Постанова № 42845886, 17.02.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

17 лютого 2015 року Справа № 814/303/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Мартиненко Ю.З. розглянувши адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва, пр. Жовтневий, 55-є,Миколаїв,54018

доВідділу Державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Миколаївської області, вул. Очаківська, 142, м. Миколаїв, 54036

провизнання протиправною та скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 25.12.2014року, ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (далі по тексту також - позивач, УПФУ в Центральному районі) звернулось до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови відділу Державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції (далі по тексту - відповідач, ДВС) від 25.12.2014 року про повернення стягувачу виконавчого документа по виконавчому провадженню №44552340 (далі по тексту також - ВП №44552340).

В обґрунтування вимог позивач вказав на те, що оскаржувана постанова ДВС винесена передчасно та безпідставно, оскільки державним виконавцем не вжито усіх передбачених законодавством заходів для встановлення місцезнаходження боржника та його майна.

Від сторін надійшли заяви про слухання справи в відсутність їх представників.

З огляду на те, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та обов'язки сторін, та немає необхідності в особистих поясненнях їх представників, суд ухвалив про слухання справи за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

Постановою від 02.09.2014 року на підставі заяви позивача ДВС відкрито виконавче провадження № 44552340 з примусового виконання вимоги УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва № Ф-293 від 05.02.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 4010,30 грн..

25.12.2014 року відповідачем прийнято постанову про повернення виконавчого документа (вимоги №Ф-293 від 05.02.2013 року) стягувачу.

При цьому, ДВС прийнято оскаржувану постанову про повернення виконавчого документа в зв'язку з неможливістю встановлення особи боржника (при цьому із матеріалів виконавчого провадження слідує, що особа боржника встановлена), неможливістю з'ясування місцезнаходження юридичної особи (однак встановлення місцезнаходження будь-якої юридичної особи в даному виконавчому провадженні не вимагається), неможливість з'ясування місця проживання, перебування боржника (при цьому місце проживання та перебування боржника відоме - м. Миколаїв, вул.Травнева,9 (в будинку, що належить боржнику на праві власності).

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

До того ж, про наявність обставин, зазначених у частині першій ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець складає акт (ч.2 ст. 47).

В матеріалах виконавчого провадження №44552340 міститься Акт державного виконавця від 25.12.2014 року про неможливість встановлення особи боржника, з'ясування її місця проживання та перебування у результаті вжитих державним виконавцем заходів.

Проте цей Акт, на думку суду, не може слугувати підставою для винесення постанови про повернення виконавчого документа з мотивуванням неможливістю встановлення особи боржника, з'ясування її місця проживання та/або перебування, оскільки він не містить в собі жодної інформації про вжиті державним виконавцем заходи для отримання цих відомостей, є неповним та неконкретним.

Наведеною вище нормою п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» на державного виконавця покладається обов'язок вжиття передбачених чинним законодавством заходів для встановлення особи боржника, її місце проживання чи перебування, та лише у разі неможливості отримання цих даних, виконавчий документ підлягає поверненню.

Стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає зобов'язання державного виконавця вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також у процесі здійснення виконавчого провадження його право вчиняти певні дії, зокрема серед інших такі:

- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

- безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

- звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

- залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

- у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення;

- у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

- здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Із матеріалів справи вбачається, що у власності боржника наявне нерухоме майно (житловий будинок) та рухоме майно (автомобіль та майно, що перебуває в будинку, що належить боржнику).

В матеріалах виконавчого провадження відсутні документи, які б підтверджували здійснення державним виконавцем будь-яких дій для встановлення особи боржника (оскільки особа встановлена), її місця перебування чи проживання (відоме) та інших виконавчих дій таких як: перевірка наявності рухомого майна боржника у належному йому житлі (житловий будинок № 9, вул. Травнева, м. Миколаїв), вихід державного виконавця за адресою боржника, звернення до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника у відповідності з ст.40 Закону, винесення постанови про привід боржника через органи внутрішніх справ, тощо.

Враховуючи викладене, суд погоджується з твердженням позивача про те, що оскаржувана постанова ДВС про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.12.2014 року винесена передчасно та необгрунтовано, оскільки державним виконавцем не було вжито заходів, у результаті яких було б встановлено неможливість з'ясування місця проживання та/або перебування особи боржника чи встановлення особи боржника та не здійснено заходів щодо встановлення нерухомого майна, на яке може бути накладено стягнення в будинку, що належить боржнику.

Наявний в матеріалах справи Акт від 25.12.2014 року про неможливість встановлення особи боржника, з'ясування місцезнаходження боржника-юридичної особи, місця проживання, перебування боржника-фізичної особи, в даному випадку, не може слугувати підставою для повернення виконавчого документа, оскільки не містить в собі жодної інформації про вжиті державним виконавцем заходи для встановлення наведених обставин, є неповним та неконкретним.

Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасування постанову відділу Державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Миколаївської області про повернення виконавчого документу стягувачу від 25.12.2014року (виконавче провадження №44552340) .

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний