Рішення № 42846556, 19.02.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2015 р.Справа № 922/5791/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк", м.Київ, до Публічного акціонерного товариства "Регіон-Банк", м.Харків, про стягнення 15195890,84 грн. за участю представників:

позивача - Жегуліна Ю.М. (довіреність № 5/15 від 03.02.2015р.);

відповідача - Стеценко Г.Ф. (довіреність № 01-27/1059 від 02.07.2012р.);

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Старокиївський банк", м.Київ, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Публічного акціонерного товариства "Регіон-Банк", м.Харків, заборгованості за Договором про надання міжбанківського кредиту № 7/08-В від 28.01.2008р. в загальному розмірі 15195890,84 грн., у тому числі: 13500000,00 грн. заборгованості по кредиту; 515958,90 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 749680,79 грн. заборгованості по сплаті штрафних санкцій; 430251,15 грн. процентів річних від простроченої суми. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.12.2014р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/5791/14 та розгляд справи призначено на 13.01.2015р. о 12:00 год.

12.01.2015р. до канцелярії господарського суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що між сторонами було укладено Договір № 2 від 17.06.2014р. про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно якого припинилися взаємні грошові зобов'язання сторін, у тому числі за спірним міжбанківським кредитом.

Відзив відповідача було долучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.01.2015р., була оголошена перерва до 20.01.2015р. до 12:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.01.2015р. розгляд справи № 922/5791/14 було відкладено на 04.02.2015р. об 11:30 год.

Ухвалою господарського суду від 04.02.2015р. розгляд справи було відкладено на 12.02.2015р. о 12:00 год.

04.02.2015р. позивач надав до канцелярії суду письмові пояснення, в яких, зокрема, зазначив, що Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог № 2 від 17.06.2014р., укладений між сторонами, був підписаний заступником голови правління Вишневською І.Г. самовільно з перевищенням повноважень, без належних на те доручень, згоди та рішень відповідних органів управління банку. ПАТ "Старокиївський банк" не було схвалено та не виконано зазначений Договір, у зв'язку з його нікчемністю. Про визнання даного Договору нікчемним відповідача було повідомлено шляхом направлення йому відповідного повідомлення від 03.10.2014р. № 219/08-02. Також позивач зазначив, що припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог неможливе до застосування щодо Договору про надання міжбанківського кредиту № 7/08-В та Договору про надання міжбанківського кредиту № 06-03-05/11, укладених між позивачем і відповідачем, оскільки на дату укладення Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог № 2 від 17.06.2014р. строк виконання за Договором № 7/08-В та Договором № 06-03-05/11 не настав.

11.02.2015р. до канцелярії господарського суду надійшла письмово викладена додаткова правова позиція відповідача до відзиву на позовну заяву, в якій відповідач зазначив, що посилання позивача на витяг з протоколу засідання комісії з перевірки договорів, призначеної внутрішнім наказом Уповноваженої особи № 30-А від 14.07.2014р., як на доказ визнання нікчемності Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог № 2 від 17.06.2014р., є безпідставним. Даний Договір був укладений між сторонами до введення тимчасової адміністрації, тому відповідач вважає посилання позивача на те, що зарахування зустрічних однорідних вимог не здійснюється під час тимчасової адміністрації відповідач також вважає безпідставним.

Надані сторонами документи були долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 12.02.2015р. за клопотанням позивача строк розгляду справи було продовжено на 15 днів - по 02.03.2015р.; розгляд справи відкладено на 19.02.2015р. о 12:00 год.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.02.2015р., представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву та письмовій додатковій правовій позиції до відзиву; надала додаткові письмові пояснення, які були долучені судом до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

28.01.2008р. між Публічним акціонерним товариством "Старокиївський банк" (позивач) та Публічним акціонерним товариством "Регіон-Банк" (відповідач) було укладено Договір про надання міжбанківського кредиту № 7/08-В, згідно п. 1.1. якого позивач (кредитор) надає відповідачу (позичальник) кредит у розмірі та на строк, визначені даним договором, а відповідач зобов'язується в установлений договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Відповідно до п. 2.1. Договору про надання міжбанківського кредиту, кредитор надає позичальнику міжбанківський кредит у сумі 10000000,00 (десять мільйонів) гривень, на умовах визначених договором.

Згідно п. 2.2. Договору, кредит видається позичальнику на строк з 28.01.2008р. по 28.02.2008р. зі сплатою 7,25% річних на цілі, визначені Статутом позичальника.

Пунктом 2.3. Договору визначено, що проценти по даному кредиту позичальник сплачує одночасно з поверненням кредиту.

До Договору про надання міжбанківського кредиту № 7/08-В від 28.01.2008р. сторонами було укладено наступні додаткові угоди:

28.02.2008р. - Додаткова угода № 1.

