Ухвала суду № 42846283, 18.02.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/5445/14

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

18 лютого 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

за участю секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Точкового В.В.,

представника відповідача - Гнатюк О.О.,

свідка - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 січня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Під час апеляційного розгляду допитано свідка ОСОБА_4, який повідомив що працює з ТОВ "INTER CARS UKRAINE" протягом 5-6 років та проблем з постачанням товару ніколи не виникало.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" є юридичною особою, код ЄДРПОУ 30865632.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "INTER CARS UKRAINE" з питань документального підтвердження господарських відносин з ПП Славія - Авто" за період червень - грудень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт № 3818/22-07/30865632 від 10 березня 2014 року.

У висновках акту перевірки зазначається, що ТОВ "INTER CARS UKRAINE" порушено вимоги п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст.200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за липень - грудень 2011 року на загальну суму 114 369 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000352207/2382 від 24 вересня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 171 554 грн., у тому числі 114 369 грн. за основним платежем та 57 185 грн. за штрафними санкціями.

Як встановлено з акту перевірки, підставою для висновку про заниження позивачем податку на додану вартість є формування валових витрат та податкового кредиту за рахунок господарських операцій, які, на думку податкового органу, не мали реального товарного характеру, не підтверджені первинними документами.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим податковим органом рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП "Славія - Авто" та ТОВ "INTER CARS UKRAINE" 04 липня 2012 року укладений договір поставки автозапчастин № 107044.

Відповідно до його умов ПП "Славія - Авто" зобов'язується передати на замовлення у визначений строк у власність ТОВ "INTER CARS UKRAINE" автозапчастини, а ТОВ "INTER CARS UKRAINE" зобов'язується прийняти та оплатити їх вартість.

Згідно з п. 4.1 Договору відвантаження товару здійснюється на умовах FCA - місто філії ТОВ "INTER CARS UKRAINE" згідно із Міжнародними правилами "Інкотермс 2000".

Судом встановлено, що ТОВ "INTER CARS UKRAINE" має 18 філій, що знаходяться в різних містах України.

Згідно з пояснень директорів цих філій, постачальник за свій рахунок доставляв товар у місто, з якого здійснене замовлення. Після чого, перевізник (директор філії) на власному автомобілі здійснював доставку товару безпосередньо до філії та здавав товар на склад, де він оприбутковувався в загальному порядку.

Для перевірки підприємством наданий ряд первинних документів стосовно поставок автозапчастин від ПП "Славія - Авто", які проводились протягом червня - грудня 2011 року, зокрема договір, податкові, видаткові та прибуткові накладні, витяги з журналу реєстрації довіреностей, рахунки - фактури, платіжні документи, що підтверджують перерахування коштів. Суду надані докази використання придбаного позивачем товару у подальшій господарській діяльності.

Контрагент позивача на час господарських відносин у періоді, що перевірявся, був зареєстрований у якості юридичної особи та платника ПДВ. Факт визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію ПП "Славія - Авто", свідоцтва платника ПДВ на момент проведення господарських операцій судом не встановлений.

Щодо посилання апелянта на фіктивний характер взаємовідносин позивача та ПП "Славія - Авто", судова колегія дійшла висновку, що неможливість проведення зустрічної звірки, складений іншим податковим органом, не є достатнім доказом на підтвердження цього.

Крім того, доказів існування рішень судів, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва ПП "Славія - Авто", податковим органом не надано.

Під час дослідження факту здійснення господарської операції суд досліджує відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Чинним законодавством України на покупця товару - платника податку не покладений обов'язок перевіряти дотримання вимог податкового законодавства постачальниками товару в ланцюгу постачання. Крім того, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пункт 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачає, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Разом з тим, наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю дійсно мали місце.

Судом І інстанції встановлено у якому порядку товар доставлявся ТОВ "INTER CARS UKRAINE". Відповідачем не доведено, що позивач не міг або був позбавлений права отримати товар від ПП "Славія - Авто" у такий спосіб, що б ставило під сумнів отримання ним товару взагалі.

Податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної. Крім того, Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, на які посилається податковий орган, не є законодавчим актом з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку валових витрат та податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2013 року К/800/9087/13.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, вказані Правила не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників).

Посилання податкового органу на відсутність під час перевірки у ТОВ "INTER CARS UKRAINE" сертифікатів якості (відповідності) та посилання, що встановлення виробників та імпортерів продукції стосується предмету податкової перевірки є не доведеними.

Крім того, сертифікати якості (відповідності) не можуть розглядатись як документи, у зв'язку з наявністю або відсутністю яких можна зробити висновок про здійснення або нездійснення господарської операції.

Щодо посилання податкового органу на встановлену у акті перевірки розбіжність у Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ДПА України між даними податкових зобов'язань ПП "Славія - Авто" та податкового кредиту ТОВ "INTER CARS UKRAINE" судова колегія зазначає наступне.

Система є програмним продуктом і сама по собі призначена для формального здійснення податкового контролю, на стадії якого контролюючий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою виявлення платників податків, що підлягають перевірці.

Цей контроль не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником податків вимог податкового законодавства. А висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної системи (бази даних) може бути зроблений контролюючим органом лише після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 20 серпня 2014 року у справі №К/800/41268/13.

Судом І інстанції встановлено рух активів позивача під час здійснення господарських операцій з ПП "Славія - Авто" протягом червня - грудня 2011 року. Реальність господарських взаємовідносин підтверджується первинними документами, оформленими належним чином. Отримані товари у подальшому використані у власній діяльності позивача, що доводиться низкою документів, наявних у матеріалах справи, а також показами свідка.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 січня 2015 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 січня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 20 лютого 2015 року.

Головуючий Загороднюк А.Г.

Судді Драчук Т. О.

Полотнянко Ю.П.