Ухвала суду № 42848511, 17.02.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 373/3340/14-ц Головуючий у І інстанції Овдієнко К.М.Провадження № 22-ц/780/1145/15 Доповідач у 2 інстанції ГульКатегорія 17.02.2015

УХВАЛА

17 лютого 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Гуля В.В.,

суддів: Антоненко В.І., Ігнатченко Н.В.,

при секретарі: Ромашині І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Переяслав -Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2014 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії начальника ВДВС Переяслав -Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою посилаючись на те, що на виконанні Відділу Державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції знаходився виконавчий лист про стягнення з нього на користь ПАТ ''Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк'' 342903,76 грн.

Під час здійснення виконавчого провадження постановою держвиконавця від 28.04.2011 року було накладено арешт на все рухоме майно боржника, про що внесено відомості в Державний реєстр обтяжень рухомого майна, що також було продубльовано постановою від 07.03.2014 року.

04.11.2014 року ОСОБА_2 звернувся до начальника Відділу Державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Соколова Г.О. про зняття арешту рухомого майна, оскільки постановою Відділу Державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 22.08.2014 року виконавчий документ повернутий стягувачу, але в цьому йому, як вважає скаржник, було безпідставо відмолено, в зв'язку з чим просив визнати такі дії по даній відмові протиправними і зобов'язати начальника вказаної служби зняти арешт.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2014 року в задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права і скаргу задовольнити.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні Відділу Державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції знаходився виконавчий лист про стягнення з боржника на користь ПАТ ''Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк'' 342903,76 грн.

Під час здійснення виконавчого провадження постановою держвиконавця від 28.04.2011 року було накладено арешт на все рухоме майно боржника, про що внесено відомості в Державний реєстр обтяжень рухомого майна, що також було продубльовано постановою від 07.03.2014 року.

Вказаний виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України ''Про виконавче провадження''.

04.11.2014 року ОСОБА_2 звернувся до начальника Відділу Державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції про зняття арешту рухомого майна, на що одержав відмову.

Скаржник вважає, що у разі закінчення виконавчого провадження підстав для збереження арешту його майна не має, а також вважає, що йому безпідставно відповідно до ст. 50 ч. 1 Закону України ''Про виконавче провадження'' відмовили в знятті арешту майна в зв'язку з чим просив визнати такі дії протиправними і зобов'язати начальника ДВС зняти арешт.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для її задоволення не має.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 47 ч. 1 п. 7 Закону України ''Про виконавче провадження'' передбачено повернення виконавчого документу стягувачу у разі, якщо протягом року розшук майна боржника, який здійснювався органами внутрішніх справ, таке майно не виявлено.

Відповідно до ст. 50 ч. 1 цього Закону встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову і вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору, або витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав арешт, накладений на майно боржника знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом.

З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження завершено не у зв'язку з його виконанням і може бути розпочате знову, якщо стягувачем буде подано виконавчий документ для примусового виконання рішення суду за рахунок знайденого майна боржника.

Також вбачається, що у випадку закінчення виконавчого провадження у зв'язку з поверненням виконавчого документа стягувачу відповідно до ст. 50 ч. 1 цього Закону України ''Про виконавче провадження'' таких підстав, як заявлено у скарзі для зняття арешту майна не має.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції про безпідставність заявлених вимог відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про необгрунтовані висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону, оскільки дані норми права, на які посилається скаржник, дані правовідносини не врегульовують.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Переяслав -Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді