Ухвала суду № 42845055, 11.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 р. Справа № 876/8782/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,

представника позивача Свистович Ю.П.,

представника відповідача Павлій І.Б.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року по справі № 813/4547/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей-як для себе"! до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26.06.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей-як для себе"! звернулося в суд з позовом, яким просило скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів №0000164010/7679 від 27.05.2014 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів №0000164010/7679 від 27.05.2014 року.

Відповідач постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволення адміністративного позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі покликається на те, що у ТОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» відсутні первинні бухгалтерські документи що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Промтехметал». Із урахуванням такої інформації, податковим органом зроблено висновки, що товариство в результаті здійснення безтоварних операцій із ТОВ «Промтехметал» внаслідок безпідставного віднесення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, витрат не підтверджених первинними документами, які б мали юридичну силу первинних документів, завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2011 року по 30.11.2011 року.

В судовому засіданні представник позивача надала пояснення та заперечила проти доводів апеляційної скарги, а представник відповідача підтримала їх.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ТзОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» зареєстроване 22.04.2002 року Департаментом економічної політики Львівської міської ради, здійснює господарську діяльність з придбання, зберігання прекурсорів, змішаного сільського господарства, виробництва пива, виробництво безалкогольних напоїв, виробництво мінеральних вод, розлитих у пляшки, неспеціалізована оптова та роздрібна торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

З 11.04.2014 року по 06.05.2014 року СДПІ з ОВП у м. Львові проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час взаємовідносин із ТОВ «Промтехметал», ТОВ «Крафт ЛВ», ПП «Воллі», іншими суб'єктами господарювання із ознаками фіктивності за період з 01.01.2011 року по 01.12.2011 року, за результатами якої складено акт №5/28-06-40-10/31978272 від 12.05.2014 року (далі - акт перевірки від 12.05.2014 року).

Як вбачається зі змісту даного акта, під час перевірки ТОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» відповідач використав акти перевірки СДПІ з ОВП у м. Львові від 09.02.2012 року №117/23-2/31978272 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.201 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року» та №257/08-10/31978272 від 07.06.2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ «УПК-Харківзбут» за період січень-липень 2010 року, ТОВ «Промтехметал» за період березень 2011 року».

У вищевказаних актах перевірки було зазначено про відсутність документів, що підтверджують факт перевезення товару, або факт оплати за перевезення товару ТОВ «Промтехметал». Відтак немає підстав вважати, що товари були отримані ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» від ТОВ «Промтехметал», що свідчить про укладення договору без мети настання реальних наслідків та отримання безпідставної податкової вигоди, що полягає у завищенні податкового кредиту по податку на додану вартість, а отже виключає господарський характер даних операцій.

На основі таких висновків відповідач у своєму акті перевірки від 12.05.2014 року зазначив, що попередніми документальними перевірками повністю досліджено питання правомірності формування ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як себе!» податкового кредиту по ПДВ в результаті здійснення взаєморозрахунків із ТОВ «Промтехметал» за період 01.01.2011-30.11.2011, а питання правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, досліджено за ІІ-ІІІ квартали 2011 року лише в частині списання ТМЦ, проведених по бухгалтерському обліку на підставі податкових накладних від ТОВ «Промтехметал» за квітень 2011 року.

Таким чином, відповідачем зазначено про порушення п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139, п. 144.1 ст. 144, п.146.11 ст. 146 Податкового Кодексу України ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» в результаті здійснення безтоварних операцій із ТОВ «Промтехметал» занижено податок на прибуток за вказаний період на 5447,03 грн., у т.ч. за ІІ квартал 2011 року на 4086,98 грн., за ІІІ квартал 2011 року на 591,90 грн., за ІV квартал 2011 року на 768,16 грн.

На підставі акта перевірки від 12.05.2014 року СДПІ з ОВП у м. Львові прийняла податкове повідомлення-рішення №0000164010/7679 від 27.05.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 8170,50 грн.

