вони повністю спростовуються показаннями ОСОБА_12, свідка ОСОБА_23, які вони давали на досудовому слідстві, і які суд ввважає правдивими та бере до уваги.

Суд також критично відносить, не бере до уваги та відкидає показання свідка ОСОБА_18, який був допитаний в Апеляційному суді м. Києва,, і показання якого, на вимогу сторони захисту, були оголошені судом.

Цей свідок сторони захисту, також з»явився лише в період розгляду кримінальної справи в Апеляційному суді м. Києва.

Його показання, що разом з ОСОБА_14 відзначали Новий 2002 рік в м. Керч, а перед цим їздили по АР Крим освоюючи новий метод геологічного пошуку, спростовуються сукупністю доказів, досліджених судом, які суд кладе в основу доведення винності підсудних.

Надані свідком суду фотографії, не є доказом непричетності ОСОБА_14 до заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_15

Предметом ретельного судового дослідження також були грошові купюри, які знайдені в одязі трупа ОСОБА_15 і які, згідно висновку експертизи, не мають ознак підробки.

Суд не бере до уваги та відкидає твердження сторони захисту, що оглянуті грошові купюри номіналом по 50 грн., були випущені в 2005 та 2007 роках, і не могли бути поміщені в одяг трупа в 2001 році.

Як видно з відповіді Банкнотно-монетного двору НБУ на запит прокурора, банкноти номіналом 50 грн. іншого дизайну серій АУ,АТ,АЖ,АГ,АЙ,АЛ, тобто які були предметом огляду в суді, були виготовлені фірмою з виробництва банкнот «Томас де ля Рю» (Великобританія) та введені в обіг у 1996 році. Рік затвердження зразка на банкнотах не проставлено (т. 21 а.с. 130).

Висновки спеціалістів, які отримані стороною захисту, суд до уваги не бере та відкидає, оскільки вони спростовуються висновками експертиз та показаннями експертів.

Суд відносить критично, не бере до уваги та відкидає показання ОСОБА_12 з приводу того, що на досудовому слідстві він під тиском психологічним та фізичним оговорив себе та ОСОБА_14 Як видно з протоколів, ОСОБА_12 на досудовому слідстві давав показання з участю адвоката, крім того, в подальшому з участю адвоката підтвердив свої показання під час відтворення обстановки та обставин події, які повністю узгоджуються з показаннями свідків та іншими матеріалами справи.

Підсумовуючи результати судового розгляду, оцінюючи досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, колегія суддів прийшла до висновку про доведеність винності підсудних у вчиненні злочину.

Призначаючи вид та міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особи підсудних, обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

Згідно висновку амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи № 578 ОСОБА_14 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, а перебував в стані алкогольного та наркотичного сп»яніння, тому міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час проведення обстеження ознак психічного захворювання у нього не виявлено, може усвідомлювати свої дії та керувати ними (т.2 а.с.124).

Згідно висновку амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи № 579 ОСОБА_12 страждає на психопатію. Про це свідчать відомості анамнезу та виявлені під час проведеного обстеження притаманні йому риси демонстративності, егоцентризму, емоційно-вольової нестійкості, нетерпимості до протидії його устремлінням. Під час скоєння інкримінованих йому дій, перебував в стані наркотичного та алкогольного сп»яніння (не втрачав орієнтації в оточуючому просторі, підтримував адекватний мовний контроль з оточуючими), тому міг і може в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2 а.с.133-134).

Підсудні ОСОБА_12 та ОСОБА_14 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебувають, за місцем проживання характеризуються посередньо, в силу ст. 89 КК України, раніше не судимі, на час розгляду справи в суді мають незадовільний стан здоров»я, що підтверджується довідками наданими стороною захисту.

Обставин, що пом»якшують покарання підсудних, суд не знаходить.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудних, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння, яка зазначена в обвинувальному висновку та підтверджена судом.

