Ухвала суду № 42848553, 19.02.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/8/13-к Головуючий у І інстанції Лисенко Вл.В.Провадження № 11-кп/780/96/15 Доповідач у 2 інстанції ПолосенкоКатегорія 3 19.02.2015

УХВАЛА

Іменем України

19 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого: судді Полосенка В.С.,

Суддів: Костенко І. В. та Панасюка С. П.,

при секретарі: Журавель К. Б.,

за участю прокурорів: Лобань Д. М., Ясир Є. М.,

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

виправданих: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

захисників: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18ОСОБА_19, ОСОБА_20,

потерпілих: ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24,

представника обвинуваченого ОСОБА_25,

представників потерпілих ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали кримінального провадження №12012100010000028 за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_22, ОСОБА_21, представників потерпілих ОСОБА_27 та ОСОБА_28, захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_29 та прокурора, який брав участь в суді першої інстанції Ясир Є. М. на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2014 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, що має неповну середню освіту, не одруженого, не працюючого, студента 1 курсу Промислово-економічного коледжу Національного авіаційного університету, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, раніше не судимого, -

засуджено за ч. 2 ст. 263; п. п. 4, 6, 12 ч 2 ст. 115; ч. 4 ст. 187; п.п. 1, 4, 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115; ч.2 ст. 15, п.п. 1, 4, 6, 12, 13 ч 2 ст. 115; ч. 4 ст. 187; ч. 1 ст. 14, п.п. 1, 6, 12, 13 ч 2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання: за ч 2 ст. 263 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі; за п.п. 4, 6, 12 ч 2 ст. 115 КК України - у виді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч 4 ст. 187 КК України - у виді 10 (десяти) років позбавлення волі без конфіскації майна; за п.п. 1, 4, 6, 12, 13 ч 2 ст. 115 КК України - у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч 2 ст. 15, п. п. 1, 4, 6, 12, 13 ч 2 ст. 115 КК України - у виді 10 (десяти) років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч 4 ст. 187 КК України - у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч 1 ст. 14, п.п. 1, 6, 12, 13 ч 2 ст. 115 КК України, з врахуванням вимог ч. 2 ст.68 КК України - у виді 7 (семи) років 6(шести) місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочинів передбачених ч 1 ст. 185; ч 2 ст. 185 КК України і виправдано за недоведеністю участі у вчиненні цих злочинів;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. Телепине Камянського району, Черкаської області, українця, громадянина України, що має середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 реєстраційний номер платника податків: НОМЕР_2, раніше судимого:

- вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 05.05.2011 року за ч 1 ст. 185 КК України до штрафу в сумі 850 грн. -

засуджено за п.п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 187; п.п. 1, 4, 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 4, 6, 12, 13 ч 2 ст. 115; ч 4 ст. 187; ч 1 ст. 14, п.п. 1, 6, 12, 13 ч 2 ст. 115 КК України, та призначено йому покарання: за п.п. 4, 6, 12 ч 2 ст. 115 КК України - у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю; за ч 4 ст. 187 КК України - у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю; за п.п. 1, 4, 6, 12, 13 ч 2 ст. 115 КК України - у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю; за ч 2 ст. 15, п.п. 1, 4, 6, 12, 13 ч 2 ст. 115 КК України - у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю; за ч 4 ст. 187 КК України - у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю; за ч 1 ст. 14, п.п. 1, 6, 12, 13 ч 2 ст. 115 КК України з врахуванням вимог ч 2 ст.68 КК України - у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

На підставі ч 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, що має неповну середню освіту, не одруженого, не працюючого, студента 1 курсу Промислово-економічного коледжу Національного авіаційного університету, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, ідентифікаційни номер: НОМЕР_3, раніше не судимого,-

