Рішення № 42846560, 17.02.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року Справа № 925/2399/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого –судді Довганя К.І., при секретарі Олексенко Т.В. за участю: позивача – не з”явився, відповідача – не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" до товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитрансбудсервіс" про стягнення 7838,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 7838,26 грн. боргу договору поставки №540332 від 28.01.2013 року з яких: 6863, 75 грн. основного боргу з врахуванням індексу інфляції, 676,41 грн. пені та 298,10 грн. річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на виконання укладеного 28.01.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сумитрансбудсервіс" (відповідач) договору позивач поставив відповідачу товар (запчастини), за який останній повного та своєчасного розрахунку не провів.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з’явилися, своїх представників не направили, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач відзиву на позов не подавав.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Суд, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

28.01.2013р. між сторонами укладено договір на поставки №540332, відповідно до якого позивач зобов’язався передати покупцю товари (запасні частини до транспортних засобів) в асортименті, кількості і по ціні в українській гривні, згідно замовлення покупця, узгодженого сторонами шляхом факсового зв’язку, електронної пошти або в усній формі, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити його на умовах даного договору (п.1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1 договору загальна сума договору визначається за сумою всіх видаткових накладних, виданих постачальником.

Згідно з п. 2.3. договору товар передається на умовах оплати згідно п. 2.5. даного Договору на протязі 3 (трьох) днів з моменту підписання видаткової накладної на товар або декларації (накладної на вантаж) у випадку доставки товару кур'єрськими фірмами.

Оплата товару здійснюється покупцем на основі даного договору і видаткових накладних до нього шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок постачальника чи шляхом внесення готівки в касу постачальника на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару (п. 2.5. договору).

Згідно п. 4.3 договору у випадку порушення зобов'язань, взятих на себе сторонами, винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійній обліковій ставки НБУ від загальної вартості недопоставленого товару, або неоплаченої суми за кожен день затримки.

На виконання договору позивач передав відповідачу по видатковій накладній №FTM00002006/13 від 27.02.2013р. товар на загальну суму 7905,61 грн. Поставлений товар був прийнятий уповноваженим представником відповідача, що підтверджується підписом та печаткою у накладній.

Однак відповідач взяті на себе зобов’язання щодо повного та своєчасного розрахунку за придбаний товар не виконав, сплативши за поставлений товар лише 2265,01 грн..

05.11.2013р. позивачем направлено відповідачу претензію №138 з вимогою оплати боргу, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. ст.ст. 525, 526, 530, 549, 625, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення:

„Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати:

- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов’язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору №540332 від 28.01.2013р. За своєю правовою природою цей договір є договором поставки. Свої зобов’язання за даним договором позивач виконав належним чином та поставив відповідачу товар на загальну суму 7905,61 грн.. Факт поставки та отримання товару підтверджено видатковою накладною наявною в матеріалах справи.

Однак відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 692 ЦК України свої зобов’язання щодо оплати вартості придбаного товару належним чином не виконав, заборгувавши позивачу на час розгляду справи 5640,60 грн.

Крім того, у відповідності до ст. 625 ЦК України відповідач зобов’язаний сплатити нараховані позивачем 3% річних 298,10 грн. та 1223,15 грн. інфляційних. Розрахунки зроблено вірно, а тому вони підлягають до стягнення у заявлених сумах.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованої пені в сумі 676,41 грн. задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Статтею 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність строком в один рік, яка застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п. 4 ст. 267 ЦК України сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач нарахував пеню за період з 13.06.2014 р. по 09.12.2014 р.

Відповідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Борг у відповідача перед позивачем виник 07.03.2013р. Таким чином, нарахування пені за простроченим відповідачем зобов’язанням у даній справі повинно бути припинено 07.09.2013р. До суду з позовом позивач звернувся 26.12.2014р. Тому позивачем безпідставно пропущено спеціальний строк позовної давності щодо стягнення пені.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім витрати на сплату судового збору пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитрансбудсервіс" вул. Заводська, буд. 1, кім. 307, м.Умань, Черкаська область, 20300, код 33813262 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" вул.. Польова, буд.. 97, с. Черляни, Городоцький район, Львівська область 81500, код 38169102 – 5640,60 грн. боргу, 1223, 15 грн. інфляційних, 298,10 грн. річних та 1669,34 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 24.02.2015р.

СУДДЯ К.І.Довгань