Згідно п. 2.2. Договору про надання міжбанківського кредиту, з врахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 1, кредит видається позичальнику на строк з 28.01.2008р. по 03.01.2008р. Процентна ставка в період з 28.01.2008р. по 27.02.2008р. складає 7,25% річних, а в період з 28.02.2008р. по 03.06.2008р. - зі сплатою 7,5% річних. Пункт 2.3., з внесеними Додатковою угодою № 1 змінами, передбачав, що проценти по кредиту позичальник сплачує за період з 28.01.2008р. по 03.06.2008р. щомісячно та одночасно з поверненням кредиту, в порядку, передбаченому Додатковою угодою № 1.

03.06.2008р. - Додаткова угода № 2.

Згідно п. 2.2. Договору про надання міжбанківського кредиту, з врахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 2, кредит видається позичальнику на строк з 28.01.2008р. по 03.12.2008р. Процентна ставка в період з 28.01.2008 р. по 27.02.2008р. складає 7,25% річних, в період з 28.02.2008р. по 02.06.2008р. - 7,5% річних, а в період з 03.06.2008 р. по 03.12.2008р. - 7,65% річних. Пункт 2.3., з внесеними змінами, передбачав, що проценти по кредиту позичальник сплачує за період з 28.01.2008р. по 03.12.2008р. щомісячно та одночасно з поверненням кредиту, в порядку, передбаченому Додатковою угодою № 2.

03.12.2008р. - Додаткова угода № 3.

Згідно п. 2.1. Договору про надання міжбанківського кредиту, з врахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 3, кредитор надає позичальнику кредит в сумі 13500000,00 (тринадцять мільйонів п'ятсот тисяч гривень) гривень. Пункт 2.2., з внесеними змінами, передбачав, що кредит видавався позичальнику на строк з 28.01.2008р. по 03.04.2009р. Процентна ставка в період з 28.01.2008р. по 27.02.2008р. складає 7,25% річних, а в період з 28.02.2008 р. по 02.06.2008 р. складає 7,5% річних, в період з 03.06.2008р. по 02.12.2008р. - 7,65% річних, в період з 03.12.2008р. по 03.04.2009р. - 7,75% річних. Пункт 2.3., з внесеними змінами, передбачав, що проценти по кредиту позичальник сплачує за період з 28.01.2008р. по 03.04.2009р. щомісячно та одночасно з поверненням кредиту, в порядку передбаченому Додатковою угодою № 3.

03.04.2009р. - Додаткова угода № 4.

Згідно п. 2.2. Договору, з врахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 4, кредит видавався позичальнику на строк з 28.01.2008р. по 17.04.2009р. Процентна ставка в період з 28.01.2008р. по 27.02.2008р. складає 7,25% річних, в період з 28.02.2008р. по 02.06.2008р. - 7,5% річних, в період з 03.06.2008р. по 02.12.2008р. - 7,65% річних, в період з 13.12.2008р. по 17.04.2009р. - 7,75% річних. Пункт 2.3., з знесеними змінами, передбачав, що проценти по кредиту позичальник сплачує за період з 28.01.2008р. по 17.04.2009р. щомісячно та одночасно з поверненням кредиту, в порядку передбаченому Додатковою угодою № 4.

17.04.2009р. - Додаткова угода № 5.

Згідно п. 2.2. Договору, з врахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 5, кредит видавався позичальнику на строк з 28.01.2008р. по 12.05.2009р. Процентна ставка в період з 28.01.2008р. по 27.02.2008р. складає 7,25% річних, в період з 28.02.2008р. по 02.06.2008р. - 7,5% річних, в період з 03.06.2008р. по 02.12.2008р. - 7,65% річних, в період з 13.12.2008р. по 12.05.2009р. - 7,75% річних. Пункт 2.3., з внесеними змінами, передбачав, що проценти по кредиту позичальник сплачує за період з 28.01.2008р. по 12.05.2009р. щомісячно та одночасно з поверненням кредиту, в порядку, передбаченому Додатковою угодою № 5.

12.05.2009р. - Додаткова угода № 6.

Згідно п. 2.2. Договору про надання міжбанківського кредиту, з врахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 6, кредит видається позичальнику на строк з 28.01.2008р. по 12.06.2009р. Процентна ставка в період з 28.01.2008р. по 27.02.2008р. складає 7,25% річних, в період з 28.02.2008р. по 02.06.2008р. - 7,5% річних, в період з 03.06.2008 р. по 02.12.2008р. - 7,65% річних, в період з 03.12.2008р. по 12.06.2009р. зі сплатою 7,75% річних. Пункт 2.3., з внесеними змінами, передбачав, що проценти по кредиту позичальник сплачує за період з 28.01.2008р. по 12.06.2009р. щомісячно та одночасно з поверненням кредиту, в порядку, передбаченому Додатковою угодою № 6.

12.06.2009р. - Додаткова угода № 7.

