Рішення № 42844730, 04.02.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2015 р. Справа № 911/5137/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київобленерго", м. Вишневе

до Дочірнього підприємства "Гавронщинаторф", Макарівський район, с. Гавронщина

про стягнення 3695,17 грн.

суддя Лопатін А.В.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

Публічним акціонерним товариством "Київобленерго" (надалі позивач) заявлено позов до Дочірнього підприємства "Гавронщинаторф" (надалі відповідач) про стягнення 3695,17 грн. з яких: 3262,37 грн. основного боргу; 262,94 грн. пені; 128,80 грн. інфляційних втрат; 41,06 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії від 13.06.1997 р. № 18.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.12.2014 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 15.12.2014 р.

12.12.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.12.2014 р. розгляд справи відкладено на 14.01.2015 р., у зв'язку з неявкою учасників судового процесу.

У судове засідання 14.01.2015 р. представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, хоча про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 15.12.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.01.2015 р. розгляд справи відкладено на 04.02.2015 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Крім того, присутніми представником позивача подано клопотання у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України про продовження строку розгляду спору.

У судове засідання 04.02.2015 р. представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

13 червня 1997 року між Публічним акціонерним товариством "Київобленерго" (позивач, електропостачальна організація) та Дочірнім підприємством "Гавронщинаторф" (відповідач, споживач) укладено договір № 18 на користування електричною енергією відповідно до п. 1. предмет договору: електропостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені цим договором.

Згідно з п. 7. договору розрахунки за електричну енергію та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюються діючими тарифами та існуючим індексом цін відповідно до тарифних груп кожної точки обліку (пп. 3.1; 3.2; 3.3 додатку № 3).

У положеннях п. 7.2. договору зазначено, що оплата платіжних документів здійснюється споживачем самостійно, в 5-ти денний строк після дати, зазначеної в платіжному документі.

Положеннями пункту 16. договору закріплено, що договір укладається на строк до 31 грудня 1997 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Зазначений договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками печаток юридичних осіб.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу електричну енергію.

Між тим, відповідач свої зобов'язання щодо оплати використаної ним електричної енергії виконував неналежним чином, в зв'язку з чим за ним, як зазначає позивач, рахується заборгованість у сумі 3262,37 грн. за період користування електроенергією з серпня 2013 р. по жовтень 2014 р., що підтверджується рахунком-фактурою за активну електроенергію № 9948216040 від 24.10.2014 р.

Станом на дату судового засідання відповідачем належних та допустимих доказів сплати зазначеного боргу до суду не подано.

Згідно з частиною першою ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Належних доказів сплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 3262,37 грн. суду не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено, що за відповідачем існує заборгованість перед ПбАТ «Київобленерго» за договором № 18 від 13.06.1997 р. про користування електричною енергією у розмірі 3262,37 грн., у свою чергу, відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності вказаної заборгованості не подано.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 18 від 13.06.1997 р. на користування електричною енергією щодо сплати коштів за використану електроенергію у розмірі 3262,37 грн., а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3262,37 грн. боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Окрім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 262,94 грн. пені, 41,06 грн. 3% річних та 228,80 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 7.3. договору при відсутності оплати за електроенергію, яка спожита за розрахунковий період (тобто після дати сальдових розрахунків за поточний місяць по показникам розрахункових лічильників) обумовлений договором, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату виникнення боргу. Сума нарахованої пені включається в наступний платіжний документ.

Відповідно до частини шостої ст. 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з приписами частини шостої ст. 232 ГК України, нарахування пені має здійснюватися протягом шести місяців після настання прострочення по заборгованості за використану електроенергію за кожний місяць окремо.

Зробивши розрахунок пені, з урахуванням приписів частини шостої ст. 232 ГК України за період з 20.09.2013 р. по 25.10.2014 р. за кожний місяць заборгованості окремо, суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично вірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 262,94 грн. за несплату заборгованості суд задовольняє повністю.

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зробивши розрахунок 3 % річних, за період з 20.09.2013 р. по 25.10.2014 р., суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично вірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 41,06 грн. за несплату заборгованості суд задовольняє повністю.

Зробивши розрахунок інфляційних втрат за період з 20.09.2013 р. по 25.10.2014 р., суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично вірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 228,53 грн. за несплату заборгованості суд задовольняє повністю.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3262,37 грн. основного боргу, 228,53 грн. інфляційних втрат, 41,06 грн. 3% річних та 262,94 грн. пені, загалом 3794,90 грн.

Судові витрати, відповідно до частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Гавронщинаторф" (08003, Київська область, Макарівський район, с. Гайворонщина, вул. Шевченка, буд. 70; код ЄДРПО України 24888036) на користь Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б; код ЄДРПО України 23243188) - 3262 (три тисячі двісті шістдесят дві) гривні 37 коп. основного боргу, 262 (двісті шістдесят дві) гривні 94 коп. пені, 41 (сорок одна) гривня 06 коп. 3% річних, 228 (двісті двадцять вісім) гривень 80 коп. інфляційних втрат та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.02.2015 р.

Суддя А.В. Лопатін