Згідно п.14.1.27 ст.14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з приписами п.138.1. ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. П.п. 138.1.1. ПК України визначено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2. ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп. 139.9 ст. 139 ПК України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 144.1 ст.144 ПК України, визначено об'єкти амортизації, серед яких: витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні (створенні) основних засобів та нематеріальних активів;витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року; сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 цього Кодексу.

Вимогами п.146.11 ст.146 ПК України передбачено, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних із ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єктів у сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об'єкт основного засобу, щодо якого здійснюється ремонт та поліпшення.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи із наведених норм закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, тому право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

ТзОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!», як зазначено вище, здійснює господарську діяльність з придбання, зберігання прекурсорів, змішаного сільського господарства, виробництва пива, виробництво безалкогольних напоїв, виробництво мінеральних вод, розлитих у пляшки, неспеціалізована оптова та роздрібна торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Згідно умов договору поставки №11/03 від 11 березня 2011 року ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як себе!» (Покупець) придбало у ТОВ «Промтехметал» (Постачальник) замінні частини та матеріали для обслуговування, монтажу та ремонту виробничого обладнання.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем до матеріалів справи долучено: видаткові накладні №РН-00415 від 11.03.2011 року, №РН-00416 від 15.03.2011 року, №РН-00417 від 15.03.2011 року, №РН-00418 від 16.03.2011 року, №РН-00419 від 18.03.2011 року, №РН-420 від 31.03.2011 року, №РН-00433 від 01.03.2011 року.

По факту придбаних ТМЦ згідно із переліченими вище видатковими накладними, ТОВ «Промтехметал» виписало позивачу податкові накладні, що відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних: №104 від 11.03.2011 року, №112 від 15.03.2011 року, №116 від 15.03.2011 року, №141 від 16.03.2011 року, №164 від 18.03.2011 року, №51 від 31.03.2011 року, №26 від 01.03.2011 року.

За отримані від ТОВ «Промтехметал» ТМЦ позивачем перераховано кошти, що підтверджується банківськими виписками про рух коштів, долученими до матеріалів справи (т. І, а.с. 98-110).

Позивачем частину товарів, відображених у бухгалтерському обліку на підставі накладних, виписаних ТОВ «Промтехметал» за 2011 рік, у період з 01.04.2011 по 30.11.2011 списано на витрати та включено їх вартість до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, іншу частину було віднесено на збільшення вартості основних засобів, на які після введення в експлуатацію нарахована амортизація на загальну суму 6411,73 грн.

Придбані у контрагента товарно-матеріальні цінності, використані позивачем у господарській діяльності для автоматизації та пусконалагодження збільшених виробничих потужностей, що підтверджується карткою та аналізом бухгалтерського рахунку №6851, відомостями про нарахування амортизації, звітом про рух товарно-матеріальних цінностей (т.І, а.с. 128-141). Крім цього, позивачем долучено акти передачі обладнання, запчастин в монтаж та акти списання товарів (т.І, а.с. 153-250, т.ІІ, а.с.1-4).

Виконання договірних зобов'язань позивача підтверджується належно оформленими первинними документами, які в цілому, у повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні показники. Отже, реальність господарських операцій ТОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» по придбанню та використанню таких ТМЦ у ТОВ «Промтехметал», підтверджується долученими до справи письмовими доказами та не викликає сумнівів.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Надані позивачем первинні документи містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відтак, є належною підставою для віднесення сум вартості відображених цими документами до складу валових витрат.

Щодо відсутності товарно-транспортних документів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за №128/2568: товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, товарно-транспортна накладна не є документами, що засвідчують отримання будь-яким підприємством товарно-матеріальних цінностей (послуг). Це документи, які свідчать про фізичне переміщення цінностей, визначають осіб які відповідають за збереження майна під час транспортування. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Таким чином, вищевикладене свідчить, що у позивача, відповідно до законодавства України, були наявні всі підстави щодо формування витрат в податковому обліку за операціями вказаними в акті перевірки.