Згідно п. 2.2. Договору про надання міжбанківського кредиту, з врахуванням змін внесених Додатковою угодою № 7, кредит видається позичальнику на строк з 28.01.2008р. по 13.07.2009р., процентна ставка в період з 28.01.2008р. по 27.02.2008р. складає 7,25% річних, в період з 28.02.2008р. по 02.06.2008р. - 7,5% річних, в період з 13.06.2008р. по 02.12.2008р. - 7,65% річних, в період з 13.12.2008р. по 13.07.2009р. - 7,75% річних. Пункт 2.3., з внесеними змінами, передбачав, що проценти по кредиту позичальник сплачує за період з 28.01.2008р. по 13.07.2009р. щомісячно та одночасно з поверненням кредиту, в порядку, передбаченому Додатковою угодою № 7.

13.07.2009р. - Додаткова угода № 8.

Згідно п. 2.2. Договору про надання міжбанківського кредиту, з врахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 8, кредит видавався позичальнику на строк з 28.01.2008р. по 04.09.2009р. Процентна ставка в період з 28.01.2008р. по 27.02.2008р. складає 7,25% річних, в період з 28.02.2008р. по 02.06.2008р. - 7,5% річних, в період з 03.06.2008р. по 02.12.2008р. - 7,65% річних, в період з 03.12.2008р. по 04.09.2009р. - 7,75% річних. Пункт 2.3., з внесеними змінами, передбачав, що проценти по кредиту позичальник сплачує за період з 28.01.2008р. по 04.09.2009р. щомісячно та одночасно з поверненням кредиту, в порядку, передбаченому Додатковою угодою № 8.

04.09.2009р. - Додаткова угода № 9.

Згідно п. 2.2. Договору, з врахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 9, передбачав, що кредит видається позичальнику на строк з 28.01.2008р. по 15.12.2009р. Процентна ставка в період з 28.01.2008р. по 27.02.2008р. складає 7,25% річних, в період з 28.02.2008р. по 02.06.2008р. - 7,5% річних, в період з 03.06.2008р. по 02.12.2008р. - 7,65% річних, в період з 03.12.2008р. по 15.12.2009р. - 7,75% річних. Пункт 2.3., з внесеними змінами, передбачає, що проценти по кредиту позичальник сплачує за період з 28.01.2008р. по 15.12.2009р. щомісячно та одночасно з поверненням кредиту, в порядку, передбаченому Додатковою угодою № 9.

15.12.2009р. - Додаткова угода № 10.

Згідно п. 2.2. Договору про надання міжбанківського кредиту, з врахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 10, що кредит видавався позичальнику на строк з 28.01.2008р. по 16.06.2010р. Процентна ставка в період з 28.01.2008р. по 27.02.2008р. складає 7,25% річних, в період з 28.02.2008р. по 02.06.2008р. - 7,5% річних, в період з 03.06.2008р. по 02.12.2008р. - 7,65% річних, в період з 03.12.2008р. по 16.06.2010р. - 7,75% річних. Пункт 2.3., з внесеними змінами, передбачав, що проценти по кредиту позичальник сплачує за період з 28.01.2008р. по 16.06.2010р. щомісячно та одночасно з поверненням кредиту, в порядку, передбаченому Додатковою угодою № 10.

16.06.2010р. - Додаткова угода № 11.

Згідно п. 2.2. Договору, з врахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 11, кредит видавався позичальнику на строк з 28.01.2008р. по 15.09.2010р. Процентна ставка в період з 28.01.2008р. по 27.02.2008р. складає 7,25% річних, в період з 28.02.2008р. по 02.06.2008р. - 7,5% річних, в період з 03.06.2008р. по 02.12.2008р. - 7,65% річних, в період з 03.12.2008р. по 15.09.2010р. - 7,75% річних. Пункт 2.3., з внесеними змінами, передбачав, що проценти по кредиту позичальник сплачує за період з 28.01.2008р. по 15.09.2010р. щомісячно та одночасно з поверненням кредиту, в порядку, передбаченому Додатковою угодою № 11.

15.09.2010р. - Додаткова угода № 12.

Згідно п. 2.2. Договору про надання міжбанківського кредиту, з врахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 12, кредит видавався позичальнику на строк з 28.01.2008р. по 15.03.2011р. Процентна ставка в період з 28.01.2008р. по 27.02.2008р. складає 7,25% річних, в період з 28.02.2008р. по 02.06.2008р. - 7,5% річних, в період з 03.06.2008р. по 02.12.2008р. - 7,65% річних, в період з 03.12.2008р. по 15.03.2011р. - 7,75% річних. Пункт 2.3., з внесеними змінами, передбачав, що проценти по кредиту позичальник сплачує за період з 28.01.2008р. по 15.03.2011р. щомісячно та одночасно з поверненням кредиту, в порядку, передбаченому Додатковою угодою № 12.

15.03.2011р. - Додаткова угода № 13.

