Ухвала суду № 42845329, 23.02.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.02.15р. Справа № 904/4107/14

За скаргою: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

на дії державної виконавчої служби

У справі:

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача(скаржника): представник Козак Н.В. - довіреність № 14-174 від 24.06.14р.;

від відповідача: представник Кісілевич Є.Є. - довіреність № 14/19 від 14.07.14р.;

від Державну виконавчу службу України: представник Кравченко О.І. - довіреність №314/4.1/385.

СУТЬ СПОРУ:

11.06.2014р. публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі по тексту - позивач, скаржник) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (далі по тексту -відповідач) про стягнення 30592023,50грн. (з яких 27984333,29грн. - основного боргу; 924523,58грн. - пені; 1510154,94грн. - інфляційних втрат; 173011,69грн. - три відсотки річних). Судові витрати по справі покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду від 12.06.14р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання.

22.07.2014р. господарським судом прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача 27984333,29грн. (двадцять сім мільйонів дев'ятсот вісімдесят чотири тисячі триста тридцять три грн. 29 коп.) - основного боргу; 647166,51грн. (шістсот сорок сім тисяч сто шістдесят шість грн. 51 коп.) - пені; 1510154,94грн. (один мільйон п'ятсот десять тисяч сто п'ятдесят чотири грн. 94 коп.) - інфляційних втрат; 173011,69грн. (сто сімдесят три тисячі одинадцять грн. 69 коп.) - три відсотки річних; 73080,00грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят грн. 00 коп.) - судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду від 22.07.2014р. позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка за результатами розгляду постановою від 15.09.2014р. залишена без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Не погодившись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду позивач подав касаційну скаргу, за результатами розгляду якої постановою Вищого господарського суду України залишена без задоволення, а постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду без змін.

Відповідач звернувся до господарського суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Господарський суд ухвалою від 01.12.2014р. в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відмовив.

19.01.2015р. позивач звернувся до господарського суду зі скаргою за вих.№14/2-9в від 16.01.2015р. в якій просить суд визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 26.12.2014р. про зупинення виконавчого провадження ВП №44736616 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2014р. по справі №904/4107/14; визнати недійсною постанову від 26.12.2014р. ВП№44736616 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2014р. у справі №904/4107/14; зобов'язати орган ДВС скасувати постанову від 26.12.2014р. ВП№44736616 про зупинення виконавчого провадження; зобов'язати орган ДВС поновити виконавче провадження ВП№44736616, про що винести відповідну постанову.

Ухвалою суду від 20.01.2015р. скаргу за вих.№14/2-9в від 16.01.2015р. прийнято до розгляду; призначено розгляд скарги за вих.№14/2-9в від 16.01.2015р. у засідання на 05.02.15р. о 11:45год.; до участі у розгляді скарги за вих.№14/2-9в від 16.01.2015р. залучено Державну виконавчу службу України (04053, м.Київ, вул.Артема, 73; ідентифікаційний код 37471975).

Суд розгляд скарги відкладав з 05.02.2015р. до 23.02.2015р.

Копії ухвали суду від 20.01.2015р. та від 05.02.2015р. про призначення скарги до розгляду та про відкладення її розгляду було надіслано за належними адресами учасників процесу (тобто повідомленими суду сторонами, які співпадають з адресами зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Враховуючи викладене господарський суд констатує, що учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце розгляду заяви судом.

23.02.2015р. повноважний представник позивача (скаржника) в судовому засіданні скаргу підтримує та просить суд задовольнити її в повному обсязі.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні проти скарги заперечує, просить суд відмовити в її задоволенні.

Повноважний представник державної виконавчої служби в судовому засіданні проти скарги заперечує, просить суд відмовити в її задоволенні.

За результатами судового засідання оголошено ухвалу.

Приймаючи ухвалу господарський суд встановив.

Державна виконавча служба України 26.12.2014р. прийняла постанову про зупинення виконавчого провадження, яка обґрунтована наступним.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків у паливно-енергетичному комплексі" внесено зміни до п.3.4 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", якими строк дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу продовжено до 01 січня 2016 року.

Оскільки боржника внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та заборгованість за виконавчим документом виникла у зв'язку з неповними розрахунками за енергоносії, виконавче провадження, на думку державного виконавця, підлягає зупиненню.

Позивач з такою позицією Державної виконавчої служби України не погоджується та посилається на наступне.

Однією з підстав для органу Державної виконавчої служби щодо зупинення виконавчого провадження є виписка з Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, яка видається розрахунковим центром-підрозділом оптового постачальника електричної енергії - державного підприємства "Енергоринок" на підтвердження участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості відповідно до пункту 3.2.6 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

В той же час позивач наголошує, що дія Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" щодо зупинення виконавчого провадження поширюється на заборгованість, що виникла до 01.01.2013р. за енергоносії.

Позивач стверджує, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла після 01.01.2013р., що підтверджується фактами викладеними в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2014р., яке за результатами апеляційного та касаційного провадження залишено без змін.

Відповідач вважає, що дії державної виконавчої служби відповідають вимогам закону так як відповідач з 28.11.2005 року внесений до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, що підтверджується випискою з реєстру від 26.11.2014 року.

Таким чином, виконавче провадження в обов'язковому порядку підлягає зупиненню.

В якості підтвердження своєї правової позиції відповідач посилається на постанову Вищого господарського суду України від 15.01.2015 року по справі №911/3281/13.