Доводи відповідача щодо порушення податкового законодавства позивачем по суті ґрунтуються на одних лише актах перевірки від 09.02.2012 року №117/23-2/31978272 та №257/08-10/31978272 від 07.06.2012 року, у яких зазначено про фіктивність господарської діяльності контрагента позивача та про нікчемність укладених ними договорів. З приводу такого підходу відповідача до перевірки правомірності декларування платником сум податку на додану вартість, сплаченого у ціні придбаних ним робіт, а також правомірності формування валових витрат підприємства слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагенти позивача в подальшому не дотримувалися у своїй діяльності законодавчих норм це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до валових витрат, валових доходів та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Доказів на підтвердження того, що позивач був обізнаний щодо неправомірної, на думку податкового органу, діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої діяльності з метою отримання податкової вигоди не надано відповідачем. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватись саме до цієї особи.

Щодо покликань податкового органу на вирок Сихівського районного суду м.Львова у справі №464/6266/14-К від 26.12.2012 року щодо ОСОБА_3, суд зазначає.

Відповідно до ч. 4 ст.72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Правова позиція щодо застосування приписів ч. 4 ст.72 КАС України містить й судова практика при вирішенні адміністративних справ Вищим адміністративним судом України. Наприклад при розгляді адміністративної справи № К-1567/07, Вищий адміністративний суд України в Ухвалі від 11.06.2009 року дійшов висновку, що сам лише факт визнання винним директора у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, не є безумовним свідченням укладення ним від імені підприємства будь-яких договорів, що суперечать інтересам держави, зокрема фіктивних договорів, обставини щодо безтоварного характеру операцій з поставки, вказаним вироком не встановлені.

Тобто з вказаного висновку слідує, що наявність вироку не може свідчити про правомірність чи неправомірність господарських операцій, якщо під час розгляду кримінальної справи такі обставини не досліджувалися та не встановлювалися. Водночас, як вбачається із змісту вироку Сихівського районного суду м.Львова у справі №464/6266/14-К від 26.12.2012 року питання реальності господарських операцій ТОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» із ТОВ «Промтехметал» не досліджувалося, й обставини формування позивачем валових витрат не встановлювалися.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Під час складення акту перевірки ці вимоги податковим органом не виконані. Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про здійснення діяльності, спрямованої лише на формування платником валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах. Натомість, первинні документи, надані платником податків, невмотивовано не взяті до уваги і не вплинули на висновки податкового органу.

Слід зазначити, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2012 року у справі №2а-5912/12/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2014 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові державної податкової служби №0000930801/4687 від 21.06.2012 року. Податкове повідомлення-рішення було винесене податковим органом за результатом проведеної позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як себе!» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ «Промтехметал» за березень 2011 року.

Зазначеним судом рішенням встановлені факти належності оформлення та повноти документів первинного бухгалтерського обліку господарських операцій, а також реальність здійснення операцій між ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як себе!» та ТОВ «Промтехметал» у березні 2011 року. Зокрема, встановлено, що у березні 2011 року ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як себе!» придбано у ТОВ «Промтехметал» замінні частини та матеріали для обслуговування, монтажу та ремонту виробничого обладнання на загальну суму 6 000 000 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 1 000 000 грн.. В підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Промтехметал» позивачем надано договір поставки від 11 березня 2011 року, згідно умов якого ТОВ «Промтехметал», як Постачальник зобов'язується поставити, а позивач, як Покупець зобов'язується прийняти і оплатити продукцію в кількості, вартістю та в асортименті, визначеному цим договором (Том І а.с.96-97).

Таким чином, ті ж самі господарські операції і первинні документи, які були складені на їх підтвердження, були предметом дослідження податкової перевірки, за наслідком якої відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, відповідачем необґрунтовано було зроблено висновок, що позивачем в результаті здійснення безтоварних операцій із ТОВ «Промтехметал» занижено податок на прибуток за вказаний період на 5447,03 грн., у т.ч. за ІІ квартал 2011 року на 4086,98 грн., за ІІІ квартал 2011 року на 591,90 грн., за ІV квартал 2011 року на 768,16 грн.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року по справі № 813/4547/14- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

Т.В. Онишкевич