Згідно п. 2.2. Договору про надання міжбанківського кредиту, з врахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 13, кредит видавався позичальнику на строк з 28.01.2008р. по 15.09.2011р. Процентна ставка в період з 28.01.2008р. по 27.02.2008р. складає 7,25% річних, в період з 28.02.2008р. по 02.06.2008р. - 7,5% річних, в період з 03.06.2008р. по 02.12.2008р. - 7,65% річних, в період з 03.12.2008р. по 15.09.2011р. - 7,75% річних. Пункт 2.3. з внесеними змінами, передбачав, що проценти по кредиту позичальник сплачує за період з 28.01.2008р. по 15.09.2011р. щомісячно та одночасно з поверненням кредиту, в порядку, передбаченому Додатковою угодою № 13.

15.09.2011р. - Додаткова угода № 14.

Згідно п. 2.2. Договору, з врахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 14, кредит видавався позичальнику на строк з 28.01.2008р. по 14.03.2012р. Процентна ставка в період з 28.01.2008р. по 27.02.2008р. складає 7,25% річних, в період з 28.02.2008р. по 02.06.2008р. - 7,5% річних, в період з 03.06.2008р. по 02.12.2008р. - 7,65% річних, в період з 03.12.2008р. по 14.03.2012р. - 7,75% річних. Пункт 2.3., з внесеними змінами, передбачав, що проценти по кредиту позичальник сплачує за період з 28.01.2008р. по 14.03.2012р. щомісячно та одночасно з поверненням кредиту, в порядку, передбаченому Додатковою угодою № 14.

14.03.2012р. - Додаткова угода № 15.

Згідно п. 2.2. Договору про надання міжбанківського кредиту, з врахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 15, кредит видавався позичальнику на строк з 28.01.2008р. по 14.09.2012р. Процентна ставка в період з 28.01.2008р. по 27.02.2008р. складає 7,25% річних, в період з 28.02.2008р. по 02.06.2008р. - 7,5% річних, в період з 03.06.2008р. по 02.12.2008р. - 7,65% річних, в період з 03.12.2008р. по 14.09.2012р. - 7,75% річних. Пункт 2.3., з внесеними змінами, передбачав, що проценти по кредиту позичальник сплачує за період з 28.01.2008р. по 14.09.2012р. щомісячно та одночасно з поверненням кредиту, в порядку, передбаченому Додатковою угодою № 15.

14.09.2012р. - Додаткова угода № 16.

Згідно п. 2.2. Договору, з врахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 16, кредит видавався позичальнику на строк з 28.01.2008р. по 12.09.2013р. Процентна ставка в період з 28.01.2008р. по 27.02.2008р. складає 7,25% річних, в період з 28.02.2008р. по 02.06.2008р. - 7,5% річних, в період з 03.06.2008р. по 02.12.2008р. - 7,65% річних, в період з 03.12.2008р. по 12.09.2013р. - 7,75% річних. Пункт 2.3., з внесеними змінами, передбачав, що проценти по кредиту позичальник сплачує за період з 28.01.2008р. по 12.09.2013р. щомісячно та одночасно з поверненням кредиту, в порядку, передбаченому Додатковою угодою № 16.

12.09.2012р. - Додаткова угода № 17.

Згідно п. 2.1. Договору про надання міжбанківського кредиту, з врахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 17, кредитор надає позичальнику міжбанківський кредит в сумі 13500000,00 (тринадцять мільйонів п'ятсот тисяч гривень) гривень. Згідно п. 2.2., з внесеними змінами, кредит надається позичальнику на строк по 11.09.2014р., з нарахуванням 7,75% річних на цілі, передбачені Статутом позичальника. Пункт 2.3., з внесеними змінами, передбачав, що проценти по кредиту за період з 12.09.2013р. по 10.09.2014р., включно, сплачуються позичальником у сумах та в порядку, передбаченому Додатковою угодою № 17. Згідно п. 3.2. Договору, з урахуванням внесених змін, позичальник зобов'язаний повернути кредитору суму кредиту в строк не пізніше 11:00 години за Київським часом 11.09.2014р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, ПАТ "Старокиївський банк", свої зобов'язання перед відповідачем, ПАТ "Регіон-Банк", по Договору про надання міжбанківського кредиту виконав у повному обсязі, що підтверджується виписками з рахунку відповідача (боржника).

Проте, як вказує позивач, відповідач в порушення умов Договору (з урахуванням внесених до нього змін) проценти за користування кредитними коштами сплачував частково та не повернув кредит у встановлений Договором строк (11.09.2014р. до 11:00 год.), внаслідок чого станом на 28.11.2014р. заборгованість відповідача перед позивачем за Договором про надання міжбанківського кредиту склала 15195890,84 грн., у тому числі: заборгованість по кредиту - 13500000,00 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 515958,90 грн.; пеня за прострочення сплати основного боргу по кредиту - 728630,14 грн.; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 21050,65 грн.; 14,5% річних від простроченої суми - 430251,15 грн.

