Рішення № 42847954, 24.02.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №288/1028/14-ц Головуючий у 1-й інст. Зленко А. В.

Категорія 54 Доповідач Якухно О. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Якухно О.М.

суддів Жигановської О.С., Коломієць О.С.

з участю секретаря судового засідання Добровольської Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання незаконним розпоряджень щодо оголошення догани та звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 03 грудня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

В липні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області та голови цієї адміністрації Андрійчука М.В., в якому, після уточнення своїх позовних вимог, просила визнати незаконними розпорядження голови Попільнянської РДА Житомирської області від 18.06.2014 року за № 2-дс щодо оголошення їй догани та розпорядження голови Попільнянської РДА Житомирської області від 25.06.2014 року за № 25-к щодо звільнення її з посади директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Попільнянського району з 25.06.2014 року за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку на підставі п. 3 ч.1 ст.40 КЗпП України, поновити її на посаді директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Попільнянського району з 25.06.2014 року, стягнути з Попільнянської РДА Житомирської області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 21 932,46 грн. за період з 26.06.2014 року по 03.12.2014 року та моральну шкоду в сумі 5000 грн.. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що розпорядженням голови Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області від 11.12.2012 року за № 48-к (а.с.10) її було призначено на посаду директора територіального центру соціального обслуговування Попільнянського району з посадовим окладом згідно штатного розпису. Оскарженими розпорядженнями їй оголошено догану за прогул та звільнено за систематичне порушення трудової дисципліни з попереднього наказу та порушення фінансово-бюджетної дисципліни. Вважає, що прогулу не було, оскільки вона перебувала у відпустці, а надбавку отримувала за розпорядженням голови райдержадміністрації.

Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 03 грудня 2014 року позов в частині вимог до голови Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області залишено без розгляду.

У судовому засіданні 03.12.2014 року позивач також відмовилася від відшкодування моральної шкоди і судом відмова прийнята (а.с.74).

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 03 грудня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконними розпорядження голови Попільнянської РДА Житомирської області від 18.06.2014 року за №2-дс щодо оголошення ОСОБА_1 догани та розпорядження голови Попільнянської РДА Житомирської області від 25.06.2014 року за №25-к щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Попільнянського району з 25.06.2014 року за систематичне невиконання нею без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Попільнянського району з 25.06.2014 року. Стягнуто з Попільнянської РДА Житомирської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 21 932,46 грн. за період з 26.06.2014 року по 03.12.2014 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції Попільнянською районною державною адміністрацією Житомирської області (надалі - Попільнянська РДА) подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення. Зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та неповністю встановлено обставини, які мають значення для розгляду справи. Зокрема, судом не взято до уваги ту обставину, що ОСОБА_1 було проігноровано виконання усного розпорядження голови Попільнянської РДА та лист від 15.05.2014 року про відкликання погодження щодо надання їй відпустки для виконання виробничих завдань. До того ж, згідно перевірки контрольно-економічної роботи, яка здійснювалась управлінням фінансів Попільнянської РДА в червні 2014 року, були виявлені порушення фінансово-бюджетної дисципліни, які виникли у зв'язку із неналежним виконанням трудових обов'язків та використанням службового становища у власних інтересах директором територіального центру ОСОБА_1 Враховуючи зазначені порушення, головою Попільнянської РДА було видано розпорядження від 25.06.2014 року за № 25-к щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Попільнянського району з 25.06.2014 року за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку на підставі п. 3 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Представник Попільнянської РДА підтримав апеляційну скаргу і пояснив, що позивач порушила трудову дисципліну, не виконавши вказівку голови РДА про відкликання його згоди на відпустку. На запитання суду не зміг пояснити, якими нормативними документами передбачено надання такої згоди та її відкликання і яка виробнича необхідність була у скасуванні відпустки позивача.

Позивач та її представник заперечили у задоволенні апеляційної скарги та пояснили, що голова Попільнянської РДА надав їй згоду на відпустку, хоча раніше така згода не бралася і будь-якими документами не передбачена, як і відкликання цієї згоди. Наказ на відпустку не був скасований головою РДА, а тому вона не могла вчинити прогул у період перебування у відпустці. Звільнення проведено без погодження із Департаментом праці та соціального захисту населення обласної державної адміністрації.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Так, судом встановлено, що розпорядженням голови Попільнянської РДА №48-к від 11.12.2012 року (а.с.10) ОСОБА_1 була призначена на посаду директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Попільнянського району з посадовим окладом згідно штатного розпису. Розпорядженням від 28.01.2013 року дозволено виплачувати ОСОБА_1 надбавку за складність та напруженість в роботі в розмірі 50 відсотків посадового окладу в межах затвердженого кошторису на бюджетний рік (а.с.11).