Державна виконавча служба зі скаргою позивача не погоджується та звертає увагу суду, що внесення відповідача до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та наявність заборгованості за виконавчим документом, яка виникла у зв'язку з неповними розрахунками за енергоносії є безумовними підставами для зупинення виконавчого провадження.

Щодо зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання рішень зі стягнення заборгованості, яка виникла до 01.01.2013 року, державна виконавча служба пояснює, що пунктом 15 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено зупинення виконавчого провадження в частині або в разі зупинення виконавчого провадження - поновлення в частині.

Як зазначає державна виконавча служба України аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Вищого господарського суду України від 15.01.2015 року по справі №911/3281/13.

Крім того, аналогічні правові позиції висвітлені у постановах Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року по справі №904/6970/13 та від 17.02.2015 року по справі №904/8184/13.

Позивач в якості підтвердження своєї правової позиції послався на постанову Вищого господарського суду України від 04.02.2014 року по справі №905/2000/13.

Дослідивши матеріали скарги за вих.№14/2-9в від 16.01.2015р., оригінали документів наданих на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважних учасників процесу в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що вимоги викладені в скарзі, слід визнати не обґрунтованими, документально не доведеними, такими, що суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що не підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Пунктом 1.1. статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" визначено, що підприємства паливно-енергетичного комплексу - гірничі підприємства (шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики), газодобувні підприємства, котельні, підключені до магістральних теплових мереж, а також підприємства, які на дату виникнення заборгованості мали ліцензію хоча б з одного виду діяльності:

виробництва електричної енергії;

передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами;

передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами;

постачання електричної енергії за регульованим тарифом;

оптового постачання електричної енергії;

транспортування природного газу магістральними трубопроводами;

транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами;

транспортування нафтопродуктів магістральними трубопроводами;

постачання природного газу за регульованим тарифом;

Пунктом 1.4. статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" визначено, що заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів;

6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію".

Пунктом 1.8. статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" визначено, що розрахункова дата - дата фіксації учасниками розрахунків сум кредиторської та дебіторської заборгованостей, що належать до погашення з використанням передбачених цим Законом механізмів. Розрахунковою датою встановлюється 1 січня 2013 року, а для казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії - 1 липня 2011 року.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Пунктом 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" визначено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

В пункті 15 частини 1 статті 37, частині 3 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції станом на час здійснення виконавчих дій) визначено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості.

Відповідно пункту 3.4, пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (у редакції станом на час здійснення виконавчих дій), на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України; процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2016 року.

В пункті 1.4 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" встановлено, що заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів;

6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію".

Розрахунковою датою, за пунктом 1.8 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", є дата фіксації учасниками розрахунків сум кредиторської та дебіторської заборгованостей, що належать до погашення з використанням передбачених цим Законом механізмів. Розрахунковою датою встановлюється 1 січня 2013 року, а для казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії - 1 липня 2011 року.

В Рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2012р. №18-рп/2012 у справі №1-26/2012 про офіційне тлумачення положень пункту 15 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у взаємозв'язку з положеннями частини 1 статті 41, частини 5 статті 124, пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини 2 статті 2, абзацу 6 пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу) встановлено, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Таким чином, виходячи з пункту 15 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" та його тлумачення Конституційним Судом (рішення від 13.12.2012р. № 18-рп/2012) для зупинення виконавчого провадження необхідні дві умови:

1) включення боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

2) стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2014р., яке за результатами апеляційного та касаційного оскарження залишено без змін встановлено такі обставини:

18.12.13р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі по тексту - позивач, продавець) та публічним акціонерним товариством "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" укладено договір №795/14-ТЕ-3 купівлі-продажу природного газу (далі по тексту - Договір), за умовами п. 1.1 якого позивач зобов'язується передати у власність відповідачу у 2014 році природний газ, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором (п. 7.1. Договору).

Заборгованість, яка була предметом розгляду справи №904/4107/14 виникла після 01.01.2013р.

Поряд з цим, жодним нормативно-правовим актом чинного законодавства України, якими регулюються умови і порядок виконання судових рішень та основи організації і діяльності державної виконавчої служби, обов'язку тлумачення судових рішень в контексті правової природи заборгованості, що підлягає стягненню в порядку Закону України "Про виконавче провадження" та надання оцінки підставам і часу виникнення цієї заборгованості, на державну виконавчу службу або ж безпосередньо державних виконавців не покладені та, відповідно, до їх компетенції не належать.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України №1571-VII від 03.07.2014р. "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків у паливно-енергетичному комплексі" продовжено визначену Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" процедуру погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу до 01 січня 2016р.

Отже, ані Закон України "Про виконавче провадження", ані рішення Конституційного суду України у взаємозв'язку з абзацом 6 пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" не ставлять умову щодо зупинення виконавчого провадження в залежність від часу виникнення заборгованості внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Зважаючи на те, що:

- публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу",

- заборгованість виникла внаслідок неповних розрахунків з позивачем за отриманий природній газ, тобто за енергоносії,

господарський суд не вбачає підстав для задоволення скарги.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 04.02.2015 року.

Господарський суд спирається на нову практику Вищого господарського суду України.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги за вих.№14/2-9в від 16.01.2015р. відмовити.

Ухвала набирає законної сили з часу її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку встановленому для оскарження судових рішень.

Суддя І.В. Петренко