З урахуванням викладеного, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача вищевказаної заборгованості.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що 28.01.2008р. між АКРБ "Регіон-Банк" та АБ "Старокиївський банк" було укладено Договір про надання міжбанківського кредиту № 06-3-05/11, згідно п. 1.1. якого відповідач, як кредитор, надає позивачу, як позичальнику, міжбанківський кредит в сумі 10000000,00 (десять мільйонів) гривень на строк з 28.01.2008р. по 28.02.2008р. під просту процентну ставку 7,5% річних на цілі, передбачені Статутом позичальника.

До вищевказаного Договору сторонами було укладено наступні додаткові угоди:

- 28.02.2008р. - Додаткову угоду № 1, якою встановлено строк користування міжбанківським кредитом у сумі 10000000,00 грн. по 03.06.2008р. під 7,65% річних на цілі, що передбачені статутом позичальника;

- 03.06.2008р. - Додаткову угоду № 2, якою встановлено строк користування міжбанківським кредитом у сумі 10000000,00 грн. по 03.12.2008р. під 7,7% річних на цілі, що передбачені статутом позичальника;

- 03.12.2008р. - Додаткову угоду № 3, якою збільшено суму міжбанківського кредиту до суми 13500000,00 (тринадцять мільйонів п'ятсот тисяч) гривень та встановлено строк користування міжбанківським кредитом у даній сумі по 03.04.2009р. під 7,8% річних на цілі, що передбачені статутом позичальника;

- 03.04.2009р. - Додаткову угоду № 4, якою встановлено строк користування міжбанківським кредитом у сумі 13500000,00 грн. по 17.04.2009р. під 7,8% річних на цілі, що передбачені статутом позичальника;

- 17.04.2009р. - Додаткову угоду № 5, якою встановлено строк користування міжбанківським кредитом по 12.05.2009р. під 7,8% річних на цілі, що передбачені статутом позичальника;

- 12.05.2009р. - Додаткову угоду № 6, якою встановлено строк користування міжбанківським кредитом у сумі 13500000,00 грн. по 12.06.2009р. під 7,8% річних на цілі, що передбачені статутом позичальника;

- 12.06.2009р. - Додаткову угоду № 7, якою встановлено строк користування кредитом по 13.07.2009р. під 7,8% річних на цілі, що передбачені статутом позичальника;

- 13.07.2009р. - Додаткову угоду № 8, якою встановлено строк користування міжбанківським кредитом у сумі 13500000,00 грн. по 04.09.2009р. під 7,8% річних на цілі, що передбачені статутом позичальника;

- 04.09.2009р. - Додаткову угоду № 9, якою встановлено строк користування міжбанківським кредитом у сумі 13500000,00 грн. по 15.12.2009р. під 7,8% річних на цілі, що передбачені статутом позичальника;

- 15.12.2009р. - Додаткову угоду № 10, якою встановлено строк користування міжбанківським кредитом по 16.06.2010р. під 7,8% річних на цілі, що передбачені статутом позичальника;

- 16.06.2010р. - Додаткову угоду № 11, якою встановлено строк користування міжбанківським кредитом у сумі 13500000,00 грн. по 15.09.2010р. під 7,8% річних на цілі, що передбачені статутом позичальника;

- 15.09.2010р. - Додаткову угоду № 12, якою встановлено строк користування міжбанківським кредитом по 15.03.2011р. під 7,8% річних на цілі, що передбачені статутом позичальника;

- 15.03.2011р. - Додаткову угоду № 13, якою встановлено строк користування міжбанківським кредитом у сумі 13500000,00 грн. по 15.09.2011р. під 7,8% річних на цілі, що передбачені статутом позичальника;

- 15.09.2011р. - Додаткову угоду № 14, якою встановлено строк користування міжбанківським кредитом по 14.03.2012р. під 7,8% річних на цілі, що передбачені статутом позичальника;

- 14.03.2012р. - Додаткову угоду № 15, якою встановлено строк користування міжбанківським кредитом у сумі 13500000,00 грн. по 14.09.2012р. під 7,8% річних на цілі, що передбачені статутом позичальника.

14.09.2012р. між кредитором та позичальником було укладено Додаткову угоду № 16 до Договору № 06-3-05/11 від 28.01.2008р. про надання міжбанківського кредиту, якою Договір № 06-3-05/11 про надання міжбанківського кредиту в національній валюті від 28.01.2008р. було викладено у новій редакції.

Відповідно до п.1.1. вказаного Договору, викладеного в новій редакції, кредитор (відповідач) надає позичальнику (позивачу) міжбанківський кредит у сумі 13500000,00 (тринадцять мільйонів п'ятсот тисяч) гривень на строк по 12.09.2013р. з нарахуванням 7,8% річних на цілі, передбачені статутом позичальника.

