Постанова № 42845885, 24.02.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2015 року 810/6881/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Техно" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

9 грудня 2014 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Техно" (далі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 3 жовтня 2014 р. № 0002522200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно зробив висновки про нікчемність правочинів, які були укладені між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Тасаїр" (далі - ТОВ "Тасаїр") і товариством з обмеженою відповідальністю "Промтрейд Корпорейшн" (далі - ТОВ "Промтрейд Корпорейшн"). Стверджує, що укладені позивачем угоди була реальні та виконані сторонами в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що правочини між позивачем та ТОВ "Тасаїр" і ТОВ "Промтрейд Корпорейшн" здійснені без мети настання реальних наслідків. Стверджує, що названі правочини є нікчемними (т. 1 а.с. 223-226).

18 лютого 2015 р. представниками сторін було подано до суду письмові клопотання про розгляд справи без їх участі (т. 5 а.с. 92-93).

Розглянувши матеріали справи, клопотання сторін, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

25 травня 1999 р. р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т. 1 а.с. 210-212).

У період з 15 квітня по 23 червня 2014 р. відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Тасаїр" та ТОВ "Промтрейд Корпорейнш" за період з 1 січня 2010 р. по 20 серпня 2013 р., за результатами якої 2 липня 2014 р. було складено акт перевірки № 323/10-13-22-01-121/30398674 (далі - акт перевірки № 323/10-13-22-01-121/30398674) ( т. 1 а.с. 52-67).

У розділі "Висновок" названого акту перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у сумі 408 403 грн 20 коп., у тому числі: за травень 2011 р. - 34 719 грн 15 коп., червень 2011 р. - 7526 грн 00 коп., липень 2011 р. - 31 000 грн 00 коп., серпень 2011 р. - 10 261 грн 00 коп., вересень 2011 р. - 42 444 грн 00 коп., жовтень 2011 р. - 28 158 грн 00 коп., листопад 2011 р. - 21 729 грн 60 коп., лютий 2012 р. - 22 330 грн 00 коп., березень 2012 р. - 37 922 грн 10 коп., квітень 2012 р. - 27 223 грн 00 коп., травень 2012 р. - 27 105 грн 00 коп., червень 2012 р. - 29 441 грн 60 коп., липень 2012 р. - 19 583 грн 20 коп., серпень 2012 р. - 15 078 грн 00 коп., вересень 2012 р. - 20 271 грн 50 коп., жовтень 2012 р. - 20 085 грн 30 коп., листопад 2012 р. - 13 526 грн 60 коп. (т. 1 а.с. 66).

3 жовтня 2014 р. на підставі висновків акту перевірки № 323/10-13-22-01-121/30398674 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002522200, яким нараховано гроше зобов'язання на загальну суму 549 241 грн 00 коп., з яких: 366 160 грн 00 коп. - за основним платежем, 183 081 грн 00 коп. - за штрафними санкціями (далі - податкове повідомлення-рішення № 0002522200) ( т. 1 а.с. 78).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, ним було подано даний адміністративний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України, в редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин.

Згідно з вимогами п. 185.1 ст. 185 ПК України Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до вимог п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Як убачається з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з вимогами п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до вимог п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як убачається з п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з вимогами п. 200.2 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Наявні матеріали справи свідчать, що відповідачем було поставлено під сумнів фінансово - господарську діяльність позивача, зокрема, реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами - ТОВ "Тасаїр" і ТОВ "Промтрейд Корпорейшн", а також зроблено висновок, що господарські операції між ними були фіктивними правочинами.

Проте, даний висновок суд вважає помилковим з таких підстав.

1 травня 2011 р. між ТОВ "Тасаїр" (продавець) та позивачем (покупець) було укладено договір поставки № 01/05-11 (далі - договір № 01/05-11) (т. 1 а.с. 45-47).

Згідно з пп. 1.1 п. 1 названого договору продавець зобов'язувався систематично передавати у власність покупця товар, а покупець зобов"язувався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до вимог п. 1.2 п. 1 договору №01/05-11 предметом постачання був товар - плівка ПА/ПЕ, ПЕТ (п. 1 а.с. 45).