засуджено за п.п. 4, 6, 12 ч 2 ст. 115; ч 4 ст. 187; п.п. 1, 4, 6, 12, 13 ч 2 ст. 115; ч 2 ст. 15, п.п. 1, 4, 6, 12, 13 ч 2 ст. 115; ч 4 ст. 187; ч 1 ст. 14, п.п. 1, 6, 12, 13 ч 2 ст. 115 КК України, та призначено йому покарання: за п.п. 4, 6, 12 ч 2 ст. 115 КК України - у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч 4 ст. 187 КК України - у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі без конфіскації майна; за п.п. 1, 4, 6, 12, 13 ч 2 ст. 115 КК України - у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч 2 ст. 15, п.п. 1, 4, 6, 12, 13 ч 2 ст. 115 КК України - у виді 10 (десяти) років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч 4 ст. 187 КК України - у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч 1 ст. 14, п.п. 1, 6, 12, 13 ч 2 ст. 115 КК України з врахуванням вимог ч.2 ст. 68 Кк України - у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначено покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі без конфіскації майна;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, що має неповну середню освіту, не одруженого, не працюючого, студента 1 курсу Промислово-економічного коледжу Національного авіаційного Університету, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4, раніше не судимого,-

визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 4, 6, 12 ч 2 ст. 115; ч 4 ст. 187; п.п. 1, 4, 6, 12, 13 ч 2 ст. 115; ч 2 ст. 15, п.п. 1, 4, 6, 12, 13 ч 2 ст. 115; ч 4 ст. 187; ч 1 ст. 14, п.п. 1, 6, 12, 13 ч 2 ст. 115 КК України, та виправдано за недоведеністю вчинення ним зазначених злочинів;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, що має неповну середню освіту, не одруженого, не працюючого, учня 10 класу Київської інженерної гімназії, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_6, реєстраційний номер платника податків відсутній у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, -

визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 4, 6, 12 ч 2 ст. 115; ч 4 ст. 187; п.п. 1, 4, 6, 12, 13 ч 2 ст. 115; ч 2 ст. 15, п.п. 1, 4, 6, 12, 13 ч 2 ст. 115; ч 4 ст. 187; ч 1 ст. 14, п.п. 1, 6, 12, 13 ч 2 ст. 115 КК України, та виправдано за недоведеністю вчинення ним зазначених злочинів.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_16, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, що має неповну середню освіту, не одруженого, не працюючого, студента 2 курсу Промислово-економічного коледжу Національного авіаційного Університету, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_7, ідентифікаційний номер: НОМЕР_5, -

визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч 1 ст. 14, п.п. 1, 6, 12 ч 2 ст. 115 КК України, та виправдано за недоведеністю вчинення ним зазначених злочинів.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_21 солідарно 88 747 (вісімдесят вісім тисяч сімсот сорок сім) гривень 57 (п'ятдесят сім) копійок завданої матеріальної шкоди та 800 000 (вісімсот тисяч) гривень завданої моральної шкоди, на користь ОСОБА_22 солідарно 88 747 (вісімдесят вісім тисяч сімсот сорок сім) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок завданої матеріальної шкоди та 800 000 (вісімсот тисяч) гривень завданої моральної шкоди, на користь ОСОБА_31 солідарно 100 000 (сто тисяч) гривень завданої матеріальної шкоди та 300 000 (триста тисяч) гривень завданої моральної шкоди, на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (02660, ГСП-660, м. Київ, вул. Братиславська, 3, код по АКПО 00184945, р/р 354260902001136 в ГУ ДКУ м. Києва, МФО 820019, призначення платежу: за лікування потерпілого) солідарно 16989 (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 02 (дві) копійки витрат на лікування потерпілого.

Вироком вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат.

Колегія суддів,-

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду восени 2011 року, точна дата не встановлена, ОСОБА_1 в підземному переході поблизу станції метро «Дружби народів» м. Києва у невстановленої особи придбав три сюрікени, які до 24.05.2012 року носив при собі, без передбаченого законом дозволу і які 24.05.2012 року під час проведення огляду місця події за місцем постійного проживання ОСОБА_1 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, АДРЕСА_8, було виявлено та вилучено. Відповідно до висновку судового експерта №1016х, 400ВКД від 02.08.2012 року, два з трьох вищевказаних сюрікенів є холодною зброєю колючо-ріжучої дії і відносяться до виду холодної метальної зброї, виготовлені промисловим способом.