Пунктом 2.2. Договору № 06-3-05/11, викладеного у новій редакції, передбачено, що в забезпечення зобов'язань позичальника за цим Договором, у заставу кредитору передаються майнові права за Договором застави майнових прав № 06-3-05/11-Z від 28.01.2008р., укладеним між АТ "Регіон-Банк" та ПАТ "Старокиївський банк", з усіма змінами та доповненнями до нього.

Пунктом 3.3.1. вказаного Договору було передбачено право кредитора вимагати дострокового повернення кредиту в разі погіршення фінансового стану позичальника.

12.09.2013р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 17 до Договору № 06-3-05/11 від 28.01.2008р. (викладеного у новій редакції), якою встановлено строк користування міжбанківським кредитом у сумі 13500000,00 грн. по 11.09.2014р. під 7,8% річних на цілі, що передбачені статутом позичальника.

У зв'язку з погіршенням фінансового стану позивача, ПАТ "Старокиївський банк" (банку-позичальника), що підтверджується аналізом балансу банку-позичальника станом на 01.05.2014р. та 01.06.2014р., а також динамікою фінансової діяльності, відповідач, ПАТ "Регіон-Банк" (як банк-кредитор), керуючись п. 3.3.1. Договору № 06-3-05/11 від 28.01.2008р. про надання міжбанківського кредиту, викладеного в новій редакції, направив позивачу лист за № 06-1-08/649/2 від 03.06.2014р. з вимогою дострокового повернення міжбанківського кредиту.

У відповідь на вищевказаний лист позивач звернувся до ПАТ "Регіон-Банк" із зустрічним проханням дострокового повернення міжбанківського кредиту згідно з Договором № 7/08-В від 28.01.2008р. (лист позивача за № 1678/02-02 від 13.06.2014р.).

17.06.2014р. за взаємною згодою сторін між позивачем і відповідачем було укладено Договір № 2 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Згідно п. 3.1. вказаного Договору, даний Договір набрав чинності в момент його підписання, тобто 17.06.2014р.

Відповідно до п. 2.2. Договору № 2 від 17.06.2014р., сторони погодились на зарахування зустрічних однорідних вимог.

Згідно п. 2.3. даного Договору, взаємозобов'язання сторін складають:

- 13549043,84 грн. на користь ПАТ "Регіон-Банк" (Сторони-1);

- 13549084,52 грн. на користь ПАТ "Старокиївський банк" (Сторони-2).

19.06.2014р. відповідач сплатив позивачу різницю грошових зобов'язань у розмірі 40,68 грн., про що свідчить меморіальний ордер № 2 від 19.06.2014р.

В матеріалах справи також містяться докази сплати відповідачем відсотків по Договору № 7/08-В про надання міжбанківського кредиту, а саме меморіальні ордери, розрахунок сплати відсотків та погашення заборгованості, відомість нарахованих та сплачених відсотків з моменту отримання міжбанківського кредиту відповідачем до моменту зарахування зустрічних однорідних вимог.

Позивач проти доводів відповідача щодо зарахування зустрічних однорідних вимог заперечує, посилаючись на те, що 12.05.2014р. Правлінням Національного банку України було прийнято Постанову № 276/БТ "Про віднесення ПАТ "Старокиївський банк" до категорії проблемних", в якій зазначено про віднесення банку до категорії проблемних строком до 180 днів, у зв'язку з невиконанням економічних нормативів та поданням недостовірної звітності.

Згідно п. 2 вищевказаної Постанови, з метою відновлення фінансового стану для ПАТ "Старокиївський банк" і до кінця строку, визначеного у п. 1 цієї постанови, були встановлені обмеження в діяльності банку, зокрема - "погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями ПАТ "Старокиївський банк", приймати тільки в грошовій формі".

Тобто, на думку позивача, ПАТ "Регіон-Банк", як позичальник, зобов'язаний був повернути кредит по Договору про надання міжбанківського кредиту № 07/08-В шляхом перерахування коштів на відповідний банківський рахунок позивача.

Проте, відповідно до Постанови Вищого господарського сулу України від 13.12.2011р. по справі № 55/116-10, вимоги, які можуть бути зараховані, мають бути зустрічними які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де сторони одночасно беруть участь і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому зобов'язанні; та однорідними - сторони з метою зарахування своєю угодою не можуть змінювати предмет вимог, тобто зараховувати грошовий борг можна проти грошового... Отже, зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальними за змістом.

Таким чином, підписанням Договору № 2 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.06.2014р. сторони не порушили обмеження, що були запроваджені Національним банком України для позивача, оскільки передбачили виключно грошове погашення заборгованості, що виникла за взаємними активними операціями.