На підтвердження виконання ТОВ "Тасаїр" договору № 01/05-11 позивачем суду було надано такі докази:

1) податкові накладні від 3, 15, 20 лютого 2012 р. № 6, 20, 17; 3, 5, 16 травня 2011 р. №№ 1, 3, 4; 1 червня 2011 р. №1; 1 липня 2011 р. № 2; 1 серпня 2011 р. № 5; 1 вересня 2011 р. № 3; 3 жовтня 2011 р. № 1; 2 листопада 2011 р. № 1 (т. 1 а.с. 102, 104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 120, 122, 124);

2) видаткові накладні від 3, 15, 20 лютого 2012 р., 3, 5, 16 травня 2011 р., 1 червня 2011 р., 1 липня 2011 р., 1 серпня 2011 р., 1 вересня 2011 р., 3 жовтня 2011 р., 2 листопада 2011 р. (т. 1 а.с. 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123);

3) рахунки-фактури від 1 червня, 1 липня, 1 серпня, 1 вересня, 3 жовтня, 1 листопада 2011 р., 3, 15, 20 лютого 2012 р., (т. 1 а.с. 231).

Зазначені документи підписані посадовою особою ТОВ "Тасаїр", завірені печаткою цього підприємства та свідчать, що ТОВ "Тасаїр" було надано позивачу товари, визначені договором № 01/05-11.

На підтвердження факту розрахунку за наданий ТОВ "Тасаїр" товар позивачем надано копії банківських виписок, які завірені печаткою акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (т. 1 а.с. 125-161).

Крім того, судом враховано, що на дату укладення та виконання договору № 01/05-11 у розпорядженні позивача були документи на підтвердження державної реєстрації ТОВ "Тасаїр", зокрема, копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т. 3 а.с. 1 "б"-2).

До того ж судом враховано, що перевезення товару від ТОВ "Тасаїр" до позивача здійснювалося власним автомобілем директора позивача ОСОБА_3 на підставі заяви від 1 січня 2011 р. та наказу від 1 січня 2011 р. № 2 (т. 1 а.с. 189, 193).

Водночас судом також враховано, що поставлений товар було оприбутковано на складах позивача на підставі відповідних прибуткових накладних (т. 1 а.с. 240-250, т. 2 а.с. 1-2).

Наведене свідчить про реальність укладення та виконання договору № 01/05-11, укладеного між позивачем та ТОВ "Тасаїр".

1 березня 2012 р. між ТОВ "Промтрейд Корпорейшн" (продавець) та позивачем (покупець) було укладено договір поставки № 0103-12 (далі - договір № 0103-12) (т. 1 а.с. 50-51).

Згідно з пп. 1.1 п. 1 названого договору продавець зобов'язувався систематично передавати у власність покупця товар, а покупець зобов"язувався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до вимог п. 1.2 п. 1 договору № 0103-12 предметом постачання був товар - плівка ПА/ПЕ, ПЕТ (п. 1 а.с. 50).

На підтвердження виконання ТОВ "Промтрейд Корпорейшн" договору № 0103-12 позивачем суду було надано такі докази:

1) податкові накладні від 4, 14, 22 травня 2012 р. №№ 5, 27, 59; 4, 11 червня 2012 р. №№ 49, 50, 12; 1, 2 серпня 2012 р. №№ 6, 9; 3, 7 вересня 2012 р. № 2, 1, 31; 1, 8, 15 жовтня 2012 р. № 6, 37, 63; 1, 7 листопада 2012 р. № 1, 18 (т. 1 а.с. 14, 17, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44);

2) видаткові накладні від 4, 14, 22 травня 2012 р.; 4, 11 червня 2012 р.; 1, 2 серпня 2012 р. 3, 7 вересня 2012 р.; 1, 8, 15 жовтня 2012 р.; 1, 7 листопада 2012 р. (т. 1 а.с. 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43);

3) рахунки-фактури від 1, 6, 12, 19 березня, 2, 9, 16 квітня, 4, 14, 22 травня, 4, 11, 18 червня, 2, 12 липня, 1 серпня, 3, 7 вересня, 1, 8, 15 жовтня, 1, 7 листопада 2012 р. (т. 2 а.с. 30-55).

Зазначені документи підписані посадовою особою ТОВ "Промтрейд Корпорейшн" , завірені печаткою цього підприємства та свідчать, що ТОВ "Промтрейд Корпорейшн" було надано позивачу товари, визначені договором № 0103-12.

На підтвердження факту розрахунку за наданий ТОВ "Промтрейд Корпорейшн" товар позивачем надано копії банківських виписок, які завірені печаткою акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (т. 1 а.с. 162-187).

Крім того, судом враховано, що на дату укладення та виконання договору № 0103-12 у розпорядженні позивача були документи на підтвердження державної реєстрації ТОВ "Промтрейд Корпорейшн", зокрема, копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т. 3 а.с. 3-4).