05.05.2014 року позивач подала заяву голові Попільнянської РДА про погодження відпустки на 19 календарних днів і 06.05.2014 року отримала таку згоду (а.с.12) і в цей же день нею винесено наказ про відбуття у відпустку з 19 травня 2014 року по 06 червня 2014 року (а.с.13).

Листом № 983/02-27 від 15.05.2014 року, в зв'язку з виробничою необхідністю, головою Попільнянської РДА Андрійчуком М. В. відкликано погодження щодо надання відпустки позивачці з 19.05.2014 року, з яким ознайомлено позивача 15.05.2014 року (а.с.49).

Відповідно до зворотного талону до путівки серії І № 1404158 ОСОБА_1 з 17.05.2014 року по 06.06.2014 року перебувала у ТОВ «Закарпатський оздоровчий Комплекс «Сонячний», за адресою: Закарпатська область, Свалявський район, с. Поляна, вул. Курортна, 3а (а.с.15-16).

Згідно актів від 30.05.2014 року та від 02.06.2014 року ОСОБА_1 була відсутня на роботі протягом робочого дня 30.05.2014 року та 02.06.2014 року (а.с.47-48).

Розпорядженням голови Попільнянської РДА № 2-дс від 18.06.2014 року ОСОБА_1 оголошено догану в зв'язку з тим, що позивачкою проігноровано відкликання погодження голови Попільнянської РДА щодо надання їй відпустки у зв'язку з виробничою необхідністю, та подальшою відсутністю позивачки на роботі 30.05.2014 року та 02.06.2014 року (а.с.8).

Згідно розпорядження голови Попільнянської РДА №25-К від 25.06.2014 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Попільнянського району 25.06.2014 року за систематичне невиконання нею без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідачем порушено порядок відкликання з відпустки, а відкликання погодження на відпустку не передбачено діючим законодавством, тому оголошення догани за невихід на роботу у період перебування у відпустці є незаконним. За таких обставин суд вважав, що немає ознаки систематичного невиконання позивачем без поважних причин трудових обов'язків, а тому розпорядження про звільнення є також незаконним, вирішивши питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з відповідача.

Колегія суддів частково погоджується із таким висновком суду, виходячи з наступного.

Так, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо незаконності розпорядження голови Попільнянської РДА Житомирської області від 18.06.2014 року за № 2-дс щодо оголошення ОСОБА_1 догани, яке в подальшому стало підставою для винесення розпорядження голови Попільнянської РДА Житомирської області від 25.06.2014 року за № 25-к щодо звільнення ОСОБА_1

Відповідно до ст.139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно із ст.147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

У відповідності до ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Порушення трудової дисципліни визначається як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків. При цьому наявність вини, як одна з ознак порушення трудової дисципліни, є необхідною умовою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Згідно ст.43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди профспілкового органу допускається при звільненні керівника.

Підставою для застосування 18.06.2014 року дисциплінарного стягнення у вигляді догани відносно ОСОБА_1 стало невиконання нею вказівки голови Попільнянської РДА про відкликання погодження на відпустку та відсутність на робочому місці 30 травня і 2 червня 2014 року.

Колегія суддів вважає, що твердження апелянта щодо того, що позивачем було проігноровано виконання усного розпорядження голови Попільнянської РДА та лист від 15.05.2014 року про відкликання погодження щодо надання їй відпустки у зв'язку з необхідністю виконання виробничих завдань є безпідставним, оскільки згідно ч.8 ст.79 КЗпП України та ст.12 Закону України «Про відпустки» відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства, установи, організації з додержанням вимог частини шостої цієї статті та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

Отже, основною умовою відкликання працівника зі щорічної відпустки є його згода. Розпорядження на відкликання із відпустки ОСОБА_1 не було.

Частиною 3 ст.2 Закону України «Про відпустки» встановлено, що право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом.

