Постанова № 42845479, 18.02.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2015 р. Справа№ 910/22138/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання: Підченко О.Ю.

за участю представників:

від позивача: Локшин А.В. за довіреністю від 12.01.2015

від відповідача: Клименко В.О. за довіреністю №16 від 30.01.2015

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державного підприємства "Укрекоресурси")

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2014

у справі №910/22138/14 (суддя - Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг"

до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державного підприємства "Укрекоресурси")

про стягнення 272558,23грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (далі - позивач) до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державного підприємства "Укрекоресурси") (далі - відповідач) про стягнення 272558,23грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" заборгованість у розмірі 110822 грн 60 коп., пеню у розмірі 10340 грн 53 коп., 3% річних у розмірі 1653грн 84 коп., інфляційні втрати у розмірі 10945 грн 48 коп. та судовий збір у розмірі 2675 грн 25 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням, Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державного підприємства "Укрекоресурси") звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 скасувати повністю та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" відмовити.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державного підприємства "Укрекоресурси") передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В. та Чорної Л.В.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Кропивної Л.В., для розгляду справи призначено колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Пашкіної СА. та Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2014 апеляційну скаргу Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державного підприємства "Укрекоресурси") прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 18.02.2015.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 у зв'язку з виходом з відпустки судді Кропивної Л.В., для розгляду справи призначено колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В. та Чорної Л.В.

У судове засідання 18.02.2015 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, рішення суду у даній справі просив скасувати, апеляційну скаргу - задовольнити.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, рішення суду у даній справі просив залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

30.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (лізингодавець) та Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу № 861-FL (далі - Договір), відповідно до умов якого лізингодавець на підставі Договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується набути у власність лізингодавця і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно (предмет лізингу), наведене у специфікації (Додаток №1 до Договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу складається з періодів (місяців) лізингу згідно з графіком сплати лізингових платежів (Додаток 2 до Договору) та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу за формою, встановленою лізингодавцем.

Згідно з п. 1.3 Договору в разі дострокового розірвання (припинення) Договору у зв'язку з порушенням зобов'язань лізингоодержувачем за Договором, лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу лізингодавцю, а лізингодавець зобов'язаний прийняти предмет лізингу у лізингоодержувача на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 1.7 Договору, загальна вартість предмета лізингу на момент укладення Договору зазначається в специфікації (Додаток 1 до Договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що приймання лізингоодержувачем предмета лізингу в лізинг оформляється шляхом складання акту приймання-передачі, що підтверджує якість, комплектність, справність, належний стан предмета лізингу і відповідність предмета лізингу техніко-економічним показникам, встановленим лізингоодержувачем умовам і специфікаціям, та умовам Договору. Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками сторін і скріплюється печатками сторін згідно з вимогами законодавства України. Передача предмета лізингу лізингоодержувачу у володіння та користування у будь-якому випадку відбувається не раніше дати фактичного отримання предмета лізингу від відповідного продавця предмета лізингу.

Розділом 6 Договору сторони визначили порядок, умови та розмір здійснення лізингових платежів.

Зокрема, відповідно до п. 6.1 Договору лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Договору.

Згідно з п. 6.2 Договору, лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу, а також чергових лізингових платежів, кожен з яких включає: суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу; винагороду лізингодавця у зв'язку з передачею у лізинг предмета лізингу.

Складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в графіку згідно з Додатком 2 до Договору, який є невід'ємною його частиною (п.6.3 Договору).

Відповідно до п. 6.4 Договору до складу лізингових платежів входить перший лізинговий платіж, який складається з комісійної винагороди лізингодавця за організаційні заходи, пов'язані з підготовкою та укладенням Договору фінансового лізингу та авансу вартості предмета лізингу, що відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та періодичні лізингові платежі. Перший періодичний лізинговий платіж складається з винагороди лізингодавця, яка розраховується з дати оплати предмета лізингу лізингодавцем за Договором купівлі-продажу до дати платежу місяця, в якому відбулася передача предмета лізингу лізингоодержувачу. Другий і всі наступні періодичні лізингові платежі складаються із відшкодування вартості предмета лізингу та винагорода лізингодавця.

В період з дати укладення цього Договору та до кінця дії цього Договору процентна ставка для розрахунку винагороди базується на показнику UIRD (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates), що розраховується АТ "ОТП Банк" для невизначеного проміжку часу та може бути змінений. У разі зміни показника UIRD винагорода лізингодавця змінюється без додаткового узгодження сторонами, про що лізингодавець повинен повідомити лізингоодержувача будь-яким чином у письмовій формі. Для цього Договору: UIRD (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) - український індекс ставок по депозитах фізичних осіб - індикативна ставка,яка розраховується в 15:00 за київським часом кожний банківський день в системі Томпсон Ройтерс на основі номінальних ставок по строкових депозитах фізичних осіб в гривні строком на 12 місяців з виплатою відсотків по закінченні строку дії депозитного договору, які діють в 20 найбільших українських банках за розміром депозитного портфеля фізичних осіб. Цей індекс розраховується Томпсон Ройтерс кожен день та публікується в інформаційній системі Томпсон Ройтерс і на сайті Національного банку України http://bank.gov.ua (п. 6.5 Договору).

Згідно з п. 6.6 Договору, кожний черговий лізинговий платіж лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати не пізніше дати вказаної в Додатку 2.

Відповідно до п. 6.7 Договору, у випадку виникнення зміни податкових та прирівняних до них платежів, лізингодавець має право вимагати зміни розміру лізингових платежів, а лізингоодержувач зобов'язаний прийняти такі зміни. У випадку виникнення податкових та прирівняних до них платежів, щодо сум інших платежів, які повинен сплатити лізингоодержувач лізингодавцю під час дії Договору, лізингоодержувач повинен сплатити такі інші платежі в розмірі, який збільшений на суму таких податків або прирівняних до них платежів. Така сплата може здійснюватись на підставі окремого рахунку.

Розрахунки за договором здійснюються на базі місяця, що складається з 30 днів, та року, що складається з 360 днів (п. 6.8 Договору).

Відповідно до п. 6.11 Договору усі платежі за Договором лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця, зазначений у цьому Договорі або повідомленні лізингодавця.

Згідно з п. 6.12 Договору якщо будь-який лізинговий платіж припадає відповідно до умов Договору фінансового лізингу на день, який не є робочим днем, то такий платіж повинен бути здійснений в останній робочий день, що передує такій даті платежу.

Пунктом 6.13 Договору визначено, що датою оплати вважається дата надходження коштів, перерахованих лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця.

Відповідно до п. 6.14 Договору всі суми, одержані лізингодавцем від лізингоодержувача або третьої особи за лізингоодержувача, будуть зараховуватись в наступному порядку: погашення неустойки (пені, штрафів); сплата прострочених платежів за Договором; погашення прострочених лізингових платежів (починаючи з суми найдавнішої несплати); сплата поточних лізингових платежів. Лізингодавець має право змінювати порядок погашення заборгованості, якщо останній вважає це за необхідне.

Відповідно до п. 7.1.1 Договору несплата лізингоодержувачем лізингового платежу або іншого платежу (частково або в повному обсязі) за Договором та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів з дня настання строку платежу згідно з Договором вважається істотним порушенням умов Договору лізингоодержувачем (подія невиконання зобов'язання).

Згідно з п. 7.2 Договору у випадку виникнення будь - якої події невиконання зобов'язань, лізингодавець має право на свій власний розсуд: розірвати Договір та вимагати погашення всієї заборгованості по будь-яким платежам за Договором та повернення предмета лізингу; застосувати штрафні санкції, передбачені Договором; вилучити предмет лізингу, у порядку, передбаченому Договором та/або законодавством України, в тому числі і на підставі виконавчого напису нотаріуса; застосувати інші заходи, не заборонені законодавством України; застосувати заходи, передбачені підпунктами а), б), в) і г) п. 7.2. Договору як окремо, так і в сукупності. При цьому, всі раніше сплачені лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають. У випадку, якщо зазначені платежі не покривають заподіяних лізингодавцеві збитків, він має право вимагати відшкодування таких збитків.

Відповідно до п. 7.4 Договору у випадку вилучення лізингодавцем предмета лізингу, зобов'язання лізингоодержувача по сплаті майбутніх лізингових платежів припиняються з дня вилучення Предмету лізингу. Несплачені лізингові платежі, та інші платежі згідно з Договором, підлягають сплаті лізингодавцю протягом трьох робочих днів з дня вилучення предмета лізингу. Вилучення предмета лізингу не звільняє лізингоодержувача від сплати всіх несплачених платежів до дати вилучення предмета лізингу, передбачених Договором, в тому числі несплаченої суми комісій, штрафних санкцій і відшкодування заподіяної шкоди.

Згідно з п. 11.1 Договору цей Договір може бути розірваний за письмовою згодою сторін та в односторонньому порядку, передбаченому Договором. При цьому, лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу протягом 10 (десяти) робочих днів з дня припинення (розірвання) цього Договору будь-яким чином та сплатити належні за Договором платежі на дату припинення чи розірвання Договору та на дату повернення предмету лізингу.

Відповідно до п. 11.2 Договору цей Договір може бути достроково розірваний лізингодавцвм в односторонньому порядку шляхом направлення відповідного письмового повідомлення лізингоодержувачу у випадку, коли лізингоодержувач, зокрема, не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в Договорі.

У випадку одностороннього розірвання (дострокового припинення) цього Договору, з причин, зазначених у цьому Договорі та/або законодавстві України, раніше сплачені лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають. Лізингодавець надсилає рекомендований або цінний лист з повідомленням про розірвання Договору. Договір вважається розірваним з дати, зазначеної в такому листі (повідомленні) лізингодавця. Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити несплачені платежі за Договором до дня розірвання Договору (включно) або до дня фактичного вилучення або повернення предмета лізингу протягом 3 (трьох) робочих днів з дня такого розірвання Договору або вилучення (повернення) предмета лізингу.

В подальшому між сторонами було укладено 5 Додаткових угод до Договору фінансового лізингу.

Так, Додатковою угодою №1 від 24.07.2013, Додатковою угодою № 2 від 20.08.2013, Додатковою угодою № 3 від 14.10.2013, Додатковою угодою №4 від 31.03.2014 та Додатковою угодою №5 від 30.04.2014 сторони внесли зміни до Додатку №2 до Договору (стосовно графіку сплати лізингових платежів).

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Нормами ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний: прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; своєчасно сплачувати лізингові платежі; надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання; письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі; письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

У відповідності до ч. 2 та 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання умов Договору позивач передав відповідачу предмет лізингу, а саме: два сміттєвози HIDRO-MAKHRP-21; рік випуску: 2012; марка: FORD; модель: CARGO2532DC; колісна база: 6*2; двигун: ECOTORQ, 8974 куб.см загальною вартістю 2268743,32 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі від 07.05.2013 до Договору.

Судом встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків зі сплати періодичних лізингових платежів за Договором, позивач звернувся до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною з повідомленням вих. №1706/06 від 11.06.2014 (яке було одержано відповідачем 16.06.2014, що підтверджується наявною в матеріалах справи накладною № 1857777), в якому повідомило про розірвання Договору зазначивши, що датою розірвання є дата отримання даного повідомлення відповідачем, та вимагало протягом 10 робочих днів з дня отримання даного повідомлення повернути предмет лізингу лізингодавцю.

На підставі виконавчого напису нотаріуса №4131 від 07.07.2014 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.07.2014. В ході виконавчого провадження предмет лізингу був вилучений у лізингоодержувача та переданий лізингодавцю, що підтверджується актом державного виконавця від 01.08.2014.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі, зокрема, елементи договорів оренди та купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Належне виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Таким чином, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі ст. 697 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин.

Судом встановлено, що лізингоодержувач, Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, не виконувало зобов'язань з оплати лізингових платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за Договором фінансового лізингу, у зв'язку з чим лізингодавець, керуючись ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" та пунктом 11.2 Договору фінансового лізингу, повідомив лізингоодержувача про розірвання укладеного між сторонами договору з дати його отримання і вимагав повернення предмета лізингу (повідомлення вих. № 1706/06 від 11.06.2014, отримане відповідачем 16.06.2014).

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що на дату розірвання (дострокового припинення) Договору фінансового лізингу відповідач мав заборгованість зі сплати лізингових платежів, які підлягали оплаті відповідно до передбачених графіком дат платежу за період з 25.02.2014 по 25.05.2014 в загальному розмірі 232695,94 грн, що складається з 110822,60 грн нарахувань винагороди (з урахуванням часткової оплати 14.04.2014 в розмірі 35474,99 грн) та 121873,34 грн нарахувань за майно (частина вартості предмета лізингу), що також не було спростовано відповідачем, зокрема не надано доказів сплати лізингових платежів за вказані періоди.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, із змісту наведеної норми права випливає, що домовленість сторін про розірвання угоди не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання угоди, у тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань з урахуванням умов договору та структури лізингових платежів.

Згідно із ч. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7.4 Договору фінансового лізингу, у випадку вилучення лізингодавцем предмета лізингу, зобов'язання лізингоодержувача по сплаті майбутніх лізингових платежів припиняються з дня вилучення Предмету лізингу. Несплачені лізингові платежі, та інші платежі згідно з Договором, підлягають сплаті лізингодавцю протягом трьох робочих днів з дня вилучення предмета лізингу. Вилучення предмета лізингу не звільняє лізингоодержувача від сплати всіх несплачених платежів до дати вилучення предмета лізингу, передбачених Договором, в тому числі несплаченої суми комісій, штрафних санкцій і відшкодування заподіяної шкоди.

Згідно з п. 6.2 Договору фінансового лізингу, лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу, а також чергових лізингових платежів, кожен з яких включає: суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу; винагороду лізингодавця у зв'язку з передачею у лізинг предмет лізингу.

Отже, наслідком розірвання Договору є відсутність у позивача обов'язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність відповідача і, відповідно, відсутність права вимагати вартості його оплати.

Враховуючи наведене та те, що право власності на предмет лізингу від позивача до відповідача не перейшло, позовні вимоги щодо стягнення з останнього такої складової частини лізингового платежу, як відшкодування (компенсація) частини вартості предмета лізингу є безпідставними та таким, що задоволенню не підлягають.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача частини основного боргу в розмірі 121873,34 грн за період з лютого 2014 року по травень 2014 року, що є відшкодуванням (компенсацією) частини вартості предмету лізингу задоволенню не підлягають.

В частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 110822,60грн (частина лізингового платежу, яка є винагородою лізингодавцю за період з 25.02.2014 по 25.05.2014) вимоги позивача є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Таким чином, за розрахунком суду, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 10340,53 грн за період з 15.04.2014 по 07.10.2014 в межах шестимісячного періоду нарахування (по кожному простроченому платежу окремо) та в межах визначеного позивачем періоду нарахування.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати відшкодування вартості переданого у лізинг майна, то вимоги позивача про стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на зазначену частину відповідних лізингових платежів є безпідставними.

За здійсненим судом перерахунком, в межах визначеного позивачем періоду нарахування з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 1653,84 грн та інфляційні втрати у розмірі 10945,48 грн, нараховані за прострочення виконання зобов'язання зі сплати частини лізингового платежу, а саме - суми винагороди.

За таких обставин, Київський апеляційний Господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 у справі №910/22138/14.

Керуючись ст. 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державного підприємства "Укрекоресурси") на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 у справі №910/22138/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/22138/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Кропивна

Л.В. Чорна