Крім того, з Постанови НБУ № 276/БТ від 12.05.2014р. не вбачається такого обмеження операцій ПАТ "Старокиївський банк", як заборона здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", така заборона передбачена для неплатоспроможних банків тільки під час тимчасової адміністрації та, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановлених цим Законом.

Позивач наполягає на тому, що відповідачем було порушено вимоги ст. 602 Цивільного кодексу України та ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки згідно п.п. 2.3., 3.1. Договору № 2 від 17.06.2014р., зарахування зустрічних однорідних вимог повинно відбутися не пізніше 18.06.2014р. - 19.06.2014р., тобто після призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Старокиївський банк".

Як встановлено судом, на підставі Постанови Правління Національного банку України від 17.06.2014р. № 365 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17.06.2014р. було прийнято рішення № 50 "Про виведення з ринку та запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Старокиївський банк" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Старокиївський банк".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Старокиївський банк" призначено Пантіну Л.О.

Відповідно до п. 3.3. Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012р. № 2 "Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку", Фонд розпочинає виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в неплатоспроможному банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Пункт 3.4 вищезазначеного Рішення передбачає, що Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після отримання рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію.

Згідно п. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинної станом на день укладання Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог), з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації до ії припинення.

Відповідно до листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вих. № 21-3610/14 від 18.06.2014р.), тимчасову адміністрацію в ПАТ "Старокиївський банк" запроваджено строком на три місяці з 18.06.2014р. по 18.09.2014р.

Тобто, Уповноважена особа Фонду Пантіна Любов Олександрівна набула всі повноваження органів управління банку та органів контролю ПАТ "Старокиївський банк" з дня початку тимчасової адміністрації, а саме з 00 год. 00 хв. 18.06.2014р., що також підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, роздрукованою з сайту ДП "Інформаційно-ресурсний центр" (арк. 80-81, т. 2 справи).

Таким чином, керівні органи ПАТ "Старокиївський банк" мали усі передбачені діючим законодавством та Статутом банку повноваження до 00 год. 00 хв. 18.06.2014р.

Відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду є нікчемними.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 2 від 17.06.2014р. про зарахування зустрічних однорідних вимог, даний Договір набрав сили, в момент його підписання - 17.06.2014р., тобто до введення тимчасовою адміністрації.

Таким чином, Договір № 2 від 17.06.2014р. про зарахування зустрічних однорідних вимог не можна вважати нікчемним з підстав, визначених у ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Позивач вказує, що Договір № 2 від 17.06.2014р. про зарахування зустрічних однорідних вимог був визнаний нікчемним за результатами перевірки правочинів банку Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Старокиївський банк" від 29.08.2014р. № 61, з підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012р. № 4452-VI.

При цьому, представник позивача посилається на статтю 38 зазначеного вище Закону у редакції від 11.07.2014р.

Проте, суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати положення Закону, які діяли на час укладання спірного Договору, оскільки станом на час укладання спірного договору сторони мали дотримуватись вимог законодавчих актів, що діяли саме на час їх укладання, тому що учасники правовідносин не можуть знати про подальші можливі зміни до чинного законодавства.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції від 10.04.2014р., що діяла на момент введення тимчасової адміністрації), уповноважена особа Фонду протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації зобов'язана забезпечити перевірку договорів інших правочинів, укладених банком протягом одного року з дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів, виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають одному з таких критеріїв:

1) договори, за якими було або має бути здійснено відчуження (або передача в користування) майна банку на умовах, значно гірших за звичайні ринкові умови здійснення відповідних операцій;

2) договори про здійснення кредитних операцій, які передбачають надання клієнту пільг і які банк не уклав би за звичайних ринкових умов;

3) договори про здійснення кредитних операцій та інші господарські договори, що мають на меті штучне виведення активів банку внаслідок шахрайських дій та зловмисних намірів;

4) договори, що передбачають платіж чи операцію з майном з метою надання пільг окремим кредиторам банку;

5) договори (правочини) з пов'язаною особою банку, якщо така операція не відповідає вимогам законодавства України або загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку;

6) господарські операції, де оплата значно перевищує реальну вартість товарів, робіт, послуг, іншого майна, отриманого банком.

Дослідивши зміст Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог № 2 від 17.06.2014р., суд дійшов висновку, що даний Договір не відповідає жодному з зазначених вище критеріїв. Будь-яких умов щодо пільг, переваг для ПАТ "Регіон-Банк", гірших ринкових умов, переплати з боку ПАТ "Старокиївський банк" вказаний договір не містить. Він не спричинив та не може спричинити погіршення фінансового стану банку, у зв'язку з тим, що операція зарахування зустрічних однорідних вимог є беззбитковою та ії результатом є нуль.

Тобто, Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог № 2 від 17.06.2014р. не є нікчемним у розумінні ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції від 10.04.2014р.).