На підставі викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особи винних, поведінку та стан потерпілого та підсудних, яка передувала події, колегія вважає, необхідно призначити їм покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України, зарахувати у строк відбування покарання:

ОСОБА_12 строк його попереднього ув'язнення (т.3 а.с.215), починаючи з 13.05.2008 року, по даний час;

ОСОБА_14 строк його попереднього ув'язнення (т.3 а.с.76), починаючи з 14.04.2008 року, по даний час.

Зважаючи на ту обставину, що судом доведено винність підсудних у вчиненні 30.12.2001 року тяжкого злочину (згідно ст. 12 КК України), і з моменту його вчинення, до набрання вироком законної сили минуло понад 13 років, згідно вимог п.5 ст. 74 КК України, підсудні вироком суду підлягають звільненню від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України, у зв»язку із закінченням строків давності, який визначений 10 років,- у разі вчинення тяжкого злочину.

Приймаючи таке рішення, колегія суддів враховує, що не встановлено зупинення та перебігу давності.

Ураховуючи необхідність звільнення підсудних від покарання, запобіжний захід у виді тримання під вартою змінити на підписку про невиїзд, негайно звільнивши їх з-під варти в залі судового засідання.

Колегія суддів вважає, що підлягає задоволенню позов потерпілої ОСОБА_11 про відшкодування її матеріальної шкоди на суму 1250 грн. 73 коп., яка полягає у витратах на поховання, що документально підтверджуються ( т.5 а.с. 108-114).

Колегія суддів також вважає, що внаслідок смерті ОСОБА_15, потерпілій ОСОБА_11 заподіяно моральну шкоду. На думку колегії, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також з огляду на відсутність достатнього обґрунтування суми позову, розмір даного відшкодування слід визначити в сумі 400 тисяч гривень, а не 500 тисяч гривень, як просить потерпіла в своїй заяві.

Тому, враховуючи доведеність вини підсудних у вчинені злочину, суд вважає, що позов потерпілої ОСОБА_11, щодо відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1250 грн.73 коп. підлягає задоволенню, а щодо відшкодування моральної шкоди, позов підлягає частковому задоволенню на суму 400 тисяч гривень, і з підсудних слід стягнути вищезазначені суму солідарно.

Питання щодо речових доказів вирішити згідно вимог ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324,341, 342 КПК України (редакція КПК 1960 року), колегія суддів

ЗАСУДИЛА:

ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 6 місяців.

У строк покарання ОСОБА_14 зарахувати строк його попереднього ув'язнення, починаючи з 14.04.2008 року, по даний час.

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

У строк покарання ОСОБА_12 зарахувати строк його попереднього ув'язнення, починаючи з 13.05.2008 року, по даний час.

Згідно вимог п.5 ст. 74 КК України, ОСОБА_14 та ОСОБА_12 звільнити від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України, у зв»язку із закінченням строків давності.

Ураховуючи необхідність звільнення підсудних від покарання, запобіжний захід ОСОБА_14 та ОСОБА_12 у виді тримання під вартою, змінити на підписку про невиїзд, негайно звільнивши їх з-під варти в залі судового засідання.

Речові докази:

холодильник, що на зберіганні в камері речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - повернути власнику на його вимогу;

ковдра червоного кольору; ковдра коричневого кольору; пальто сірого кольору; куртка темного кольору; мотузка; клейонка; пакет з кістковими фрагментами трупа, що на зберіганні в камері речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - знищити;

дві відеокасети та два диски; грошові кошти номіналом по 50 грн. та 20 грн.; 30 доларів США; права водія на ОСОБА_51; візитна картка на ОСОБА_52; телефонна картка; біржова угода; фрагменти обойного паперу, - залишити зберігати в матеріалах кримінальної справи;

«гістологічний архів» у коробці з описом, опечатаний печаткою Київського міського бюро СМЕ, - залишити зберігати при справі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11, про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити. Стягнути солідарно з ОСОБА_14 та ОСОБА_12, на її користь 1250 грн.73 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11, про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_14 та ОСОБА_12, на її користь 400 тисяч гривень.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Судді _____ _______ ___

М.В.Дідик А.В.Новак Ю.Ю.Мазур