Крім того, наприкінці квітня 2012 року, точна дата органом досудового слідства не встановлена, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті, а саме: вбивство своєї матері - ОСОБА_32, її співмешканця - ОСОБА_31 та брата останнього - ОСОБА_22 з членами його родини, з метою в подальшому заволодіти майном з їх будинків, розташованих по АДРЕСА_9

В подальшому ОСОБА_1, з метою реалізації свого злочинного умислу, розпочав підшукування співучасників для вчинення вбивств з метою пограбування будинків ОСОБА_31 та ОСОБА_22, про що повідомив своїх знайомих: ОСОБА_3, ОСОБА_2, які погодилися взяти участь у вчиненні вказаних злочинів, внаслідок чого між останніми виникла змова.

24.05.2012 року близько 02 години 15 хвилин, для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_2, та ОСОБА_3 приїхали на автомобілі таксі марки «СHEVROLET AVEO», д/н НОМЕР_6 з м. Києва в смт. Чабани, Києво-Святошинського району, Київської області, де на них вже чекав ОСОБА_1 Разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на тому ж автомобілі приїхали ОСОБА_4, та ОСОБА_5, які як встановлено судом не були обізнані з планами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Після цього ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, маючи спільний умисел на заподіяння смерті ОСОБА_32, ОСОБА_31, неповнолітньому ОСОБА_33, ОСОБА_22, ОСОБА_21 та ОСОБА_23 з метою заволодіння їх майном та грошовими коштами, за попередньою змовою, вирушили до території домоволодіння АДРЕСА_10 Київської області, де через відсутні вхідні двері недобудованого приміщення гаража, зайшли всередину зазначеного приміщення. Також до приміщення гаража зайшли неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які не були обізнані з планами ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Далі ОСОБА_1, діючи за попередньо розробленим планом, подзвонивши на мобільний телефон ОСОБА_33, попросив останнього зайти до приміщення гаража, розташованого на території домоволодіння № 13 і коли останній спустився, ОСОБА_1 з метою реалізації спільного умислу, спрямованого на позбавлення життя та нападу з метою заволодіння майном останнього, схопив передпліччям правої руки його за шию та почав душити, одночасно нанісши йому кулаком лівої руки в область спини три удари відразу після цього до ОСОБА_33 підбіг ОСОБА_2, який з метою реалізації спільного умислу, спрямованого на заподіяння смерті останнього з особливою жорстокістю, схопив його обома руками знизу за ноги і потягнув їх на себе, таким чином допоміг ОСОБА_1 повалити ОСОБА_33 на землю та діставши з своєї кишені складного ножа, приготованого заздалегідь, умисно наніс останньому один удар в передню поверхню грудей зліва.

Після того, як ОСОБА_33, перестав чинити опір, ОСОБА_1, лежачи на підлозі в положенні на спині, утримуючи правою рукою за тулуб, умисно, з корисливих мотивів, з метою заподіяння смерті з особливою жорстокістю, наніс останньому один удар ножем в передню поверхню грудей зліва, один удар в передню поверхню грудей справа, два удари в задню поверхню грудей, шість ударів в шию. Далі ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб, піднявшись з підлоги, передав ножа ОСОБА_3, який в свою чергу, діючи за попередньою змовою групою осіб, присівши поряд з ОСОБА_33, умисно, з корисливих мотивів, з метою заподіяння потерпілому особливих страждань, розуміючи, що той знаходиться при свідомості, наніс йому один удар в живіт справа та два удари в праву бокову поверхню грудей. Від отриманих тілесних ушкоджень, останній втратив свідомість. В ході даного нападу ОСОБА_1 заволодів майном ОСОБА_33, а саме мобільним телефоном «iPhone 4 32 Gb» вартістю 3 121,08 грн., в чохлі вартістю 112,35 грн., із сім-картою оператора мобільного зв'язку ПАТ «Київстар», вартістю 19,40 грн., на рахунку якої були кошти в розмірі 100 грн.