Чинним законодавством України не передбачено процедури відкликання погодження, що стосується відпусток, а діє процедура відкликання працівника з відпустки за вище перелічених підстав.

Крім того, повноваження голови районної державної адміністрації визначені у ст.39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», на що посилається представник відповідача.

Функціональні обов'язки директора територіального центру визначено пунктом 11 Типового положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1417 від 29 грудня 2009 року, та Положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Попільнянського району, погодженим директором Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації і затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації № 39 від 11.03.2013 року.

Згідно п.17 вказаних положень територіальний центр є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із своїм найменуванням, штампи та бланки.

За штатним розписом директор територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) входить в штат останнього.

З аналізу останніх вбачається, що вказаними нормативними документами при наданні відпустки директору територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) не вимагається погодження голови РДА, а тому доводи апелянта щодо порушення позивачем вимог ст.139 КЗпП України, а саме невиконання листа про відкликання такого погодження, який не є розпорядженням, та відсутність на робочому місці у період відпустки не може вважатися порушенням обов'язків працівника.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про незаконність застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани і наступного звільнення за відсутності такої ознаки, як систематичність.

При цьому, колегія суддів враховує і роз'яснення Верховного Суду України, викладені у п.23 постанови Пленуму «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року, а саме, що за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

В своїх запереченнях на позовну заяву (а.с.67-68) Попільнянська РДА посилається на порушення ОСОБА_1 фінансово-бюджетної дисципліни у період з січня по травень 2014 року, а саме нарахування і виплату їй надбавки за складність і напруженість в роботі в розмірі 50% посадового окладу в порушення вимог п.1.7 спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 року № 308/519 грн. на загальну суму 7008,92 грн., тобто у період до винесення розпорядження про оголошення догани.

За змістом п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України звільнення з цієї підстави можливе при дотриманні черговості : застосування дисциплінарного чи громадського стягнення до винної особи та вчинення останньою після цього нового порушення.

Отже, не є підставою звільнення працівника за п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України невиконання працівником відповідних обов'язків, яке вчинене до застосування до нього дисциплінарного стягнення за інше порушення, що не було враховано головою Попільнянської РДА при винесенні розпорядження від 25.06.2014 року.

Також, відповідачем не дотримано п.10 Положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Попільнянського району, згідно якого призначення та звільнення з посади директора Територіального центру проводиться в установленому порядку районною державною адміністрацією за пропозицією управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, погодженою з Департаментом праці та соціального захисту населення обласної державної адміністрації.

Вимоги зазначеного пункту відповідачем не враховано з огляду на те, що доказів надання такої пропозиції від управління праці не надано. Згода Департаменту праці та соціального захисту населення обласної державної адміністрації на звільнення ОСОБА_1 викладена після винесення розпорядження про звільнення у листі від 26.06.2014 року та стосується звільнення за угодою сторін, тобто не дотримано встановлений порядок звільнення.

З огляду на те, що судове рішення в частині визнання незаконними розпорядження голови Попільнянської РДА Житомирської області від 18.06.2014 року за № 2-дс та розпорядження голови Попільнянської РДА Житомирської області від 25.06.2014 року за № 25-к ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги в цій частині відсутні.

Що стосується вирішення спору в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з Попільнянської РДА середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, то погодитись з ним неможливо.

Як зазначено вище, ОСОБА_1 прийнята на посаду директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Попільнянського району, який має статус юридичної особи, має самостійний баланс, печатку, штатний розпис та фонд оплати праці.

Згідно довідки про заробітну плату № 64 від 29.09.2014 року нарахування та отримання заробітної плати ОСОБА_1 відбувалося у територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Попільнянського району, з яким існували трудові відносини, а тому місцевий суд мав стягувати середній заробіток за час вимушеного прогулу поновленому на роботі працівнику з установи, де фактично цей заробіток виплачувався, а саме територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Попільнянського району.

Однак останній не був залучений до участі у справі і місцевий суд безпідставно стягнув з Попільнянської РДА середній заробіток за час вимушеного прогулу. Суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості залучення до участі у справі співвідповідачів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд порушив норми матеріального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню із ухваленням нового - про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області задовольнити частково.

Скасувати рішення Попільнянсьького районного суду Житомирської області від 03 грудня 2014 року в частині вирішення питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: