Постанова № 42846646, 25.02.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2015 р. Справа № 917/2243/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П., суддя Барбашова С.В. , суддя Тарасова І. В.,

при секретарі Полубояриній Н.В.,

за участю представників сторін :

позивача - Токаря Є.А. (дов. № 01-11/4195 від 03.04.2014р.),

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Полтаваобленерго" (вх.№947П/3) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.01.2015р. у справі №917/2243/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава;

до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз", 03065, м. Київ,

по переддоговірному спору щодо укладення договору

про приєднання до електричних мереж № 1991 від 16 вересня 2014 року між ПАТ "Полтаваобленерго" та ПАТ "Укртрансгаз" в особі Лубенського ЛВУМГ філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.01.2015р. у справі №917/2243/14 (суддя Бунякіна Г.І.) провадження у справі припинено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (03065, м.Київ, пр.Комарова, 44), ідентифікаційний код 23517243 на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м.Полтава, вул.Старий Поділ,5), код ЄДРПОУ 00131819 - 609,00 грн. на відшкодування витрат за сплату судового збору. Повернуто Публічному акціонерному товариству "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5) з Державного бюджету (УДКСУ у м.Полтаві Полтавської області (м.Полтава), код ЄДРПОУ 38019510, банк ГУДКСУ у Полтавській області, рахунок №31214206783002, МФО 831019) 609,00 грн. (шістсот дев'ять гривень нуль копійок) зайво сплачену суму судового збору за платіжним дорученням №506145 від 15.10.2014р. (оригінал знаходиться у матеріалах справи).

Позивач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення процесуального права судом першої інстанції, просив скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.01.2015 по справі №917/2243/14 про припинення провадження в частині розподілу судових витрат та в цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" витрати на оплату судового збору у розмірі 1218 грн., перерахувавши грошові кошти на п/р 26009173285071 у Полтавському РУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО331401. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" витрати на оплату судового збору за подачу даної апеляційної скарги у розмірі 609 грн., перерахувавши грошові кошти на п/р 26009173285071 у Полтавському РУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 331401.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що ухвала суду першої інстанції в частині покладення на ПАТ «Полтаваобленерго» половини судових витрат по справі є необґрунтованою та прийнятою з порушенням норм процесуального законодавства.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні питання розподілу між сторонами даної справи судових витрат, суд першої інстанції не врахував наступні обставини: причиною виникнення спору по даній справі було внесення відповідачем до протоколу розбіжностей неправомірних вимог щодо редагування змісту п.3.1.1. та 3.2.5 договору. В процесі судового розгляду справи відповідач відмовився від своєї позиції, викладеній у протоколі розбіжностей до договору, погодившись укласти даний правочин у тій же редакції, на якій наполягав позивач у позові. Апелянт вважає, що відповідно до абз.2 ч.1 та ч.2 ст.49 ГПК України судові витрати по даній справі мають бути покладені на відповідача у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2015р. прийнято апеляційну скаргу до провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на "23" лютого 2015 р. о 10:00 год. у складі колегії суддів: головуючий суддя Горбачова Л.П., судді: Істоміна О.А., Тарасова І.В.

Розпорядженням секретаря судової палати №3 від 23.02.2015р. у зв'язку з відпусткою судді Істоміної О.А. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П., судді: Барбашова С.В., Тарасова І.В.

23.02.2015р. від апелянта до суду надійшли письмові пояснення (вх.№2875) по справі.

У судовому засіданні 23.02.2015р. представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі. Просив суд скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.01.2015 по справі №917/2243/14 в частині розподілу судових витрат та в цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" на користь ПАТ "Полтаваобленерго" витрати на оплату судового збору у розмірі 1218 грн., та витрати на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 609 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи ухвалою суду від 09.02.2015 року. Як вбачається з матеріалів справи, зазначену ухвалу ПАТ «Укртрансгаз» в особі філії Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» отримано 16.02.2015р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.

Однак відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 року сторони були попереджені, що у разі не з'явлення їх представників у судове засідання та не надання сторонами документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін, тому справа згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегією суддів встановлено наступне.

Позивач, ПАТ "Полтаваобленерго", звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про укладення договору про приєднання до електричних мереж за №1991 від 16.10.2014 року, виклавши неузгоджені сторонами положення пункту 3.1.1 договору та пункту 3.2.5 договору в первісній редакції ПАТ «Полтаваобленерго».

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.01.2015р. у справі №917/2243/14 (суддя Бунякіна Г.І.) провадження у справі припинено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (03065, м.Київ, пр.Комарова, 44), ідентифікаційний код 23517243 на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м.Полтава, вул.Старий Поділ,5), код ЄДРПОУ 00131819 - 609,00 грн. на відшкодування витрат за сплату судового збору. Повернуто Публічному акціонерному товариству "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5) з Державного бюджету (УДКСУ у м.Полтаві Полтавської області (м.Полтава), код ЄДРПОУ 38019510, банк ГУДКСУ у Полтавській області, рахунок №31214206783002, МФО 831019) 609,00 грн. (шістсот дев'ять гривень нуль копійок) зайво сплачену суму судового збору за платіжним дорученням №506145 від 15.10.2014р. (оригінал знаходиться у матеріалах справи).

Ухвала господарського суду першої інстанції мотивована тим, що під час розгляду справи відповідач визнав обґрунтованість пропозицій ПАТ "Полтаваобленерго" щодо спірних положень договору, у зв'язку з чим 27.11.2014 року між сторонами було укладено договір про приєднання до електричних мереж №2704. З огляду на те, що урегулювання спірних питань - підписання договору у новій редакції (п. 3.2.5 договору) - відбулося після подання позову та порушення провадження у даній справі, відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України та п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судові витрати покладаються на сторони порівну.

Як свідчать матеріали справи, 16.09.2014 року позивач, керуючись ст.181 ГК України, направив відповідачу проект договору про приєднання до електричних мереж №1991 від 16.09.2014 року (а.с.11-а.с.14).

Відповідачем договір було підписано з протоколом розбіжностей, про що позивача повідомлено листом №1327/12-01 від 06.10.2014 року (а.с.20).

Пункт 3.1.1 договору позивач запропонував викласти в такій редакції: "Забезпечити в установленому порядку приєднання об'єкта замовника шляхом будівництва та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання у строки, визначені в договорі, після виконання замовником зобов'язань, визначених пунктами 3.2.1-3.2.5 цього договору" (а.с.11).

Відповідач у протоколі розбіжностей пропонує даний пункт викласти в наступній редакції: "Забезпечити в установленому порядку приєднання об'єкта замовника шляхом будівництва та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання у строки, визначені в договорі, після виконання замовником зобов'язань, визначених пунктами 3.2.1-3.2.4 цього договору" (а.с.18).

Крім того, в протоколі розбіжностей відповідач пропонує виключити пункт 3.2.5 договору.

Не погоджуючись з пропозиціями відповідача, викладеними в протоколі розбіжностей, позивач, керуючись ч.5 ст.181 ГК України, звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:

Викласти пункт 3.1.1 договору у редакції, яка була ним викладена в проекті договору, а саме: "Забезпечити в установленому порядку приєднання об'єкта замовника шляхом будівництва та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання у строки, визначені в договорі, після виконання замовником зобов'язань, визначених пунктами 3.2.1-3.2.5 цього договору".

Викласти пункт 3.2.5 договору в такій редакції: "До початку надання послуг на приєднання: оформити встановленим порядком за власний рахунок і на ім'я виконавця послуг погодження місця для встановлення трансформаторної підстанції та місця розташування траси електроліній ПЛ-10кВ та ПЛ-0,23 кВ, які будуть будуватися та, у разі необхідності, будуть реконструюватися виконавцем послуг для електропостачання об'єкта замовника" (а.с.2-а.с.5).

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач визнав обґрунтованість пропозицій ПАТ "Полтаваобленерго" щодо викладення спірних положень п.3.1.1 та п.3.2.5 договору в редакції позивача та 27.11.2014 року сторони уклали договір про приєднання до електричних мереж №2704, який врегулював ті ж самі правовідносини сторін, що й проект договору №1991 від 16.09.2014 року (а.с.66-а.с.69).

Судова колегія зазначає, що пункт 3.1.1 договору та п.3.2.5 договору викладено в редакції позивача, що зазначена в позовній заяві.

Отже, господарський суд Полтавської області обґрунтовано припинив провадження у справі в порядку п.1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки між сторонами відсутній предмет спору.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, то колегія суддів виходить з наступного.

Частиною другою статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною (п.4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Як свідчать матеріали справи, причиною виникнення спору по даній справі було заперечення відповідача щодо п.3.1.1 та .3.2.5 договору, та надіслання протоколу розбіжностей, з якими позивач не погодився, що і стало підставою для його звернення до суду.

Однак, після порушення провадження по справі, відповідач прийняв пропозиції позивача, та підписав договір №2704, в якому п.3.1.1 та.3.2.5 викладені в редакції, зазначеній в позовній заяві.

Отже, сторони під час розгляду справи в суді першої інстанції уклали договір, який повністю відповідає тій редакції, на якій наполягав позивач у позові.

Таким чином, спір виник внаслідок ухилення відповідача від підписання проекту договору в редакції, запропонованій позивачем та надання ним заперечень щодо пунктів, які згодом, вже після порушення провадження у справі, були визнані ним правомірними.

Судова колегія зазначає, що позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду та поніс витрати із сплати судового збору внаслідок дій відповідача.

Враховуючи, що несприятливі наслідки, які стали причиною звернення до суду, настали через неправомірні дії особи, суд першої інстанції в порушення норм Господарського процесуального кодексу України не стягнув з відповідача витрати із сплати судового збору в повному розмірі в сумі 1218 грн.

Стосовно повернення зайво сплаченої суми судового збору позивачем, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позивачу з Державного бюджету України зайво сплаченого судового збору у розмірі 609,00 грн., оскільки позивач за подачу позовної заяви немайнового характеру (переддоговірний спір) до господарського суду мав сплатити судовий збір у розмірі 1218,00 грн.. Натомість ним було сплачено судовий збір у розмірі 1827,00 грн. (а.с. 10).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку в частині розподілу судових витрат між сторонами, оскільки судові витрати у даній справі покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, ухвала господарського суду Полтавської області у даній справі винесена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню в частині розподілу судових витрат, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 85, 86, 99, 101, п.2 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105, ст.106 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.01.2015р. у справі №917/2243/14 скасувати частково, а саме: пункт 2 резолютивної частини.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (03065, м.Київ, пр. Комарова, 44, ідентифікаційний код 23517243) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, код ЄДРПОУ 00131819) - 1218,00 грн. судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.01.2015р. у справі № 917/2243/14 залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (03065, м.Київ, пр.Комарова, 44, ідентифікаційний код 23517243) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, код ЄДРПОУ 00131819) - 609,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови складено 25.02.2015р.

Головуючий суддя Горбачова Л.П.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Тарасова І. В.