Для доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_1, бажаючи завдати якомога більше фізичного болю та особливих страждань, діючи з особливою жорстокістю, за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_3, стоячи справа від ОСОБА_33, п'яточною частиною взуття наніс один удар в область лоба останнього, після чого, взявши свого ножа з руки ОСОБА_3 та тримаючи його в правій руці, нахилився до ОСОБА_33, та заподіяв останньому різану рану передньої поверхні шиї. Від тілесних ушкоджень у виді різаної рани шиї, множинних колото-різаних поранень шиї, грудей та живота з пошкодженням внутрішніх органів та кровоносних судин, розвитком крововтрати, які відносяться до тяжких тілесних пошкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинному зв'язку з заподіяними пораненнями ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ОСОБА_33 помер на місці.

В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за вказівкою ОСОБА_1 з метою приховання вчиненого злочину, перенесли тіло ОСОБА_33 за будівельні матеріали, що знаходилися у лівому дальньому куті приміщення недобудови, та поклали його таким чином, щоб його не було помітно з вулиці.

24 травня 2012 року, близько 03 год. ночі, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на здійснення нападу та позбавлення життя двох і більше осіб - ОСОБА_32 та ОСОБА_31, з метою заволодіння їхнім майном, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, будучи особами, які раніше вчинили умисне вбивство, діючи за попередньою змовою групою осіб, маючи вільний доступ, зайшли в будинок АДРЕСА_8 Київської області, та пройшли до кімнати ОСОБА_1, де сховалися у приміщенні ванної кімнати. Також до приміщення вказаного будинку зайшли ОСОБА_4, та ОСОБА_5, які не були обізнані із злочинними намірами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 Перед входом до приміщення будинку, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з метою, щоб їхні обличчя не побачили випадкові свідки, вдягли на голови трикотажні маски з прорізами для очей, які взяли із собою заздалегідь.

В цей час до кімнати ОСОБА_1 забігла ОСОБА_32, яка впізнала в одному з нападників свого сина ОСОБА_1 Останній, розуміючи, що їх викрито, з метою реалізації спільного умислу, спрямованого на умисне вбивство своєї матері ОСОБА_32, бажаючи завдати якомога більше фізичного болю та особливих страждань, діючи з корисливих мотивів, з особливою жорстокістю, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, ОСОБА_3, вийшов з ванної кімнати та умисно наніс ножем останній чотири удари в праву поверхню грудей, три удари в передню черевну стінку, два поранення задньої поверхні грудей, три удари в ділянку правої ключиці, один удар в район лівої лопатки, один удар в ліве передпліччя, один удар в район лівої гомілки, один удар в район верхньої губи, один удар в район лівого передпліччя, один удар в район лівого стегна. В цей же час, до ОСОБА_32 підбіг ОСОБА_3, який з метою доведення злочинного умислу на протиправне позбавлення життя останньої, умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, з особливою жорстокістю, бажаючи завдати якомога більше фізичного болю та особливих страждань, діючи з особливою жорстокістю, ножем, що знаходився в його правій руці також умисно, розуміючи, що потерпіла знаходиться при свідомості, та що ушкодження, які він їй причиняє завдають особливих страждань, наніс їй два потужних, проникаючих ударів в задню поверхню грудей та один удар в потиличну ділянку.

В свою чергу ОСОБА_2, відповідно до спільного плану, направленого на умисне вбивство двох і більше осіб, діючи за попередньою змовою групою осіб, з ножем в руках знаходився в кімнаті поряд із ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які наносили ножові поранення ОСОБА_32 та не намагався зупинити їх злочинні дії.

Від множинних проникаючих колото-різаних поранень грудей та живота з пошкодженням внутрішніх органів і розвитком крововтрати, які знаходяться у у прямому причинному зв'язку з заподіяними пораненнями ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, ОСОБА_32 померла на місці вчинення злочину.

24 травня 2012 року, близько 04 години 12 хвилин ночі, перебуваючи в будинку за адресою: Київська область, АДРЕСА_8, в той час як ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 наносили ножові поранення ОСОБА_32, до спальної кімнати забіг її співмешканець ОСОБА_31, який це побачив. Розуміючи, що його життю та здоров'ю загрожує реальна небезпека, схопив в кімнаті стілець, за допомогою якого намагався захиститись від злочинців.

В цей час, ОСОБА_2, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство двох осіб, для доведення спільного умислу на позбавлення життя ОСОБА_31 та заволодіння майном, бажаючи завдати якомога більше фізичного болю та особливих страждань, діючи з особливою жорстокістю, ззаду підбіг до останнього та, тримаючи в правій руці ніж, наніс йому один удар в район лівої лопатки, один удар в район лівої вушної раковини, один удар в район лівої скроневої ділянки. Скориставшись цим, ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство двох осіб, діючи відповідно до спільного плану, діючи за попередньою змовою групою осіб, перехватив своєю рукою стілець, який ще утримував ОСОБА_31 та, бажаючи завдати якомога більше фізичного болю та особливих страждань, діючи з особливою жорстокістю, розуміючи, що потерпілий знаходиться при свідомості, та що ушкодження, які він йому причиняє завдають особливих страждань, умисно наніс ножем один удар в передню черевну стінку зліва, два удари в ліву лобну ділянку, два удари в праву бокову поверхню живота, один удар в ліву бокову поверхню живота, один удар в район правого ліктьового суглобу.

Далі ОСОБА_3, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство двох осіб, бажаючи завдати якомога більше фізичного болю та особливих страждань, діючи з особливою жорстокістю, за попередньою змовою групою осіб, підбіг до ОСОБА_31 та також умисно наніс ножем один удар в район правого передпліччя та один удар в праву бокову поверхню живота.

Однак ОСОБА_31, який отримав тілесні ушкодження та продовжував чинити опір, відтиснув злочинців та втік до приміщення своєї кімнати, де знесилившись, впав на підлогу біля дверей на балкон. Вслід за ним до кімнати забігли ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

ОСОБА_31, перебуваючи в свідомості, для збереження свого життя, пообіцяв видати гроші останнім.

В подальшому ОСОБА_1, з метою доведення до кінця спільного умислу на умисне протиправне позбавлення життя ОСОБА_31, бажаючи завдати якомога більше фізичного болю та особливих страждань, діючи з особливою жорстокістю, наказав ОСОБА_3 перерізати горло останньому. Однак ОСОБА_3 не зміг довести свій злочинний умисел до кінця, оскільки в цей момент ОСОБА_31, скориставшись тим, що контроль нападників за ним послаблений, так як останні займалися пошуками матеріальних цінностей в приміщенні кімнати, відчинив двері балкону та вистрибнув з другого поверху свого будинку.

Після цього, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, побачили, що на місце прибули працівники міліції у форменому одязі, які завадили останнім довести свій злочинний умисел до кінця та були затримані на місці вчинення злочину. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 також були затримані працівниками міліції.

Таким чином умисел на вчинення умисного вбивства ОСОБА_31 не був доведений до кінця, з причин, що не залежали від волі ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2

В результаті вказаних подій ОСОБА_31 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки з пошкодженням тонкої кишки та брижі тонкої кишки, розвитком внутрішнє-черевної кровотечі та проникаюче колото-різане поранення правої поперекової ділянки з пошкодженням печінки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