До того ж судом враховано, що перевезення товару від ТОВ "Промтрейд Корпорейшн" до позивача здійснювалося власним автомобілем директора позивача ОСОБА_3 на підставі заяви від 1 січня 2012 р., наказу від 1 січня 2012 р. № 1, договору оренди автомобіля від 3 серпня 2012 р., та на підставі товарно-транспортних накладних (т. 1 а.с. 190-192, 195-204).

Водночас судом також враховано, що поставлений товар було оприбутковано на складах позивача на підставі відповідних прибуткових накладних (т. 2 а.с. 5-29).

Наведене свідчить про реальність укладення та виконання договору № 0103-12, укладеного між позивачем та ТОВ "Промтрейд Корпорейшн".

Поставлений від ТОВ "Тасаїр" та ТОВ "Промтрейд Корпорейшн" товар (плівку) позивачем було перероблено та реалізовано контрагентам.

На підтвердження наявності відповідного приміщення, обладнання та можливості переробки плівки позивачем надано суду:

- фінансові звіти суб"єкта малого підприємництва (т. 4 а.с. 5-6);

- інвентарні картки обліку основних засобів (т. 4 а.с. 8-21);

- висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи (т. 4 а.с. 22-25);

- паспорти на обладнання (т. 4 а.с. 26-28);

- технічні умови на вироби з комбінованих матеріалів пакувальні (т. 4 а.с. 29-56);

- договір оренди земельної ділянки (т. 4 а.с. 57-60);

- договір купівлі-продажу нежитлових приміщень (т. 4 а.с. 61-62);

- витяг про державну реєстрацію прав (т. 4 а.с. 63);

- технічний паспорт на громадський будинок (т. 4 а.с. 64-70).

До того ж судом встановлено, що в подальшому поставлений від ТОВ "Тасаїр" і ТОВ "Промтрейд Корпорейшн" товар позивачем було перероблено та реалізовано товариству з обмеженою відповідальністю "Ексіда", товариству з обмеженою відповідальністю "ТВК Агропродукт", фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, товариству з обмеженою відповідальністю "Петруцалек", товариству з обмеженою відповідальністю "Фуд Пак Сервіс", товариству з обмеженою відповідальністю "ІНПАК", фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, товариству з обмеженою відповідальністю ВКП "К.І.Т. L.T.D.", товариству з обмеженою відповідальністю "Луганська торгівельно-виробнича компанія "Лис-Сервіс", приватному підприємству "Дмітрюк", товариству з обмеженою відповідальністю "Екоекспорт", товариству з обмеженою відповідальністю "ПРИМЕД", товариству з обмеженою відповідальністю "Еліт-Одеса", товариству з обмеженою відповідальністю "Світязь-2001", приватному підприємцю ОСОБА_5, товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група морепродуктів", СП "УВРК" ООО, товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор", що підтверджується відповідними договорами, видатковими та податковими накладними (т. 2 а.с. 60-135, т. 3 а.с. 75-232, т. 4 а.с. 67-129).

На підтвердження оплати названими товариствами поставленого позивачем товару, до суду надано виписки по рахунку, завірені печаткою публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (т. 4 а.с. 1-66, 130-177).

З урахуванням викладено суд дійшов висновку, що:

- укладення та виконання позивачем договорів № 01/05-11 та № 0103-12 дійсно мало місце та було вчинено з метою здійснення господарської діяльності;

- виконання сторонами договорів № 01/05-11 та № 0103-12 призвело до зміни його майнового стану;

- на дату укладення та виконання позивачем договорів № 01/05-11 та № 0103-12 у нього не було сумніву стосовно дійсності реєстрації та господарської діяльності ТОВ "Тасаїр" і ТОВ "Промтрейд Корпорейшн", що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Наведене свідчить про реальність укладення та виконання договорів № 01/05-11 та № 0103-12, укладених між позивачем та ТОВ "Тасаїр" і ТОВ "Промтрейд Корпорейшн".

Водночас судом не можуть бути взяті до уваги посилання відповідача на обставини, викладені у запереченнях (т. 1 а.с. 223-226), оскільки вони спростовуються наявними матеріалами справи.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та не надано суду доказів, які б спростовували надані позивачем докази.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення № 0002522200 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 72, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 3 жовтня 2014 р. № 0002522200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Техно" сплачений ним судовий збір у сумі у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.