Ухвала суду № 42844916, 18.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"18" лютого 2015 р.справа № 202/35206/13-а(2-а/0202/13/2014)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Сафронової С.В. Нагорної Л.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради

на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради до ОСОБА_1 про стягнення наданої тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2014 року позовна заява Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради була залишена без розгляду в зв'язку з повторною неявкою позивача у судове засідання.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав на неї апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу та направити справу на новий розгляд.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції послався на те, що позивач не з'явився повторно, повідомлявся належним чином про місце та час розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд за його відсутності не надав.

Колегія судів не може погодитися з таким висновком суду, з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Зазначена підстава залишення заяви без розгляду кореспондує з ч. 3 ст. 128 КАС України. Перше таке неприбуття тягне за собою відкладення розгляду справу, а друге - залишення позовної заяви без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що на судове засідання, яке було призначене на 28 листопада 2013 року о 12:00, позивач не з'явився.

Між тим, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради про дату, час та місце розгляду справи.

У зв'язку з неявкою сторін суд відклав розгляд справи на 23 грудня 2013 року о 14:30 годині (а.с. 15). В судове засідання 23 грудня 2014 року позивач не прибув, поштове повідомлення про вручення судової повістки відсутнє. Суд відклав розгляд справи на 23 січня 2014 року о 14:30 (а.с.17). В судове засідання призначене на 23 січня 2014 року позивач або його представник не з'явились, справу було відкладено на 20 березня 2014 року о 15:30 (а.с. 19). В судове засідання 20 березня 2014 року Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради не з'явилося, заяви про розгляд за його відсутності не надавав. Розгляд справи було відкладено на 22 квітня 2014 року о 11:30 (а.с. 21), однак в судове засідання позивач або його представник не з'явилися в результаті чого суд залишив без розгляду позовну заяву у зв'язку з повторною неявкою позивача у судове засідання без поважних причин.

Так, доводи апеляційної скарги про те, що позивача не повідомлено належним чином знайшли своє підтвердження, оскільки в матеріалах справи відсутні докази належним чином повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради про дату, час та місце розгляду справи.

Таким чином, висновки суду про неповажність причин неявки представника позивача є помилковими, оскільки норма статті 128 КАС України, є диспозитивною та передбачає можливість неявки позивача у судове засідання за наявності поважних причин, при цьому передбачає право позивача надати клопотання про розгляд справи без його участі, натомість з матеріалів справи не вбачається, що позивач виявив бажання розглядати справу за його відсутності. На вказані обставини справи суд першої інстанції уваги не звернув та помилково залишив позов без розгляду.

У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивача не було належним чином у встановленому порядку повідомлено про судовий розгляд справи, який було призначено на 28 листопада 2013 року о 12:00, 23 грудня 2013 року о 14:30, 23 січня 2014 року о 14:30, 20 березня 2014 року о 15:30, що є необхідною умовою для застосування негативних наслідків неявки позивача у судове засідання, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити те, що суд першої інстанції під час відкриття провадження в адміністративній справи помилково дійшов висновку щодо розгляду позовної заяви в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради звернулося до суду першої інстанції з позовом за правилами Цивільного процесуального Кодексу України із вимогою про стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради 1721,10 грн. як суму наданої тимчасової державної допомоги у зв'язку з тим, що відповідач ухилявся від сплати аліментів.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Приписам наведеної норми кореспондують положення частини 4 статті 21 КАС України, відповідно до яких, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Таким чином, адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

На підставі наведеного, враховуючи характер спірних правовідносин, суд першої інстанції допустив порушення процесуального права, оскільки дану справу слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18.06.2013 у справі №21-204а13 та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.06.2014 у справі К/800/15707/14.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.204, ст. 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради - задовольнити частково.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2014 року - скасувати.

Матеріали справи № 202/35206/13-а (2-а/0202/13/2014) - направити до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Л.М. Нагорна