В ході розбійного нападу, який переріс в умисне вбивство з корисливих мотивів, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_2, заволоділи майном ОСОБА_32 та ОСОБА_31, що знаходилось в їх кімнаті. Так ОСОБА_31, перебуваючи в свідомості, для збереження свого життя, пообіцяв видати гроші, що знаходяться в будинку та повідомив, що гроші знаходяться в «барсетці» на шафі в його кімнаті. ОСОБА_1, перевіривши вміст барсетки виявив там гроші в сумі 500 євро, що згідно курсу НБУ станом на 24.05.12 становило 5058,85 грн., та 500 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 24.05.12 становило 3996,25 грн. Після цього, останній за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почав обшукувати шафу, що знаходиться в приміщенні даної кімнати, де в шухлядках шафи знайшли ювелірні вироби, які належать потерпілій ОСОБА_32, а саме: намисто з кульок синьо-зеленого кольору, масою 53,83 г (мідно-нікелевий сплав), вартістю 463,05 грн.; намисто з кульок білого кольору, масою 85,04 г.(сплав срібла та міді), вартістю 249,61 грн.; намисто з кульок білого кольору, масою 34,41 г. (мідно-нікелевий сплав), вартістю 101 грн.; намисто з кульок білого кольору, масою 30,64 г. (мідно-нікелевий сплав), вартістю 89,93 грн.; намисто з плоских камінців чорно-коричневого кольору масою 97,28 г.(сплав мідь, нікель, цинк), вартістю 429,96 грн. та інші ювелірні вироби на загальну суму 275 642,26 грн. В ході знаходження вище вказаних виробів ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 складали їх до рюкзака останнього.

В цей момент ОСОБА_31, скориставшись тим, що контроль нападників за ним послаблений, так як останні займалися пошуками матеріальних цінностей в приміщенні кімнати, відчинив двері балкону та вистрибнув з другого поверху свого будинку.

Після цього, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, помітили, що до будинку прибули працівники міліції у форменому одязі, які і провели їхнє затримання.

Своїми умисними діями, які виразилися в нападі, спрямованому на заволодіння майном, поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, нанесли потерпілому ОСОБА_31 матеріальної шкоди на суму 9 055,10 грн. та потерпілій ОСОБА_24, яка є матір'ю ОСОБА_32, матеріальної шкоди на загальну суму 275 642,26 грн.

В апеляційних скаргах:

- обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, перекваліфікувати його дії зі ст.115 ч.2, ст.187ч.4 КК України на ч.4 ст.186 КК України та призначити йому покарання в межах санкції даної статті.

В обґрунтування своїх вимог обвинувачений ОСОБА_3 вказує, що в справі відсутні будь-які прямі докази його вини у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.115 КК України, про що на його думку свідчать висновки експертиз згідно яких на його тілі не знайдено слідів крові чи боротьби, а на предметах, якими могли бути нанесені поранення відсутні його відбитки пальців та пото-жирових виділень, а також інших слідів які б вказували на його вину.

Також апелянт вказує, що його допит 24.05.2012 року після затримання був проведений з порушенням права на захист та з застосуванням психологічного та фізичного тиску з боку працівників міліції.

Крім того ОСОБА_3 вважає, що судом не було взято до уваги його визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст.186 КК України, яке узгоджується з показаннями обвинувачених, а при призначенні покарання не враховані всі пом'якшуючі його вину обставини, а саме, що на момент скоєння злочину він був неповнолітнім, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем навчання, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має подяку від адміністрації СІЗО де отримав середню освіту, що на його думку свідчить про те, що він став на шлях виправлення.

Обвинувачений ОСОБА_2 в апеляційній скарзі та доповненнях до неї просить вирок суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд. Також просить змінити йому міру запобіжного заходу.

В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує, що його первинні покази про визнання себе винуватим у інкримінованих кримінальних правопорушеннях під фізичним тиском з боку слідчого, а його психологічний портрет був складений на основі показів осіб, які або не знали його або відносились до нього з агресією.

Крім того, обвинувачений вказує, що судом не було враховано покази обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які вказали, що не бачили як він наносив ушкодження потерпілим.

Також апелянт вказує, що слідчий не зміг пояснити де взяв намальований план дому ОСОБА_34 і який згідно тверджень ОСОБА_1 був намальований ним під тиском оперативних працівників міліції.

Обвинувачений ОСОБА_1 не оспорюючи доведеність його вини у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях та правильності кваліфікації його дій просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання, призначивши йому більш м'яке покарання.

В обґрунтування своїх вимог, обвинувачений вказує, що судом при призначенні йому покарання не було враховано його щире каяття, а також умови його життя, виховання та особливості особистості.

- Захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_29 просить вирок суду змінити, виправдати ОСОБА_29 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.263 КК України за недоведеністю його участі у вказаному злочині та пом'якшити покарання за:

- п.п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до 12 років позбавлення волі без конфіскації майна;

- ч 4 ст. 187 КК України до 9 років позбавлення волі без конфіскації майна; за п.п. 1, 4, 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України до 11 років позбавлення волі без конфіскації майна;

- ч. 4 ст. 187 КК України - у виді 8 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі без конфіскації майна.

При цьому апелянт вказує, що судом при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання не врахував, що свою вину він визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочинів, а тому з урахуванням даних пом'якшуючих обставин суд мав призначити йому більш м'яке покарання ніж 15 років позбавлення волі.

Також апелянт вказує, що висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 за ч.2 ст.263 КК України не відповідає дійсності оскільки судом не було встановлено час, місце та спосіб в який обвинувачений носив сюрікени, а тому на думку апелянта за вказаною статтею ОСОБА_1 має бути виправданим на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України.

Потерпілі ОСОБА_22 та ОСОБА_21 в своїх апеляційних скаргах просять вирок суду скасувати, та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог апелянти вказують, що вирок суду є незаконним, та таким. Що не відповідає фактичним обставинам справи і дослідженим під час судового розгляду доказам.

Апелянти вказують, що доводи суду згідно яких ОСОБА_35, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 були виправдані у інкримінованих їм кримінальним правопорушенням не відповідають дійсності та суперечать показам свідків, потерпілих та самих обвинувачених, які вони давали під час досудового розслідування та в суді.

Так судом не було враховано покази потерпілого ОСОБА_22, який 17.05.2012 року бачив обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_6. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в смт. Чабани на вул. Яблуневій і які приїхали подивитися на місце де планували вчинити злочин.

Крім того судом не було враховано показів обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які вони давали під час перших допитів і в яких вказали як готувалися та вчинювали злочини, зокрема показання обвинувачених під час очних ставок між обвинуваченими та при проведенні відтворення обстановки та обставин події, які свідчать про обізнаність виправданих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у задумах щодо скоєння злочину.

Так, апелянти вказують, що згідно показань ОСОБА_5 які він давав під час очної ставки з ОСОБА_4, останній був присутній під час розмови про крадіжку 23.05.2012 року, під час зустрічі на станції метро «Осокорки», що на думку потерпілих спростовує доводи обвинуваченого про його необізнаність і згідно вказаних показань ОСОБА_5 чув крики та визг під час вбивства ОСОБА_22.

Також апелянти вказують, що показання ОСОБА_5 про погрози з боку ОСОБА_1 в його бік та примус з боку останнього є необґрунтованими та спростовуються показаннями самого ОСОБА_1, який вказав, що він лише погрожував не ділитися з тими хто піде, а не фізичною розправою чи вбивством.

Крім того, апелянти вважають, що вина ОСОБА_6 підтверджена тим, що саме він 18.05.2012 року отримав замовлений пневматичний пістолет, який потім зберігав у себе, а в ніч 24.05.2012 року викинув з вікна разом з маскою та рукавицями ОСОБА_2, а потім цієї ж ночі тричі телефонував ОСОБА_1 та отримував дзвінок від ОСОБА_5

Про обізнаність ОСОБА_6 на думку апелянтів також вказують показання надані обвинуваченими під час очних ставок між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також між ОСОБА_4 та ОСОБА_6

Також апелянти вказують, що судом не було встановлено яким саме предметом нанесені тілесні пошкодження ОСОБА_33, кому він належав та куди потім подівся.

Аналогічні апеляційні скарги подали і представники потерпілих ОСОБА_27 та ОСОБА_28, які просять вирок скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Апелянти вказують, що вказаний вирок в частині виправдання ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є безпідставним, незаконним та не відповідає фактичним обставинам справи та доказам, зібраним під час досудового слідства і при розгляді справи в суді.