Позивач також вважає, що Договір № 2 від 17.06.2014р. про зарахування зустрічних однорідних вимог є нікчемним, оскільки підписаний від імені ПАТ "Старокиївський банк" заступником Голови правління Вишневською І.Г. в порушення вимог законодавства з перевищенням повноважень, без належних на те доручень та рішень відповідних органів управління банку.

З цього приводу суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до п. 10.64 та п. 10.65 Статуту ПАТ "Старокиївський банк" (арк. 38-48, т. 2 справи), Голова Правління має право видавати довіреності Заступникам Голови Правління на представлення інтересів банку на підставі довіреності, виданої Головою Правління.

Як зазначає відповідач, та це не спростовано позивачем, на протязі майже семи років існування правовідносин між позивачем та відповідачем усі договори/зміни до них з міжбанківського кредитування з боку ПАТ "Старокиївський банк" були підписані саме Заступником Голови Правління Вишневською І.Г., яка діяла відповідно до довіреностей, що були видані Головою Правління банку, як того вимагає діюче законодавство та Статут банку.

Відповідно до повноважень, передбачених зазначеними довіреностями, Заступник Голови Правління Вишневська І.Г має право, зокрема, представляти інтереси банку та укладати, підписувати, змінювати, доповнювати від імені ПАТ "Старокиївський банк" договори з залучення та розміщення міжбанківських кредитів і депозитів. Вказане підтверджується копіями довіреностей від 07.02.2013р.; 03.01.2013р.; 02.01.2014р., наданими до матеріалів справи представником відповідача.

Також слід зазначити, що позивачем не надано доказів визнання недійсним у судовому порядку Договору № 2 від 17.06.2014р. про зарахування зустрічних однорідних вимог з підстав підписання його особою з обмеженою дієздатністю та правоздатністю або з інших підстав, встановлених ст. 203 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Договір № 2 від 17.06.2014р. був підписаний Заступником Голови Правління Вишневською І.Г., яка діяла в інтересах ПАТ "Старокиївський банк" без перевищення повноважень, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 Цивільного кодексу України).

Згідно вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вичиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням приписів ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин - це правочин, недійсність якого встановлена законом.

Позивачем не доведено, що Договір № 2 від 17.06.2014р. про зарахування зустрічних однорідних вимог, укладений між сторонами, суперечить вимогам діючого законодавства чи його недійсність встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 601 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст 631 Цивільного кодексу України, строком є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов 'язки відповідно до договору.

У зв'язку з погіршенням фінансового стану позичальника, ПАТ "Старокиївський банк", ПAT "Регіон-Банк", керуючись п. 3.3.1. Договору № 06-3-05/11 від 28.01.2008р., використав своє право на пред'явлення вимоги про дострокове повернення кредиту, шляхом направлення на адресу позивача листа від 03.06.2014р. № 06-1-08/649/2 рекомендованою кореспонденцією, який був отриманий позивачем 10.06.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, умовами укладеного між сторонами Договору № 06-3-05/11 від 28.01.2008р. строк припинення зобов'язань було визначено моментом пред'явлення вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, взаємні вимоги банків один до другого про дострокове погашення міжбанківських кредитів як за Договором № 06-3-05/11 від 28.01.2008р. так і за Договором № 7/08-В від 28.01.2008р. є однорідними (грошовими); встановлені ст. 602 ЦК України обставини, за яких зарахування зустрічних однорідних вимог не допускається, відсутні; Договір № 2 про зарахування зустрічних однорідних вимог підписаний сторонами за взаємною згодою та набрав сили 17.06.2014р. Тобто, зарахування зустрічних однорідних вимог між позивачем і відповідачем відбулося 17.06.2014р.

Згідно п. 9.1. Глави 9 Постанови Національного банку України № 22 від 21.01.2004р. "Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", до розрахунків, що здійснюються як залік взаємної заборгованості платників, належать розрахунки, за якими взаємні зобов'язання боржників і кредиторів погашаються в рівнозначних сумах, і лише за їх різницею здійснюється платіж на загальних підставах.

ПАТ "Регіон-Банк", згідно меморіального ордеру № 2 від 19.06.2014р., було перераховано, а Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Старокиївський банк" було прийнято та не повернуто різницю грошових зобов'язань в розмірі 40,68 грн., що свідчить про визнання позивачем зарахування зустрічних однорідних вимог, яке відбулося між сторонами 17.06.2014р.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність у ПАТ "Регіон-Банк" заборгованості за Договором про надання міжбанківського кредиту № 7/08-В від 28.01.2008р. в розмірі 15195890,84 грн. перед ПАТ "Старокиївський банк", у зв'язку з чим не вбачає підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, у зв'язку з відмовою у позові, покладаються на позивача, проте, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до п. 22 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір стягненню з позивача не підлягає.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 215, 598, 601, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 202, 203 Господарського кодексу України, ст.ст. 36, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 23.02.2015 р.

Суддя Н.М. Кухар