Так апелянти вказують, що висновки суду про необізнаність ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про мету поїздки до Чабанів а також те, що жодних дій на місці злочину вони не вчиняли є необґрунтованими та спростовуються показаннями самих обвинувачених, які вони давали під час перших допитів і згідно яких всі обвинувачені були обізнані з метою поїздки до Чабанів, приймали участь у підготовці плану злочинів, їх здійсненню та досягненню кінцевої мети - заволодіння коштами сімей ОСОБА_33 і погоджувались з пропозицією ОСОБА_1 досягти вказаної мети навіть шляхом вбивств.

Також апелянти вказують, що суд прийшов до хибного переконання про недоведеність участі ОСОБА_6 у вчиненні готування до злочину і досудовим розслідуванням було вірно встановлено, що останній не зміг прийняти участь у злочині в ніч 24.05.2012 року лише в зв'язку з тим, що його не випустила матір.

В апеляційній скарзі зі змінами прокурор, який брав участь в суді першої інстанції, просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а також істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції

В обґрунтування своїх вимог прокурор вказує, що судом під час розгляду вказаного кримінального провадження щодо неповнолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 всупереч вимог ст. 496 КПК України не залучено відповідну службу у справах дітей та кримінальну міліцію у справах дітей, що є порушенням загальних правил кримінального провадження щодо неповнолітніх.

Крім того прокурор вказує, що всупереч вимогам ч.4 ст.107 КПК України в матеріалах провадження відсутні аудіозаписи судового засідання від 18.06.2013, в частині допиту потерпілої ОСОБА_24 та свідка ОСОБА_36, а аудіозаписи судових засідань від 11.07.2013 31.05.2014, 06.06.2013, 18.09.2013, 09.10.2013, 17.10.2013 та 30.10.2013 року є неповними та такими що не прослуховуються, що унеможливлює встановлення зафіксованих на них даних.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора, обвинувачений ОСОБА_2 та адвокат ОСОБА_17 просять в задоволенні апеляційної скарги прокурора відмовити.

В запереченнях на апеляційні скарги прокурора, потерпілих ОСОБА_21, ОСОБА_22, захисника ОСОБА_27, захисник ОСОБА_37 просить залишити зазначені апеляційні скарги без задоволення, а вирок суду без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурорів, обвинувачених, виправданих, захисників та законних представників, потерпілих та їх представників, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, провівши судові дебати та надавши останнє слово обвинуваченим та виправданим, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу.

Разом із тим, при перевірці матеріалів кримінального провадження судом апеляційної інстанції встановлено, що у кримінальному провадженні не прослуховуються технічні носії інформації за 20.11.2014 в ході якого було проголошений вирок суду; 03.11.14, 29.10.14, 27.10.14 та 19.11.14 на яких зафіксовано судові дебати; 16.07.14 - проводилось дослідження речових доказів; 31.05.2014, проведено допит потерпілого ОСОБА_31, ОСОБА_22, ОСОБА_21; 06.06.2013 продовжено допит потерпілої ОСОБА_21, допит потерпілої ОСОБА_23 та свідків ОСОБА_38, ОСОБА_39

Крім того, в матеріалах провадження відсутній аудіозапис частини судового засідання, яке відбулось 18.06.2014, під час якого відповідно до журналу судового засідання (т.17 а.п. 12-15) допитано потерпілу ОСОБА_24, свідка ОСОБА_36, прокурором заявлено клопотання про продовження строків тримання під вартою, суд видалився до нарадчої кімнати, однак у провадженні міститься тільки аудіозапис, на якому зафіксовано оголошення судом ухвали суду про продовження строків тримання обвинувачених під вартою.

Відповідно до ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обгрунтоване рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

За таких обставин вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Під час нового судового розгляду необхідно усунути зазначені недоліки, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати належну оцінку всім доказам в їх сукупності, врахувати доводи апеляційних скарг і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419, 376 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2014 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - скасувати.

Призначити у даному кримінальному провадженні новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання в іншому складі суду.

Запобіжні заходи щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - тримання під вартою; ОСОБА_5, ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання; ОСОБА_6 у вигляді застави, залишити без змін.

Головуючий:

Судді: